Яка з наведених форм влади заснована на впливі за допомогою харизми.

1) законна влада;

2) еталонна влада;

3) експертна влада;

4) влада, заснована на винагороді.

191. Який зі стилів керівництва повністю зосереджений на особистих інтересах виконавців?

1) авторитарний;

2) демократичний;

3) ліберальний;

4) всі варіанти вірні.

192. Яка з наведених форм влади заснована на впевненості виконавця в тому, що його обов’язком є виконання волі керівника?

1) законна влада;

2) еталонна влада;

3) експертна влада;

4) влада, заснована на винагороді.

193. Яка з наведених форм влади заснована на впевненості виконавця в тому, що його керівник володіє унікальними спеціальними знаннями?

1) законна влада;

2) еталонна влада;

3) експертна влада;

4) влада, заснована на винагороді.

194. Яка з наведених форм влади заснована на впевненості виконавця в тому, що йому допоможуть задовольнити яку-небудь з його потреб?

1) законна влада;

2) влада, заснована на примушуванні;

3) експертна влада;

4) влада, заснована на винагороді.

195. Яка з наведених форм влади заснована на впевненості виконавця в тому, що його можуть покарати, або позбавити можливості задовольнити яку-небудь з його потреб?

1) законна влада;

2) влада, заснована на примушуванні;

3) експертна влада;

4) влада, заснована на винагороді.

196. Який зі стилів керівництва повністю зосереджений на виробничих завданнях та ігнорує особисті інтереси виконавців?

1) авторитарний;

2) демократичний;

3) ліберальний;

4) всі варіанти вірні.

197. Який зі стилів керівництва в рівній мірі враховує виробничі завдання та особисті інтереси виконавців?

1) авторитарний;

2) демократичний;

3) ліберальний;

4) всі варіанти вірні.

198. Для якого стилю керівництва характерні: високий ступінь децентралізації повноважень, широке залучення підлеглих до прийняття рішень, добре налагоджені комунікації між керівником і підлеглими.

1)авторитарний;

2)демократичний;

3)ліберальний;

4)всі варіанти правильні.

199. Згідно з підходом «шлях-цілі», розробленим Т. Мітчелом і Р. Хаусом, стиль керівництва організацією слід вибирати залежно від:

1) ситуація, яка склалася;

2) ситуації та розробленої стратегії організації;

3) ситуації та рівня професіоналізму менеджерів і спеціалістів;

4) фінансового стану організації.

200. До типових конкурентних стратегій відносять стратегії:

1) низьких витрат; диференціації і вертикальної інтеграції;

2) низьких витрат; диференціації і диверсифікації;

3) низьких витрат; диференціації і фокусування;

4) низьких витрат; диверсифікації і вертикальної інтеграції.

 

Типові задачі

Задача № 1

ПАТ «Сігма», яке ефективно здійснює виробничо-комерційну діяльність має значні фінансові кошти. Фінансові аналітики запропонували керівництву ПАТ «Сігма» три можливих варіанта інвестування своїх вільних коштів: придбання фірми з виробництва спортивних товарів (для гірського спорту); придбання торгівельної компанії; придбання фірми з виробництва продуктів харчування (ковбасні вироби).

Визначено, що зазначені варіанти інвестування (А1, А2,А3) можуть забезпечити ПАТ «Сігма» різний прибуток (S1, S2, S3). Прогнозні дані щодо можливих прибутків наведені в табл.1.

Таблиця 1

Прогнозні дані щодо можливих прибутків

 

Варіанти інвестування коштів	Можливий прибуток (тис. грн).
S1	S2	S3
A1	Фірма з виробництва спортивних товарів (для гірського спорту)
A2	Торгівельна компанія
A3	Фірма з виробництва продуктів харчування (ковбасні вироби)

 

Керівництву фінансового відділу ПАТ «Сігма» необхідно, при відсутності інформації про стан ринку, обрати найкращий варіант інвестування вільних коштів за допомогою критерію Лапласа.

