Як горобчик з весною зустрічався

Доброго дня, любі друзі! Нещодавно ми познайомилися з одним до­питливим та спостережливим горобчиком. Це — молоденький горобчик, який народився на початку літа, пережив холодну осінь, голодну зиму, а весни ще ніколи не зустрічав. Саме він, наш маленький приятель, допо­міг нам не тільки дізнатися про весняні зміни у природі, а й відчути їх серцем, подивитися навкруги навіть на знайомі речі його здивованими, захопленими очима.

Давайте візьмемо в долоньки цього дивного горобчика, пустимо його у своє серце й, поглянувши навколо, замилуймося весною, А я додам до цього красиве художнє слово: вірші, оповідання, казки, заклички, щоб допомогти вам висловити свої враження та почуття. Перше диво — неодягнена весна

Старі люди кажуть, що Весна починається зі Стрітення, коли вперше вона показує старій Зимі свою молоду силу. Можливо, що І так. По­слухаймо, що розповів нам про це поет Володимир Орлов.

Весняна казка У зими гостей нема В крижаній твердині. Замикається сама В найміцнішіх стінах.

Конспекти занять

Як горобчик з весною зустрічався

 

Тут вітриська навісні, Тут замки потрійні, Бо коштовності весни Є у кожній скрині. В скрині спить Весняний грім І веселка поруч з ним. Хмари -— ланцюжками, Дощик торочками. Тут ховає від усіх Величезні скрині. І лежать на скринях тих Наморозь та іній. Срібла й золота нема Інша це скарбниця. Заховала тут зима Дощик, блискавицю. Сниться їй, що назавжди Сонце полонила, Притягла його сюди В скриню зачинила. В сніговій перині Спить зима на скрині. І радіє уві сні, І волає в хащі: — Скарбу капосній весні Не віддам нізащо!

Але марні сни зими —

; Строк її минає.

Вже прокинулись громи — Гуркіт їх лунає. Вітерець духмяний мчить Небо чистить млисте. І не можна зачинить Сонце променисте!

— Друзі, ви добре запам'ятали, які коштовності Весни ховає Зима у своїх снігових скринях? Обов'язково всі до одної треба визволити, адже інакше Весна не зможе бути справжньою та дужою, щоб подолати Зиму. Намалюйте або напишіть назви всіх весняних скарбів.

Діти малюють та підписують слова-назви: дощикові торочки, блискавиця, грім, струмочки, веселка, ланцюжки хмарок, легкий вітрець, а ще бруньки, бурульки та веселе гаряче сонечко.

— Як чудово, що ми з вами допомогли Весні перемогти Зиму!
Давайте разом порадіємо, помилуймося тим, що принесла Весна на
землю. Я починатиму, а ви продовжуйте.

Небо навесні зовсім не таке, як узимку. Воно... (чисте, бла­китне, високе), наче... Важелезні хмари висіли сірим мішком, а тепер легкі хмарки поспішають, як... Вони... (білі, пухнасті, легкі), схожі на... А сонечко, яке взимку було таким... (сумним, холодним, сірим), тепер стало таким... (яскравим, гарячим, лагідним), що все навкруги стає... (святковим, веселим, радісним, приємним). Пташки радісно... (цвірінькають, перелітають з гілочки на гілочки, буду­ють гніздечка).

— ЗавмрІть! Прислухайтесь! Бачите: горобчик розмовляє з крижа­
ними бурульками. Цікаво, про що? («Бурульки» М.Пляцковський.)

«Гей, крижані бурульки, від чого ви плачете? — спитав допитливий Горобчик, в якого був чудовий весняний настрій.

- Ми плачемо від страху, — відповіли бурульки.
— А чого ви боїтеся?

- Е-ге-ге, — зітхнули маленькі крижинки. — Адже якщо ми зі­
рвемося з даху, ми обов'язково розіб'ємося...

Горобчик почухав дзьобиком під крильцем і порадив:

— Вчіться літати — тоді все буде гаразд! Поцвірінькав — та ви­
пурхнув. Легко йому радити. Тільки хіба крижані бурульки можуть
навчитися літати?

А якщо б вони і справді літали, тоді б зачіпляли одна одну, от би дзвін стояв у небі! Тоді б над дахами, над деревами, над полями та лісами лунала б весела крижана пісенька!»

