Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання,

Зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспорту­вання зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

 

1. Безпосередній об'єкт цього злочину — безпека людства.

2. Предмет злочину — зброя масового знищення, заборонена міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Такою є бактеріологічна (біологічна), токсинна і хімічна зброя, щодо яких встановлені всеосяжні заборони в обов'язкових для України спеціаль­них конвенціях: «Конвенції про заборону розробки, виробництва і нагрома­дження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення» від 10 квітня 1972 р, (ратифікована Президією Верховної Ради Української РСР 21 лютого 1975 р.); «Конвенції про заборону розробки, ви­робництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення» від 13 січня 1993 р. (ратифікована Верховною Радою України 16 жовтня 1998 р.). Про поняття такої зброї див. коментар до ст. 439 КК.

Предметом цього злочину може бути також ядерна зброя та інша зброя масового знищення, щодо якої передбачена спеціальна заборона в міжнарод­них договорах України. Зокрема, така спеціальна заборона передбачена в «Договорі про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічно­му просторі та під водою» від 5 серпня 1963 р. (ратифікований СРСР 25 ве­ресня 1963 р.), «Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї» від 1 лип­ня 1968 р. (Україна приєдналася до Договору 16 листопада 1994 р.), «Дого­ворі про всеосяжну заборону ядерних випробувань» від 27 вересня 1996 р. (ратифікований Україною 16 листопада 2000 р.).

3. Об'єктивну сторону злочину характеризують альтернативні дії: роз­роблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обо­в'язковість яких надана Верховною Радою України.

4. Під розробленням зброї масового знищення розуміють дії з її створен­ня, які передують її виробництву (розроблення теоретичних основ пристрою і дії зброї та їх дослідно-конструкторська перевірка, подібні роботи зі збільшення вражаючих властивостей зброї тощо).

5. Виробництво — це дія з безпосереднього створення реальних одиниць такої зброї для практичного використання. Способи виробництва можуть бути будь-якими (промисловий, кустарний тощо).

6. Придбанням є отримання такої зброї будь-яким способом (купівля, обмін, викрадення, прийняття як подарунка або винагороди тощо).

7. Зберігання означає контрольоване винним утримання зброї у своєму фактичному володінні. Зберігання може порушувати заборону розміщувати на дні морів і океанів та в його надрах за зовнішньою межею зони морсько­го дна будь-яку ядерну зброю чи які-небудь інші види зброї масового зни­щення. Така заборона передбачена «Договором про заборону розміщення на дні морів та океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї ма­сового знищення» від 7 грудня 1970 р. (ратифікований Президією Верхов­ної Ради Української РСР 17 серпня 1971 р.).

8. Збут — будь-яке відчуження зброї іншій юридичній або фізичній особі або державі.

9. Під транспортуванням розуміють переміщення зброї транспортним за­собом.

10. Цей злочин буде закінченим, коли вчинено будь-яку із зазначених у ст, 440 КК дію хоча б щодо однієї одиниці зброї масового знищення.

11. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

12. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Стаття 441. Екоцид

Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфе­ри або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричи­нити екологічну катастрофу, —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

 

1. Безпосередній об'єкт цього злочину — екологічна безпека людства.

2. Об'єктивну сторону злочину характеризують: масове знищення рос­линного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

3. Масове знищення рослинного і тваринного світу означає знищення ве­ликої кількості рослин і/або тварин або їх повне знищення на певній тери­торії. Наприклад, під час війни у В'єтнамі у деяких районах усе живе прак­тично було знищене хімічними речовинами.

4. Отруєння атмосфери або водних ресурсів — це їх забруднення отруй­ними або іншими шкідливими для людини, тваринного або рослинного світу речовинами. До водних ресурсів належать як поверхневі води (океанів, морів, рік, озер та інших водних об'єктів), так і підземні води.

5. Під іншими діями слід розуміти інші шкідливі дії щодо тваринного і рослинного світу, атмосфери і водних ресурсів або дії щодо інших природних об'єктів (наприклад, землі та її надр), або щодо навколишнього природ­ного середовища взагалі (наприклад, руйнування озонового шару).

6. Кожна із зазначених у ст. 441 КК дій характеризується тим, що вона мо­же спричинити екологічну катастрофу. Це має принципове значення для відмежування цього злочину від злочинів проти довкілля (статті 236-254 КК).

Екологічна катастрофа — це особливо тяжкі наслідки, які мають визна­чатися в кожному конкретному випадку з урахуванням таких критеріїв: 1) велика площа території, на якій відбулися несприятливі зміни в навко­лишньому середовищі, 2) суттєве обмеження або виключення життєдіяль­ності людини або життя рослин чи тварин на певній території, 3) тривалість несприятливих змін у навколишньому середовищі або їх невідворотність, 4) суттєві зміни в екологічній системі, наприклад, зникнення окремих видів тварин або рослин, зміна кругообігу речовин або інших біологічних про­цесів, які мають значення для екосистеми в цілому.

7. У міжнародному кримінальному праві термін «екоцид» офіційно не за­стосовується. Цей злочин являє собою порушення заборони навмисного спричинення шкоди природному середовищу із широкими, довготривалими і серйозними наслідками. Така заборона, зокрема, передбачена у Додатково­му протоколі І до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 р. і «Конвенції про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого засто­сування засобів впливу на природне середовище» 1976 р.

8. Цей злочин вважається закінченим, коли вчинено будь-яке із зазначе­них у ст. 441 КК діянь, яке могло спричинити екологічну катастрофу.

9. Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел.

10. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Стаття 442. Геноцид

1. Геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або частко­вого знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної гру­пи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяж­ких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахова­них на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонароджен­ня чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, —