Рішення

В умовах відсутності інформації про стан ринку, припускається що сума ймовірностей = 1, (S Pn =1), де n – кількість станів ринку. Математично критерій Лапласа має вид: max (S Pn * Rij).

А1= (200*1/3)+(300*1/3)+(100*1/3) = 600/3 = 200

А2= (150*1/3)+(210*1/3)+(120*1/3) = 480/3 = 160

А3= (180*1/3)+(200*1/3)+(130*1/3) = 510/3 = 170

При відсутності інформації про стан ринку, згідно умов критерію Лапласа визначені наступні варіантів інвестування: А1= 200 – в фірму з виробництва спортивних товарів (для гірського спорту); А 2 = 160 – торгівельна компанія; А 3 = 170 – в фірму з виробництва продуктів харчування (ковбасні вироби). Отже, найбільш привабливим варіантом інвестування грошових коштів ПАТ «Сігма» є – придбання фірми з виробництва спортивних товарів (для гірського спорту), оскільки згідно умов критерію Лапласа А1 = max (S Pn * Rij) = 200.

Задача № 2

ПАТ «Кріопром», яке ефективно здійснює виробничо-комерційну діяльність має значні фінансові кошти. Фінансові аналітики запропонували керівництву ПАТ «Кріопром» три можливих варіанта інвестування своїх вільних коштів: А 1 – придбати акції ПАТ «Стальканат»; А 2 – розширення власного виробництва (вивести на ринок нову інноваційну продукцію); А 3 – придбати муніципальні облігації. Прогнозується, що за умов різного сполучення факторів зовнішнього середовища (S1; S2; S3), очікується різний прибуток (тис.грн) від реалізації зазначених варіантів інвестування грошових коштів, табл. 1.

Таблиця 1

Варіанти сполучення факторів зовнішнього середовища – прибуток (тис.грн.)

Варіанти інвестування коштів	Можливий прибуток (тис. грн.)
S1	S2	S3
A1
A2
A3

 

Визначено, що керівник фінансового відділу ПАТ «Кріопром» є песиміст на 50%,», а саме він буде приймати остаточне рішення щодо найкращого варіанту інвестування коштів. Необхідно, обрати найкращий варіант інвестування вільних коштів за допомогою критерію Гурвіца.

Рішення

Якщо імовірність того, що керівник фінансового відділу ПАТ «Кріопром» песиміст на 50%, тоді він також оптиміст на 50%. Математично коефіцієнт оптимізму Гурвіца має вигляд - max [a (max Rij) + (1-a) (min Rij)], коли 0<a<1.

При імовірності оптимізму – (0,5) імовірність песимізму складає 0,5 (1 – 0,5). За даними критерію Гурвіца необхідно визначати min Rij та max Rij за визначеними варіантами інвестування грошових коштів, табл. 1.

 

Таблиця 1

Песимістичні та оптимістичні варіанти

 

Варіанти інвестування коштів	Можливий прибуток (тис. грн.)	min Rij	max Rij
S1	S2	S3
A1
A2
A3

 

Визначаємо прогнозний прибуток за кожним варіантом інвестування грошових коштів:

A1 = (0,5*60)+(0,5*20)= 30+10,0 = 40,0

A2 = (0,5*50)+(0,5*10)= 25+5,0 = 30,0

A3 = (0,5*45)+(0,5*25)= 22,5+12,5 = 35,0

Згідно вимог критерію оптимізму Гурвіца кращими варіантами інвестування грошових коштів (в умовах повної відсутності інформації про ринковий стан, коли відомо що менеджер на 50% є песимістом), перевагу можна віддати варіанту – А1 придбати акції ПАТ «Стальканат», оскільки А 1 = 40,0 та відповідає вимогам А 1 = max [a (max Rij) + (1-a) (min Rij)].

Задача № 3

ТОВ «Світязь», яке ефективно здійснює виробничо-комерційну діяльність має значні вільні фінансові кошти. Після проведеного аналізу керівництво виявило три можливості альтернативи інвестування коштів:

1варіант: А 1 – придбати акції ПАТ «Одескабкль», що принесе товариству прибуток 1,3 млн. грн. за умов економічного зростання; 0,3 млн. грн. – за умов стагнації і 0,2 млн. грн. збитків за умов інфляції.