—Який нерозумний Горобчик! Таке порадив весняним бурулькам!
А бурульок таки шкода. Вони хоч і весняні друзі, а постійно плачуть та
сумують. Намалюйте, діти, якими ви уявили собі бурульки, що плачуть
під дахом будиночка.

—Давайте придумаємо, як допомогти бурулькам стати веселими.
Гадаю: треба навчити їх відповідати нерозумним горобчикам. Можли­
во, Весна доручила бурулькам дуже відповідальну справу; заплести
кришталевим мереживом кожен дах, кожну велику гілку, щоб від сходу
до заходу вони виблискували та іскрилися на сонці. Тоді кожен день
люди сприйматимуть як свято. А можливо, саме вони, маленькі льодяні
бурульки, крапелька за крапелькою наповнюють струмочки весняною

Конспекти занять

Як горобчик з весною зустрічався

 

водою, роблять їх сильними, швидкими, голосними, щоб усе навколо швидко зрозуміло, що прийшла весна?!

Вихователь, використовуючи прийом сполученого мовлення (він починає фразу, а дитина Ті продовжує), може запропонувати дітям придумати та розіграти діалог між горобчиком та бурульками, на­приклад, такий:

Горобчик. Бурульки, бурульки, вам не нудно... (висіти під дахом, такати)! Хочете я навчу вас...

Бурульки. Ні, Горобчику, у тебе своя справа —... (цвірінькати, весну-красну прославляти), а в нас своя. Нам Весна доручила... (кожен дах кришталем прикрасити, щоб блищав, як у свято).

—Послухаємо, які голоси у неодягненої Весни?

—Що говорить бурулька калюжі? (Крап! Крап!)

- Що говорять краплини, коли падають на підвіконня? (Ламі Пак!)

—Що говорить струмочок канаві? (Склянь-склінь-склінь.)

—Що говорить брунька, коли розкривається, темній ночі? (Глак!)

—Що говорить тоненька крижана плівка на калюжі чобітку? (Скр-
скр-скр.)

Що говорить ще по-зимовому холодний вітер трубі та деревам? (Гу-у-у-гу.)

— Що співають синички? (Зінь-цінь-сінь.)

~ Ви чуєте, як весь світ радіє весні, як чекає тепла? Ви відчу­ваєте це?

З давніх-давен люди — від малого до старого закликали весну, спі­вали закличних пісень, хороводи водили. Ставайте й ви, любі діти, у коло, будемо весну закликати, шоб скоріше розцвіло все навколо!

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіточки,

На маленькі діточки!

Ластівки-ластІвки,

Ой, вітре, вітроньку,

Візьміть собі веснівки,

Прижени хмароньку,

Нате вам камінці,

Полий теплим дощиком,

Дайте мені рум'янці.

Покрий землю килимком.

Дівчатка-гороб'ята, радьмося

Та виходьмо на травицю, граймося!

Та виходьмо на травицю в добрий час.

Нема таких співаночок, як у нас.

- Ми навіть не помітимо, як станеться дивне диво: просто одного ранку прокинемося, а все навколо — молоде й зелене. Друге диво — весна грайлива та квітуча

Якою радісною стала природа! Дзвінкою, яскравою, ошатною, молодою! Цей настрій відчувається в усіх творах про квітучу весну. Прислухайтесь до поезій Олександра Олеся! Веснянка

А вже красне сонечко

Припекло, припекло,

Ясно-щире золото

Розлило, розлило.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску...

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

На вулиці струмені Воркотять, воркотять Журавлі курлюкають Та летять, та летять. Ой, сонечку-батечку, Догоди, догоди! А ти, земле-матінко, Уроди, уроди!

— Любі друзі, ми із Джмеликом хочемо відкрити весняний вер­
нісаж, в якому будуть представлені ваші малюнки. Сподіваємося, що
малюнки за змістом верлібрів, будуть такими ж радісними, яскравими,
як і сама весна.

• Щасливе те дерево, що гніздечко має...

• Ластівки добудували нашу хату,
Тепер вона весела...

— Поети, письменники, художники мають дивну вдачу: вони бачать
світ не тільки очима, як і чують не тільки те, що можна почути... З будь-
яких весняних картин — жайвіра в небі, грайливого коника, веселки,
бджілки над квіткою, —• вони створюють чарівну казку.

