Особливості засвоєння дітьми зв'язного мовлення

Розвиток зв'язного мовлення в дошкільному віці відбувається пара­лельно з формуванням розумової діяльності, збагаченням життєвого, емоційного та мовленнєвого досвіду, ускладненням форм спілкування. Дошкільному періоду, в якому відбувається становлення форм зв'язного мовлення, передує підготовчий етап, пов'язаний із раннім дитинством. Безпосередньо-емоційне спілкування дорослого з немовлям поступово змінюється з однобічного на взаємне емоційно-мовленнєве. З формуванням розуміння мовлення дорослого малюк навчається відповідати на мовлен­нєві стимули оточуючих жестами, мімікою, рухами, пізніше окремими звуками та звукосполученнями. Усе це має величезне значення для розвитку мовленнєвого спілкування, адже зароджується навмисність голосових ре­акцій, їхня спрямованість на іншу людину, формується мовленнєвий слух, довільність промовляння звуків (С.Л.Рубінштейн, Ф.О.СохІн).

Поступово основною стає ситуативно-ділова форма спілкування дитини з дорослим, яка співіснує з емоційним ситуативно-особистіс-ним. На третьому році життя зароджується позаситуативно-пізнавальне спілкування з дорослим. Спілкування з ровесниками переважно без­посередньо-емоційним

У другій половині третього року життя науковці відзначають на­явність «якісного стрибка». Саме в цей період спостерігаються перші випадки мовленнєвих висловлювань, які свідчать про те, що мов­лення малюка вже може бути позаситуативним та позаконтекстним (М.М.Кольцова). Великий інтерес у цьому плані становлять досліджен­ня латвійського вченого А.А.Рузгене, який вивчає особливості ініціатив­ного мовлення дітей третього року життя, можливість його активації, способи та умови стимуляції. Автор доводить, що ініціативне мовлення активізує ситуація, зокрема, поява нового, невідомого; демонстрація предметів та явищ з досвіду дитини, представлених по-новому; дина­мічність оточення, зміни в довкіллі. Найефективнішими, на її думку, виявляються ігри-драматизації та практичні дії з іграшками.

Можливості навчання дітей уже на другому та на третьому роках життя елементам зв'язного мовлення доводять також дослідження, проведені

4^3W 21

Розвиток зв'язного мовлення дітей — головне...

в Берліні під керівництвом професора Х.Христенса. Науковці застосовували послідовно три форми розповідання: за сценічним зображенням, за картин­ками, переказ історій без наочного матеріалу. Ефективність використання означених способів навчання підтвердило значні потенційні можливості молодшого дошкільного віку щодо оволодіння зв'язним мовлення.

Російська дослідниця Л.Г.Шадріна, яка вивчала особливості розви­тку зв'язного мовлення дітей молодшого дошкільного віку, відзначає пе­ревагу ситуативного мовлення, проте говорить, що починає розвиватися й контекстне мовлення. У спілкуванні з дорослими малюки користують­ся простими реченнями, на відміну від спілкування з ровесниками, яке характеризується більшою розгорнутістю, елементарною аргументаці­єю, включенням інколи складносурядних та складнопідрядних речень. Для самостійних монологічних висловлювань малюків характерним є порушення логіки викладення, бідний словниковий запас. Проте діти здатні встановити елементарні залежності між смисловими частинами окремого речення або між реченнями. Про це свідчить той факт, що діти досить успішно орієнтуються на заданий дорослим зв'язок і правильно завершують речення в ситуації спільного мовлення; «Це... ведмедик. Він такий... великий. У нього є...лапи».

У середньому дошкільному віці значно впливає на розвиток зв'язно­го мовлення активізація словника, кількісний склад якого досягає в цей період 2,5 тисячі слів. Висловлювання дітей стають послідовнішими та розгорнутІшими, хоча структурно мовлення залишається ще недо­сконалим. У цьому віці інтенсивно розвивається контекстне мовлення, тобто мовлення, що зрозуміле само по собі. Однак діти відчувають труднощі в адекватному доборі слів, виборі теми, сюжету власного висловлювання, нерідко спостерігається порушення логіки, переважає формальний зв'язок між реченнями в тексті.

У середньому віці діти починають оволодівати вмінням складати переказ та розповідь, вони переказують знайомі казки, складають стислі розповіді за картинками, іграшками, проте потребують активної допо­моги дорослого (А.А.Зрожевська).

Поряд з монологічним розвивається діалогічне мовлення. У подаль­шому ці форми співіснують та застосовуються залежно від умови спіл­кування. Діти 4—5 років активно включаються в розмову, можуть брати участь у колективній бесіді, проте вони ще не вміють правильно форму­лювати запитання, доповнювати та виправляти відповіді товаришів.

У дітей старшого дошкільного віку зв 'язне мовлення досягає досить високого рівня. У процесі спілкування діти можуть відповідати досить

Особливості засвоєння дітьми зв'язного мовлення

точно, коротко або розгорнуто, залежно від ситуації, зрозуміло для оточуючих. Старші дошкільники здатні брати активну участь у бесіді, висловлювати доречні репліки, вчасно реагувати на чужі, формулювати запитання. Характер діалогу дітей певною мірою залежить від змісту їхньої спільної діяльності (Г.М.Ленушина, М.І.Лісіна).