2 варіант: А 2 – розширення власного виробництва (вивести на ринок нову інноваційну продукцію), що принесе ТОВ прибуток 1,0 млн.грн, за умов економічного зростання; 0,4 млн. гривень – за умов стагнації і 0,2 млн. грн. – за умов інфляції.

3 варіант: А 3 – відкрити депозитний рахунок у комерційному банку, що дасть 0,4 млн. гривень прибутку за будь-яких економічних умов.

Прогнозується, що за умов різного сполучення факторів зовнішнього середовища (S1; S2; S3) (очікується різний прибуток (тис.грн) від реалізації зазначених варіантів інвестування грошових коштів. Керівництву ТОВ «Світязь» необхідно: обрати найкращий варіант інвестування, за допомогою платіжної матриці та дерева рішень. Прогнозується, що імовірність економічного зростання - 30%; стагнації –50%; інфляції –20%.

Рішення

Таблиця 1

Проведені розрахунки наведені у платіжній матриці

Альтернативи інвестування коштів	Очікуваний прибуток (млн. грн).
Економічне зростання (30%)	Стагнація (50%)	Інфляція (20%)
Придбання акцій	1,3	0,3	- 0,2
Розширення виробництва	1,0	0,4	0,2
Депозитний рахунок	0,4	0,4	0,4

Кращий варіант інвестування грошових коштів визначається на основі визначення максимального значення прибутку:

1-й варіант (А 1) = (1,3*0,3)+(0,3*0,5)+(-0,2*0,2) = 0,39 + 0,15 + (- 0,04) = 0,58;

2-й варіант (А 2) = (1,0*0,3)+(0,4*0,5)+(0,2*0,2) = 0,3+0,2+0,04 = 0,54;

3-й варіант (А 3) = (0,4*0,3)+(0,4*0,5)+(0,4*0,2) = 0,12+0,2+0,08 = 0,4.

Таким чином кращим варіантом інвестування грошових коштів ТОВ «Світязь» є 1-й варіант: А 1 – придбання акцій ПАТ «Одескабель», оскільки А1 = 0,58, а це є максимальним значенням прибутку серед визначених варіантів інвестування грошових коштів.

0,3 економічний зріст

1-ша альтерн.

0,5 стагнація

0,2 інфляція

.

0,3 економічний зріст

2-га альтерн.

0,5 стагнація

0,2 інфляція

Перша крапка

прийняття рішення

0,3 економічний зріст

3-я альтерн. 0,5 стагнація

0,2 інфляція

Крапка - Ймовірність

можливостей подій

 

Рис. 1. Дерево рішень

З рисунку дерево рішень витікає, що 1-й варіант (А 1) – придбання акцій ПАТ «Одескабель» є кращим – А 1= мах.

 

Задача № 4

ТОВ «Телекарт-Прилад», яке ефективно здійснює виробничо-комерційну діяльність має вільні фінансові кошти. Керівництво ТОВ «Телекарт-Прилад» доручило планово-економічній службі визначити можливі варіанти інвестування своїх вільних коштів.

За даними консалтингової компанії «Успіх», фахівці планово-економічної служби визначили наступні варіанти інвестування своїх вільних коштів:

· придбання акцій компанії з виробництва лічильників води;

· придбання торгівельної компанії;

· відкриття депозитного рахунку.

Фахівцями планово-економічної служби ТОВ «Телекарт-Прилад» визначено, що зазначені варіанти інвестування (А1, А2,А3) можуть забезпечити товариству різний прибуток (S1, S2, S3), табл. 1.

 

Таблиця 1

Прогнозні дані щодо можливого прибутку за варіантами інвестування

 

Варіанти інвестування коштів	Можливий прибуток (тис. грн)
S1	S2	S3
A1	Придбання акцій компанії з виробництва лічильників води
A2	Придбання торгівельної компанії
A3	Відкриття депозитного рахунку

 

Керівництву планово-економічної служби ТОВ «Телекарт-Прилад» необхідно, при відсутності інформації про стан ринку, обрати найкращий варіант інвестування вільних коштів за допомогою критерію Гурвіца. Відомо, що керівник планово-економічної служби є оптимістом на 70%, а саме він буде приймати остоточне рішення щодо найкращого варіанту інвестування коштів.