Конспекти занять

П.Яремійчук

Жайвір у небі,

Жайвір у небі

Дзвонить веселенько,

Він до лапок причепив

Дзвоники синенькі.

- Справді, дуже схожий звук, начебто в лапках тримає маленька пташка тоненькі дзвоники!

Хочу запросити вас, діти, ще до однієї весняної казочки! Багато хто з вас неодноразово чув, як сюрчать у полі або в садку маленькі коники, схоже, як на маленьку скрипочку грає.

Поет-казкар Володимир Орлов назвав коника великим музикантом і прославив його у своїй весняній казочці. Ви її уважно послухайте, а потім спробуйте не тільки намалювати її героїв, а й розіграти мімічну постановку за її змістом.

Великий музикант

В одне звичайне місто,

В маленьке тихе місто

Приїхав на гастролі

Великий музикант.

У місто цей маестро

Приїхав із оркестром,

Де жаба — бас-гітара,

Жук — скрипка і орган.

Хоча він Коник просто,

Чекає той момент,

Вже вітерець колише

Розвішані афіші.

Пташиний хор на стрісі

Ах, як чудово грали!

Ах, як чудово грали!

Симфонію Мімози,

Сонату Резеди.

Який музика вдалий!

Як паличка літала!

Як шурхотів на шиї,

Немов метелик, бант!

Поїхали артисти.,-,

Вже спить маленьке місто,

Блищить зірок намисто, Сплять діти і діди.

ПРИВІТАННЯ ВІД ЛІТЕЧКА

ДЛЯ СНІГУРА

(як разом із дітьми зробити

Цікаву газету про літні

Новини)

Підготовка дитячої газети — надзвичайно захопливий творчий проект, який може тривати навіть два-три тижні. Кожна дитина, незалежно від рівня здібностей та успішності, має можливість реалізуватися у скла­данні коротеньких повідомлень, виконанні інтелектуальних завдань, в ілюструванні поетичних текстів, в остаточному оформленні матеріалів газети. Головне — чітка послідовність етапів підготовки газети, почина­ючи зі створення в дітей позитивної пізнавальної мотивації колективної творчої діяльності, підтримки та спрямування дитячої інтелектуально-мовленнєвої та художньої активності під час виконання творчих завдань та обов'язково яскраве оформлення газети, у яшму кожен з учасників проекту може побачити й оцінити свій внесок у загальний результат.

— Знали б ви, друзі, якого незвичайного листа приніс нам листо­
ноша! По-перше, лист прилетів з далекої півночі, з холодних країв
від нашого доброго знайомого Снігура. Можливо, і ви взимку з ним
зустрічалися, пам'ятаєте, коли підкладали їжу в годівнички. По-друге,
дивним було те, що Снігур — зимовий птах надіслав листа спекотного
літечка. Давайте прочитаємо.

«Любі діти!

По дорозі на північ я познайомився з пташками, які розповіли мені про літо, про те, яке воно різнокольорове, приємне, лагідне. Хоч і роз­повідали мої знайомі пташки Із захопленням, проте я так нічого про літо і не дізнався. Напишіть мені, будь ласка, що таке ваше літечко, яким воно буває, чого його всі так чекають і люблять. Чекатиму з не­терпінням. Ваш Снігур».

— Як нам бути? Як розповісти Снігуру про літо? Можливо, сфото­
графувати? Але без пояснень, він нічого не зрозуміє. Можливо, просто
написати довгого листа, проте без малюнків, віршів, загадок ми не
зможемо розповісти про наше літо цікаво. Давайте зробимо газету і

Конспекти занять

Привітання від літечка для снігура

 

надішлемо її Снігуру, тоді він одразу все зрозуміє. Вирішили — по­чинаємо.

/ етап. Що таке газета? Якими можуть бути сторінки в газеті?

Колективне обговорення

— Діти, хто з вас бачив газету? Для чого, на вашу думку, друкують газети?

Так, у газеті коротко повідомляють про різні цікаві новини, запитують про невідоме, розповідають про найкращих, знайомлять читачів з модою, погодою, народними прикметами.

- Звідки ж нам можна одержати новинки-цікавинки про літо? Де воно живе? У лісі, полі, садку, у містах та селах. Тож треба піти до мешканців різних місць та розпитати в них все, що вони можуть роз­повісти про літо.

