ТОП 10:

Караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років.



1. Об'єктом цього злочину є суспільні відносини щодо захисту прав і законних інтересів споживачів у сфері господарської діяльності з вироба­ми із дорогоцінних металів. Ці відносини регулюються Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ни­ми» від 18 листопада 1997 р. (ВВР. - 1998. - № 9. - Ст. 34; 2000. -№ 38. - Ст. 318; № 46. - Ст. 396; Урядовий кур'єр. - № 117-118) та іншими нормативно-правовими актами.

2. Предмет злочину — державне пробірне клеймо, тобто знак установле­ного єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів і вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі ва­гових одиниць сплаву. Для кожного виду дорогоцінних металів встановлені проби (державні стандарти): платина — 950; золото — 375, 500, 585, 750, 958, 999; срібло - 800, 875, 925, 960; паладій - 500, 850. Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п'ят­десятої) проби з відбитком державного пробірного клейма (див. ст. 1 вказа­ного Закону).

Предметом цього злочину є як незаконно виготовлене державне пробірне клеймо, так і справжнє клеймо. Це можуть бути державні пробірні клейма для механічного клеймування (відбиток проставляється механічним ударом) або клейма-електроди (відбиток проставляється електроіскровим методом).

Не є предметом цього злочину іменник — спеціальний знак, який засвід­чує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.

3. Об'єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма.

4. Під виготовленням слід розуміти як повне створення державного пробірного клейма, так і відновлення непридатного для використання клей­ма. У всякому разі тут йдеться про виготовлення предмета (приладу), яким клеймується виріб, а не самого знака на виробі.

Незаконність виготовлення означає, що воно суперечить встановленому законом порядку, згідно з яким державне клеймо виготовляється тільки за замовленням Міністерства фінансів України у відповідності до затвердженої ним форми та опису. Державна пробірна служба розробляє форми держав­них пробірних клейм з описом і подає Міністерству фінансів відповідні ма­теріали для їх затвердження, забезпечує виготовлення зазначених клейм, проводить їх реєстрацію та експертизу відбитків цих клейм (див. «Положен­ня про Державну пробірну службу», затверджене постановою КМУ від 28 квітня 2000 р. № 732 (ОВУ. - 2000. - № 18. - Ст. 744; 2001. -№ 12. — Ст. 491). Місце незаконного виготовлення державного пробірного клейма може бути будь-яким і не впливає на кваліфікацію цього злочину.

5. Незаконний збут державного пробірного клейма — це його відчужен­ня будь-яким способом (продаж, дарування, обмін тощо). Збутом є відчу­ження як законно виготовленого, так і незаконно виготовленого державно­го пробірного клейма. В останньому випадку дії особи, яка сама незаконно виготовила клеймо, слід кваліфікувати як незаконне виготовлення та збут, а в інших випадках — тільки як незаконний збут. Передача державного пробірного клейма іншій особі для тимчасового незаконного використання і дальшого його повернення є пособництвом у незаконному використанні дер­жавного пробірного клейма (ч. 5 ст. 27, ст. 217 КК).

6. Незаконне використання означає незаконне нанесення відбитка дер­жавного пробірного клейма на виріб. Таке нанесення відбитка клейма мож­ливе: 1) законно виготовленим або незаконно виготовленим клеймом; 2) на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів або на інші вироби (включаючи ті, що виготовлені не із дорогоцінних металів); 3) особами, яким надано право клеймувати вироби, або іншими особами.

Незаконність нанесення відбитка державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби із дорогоцінних металів може виявлятися в по­рушенні порядку клеймування таких виробів, передбаченого вказаним вище Законом України та наказом Міністерства фінансів України «Про затверд­ження Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контро­лю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів» від 20 жовтня 1999 р. № 244 (ОВУ. - 1999.- № 51. - Ст. 2569). Право клей­мувати такі вироби мають тільки органи Державної пробірної служби та мо­жуть мати суб'єкти господарської діяльності — виготовлювачі таких виробів, за умови наявності у них акредитованої у встановленому порядку Держстан­дартом України лабораторії на клеймування виробів власного виробництва. Незаконним використанням державного пробірного клейма, зокрема, мо­жуть визнаватися: клеймування виробів не власного виробництва чи неза­конно виготовлених виробів; клеймування виробів, покритих іншим доро­гоцінним металом, не за основним сплавом; нанесення відбитка пробірного клейма, яке не відповідає пробі сплаву, з якого виготовлено виріб тощо. В останньому випадку при кваліфікації слід враховувати відхилення, які припускаються законодавством у певних межах (див. п. 3.14 вказаної вище Інструкції).

Нанесення відбитка державного пробірного клейма на виріб, виготовле­ний не з дорогоцінного металу, і подальший продаж цього виробу під вигля­дом виробу з дорогоцінного металу вимагає додаткової кваліфікації за ст. 190 КК як шахрайство. Так само кваліфікується завищення проби при нанесенні клейма на виріб із дорогоцінного металу і подальший продаж цьо­го виробу.

7. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій — виготовлення, збуту або використання.

8. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Мотив і мета можуть бути різними, на кваліфікацію цього злочину не впливають, але можуть вра­ховуватися при призначенні покарання.

9. Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. Учи­нення службовою особою передбачених ст. 217 КК дій з використанням вла­ди чи службового становища або з перевищенням влади чи службових по­вноважень потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 чи 365 КК.

10. Діяння кваліфікується за ч. 2 ст. 217 як повторне за умови, що особа раніше вчинила будь-яку дію, передбачену ч. 1 цієї статті, і через певний час до засудження чи після засудження за це (якщо судимість не була знята чи погашена у встановленому законом порядку) знову вчинила будь-яку із вка­заних дій. Повторність цього злочину слід відрізняти від єдиного продовжуваного злочину, тобто вчинення двох або більше тотожних дій, об'єднаних єдиним злочинним наміром (наприклад, реалізація єдиного умислу щодо не­законного клеймування підряд певної кількості виробів). Про поняття по­вторності також див. ст. 32 КК і коментар до неї.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.220.225 (0.004 с.)