Рішення

Якщо імовірність того, що керівник планово-економічної служби ТОВ «Телекарт-Прилад» оптиміст на 70%, тоді він також песиміст на 30%. Математично коефіцієнт оптимізму Гурвіца має вигляд - max [a (max Rij) + (1-a) (min Rij)], коли 0<a<1.

При імовірності оптимізму – (0,7) імовірність песимізму складає 0,3 (1 – 0,7). За даними критерію Гурвіца необхідно визначати min Rij та max Rij за визначеними варіантами інвестування грошових коштів, табл. 1.

 

 

Таблиця 1

Песимістичні та оптимістичні варіанти

 

Варіанти інвестування коштів	Можливий прибуток (тис. грн)	min Rij	max Rij
S1	S2	S3
A1
A2
A3

Визначаємо прогнозний прибуток за кожним варіантом інвестування грошових коштів:

A1 = (0,7*400)+(0,3*200) = 280+60 = 340

A2 = (0,7*450)+(0,3*160) = 315+48 = 363

A3 = (0,7*320)+(0,3*150)= 224+45 = 269

Згідно вимог критерію оптимізму Гурвіца кращими варіантами інвестування грошових коштів (в умовах повної відсутності інформації про ринковий стан, коли відомо що менеджер на 70% є оптимістом), перевагу можна віддати варіанту – А 2 придбання торгівельної компанії, оскільки А 2 = 363 та відповідає вимогам А 2 = max [a (max Rij) + (1-a) (min Rij)].

Задача № 5

ТОВ «Телекарт-Прилад», яке ефективно здійснює виробничо-комерційну діяльність має вільні фінансові кошти. Керівництво ТОВ «Телекарт-Прилад» доручило планово-економічній службі визначити можливі варіанти інвестування своїх вільних коштів.

За даними консалтингової компанії «Успіх», фахівці планово-економічної служби визначили наступні варіанти інвестування своїх вільних коштів:

· придбання акцій компанії з виробництва лічильників води;

· придбання торгівельної компанії;

· відкриття депозитного рахунку.

Фахівцями планово-економічної служби ТОВ «Телекарт-Прилад» визначено, що зазначені варіанти інвестування (А1, А2,А3) можуть забезпечити товариству різний прибуток (S1, S2, S3), табл. 1.

Таблиця 1

Дані щодо можливого прибутку за варіантами інвестування

Варіанти інвестування коштів	Можливий прибуток (тис. грн).
S1	S2	S3
A1	Придбання акцій компанії з виробництва лічильників води
A2	Придбання торгівельної компанії
A3	Відкриття депозитного рахунку

 

Керівництву планово-економічної служби ТОВ «Телекарт-Прилад» необхідно, при відсутності інформації про стан ринку, обрати найкращий варіант інвестування вільних коштів за допомогою критерію Лапласа.

Рішення

В умовах відсутності інформації про стан ринку, припускається що сума ймовірностей = 1. (S Pn =1), де n –кількість станів ринку. Математично критерій Лапласа має вид: max (S Pn * Rij).

А1= (400*1/3)+(300*1/3)+(200*1/3) = 900/3 = 300

А2= (450*1/3)+(350*1/3)+(160*1/3) = 960/3 = 320

А3= (320*1/3)+(280*1/3)+(150*1/3) = 750/3 = 250

При відсутності інформації про стан ринку, згідно умов критерію Лапласа визначені наступні варіантів інвестування: А1= 300 – придбання акцій компанії з виробництва лічильників води; А 2 = 320 – придбання торгівельної компанії; А 3 = 250 – відкриття депозитного рахунку. Отже, найбільш привабливим варіантом інвестування грошових коштів ТОВ «Телекарт-Прилад» є – придбання торгівельної компанії, оскільки згідно умов критерію Лапласа max (S Pn * Rij) А2 = max = 320.

