Виникнення, періодизація та державний устрій Стродавнього Єгипту

Державність Стародавнього Єгипту бере початок у 4 тис.до наш ери, як і у Вавілоні розкладом держави стала територ.селянс.община.Стародавній Єгипет територіально був вузькою долиною в нижній течії Нілу. Завдяки періодичним розливам цієї ріки ґрунти тут родючі і добре зрошувані. Поливне землеробство вимагало будівництва зрошувальних споруд. Для цієї роботи створюються об'єднання родових общин, які називалися номами. На рубежі IV—III тисячоліть до н. е. у Єгипті існувало 40 номів, кожний з яких мав свого правителя-номарха, своїх богів, а іноді й особливу, відмінну від інших, говірку. Поступово проходить об'єднання номів і в Єгипті виникають два царства – Південне(або верхній Єгипет,центр Фіви) і Північне(Нижній Єгипет, центр Мемфіз). В боротьбі двох царств перемагає Південне. Близько 3200 р. до н. е. фараон Менес (Міна) об'єднує під своєю владою увесь Єгипет. Історію Єгипту умовно поділяють на:

1. Період Раннього царства (3000-2800 рр. до н.е.), характер ними рисами якого були:формування класового суспільства; подолання сепаратизму місцевих правителів; поява єдиної об'єднаної держави.

2. Період Стародавнього царства (2800-2250 рр. до н.е.), специфічними рисами якого були:влада правителя (фараона) стає абсолютною, а держава — централізованою бюрократичною монархією. Фараонові стали підвладними: служби іригації та зрошення, призначення і звільнення посадових осіб, трудові й фінансові повинності, верховний суд, право видавати закони, оголошувати війну; населення розглядаються як особиста власність фараона, хоча водночас формуються приватновласницькі відносини; влада фараона починає обожнюватися, він проголошується сином бога сонця Ра; значні витрати на утримання двору, початок будівництва пірамід, які призводять до виснаження ресурсів країни, фінансової кризи та поглиблення сепаратизму, посилення місцевої знаті, між усобних війн.

3. Період Першого розпаду Єгипту (2250-2050 рр. до Р. X.), відмітними рисами якого були: розпад Єгипту на дрібні держави, що боролися між собою;-занепад іригаційної системи, поширення приватної власності, розпад общини;-розширення прошарку дрібних і середніх власників, які стають одноособовими власниками рабів;- розвиток ремесла й торгівлі, а на їх основі й міст, зацікавлених в об'єднанні країни;-утворення передумов до об'єднання Єгипту та його об'єднання у 2050 р.

4. Період Середнього царства (2050-1700 рр. до Р. X.), специфіч ними рисами якого були:.— слабкість центральної влади, що проявлялась у частій зміні фараонів; -міжусобні війни;

5. Період Другого розпаду Єгипту (1700-1580 рр. до Р. X.), характерними рисами якого були: — підкорення Єгипту племенами гіксосів (володіли країною близько 110 років);- вигнання гіксосів з Єгипту фараоном Яхмосом І.

6. Період Нового царства (1580-1070 рр. до Р. X.), специфічними рисами якого були:— перетворення Єгипту на світову імперію; -Єгипет стає великою різноплемінною державою;посилення ролі храмів, що призвело до зіткнення інтересів жерців і царської влади; -загострення внутрішніх суперечностей, ослаблення Єгипту, втрата його північних володінь;—економічне, політичне та військове послаблення Єгипту внаслідок величезних пожертв храмам, будівництва палаців, фортець тощо;— перехід влади за Рамсеса XII до рук верховного жерця Амона- Херихора, що, фактично, означало розпад Єгипту.

7. Пізній період (ХІ-ІУ століття до Р. X.), визначальними рисамиякого були:- фараони, що правили в цей час, спиралися на знать, жерціві загони найманців;- підкорення Єгипту перським царем Камбісом і приєднаннядо Перської імперії (525 р. до Р. X.)-досягнення у 405 р. до Р. X. Єгиптом незалежності;-підкорення Єгипту в 343 р. персами.

8. Греко-Римський період (332 р. до Р. X. - 395 р. Р. X.), котрийхарактеризувався: -Єгипту в 332 р. до Р. X. Олександром Македонським; перетворенням Єгипту в ЗО р. до Р. X. на провінцію Римськоїімперії;

Державний устрій: за формою правління-монархія, на чолі фараон, влада передавалась у спадок в межах династії, економічною основою влади фараона було вище право на землю.Його влада залежала від того наскільки успішним був розвиток Єгипту.Влада стримувалась релігійно моральними нормами справедливості.особлива роль в управ. Державою належала царському дворуі його центральній особі-чаті(мав широкі повноваження)під його керівництвом знаходились керівники відомств-будинки(зброї, скарбів, гром. робіт, будинок життя та білі будинки).Єгипет ділився на 2 округи, які очолювались намісниками.В свою чергу верхній і нижній Єгипет ділився на номи на чолі з номархами(40 номів).Номархи мали такі повноваження:очолювали адмін. апарат,відали судом,відали ополченням,забезпечували належний стан місцевого зрошування.