Численні дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців (О.І.Коненко, СВЛасунова, Т.Г.Постоян, О.О.Смірнова, О.С. Ушаковата ін.) доводять, що на шостому році дошкільник може послідовно й чітко скласти описову та сюжетну розповідь на запропоновану тему, може висловлювати міркування, переконливо аргументувати доведення. У старших дошкільників активно розвивається мовленнєвотворча діяльність, яка за умови правильно організо­ваного навчання сприяє розвитку початкових літературно-художніх здібнос­тей дітей, стимулює та збагачує інші види дитячої творчості (Н.В.Гавриш, Н.П.Орланова). Наведемо приклад запису розповідей дітей на тему «Весела історія». Розповідь супроводжувалася малюванням.

Євген (6 р. 1 міс.): «Одного разу Ведмедик вирішив піти в гості до Зайчика. Він взяв велику і солодку моркву і пішов. А Заєць у цей час збирав моркву та капусту для святкового супу і тут почув:

— Зайчику, привіт! Як ти живеш?
Зайчик озирнувся та відповів:

— Привіт! Я тебе чекаю до святкового супу.
Ведмедик здивувався: —А яке сьогодні свято?

 

—Моє, — відповів Зайчик. — У мене сьогодні день народження.
Проходь, допоможи мені.

—Я тобі допоможу, тільки можна зробити суп з медом?

—Так, для друга все можна.

Ведмедик так зрадів, що навіть поцілував Зайчика. Суп вийшов смачний. Його назвали супчик «Дружбапський».

Олександра (5 р. 2 міс.): «У мене був день народження. Мені пода­рували подарунок у коробці. Мені було цікаво, що там, і я почала його відкривати. Раптом з коробки почувся якийсь шум. Я здивувалася: «Що це за «няв?» З коробки виліз (робить великі очі, допомагає собі жестами. рухами, розтягує слова, інтонаційно підкреслює здивованість) спочатку величезний пухнастий хвіст, а потім вилізли величезні кігті, а потім — ве­ликий рудий котяра. Він мені: «Няв!», а я йому: «Привіт, подарунок!». І він став зі мною жити — кіт Подарунок, Ми з ним затоваришували».

Як бачимо, ускладнюється синтаксична структура дитячих розповідей, збільшується кількість складносурядних та складнопідрядних речень, активно застосовується пряма мова, висловлювання стають виразними.

4* 23

Розвиток зв'язного мовлення дітей — головне...

Особливості розвитку зв'язного мовлення на різних вікових етапах визначають характер педагогічних дій, спрямованих на формування дитячого мовлення.

Контрольні запитання.

1.Дайте визначення поняття «зв'язне мовлення».

2. У яких значеннях виступає це поняття (діяльність, процес, продукт)?

3. Зіставте лінгвістичні та психологічні характеристики діалогу й
монологу?

4. Розкрийте зміст понять ситуативне й контекстне мовлення.

 

5. Поясніть, чому монологічне висловлювання є складнішим за­
вданням.

6. Розкрийте передумови розвитку зв'язного мовлення в ранньому віці.

7. Як, на ваш погляд, шляхом наслідування, продуктивних дій чи
іншим відбувається засвоєння мовленнєвих умінь і навичок у дошкіль­
ному ВІЦІ?

8. Чи змінюються, на вашу думку, вікові особливості розвитку мов­
лення дітей — дошкільнят 50—60-х років і сучасних дошкільників?
Поясніть свою думку.

Система оцінювання досягнень: повні і правильні відповіді на за­питання №№ 1, 2, 3, 4, 5, — максимально 4 бали за кожну відповідь; змістовні відповіді на запитання №№ 6, 7, 8 з визначенням власної позиції — максимально 7 балів.

Репродуктивні та творчі завдання.

1.Зіставте завдання розвитку зв'язного мовлення дітей у чинних
програмах «Малятко», «Витоки мовленнєвого розвитку», «Дитина в
дошкільні роки», складіть порівняльну таблицю.

2. Знайдіть свідчення у педагогічному пресі для ілюстрації теоретич­
них положень про вікові особливості розвитку мовлення дошкільників,
наведіть приклади ситуативного і контекстного мовлення.

3. Внесіть до термінологічного словничка ключові поняття цього
розділу.

4. Зробіть відповідні виписки з лінгвістичних словників різних авто­
рів, знайдіть, на ваш погляд, найбільш вдалу дефініцію.

Система оцінювання досягнень: заповнена порівняльна таблиця — максимально 5 балів; здатність прокоментувати зроблений аналіз — 7 балів; знайдені приклади з педагогічної преси, що ілюструють теоре­тичні положення, — 3 бали (за кожний приклад); заповнений терміно­логічний словник — максимально 5 балів (по балу за кожний термін); зроблені виписки зі словників (по балу за кожне визначення).

Розділ 3