Основні терміни та поняття

Адміністративні методи управління – система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, яка використовується для організації й координації об'єктів управління з метою виконання визначених завдань.

Асоціація – добровільне об'єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності.

Аудит – системний процес отримання та оцінювання об'єктивних даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів.

Бізнес-план – розгорнутий документ, що містить обгрунтування
економічної доцільності підприємницького проекту на основі зіставлення ресурсів, необхідних для його реалізації, і очікуваної вигоди (прибутку).

Бюджет – фінансове і бухгалтерське вираження поточних планів підприємства.

Бюджетний контроль – аналітичний інструмент, який передбачає порівняння реальних результатів із плановими, відображеними у бюджеті; аналіз розбіжностей; інформування керівництва про результати аналізу; розроблення рекомендацій щодо регулюючих заходів; оцінювання результатів роботи керівників, відповідальних за різні бюджети.

Бюджетування – метод розподілу між підрозділами організації ресурсів, необхідних для реалізації визначених цілей.

Вертикальний поділ праці – формування рівнів управління, що забезпечує координацію управлінської діяльності.

Винагорода – все те, що людина вважає цінним для себе, чого вона прагне досягти і чим би хотіла володіти.

Влада — можливість впливати на поведінку інших людей.

Вплив – поведінка однієї людини, яка вносить зміни в поведінку, стосунки, відчуття іншої людини.

Виробнича структура – групування конкретних завдань у межах
виробничих підрозділів (цехів, дільниць), які між собою пов'язані єдиним технологічним ланцюгом.

Горизонтальний поділ праці – утворення в організації підрозділів, які спеціалізуються на різних видах діяльності.

Делегування повноважень – передавання прав щодо прийняття рішень з вищого рівня до нижчого.

Департаментизація – розподіл організації на підрозділи.

Економічні методи управління – система економічних важелів і заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на керовані об'єкти з метою досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів суспільства, підприємства та окремих працівників.

Етичні норми – система загальних цінностей і правил, яких повинні дотримуватися працівники фірми для забезпечення її позитивного іміджу і створення передумов для підприємницького успіху.

Ефективність системи менеджменту –показник, що характеризується співвідношенням витрат на здійснення управлінських функцій і результатів діяльності організації.

Зовнішнє середовище – сукупність господарських суб'єктів,
економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників.

Інновація – нові досягнення, призначені для впровадження та використання у діяльності підприємства.

Інформація – повідомлення, яке дає змогу усунути невизначеність знань користувача про стан об'єкта та розвиток подій.

Керівник – індивід, який очолює колектив і використовує надану йому владу для впливу на поведінку людей, що в ньому працюють.

Керівництво (управління) – процес впливу на підлеглих за допомогою формальних важелів для забезпечення виконання ними офіційно визначених доручень і вирішення певних завдань.

Компетенція – сукупність повноважень і обов'язків органу управління, у межах яких він має право і зобов'язаний діяти самостійно.

Комунікаційна мережа – сукупність джерел та каналів надходження і поширення інформації, створеної суб'єктом управління для прийняття обґрунтованих рішень і доведення їх до виконавців.

Комунікаційний канал – шлях, яким передається інформація.

Комунікаційний процес – процес, у ході якого дві чи більше особи обмінюються і осмислюють отриману інформацію, мета якої полягає в мотивуванні певної поведінки чи впливу на неї.

Комунікаційні перешкоди – спотворення інформації, які ускладнюють сприйняття, спричиняють часткову чи повну її втрату.

Комунікація – передавання інформації від однієї особи до іншої (інших).

Контролінг –система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності через систему управління прибутком підприємства.

Контроль – елемент і чинник управління економічними суб'єктами, процесом, який полягає в нагляді за ними з метою перевірки відповідності їх стану законодавчим нормам, стратегіям, цілям тощо.

Контролювання – вид управлінської діяльності, спрямований на
забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та
аналізу результатів її діяльності і внесення необхідних коректив у разі відхилення фактичних результатів від запланованих.

