Ті самі дії, поєднані із втягуванням в діяльність групи неповнолітніх, -караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

 

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є релігійна діяльність осо­би щодо двох проявів свободи віросповідання: проповідування віровчень і здійснення релігійних обрядів. Додатковим обов'язковим об'єктом є здо­ров'я і життя особи або суспільна моральність, додатковим факультативним об'єктом може також бути діяльність релігійної організації.

2. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні активних дій з ор­ганізації і керівництва релігійною групою, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю (життю) людини чи статевою роз­пустою.

Визначення «під приводом проповідування віровчень чи виконання релігійних обрядів» слід розуміти дотримування групою канонів віровчення чи культової діяльності як підстави своєї протиправної поведінки.

Вживання в диспозиції статті множини щодо віровчень чи обрядів слід розуміти як заборону будь-якого з обрядів будь-якого віровчення, якщо во­ни (віровчення чи обряд) посягають на охоронювані права і інтереси особи.

Факт легалізації в Україні чи за її межами групи як релігійної громади, іншої релігійної чи громадської організації, партії тощо на склад злочину не впливає.

Під організацією групи розуміється вербування до групи, підшукання коштів для її діяльності — тобто будь-які дії, спрямовані на створення вин-ною особою об'єднання двох і більше осіб у релігійну організацію.

Керівництво групою є, як правило, одноосібне, інколи — колегіальне управління створеним об'єднанням.

Склад злочину усічений: злочин вважається закінченим з моменту вчи­нення організаційних дій по створенню групи або дій по керівництву вже створеною групою.

Активні учасники створення чи діяльності такої групи можуть нести відповідальність як пособник, організатор чи керівник групи.

Під заподіянням шкоди здоров'ю в диспозиції статті, що розглядається, слід розуміти завдання тілесних ушкоджень, розлад психіки тощо.

Під статевою розпустою розуміється участь членів групи у неупорядко-ваних статевих зносинах чи інших видах розбещення.

Небезпечність заподіяння шкоди здоров'ю чи статевої розпусти про­повідуванням релігійного віровчення чи виконанням релігійного обряду встановлюється релігієзнавчою експертизою.

Фактичне заподіяння шкоди здоров'ю особи не охоплюється складом зло­чину і потребує додаткової кваліфікації за статтями КК, що встановлюють відповідальність за злочини проти життя і здоров'я особи.

3. Суб'єктивна сторона — прямий умисел: особа усвідомлює, що ор­ганізовує групу, діяльність якої здійснюватиметься під приводом проповіду­вання віровчень чи виконання релігійних обрядів і буде поєднана із за­подіянням шкоди здоров'ю людей чи статевою розпустою, чи що керує раніш створеною групою і бажає так діяти.

Мотив злочину може бути різний (релігійний, корисливий, сексуальний) і на кваліфікацію не впливає.

4. Суб'єкт злочину спеціальний — організатор або керівник групи — фізична особа, яка досягла 16-річного віку. За умови легалізації групи як релігійної організації чи, наприклад, господарського товариства суб'єктами злочину можуть бути неформальні і формальні керівники групи.

5. Додатковим обов'язковим об'єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 181 КК, є здоров'я (життя) або статева недоторканість неповнолітніх. Потерпілим у цьому злочині є неповнолітня особа.

6. Об'єктивна сторона — втягування організатором чи керівником групи особи, якій не виповнилося 18 років, до групи, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана із заподіянням шкоди здоров'ю людини чи статевою розпустою.

Втягуванням неповнолітнього до діяльності групи слід визнавати будь-які діяння організатора чи керівника по залученню неповнолітніх до діяль­ності створеної чи такої, що створюється, групи. Так, наприклад, заохочен­ня батьків до участі неповнолітніх у заходах групи є одним із характерних способів втягування неповнолітніх. Втягуванням слід вважати і мовчазну згоду керівника чи організатора групи на участь у групі неповнолітнього.

Спосіб втягування — обман, підкуп, залякування тощо — не впливає на кваліфікацію, але інколи потребує самостійної кваліфікації. Так, наприклад, фізичне чи психічне насильство над потерпілим вимагає додаткової кваліфікації за статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти особи.

Злочин є закінченим з моменту втягування неповнолітнього до групи, тобто з моменту початку формування у потерпілого бажання (змушеності) взяти участь у діяльності групи. Разом з тим можливе готування і замах на втягування неповнолітніх шляхом підготовки певної літератури чи умовлян­ня батьків на участь дитини у групі.

7. Суб'єктивна сторона — прямий умисел: особа усвідомлює, що втягує у діяльність групи неповнолітнього, і бажає так чинити.

8. Суб'єкт злочину спеціальний — організатор або керівник групи — фізична особа, яка досягла 16-річного віку.