Особливості письмового провадження

 

Письмове провадження є формою заочного розгляду і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику сторін або без їх участі на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених КАС. Розгляд справи в письмовому провадження відбувається:
1) якщо вирішується питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, коли ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу (або на розсуд суду в судовому засіданні) (ч. 4 ст. 22);
2) у разі вирішення питання про внесення до судового рішення виправлень, окрім випадків, коли суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі (ч. 3 ст. 169);
3) якщо усі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ч. 4 ст. 122);
4) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 6 ст. 128);
5) у справах скороченого провадження (ст. 183-2);
6) апеляційним судом, якщо справу може бути вирішено на основі наявних

у ній доказів у разі:

- відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участі;

- неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання;
- подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження (ст. 197);

7) судом касаційної інстанції у разі:

- відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участі;

- неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового

засідання (ст. 222).

 

Тема7. Перегляд судових рішень

ПЛАН:

 

1. Апеляційне провадження.

2. Касаційне провадження.

3. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.

4. Провадження за нововиявленими обставинами.

Апеляційне провадження

Норми, якими врегульоване апеляційне провадження, містяться у гл. 1 розд. ІV КАС.

Постанови суду першої інстанції мають право оскаржувати в апеляційному порядку повністю або частково сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Ухвали суду першої інстанціїможуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Порядок і строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС. Послідовність процедури апеляційного провадження наступна:

1) подання апеляційної скарги;

2) реєстрація апеляційної справи та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження;

3) підготовка справи до апеляційного розгляду;

4) апеляційний розгляд справи;

5) прийняття судового рішення;

6) направлення справи до адміністративного суду першої

інстанції, який її розглянув.

За загальним правилом апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у разі, якщо складання постанови у повному обсязі відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи і суд проголосив у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови, а також у випадку прийняття постанови у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 160, ч. 2 ст. 186).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга, подана після закінчення вказаних строків, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Він може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАС.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції – протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п’ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Статтею 187 КАС визначені вимоги до заяви про апеляційне оскарження та до апеляційної скарги.

Вимоги до змісту апеляційної скарги містяться у ст. 187 КАС.

Серед іншого, в апеляційній скарзі зазначається, чи особа бажає взятии участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи про сить суд розглянути справу за її відсутності. Апеляційна скарга підписується особою, яка їх подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. До апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Наступними процедурами є реєстрація апеляційної справи та постанова ухвали про відкриття апеляційного провадження (ст. 189 КАС України).

Адміністративна справа реєструється у день її надходження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Реєстрація справи відбувається у порядку, визначеному ст. 15-1 КАС, якою передбачено функціонування автоматизованої системи документообігу в судах.

Отримавши апеляційну скаргу, судя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Судя-доповідач повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строків апеляційного оскарження, особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку. Судя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає апеляційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;

2) є ухвала про закриття апеляційного провадження у зв’язку з відмовою особи від апеляційної скарги;

3) є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Після винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження здійснюється підготовка справи до апеляційного розгляду. Відповідні процедури передбачені ст. 190 КАС.

Судя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з’ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом із копією апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

3) з’ясовує обставини, на які посилаються особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються особами, що беруть участь у справі; 5) пропонує особам, які беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового провадження на наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій судя-доповідач призначає справу до апеляційного розгляду.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги. Особа, яка подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеляційного розгляду. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь=який час до закінчення апеляційного розгляду.

Наступними процедурами апеляційного провадження є апеляційний розгляд справи (ст. ст. 196-204).

Апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей апеляційного розгляду справи.

Ці особливості стосуються: кількісного складу суддів, які здійснюють апеляційнийрозгляд справи; змісту доповіді судді-доповідача на судовому засіданні; послідовності надання слова для пояснень учасникам апеляційного провадження; наявності процедур апеляційного розгляду справи у порядку письмового провадження; наявності певних прав суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на постанову чи ухвалу суду першої інстанції.

Перелічені особливості реалізуються наступним чином.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, судя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги та заперечень на неї.

Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у справі.

Неприбуття на судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов’язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Після закінчення перевірки підстав для апеляційного перегляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 197 КАС суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо: 1) відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; 2) жодна з осіб, які беруть участь у справі, не прибула на судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте у порядку скороченого провадження.

Якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати на судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду на судовому засіданні.

Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право (ст. 199 КАС України):

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін визначені статтею 200 КАС України. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильнее по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є (ст. 201 КАС України):

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуаль ного права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є (ст. 202 КАС України):

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом;

участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 КАС.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Останніми процедурами апеляційного розгляду справи визначені процедури, пов’язані із прийняттям судового рішення. Вони визначені статтями 205–207 КАС України.

Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення – без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції; 3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі;

6) скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвали постановлються також з усіх процесуальних питань суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, передбаченому щодо рішень суду першої інстанції відповідно ст.ст. 160 і 167 КАС.

Відповідно до статті 208 КАС, суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу у випадках і в порядку, встановлених ст. 166 цього Кодексу.

Останньою стадією апеляційного провадження є стадія направлення справи до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув. Статтею 209 КАС визначено, що після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції.

Касаційне провадження

Процесуальний порядок касаційного провадження передбачений гл. 2 розд. ІV КАС.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а такожособи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Послідовність процесуальних дій у межах касаційного провадження наступна:

1) подання касаційної скарги та її реєстрація;

2) підготовка справи до касаційного розгляду та відкриття касаційного провадження;

3) попередній розгляд справи;

4) касаційний розгляд справи;

5) прийняття судового рішення судом касаційної інстанції;

6) повернення адміністративної справи до адміністративного суду першої інстанції.

Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи (ст. 214-1).

Процедури, пов’язані з поданням касаційної скарги та її реєстрацією, визначені статтями 211–214 КАС.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС – з дня складання постанови в повному обсязі (ч. 2 ст. 212). Касаційна скарга, подана після закінчення встановленого строку залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Касаційна скарга подається в письмовій формі. Вимоги щодо ї змісту передбачені ст. 213 КАС.

Серед іншого, касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

Наступною групою процедур касаційного провадження є підготовка справи до касаційного розгляду та відкриття касаційного провадження. Такі процедури врегульовані ч. 2 ст. 214 та ст. 215 КАС.

Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог КАС, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, та вимагає надання справи, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п’яти днів з дня отримання відповідної ухвали.

Судя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:

1) з’ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;

2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом із копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;

3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

4) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;

5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;

6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали.

Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі мають право: подати заперечення на касаційну скаргу у письмовій формі у строк, визначений судом касаційної інстанції (ст. 216); приєднання до касаційної скарги із підтриманням її вимог.

Таке право мають не тільки особи, які беруть участь у справі, а й особи, які не брали таку участь, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки (ст. 217).

Особа, яка подала касаційну скаргу може відмовитися від неї або змінити її до закінчення касаційного розгляду (ст. 218).

Статтею 219 КАС передбачені процесуальні дії у випадку відмови позивача від адміністративного позову або примирення сторін під час касаційного провадження. Так, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. У такому разі суд касаційної інстанції постановляє ухвалу, вимоги до якої визначені статтями 112 та 113 КАС: у випадку відмови від адміністративного позову суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття провадження; у випадку примирення сторін – також постановляє ухвалу про закриття провадження, але у ній фіксуються умови примирення.

Після проведення підготовчих дій судя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду (ч. 3 ст. 215).

Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтею 220 КАС. Так, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Попередній розгляд справи судом касаційної інстанції визначений статтею 220-1 КАС. Такий розгляд має бути проведений протягом п’яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

У попередньому судовому засіданні судя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав.

Суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав скасування судового рішення або відхилення касаційної скарги. Справа призначається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до розгляду у судовому засіданні постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку, визначеному статтями 221 та 222 КАС.

Касаційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням певних особливостей: кількісного складу колегії суддів, які здійснюють розгляддміністративної справи у порядку касаційного провадження; змісту доповіді судді-доповідача на судовому засіданні; послідовності надання слова для пояснень учасникам касаційного провадження; наявності права суду касаційної інстанції щодо обмеження тривалості пояснень; наявності процедур касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження.

Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п’яти суддів.

Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо жодна з осіб, які беруть участь у справі, не заявила клопотання про вирішення справи за її участю у судовому засіданні.

Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає судові рішення (ст.ст. 230–232 КАС України) у формі ухвали або постанови.

Суд постановляє ухвалу в разі:

1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень – без змін;

2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд;

3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження;

5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття провадження;

6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції також постановляє ухвали.

Суд приймає постанову у разі наявності таких підстав:

1) зміни постанови суду першої або апеляційної інстанції;

2) прийняття нової постанови.

Названими постановами суд касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Якщо касаційну скаргу на судове рішення було подано в установлені КАС строки, але вона надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи або коли строки на подання касаційної скарги у зв’язку з пропущенням їх з поважних причин було поновлено чи продовжено і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає таку скаргу за правилами касаційного провадження.

Суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених ст. 166 КАС, може постановити окрему ухвалу.

Після закінчення касаційного провадження адміністративна справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, якщо інше не випливає із судового рішення суду касаційної інстанції.