Конфлікт – відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами або групами); зіткнення інтересів чи поглядів.

Лідерство –здатність впливати на поведінку окремих осіб чи робочої групи особистими якостями, які відповідають зовнішнім і внутрішнім потребам групи.

Менеджер – фахівець, який професійно займається управлінською діяльністю в конкретній галузі функціонування підприємства.

Менеджмент – вид діяльності, змістом якої є цілеспрямований вплив на працівників організації з метою координації їх дій для досягнення поставлених перед організацією цілей.

Методи управління – способи впливу на окремих працівників і виробничі колективи загалом, необхідні для досягнення визначених цілей.

Міжособистісні комунікації – спілкування працівників організації між собою з приводу визначення цілей, розподілу завдань, обговорення способів виконання роботи, розв'язання проблем, коригування дій, призначення винагород тощо.

Місія –чітко окреслена основна мета, що визначає сенс існування організації в суспільстві, її соціально-економічне призначення і є основою формування системи цінностей, якою мають керуватися всі працівники організації.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності, і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей.

Мотивування – вид управлінської діяльності, спрямований на
спонукання себе та інших працівників організації до діяльності, що
забезпечує досягнення визначених цілей.

Неформальна група – спонтанно утворене об'єднання людей, які вступають у взаємодію для досягнення певних цілей.

Норма керованості – допустима кількість виконавців, які підпорядковуються одному керівнику.

Об'єкт менеджменту (об'єкт управління) –виробничо-господарська організація та її зовнішнє оточення.

Оперативне (поточне) планування –планування роботи на короткі проміжки часу, в процесі якого деталізуються плани підрозділів і служб підприємства і відбувається їх коригування у зв'язку зі зміною обставин, не передбачених тактичними планами.

Організаційна ефективність (ефективність організації) – здатність організації існувати і досягати визначених цілей з найвигіднішим співвідношенням результатів і витрат.

Організаційна культура – сукупність норм, цінностей, традицій,
поглядів, припущень, які часто не підлягають формулюванню і бездоказово приймаються й поділяються всіма членами колективу.

Організаційні комунікації – комунікації, які виникають між організаціями, а також між підрозділами, рівнями, ланками всередині організації.

Організація –це соціальне утворення (група людей), що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети.

Організування – вид управлінської діяльності, спрямований на
формування структури управління організацією, встановлення в ній системи зв'язків та відносин, що дає змогу ефективно працювати для досягнення визначених цілей.

Планування – вид управлінської діяльності, спрямований на визначення цілей і майбутнього стану організації, а також ресурсів, необхідних для їх досягнення.

Потреба – фізіологічне або психологічне відчуття нестачі чогось.

Прибуток – сума, на яку сукупні доходи організацій перевищують сукупні витрати за певний період.

Прийняття рішення – творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Принципи управління –правила, норми управлінської діяльності, відповідно до яких створюється, функціонує і розвивається система менеджменту організації.

Предмет менеджменту – система виробничих відносин, яка
формується в організації між працівниками керівної та керованої
системи у процесі створення продукту, призначеного для потреб
ринку.

Результативність системи менеджменту –здатність виконувати управлінські функції таким чином, щоб організація могла досягати
намічених цілей, оперативно реагуючи на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища.

Реінжиніринг –комплексне оздоровлення корпорацій, управлінське відродження з реконструкцією всіх елементів, у т. ч. системи людських мотивацій І стимулів.

Ресурси –природні, сировинні, матеріальні, фінансові та інші цінності, які можуть бути використані організаціями для виготовлення товарів, надання послуг, одержання певних результатів.

Система –сукупність взаємопов'язаних елементів, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем у процесі досягнення поставлених цілей.

Система менеджменту – сукупність взаємопов'язаних елементів організації, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем для досягнення поставлених цілей на основі оптимального використання трудових, матеріальних, фінансових ресурсів.

Соціально-психологічні методи – сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між членами колективу, а також на соціальні процеси в ньому.

