Судовий розгляд адміністративної справи

 

Процедура судового розгляду справи врегульована нормами гл. 3 роздю ІІІ КАС.

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС (ч. 1 ст. 122).

Розумний строк – найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 11 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Послідовність судового розгляду справи наступна:

1) відкриття судового засідання;

2) вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі;

3) початок судового розгляду справи по суті;

4) дослідження доказів;

5) закінчення з’ясування обставин;

6) судові дебати;

7) прийняття судового рішення.

Статтею 134 КАС встановлені загальні правила поведінки присутніх під час судового розгляду справи осіб.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Згідно зі ст. 122-1 КАС суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Процесуальні дії на етапі відкриття судового засідання врегульовані ст.ст. 124–132 КАС. Вони відбуваються у наступній послідовності:

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядається.

Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних та повідомлених осіб прибув на судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.

Головуючий у судовому засіданні встановлює особу перекладача, роз’яснює перекладачеві його права та обов’язки і попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Головуючий приводить перекладача до присяги, текст якої визначений ст. 125 КАС. Присяга проголошується перекладачем усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового засідання, а також про умови фіксування судового засідання (розташування мікрофонів та необхідність промовця говорити в мікрофон, недопустимість одночасних виступів учасників адміністративного процесу, дотримання тиші в залі судового засідання).

Суд встановлює особи тих, хто прибув на судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників. Головуючий на судовому засіданні оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі та прибули на судове засідання, їхнє право заявляти відводи.

Наступна процесуальна дія у порядку відкриття судового засідання є факультативною. Суд відкладає розгляд справи в разі:

1) неприбуття на судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки;

2) неприбуття на судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття на судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомле ного про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов’язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула (ч. 1 ст. 128 КАС України).

Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули на судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Ці ж наслідки застосовуються у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання (ч. 5 ст. 128).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Якщо на судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули (ст. 129).

Після встановлення осіб, які не прибули на судове засідання та прийняття рішення за наслідками такої неявки, головуючий на судовому засіданні роз’яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов’язки, встановлені КАС.

Одночасно особам, які беруть участь у справі, видається пам’ятка про їхні процесуальні права та обов’язки.

Наступним процесуальним етапом судового розгляду справи є вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі. Йому присвячено ст. 133 КАС.

Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх на судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі. Причому першим, як правило заслуховується особа, яка заявила клопотання.

Суд вирішує клопотання шляхом винесення ухвали на місці або в нарадчій кімнаті. Відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

3. Третій етап судового розгляду справи – початок судового розгляду справи по суті. Процесуальні дії на цьому етапі перед бачені ст.ст. 135–137 КАС.

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з’ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторонни примиритися.

При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий на судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Сторони можуть примиритисяпротягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення. Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАС, тобто за тими ж правилами, що і на стадії підготовчого провадження.

Позивач може змінити позовні вимогипротягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв’язку зі зміною позивачем позовних вимог.

Четвертим етапом судового розгляду справи є дослідження доказів. Процесуальний порядок здійснення дій на цьому етапі закріплений у ст. 138–150 КАС.

У першу чергу заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі (ст. 139). Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім клопотанням пояснення може давати тільки представник.

Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов’язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, чи визнають вони обставини, чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді: «так» чи «ні».

Після заслуховування пояснень сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, ставлять питання один одному в порядку визначеному головуючим (ч. 5 ст. 139). Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

Суд може встановити регламент надання пояснень, який визначає їх тривалість.

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності може бути змінений (ст. 140).

Порядок допиту свідків визначений ст.ст. 141, 142 КАС.

Після допиту свідків досліджуються письмові докази (ст. 143).

Після дослідження письмових доказів досліджують речові докази (ст. 145).

Якщо судом залучається експерт, досліджується відповідний висновок у судовому засіданні (ст. 148).

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз’ясненнями спеціаліста (ст. 149).

Якщо необхідно одержати нові докази або в інших необхідних випадках, суд може оголосити перерву, тривалість якої встановлюється судом залежно від обставин розгляду справи (ст. 150).

5. Наступним процесуальним етапом є закінчення з’ясування обставин у справі (ст. 151).

Після з’ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази. У зв’язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть участь у справі, суд може ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.

Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати проводяться в порядку визначеному ст. 152 КАС і складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставиниі докази, які досліджені в судовому засіданні.

Суд може встановити регламент промов осіб, які беруть участь у справі, який визначає їх тривалість. Головуючий на судовому засіданні може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

У дебатах першим надається слово позивачеві, його представнику, а потім – відповідачеві, його представнику. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору, її представник виступають після сторін у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, їхні представники виступають у дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише їхні представники.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.