Стиль керівництва – звична манера поведінки керівника щодо підлеглих з метою вплинути на них і спонукати їх до досягнення цілей організації.

Стимули – спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами.

Стратегічне планування – планування на перспективу, яке вказує напрям дій для забезпечення реалізації місії підприємства.

Структура організації – логічні відносини рівнів управління і
функціональних одиниць, побудованих у такій формі, яка дає змогу
найефективніше досягати цілей організації.

Суб'єкт менеджменту (суб'єкт управління) –скеровувач управлінських дій.

Суб'єкт управлінської діяльності –особа, що реалізує управлінські відносини.

Тактичне планування – планування на середні проміжки часу, у
межах яких відбувається реалізація конкретного управлінського рішення з визначенням необхідних для цього ресурсів.

Технологія – спосіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) на вихідні (продукти, послуги).

Управління за цілями – метод, згідно з яким кожен працівник
організації від найвищого до найнижчого. Управління запасами – вид управлінської діяльності, об'єктом якого є створення та збереження запасів ресурсів, необхідних для виготовлення продукції згідно із запланованими обсягами її виробництва.

Управлінське рішення – результат вибору суб'єктом управління
способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.

Формальні групи – об'єднання людей у межах організації, створені за рішенням вищого керівництва для виконання певних виробничих або управлінських функцій.

Ціль – бажаний стан об'єкта або бажаний кінцевий результат діяльності.

 

Контрольні запитання для самоперевірки знань

1. Що таке організація та які загальні риси мають усі органі­зації як об'єкти управління?

2. Які фактори обумовлюють необхідність управління органі­зацією?

3. Що таке зовнішнє і внутрішнє середовище організації? З яких компонент вони складаються?

4. За яким критерієм зовнішнє середовище організації поді­ляють на середовище прямого і непрямого впливу?

5. Які ролі виконують менеджери в організації? Як Ви їх ро­зумієте? Наведіть приклади.

6. Які специфічні особисті якості необхідні менеджерам? Під
впливом яких факторів і як формується перспективна модель ме­неджера.

7. Охарактеризуйте основні передумови виникнення науки управління.

8. Охарактеризуйте роль Ф. Тейлора у розвитку науки управління.

9. Що нового в науку управління внесла адміністративна школа.

10. Сутність «школи людських відносин».

11. Підходи в менеджменті.

12. Як Ви розумієте сутність планування як функції управління?

13. Що ви розумієте під терміном «стратегія»?

14. З якою метою в процесі стратегічного планування здійсню­ється аналіз зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей організації?

15. Як можна класифікувати загальнокорпоративні стратегії?

16. У чому полягають особливості організації як функції управ­ління? Чим обумовлюється складність реалізації функції органі­зації?

17. Поясніть зміст процесу делегування повноважень. Дайте загальну характеристику лінійних, функціональних та штабних повноважень.

18. Дайте порівняльну характеристику лінійної та функціональ­ної організаційних структур (принципи побудови, основні пере­ваги і недоліки, сфери застосування).

19. Який принцип покладено в основу дивізіональної організаційної структури? У чому її переваги і недоліки?

20. Охарактеризуйте сутність матричної організаційної структури. У чому її переваги і недоліки?

21. Як Ви розумієте поняття «потреби» і «спонукання»? Чим вони відрізняються?

22. Що таке внутрішнє і зовнішнє винагородження? Дайте визначення категорії «мотивація».

23. Які ідеї покладено в основу теорії ієрархії потреб А. Маслоу?

24. Які нові ідеї щодо теоретичних засад мотивації запропону­вав
Д. МакКлелланд у теорії набутих потреб?

25. У чому полягає внесок Ф. Герцберґа у розвиток теорії мотивації?

26. За якою логікою здійснюється процес мотивації людини згі­дно з теорією сподівань В. Врума?

27. На яких елементах мотивації концентрує увагу модель Портера—Лоулера? Як вони взаємопов'язані між собою?

28. Що таке контроль? Яке його місце в процесі управління?

29. Дайте визначення поняття «комунікація» та поясніть, чому вона є важливою для менеджера? Назвіть основні елементи комунікації.

30. Які фактори перешкоджають ефективній комунікації? По­ясніть механізми їх впливу на комунікаційний процес. За допомогою яких методів можна подолати перешкоди ефективній комунікації та вдосконалити комунікаційні процеси в організації?

31. Що розуміють під процесом прийняття рішень у теорії управління? Моделі прийняття рішень.

32. До таке «вплив», «влада», «залежність», «повноваження»? Як ці категорії співвідносяться між собою?

33. Дайте визначення категорії «лідерство». Чим лідерство відрізняється від власне управлінської діяльності?

34. Як можна класифікувати підходи до вивчення лідерства?

35. Охарактеризуйте основні види відповідальності в менеджменті.

36. Розкрийте сутність етики в менеджменті.

37. У чому полягає відмінність змісту категорій «результативність управління», «ефект управління» та ефективність управ­ління»?

38. Розкрийте напрямки організаційних змін та подолання опору змінам.

39. Дайте загальну характеристику напрямків підвищення ефективності управлінської діяльності.

40. Назвіть основні критерії ефективності діяльності організації.

41. Назвіть якісні та кількісні показники ефективності системи менеджменту організації.

 

 

Використана література

1. Ансофф И. Стратегическое управление. Сокр.пер. с англ./ Науч.ред. и авт.предисл. Л.И.Евенко. – М.: Економика, 2009. –519с.

2. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера. Підручник. – 2-е видання, перероб. та допов.: В Д «Професіонал», 2007. – 416 с.

3. Бодди Д., Пзйтон Р. Основи менеджмента, – СПб: Питер, 2006 – 816 с.

4. Виханский О.С. Наумов А.И. Практикум по курсу: «Менеджмент» / Под ред. А.И. Наумова. – М.: Гардарика, 2005. –281 с.

5. Веснин В.Р. Менеджмент: учебник / В.Р. Веснин. –3-е изд. Перераб. И доп. – М.: ТК «вельби». Изд-во «Проспект», 2006. –504 с.

6. Виханский О.С, Наумов А.И., Менеджмент. Учебник для студ.- 3-є изд. – М.: Гардарика, 2003. –527 с.

7. Гірняк О.М., Лазоновський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів виших навчальних закладів освіти. – К.: «Магнолія плюс», Львів: Новий світ -2000», 2003. – 336с.

8. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. Ред. В.Яцура, Д. Одесневич. - Львів: БаК, 2001. - 624 с.

9. Герчикова Й.Н. Менеджмент: Учебник. – М: ЮНИТИ, 2005. – 480с.

10. Данюк В.М. Організація праці менеджера: навч. Посібник / В.М. Данюк. – К.: КНЕУ, 2006. – 276 с.

11. Дафт Р.Л. Менеджмент / Р.Л. Дафт. – СПб: «Питер», 2001 – 832 с.

12. Довгань Л.Є. Праця керівника, або Практичний менеджмент. К.: «Ексоб», 2002. – 246 c.

13. Друкер П.Ф. Энциклопедия менеджмента / П.Ф. Друкер; [пер. с англ.]. – М.: Изд. Дом «Вильямс», 2004. – 432 с.

14. Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте: уроки основоположников менеджмента и управленческой практики. – М.: Дело, 1996. – 272 с.

15. 3авадський Й.С. Менеджмент:. – Т.1. – Вид. 2-ге. - К.: Укр.-фін.ін.-тут менеджменту і бізнесу, 2002. – 542 с.

16. История менеджмента: Учеб. Пособ./ Под ред.Д.В.Валового. – М., 1997. – 242с. 31.Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Уч. пос. Минск: новое знание, 2002. – 336с.

17. Кравченко В.О. Загальний менеджмент. Конспект лекцій. – Одеса, ОНЕУ, 2012. – 170 с.

18. Кравченко В.О. Основи менеджменту. Навчальний посібник. – Одеса: Атлант, 2012. – 212 с.

19. Кравченко В.О., Пучкова С.І., Тупак С