Вправа «Розкажи мені про літо». Дорослий пропонує розглянути картки Із зображенням пташок, квітів, дерев, трави, хмарки, сонечка, будинку, дітей, дорослих, морозива тощо і вибрати собі одну з них за бажанням. Потім кожен по черзі в іграшковий мікрофон розповідає від Імені свого персонажа про те, що для нього літо. Завдання вихователя — допомогти дитині скласти зв'язне висловлювання. Для тих, кому важко самостійно висловитися, вихователь починає фразу. Наприклад, від імені морозива можна скласти таку розповідь; «Я люблю літо тому, що... влітку мене багато купують, їдять, хвалять, радіють, яка красива в мене обгортка. Проте я водночас не люблю літо, адже... воно дуже спекотне, І я швидко розтаю». Наприкінці вправи дітям пропонують символічно намалювати те, про що вони розповідали.

Творче завдання «Де ти, літо?». Дітям пропонують поглянути за вікно, на прогулянці — навколо — на те, що оточує і'х, знайти ознаки-до­кази, що літо настало. Важливо, щоб дитина самостійно побудувала фра­зу: «Літо — в деревах: вони стоять зелені, а взимку були голі», «Літо — в одязі — люди одягаються красиво, легко, барвисте», «Літо — в соне­чку, тепер воно дуже сильно гріє».

Давайте надішлемо Снігуру вірша А.Загорудного про літо з малюн­ками до нього, і наш друг одразу зрозуміє, яке воно літо.

Літо, літо золоте

Випиває в роси

Та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

Вишнями в садочку,

Одягу на цілий світ Сонячну сорочку.

—Як чудово в одному вірші поет зміг розповісти найважливіше
про літо!

—Ви зрозуміли, яке воно, якщо автор говорить: «Випиває роси»?
Як ви розумієте цей вислів? Сушить роси, тобто тепле, сухе.

—Що стигне, дозріває на українських полях влітку? Хліб, пшеничень­
ка. Пригадайте, як автор поетично сказав про це «плете пшеничні коси».

—- Саме влітку дозрівають на деревах різна смакота. Оченята в літа— це вишеньки в садочку. Значить, яке воно, літо? Щедре, смачне.

— Як ви зрозуміли вислів: «Одягну на цілий світ сонячну сорочку»?
Яке літо? Яке все стає навколо?

Лексична гра «Передзвін» (продовження логічного ряду). У цю гру ми гратимемо із Снігуром. Він нам — про свою зиму, а ми йому — про літо.

Узимку на землі — сніг, замети, кучугури, а влітку — ...трава, квіти.

Узимку — куртки та пальто, а влітку — ...сарафани, шорти, майки. Узимку — ковзани та лижі, а влітку — ...велосипед, скейт, гойдалка. Узимку — мороз, завірюха, іній, а влітку — ...спека, вітерець, веселка.

Узимку — снігур, синичка, горобець, а влітку — ...ластівка, жай­ворон, зозуля,

Узимку — Новий рік, Різдво, а влітку -— ...Івана Купала, Спас. Вправа на увагу «Збираємо новинки». Вихователь пропонує дітям прослухати вірш про літо та запам 'ятати, а потім назвати ті літні новини, про які діти дізналися з тексту поезії.

М. Рильський Літо

Бджілки золотисті в квітах літають. Роси перлисті з трав опадають. З золота зіткане сяєво ллється, Ліс в нім купається, листям сміється. В квітах барвистих дівчина сяє. В оченьках чистих сонечко грає. З тих оченяток сяєво ллється. Дівчина літом веселим зветься.

Можна запропонувати дітям намалювати малюнки та підписати їх: «Бджілки літають», «Сонечко світить промінцями», «Сонце в лісі».

Конспекти занять

Привітання від літечка для снігура

 

Гра «Логічніланцюжки» або «Просто крокуємо». Дорослий про­понує дітям крокувати літніми стежинками. Кроки можна малювати за допомогою символічних знаків. А можна скористатися предметними картинками, які дорослий розкладає на столі чи на килимку. Зміст гри — в логічному поєднанні окремих предметів та об'єктів, пошуку дитиною внутрішніх причинно-наслідкових зв'язків. Рух починається кожного разу однаково, але далі дитина може обрати свій шлях, якою стежкою піти. Якщо гра сподобалася, можна пройти також іншими стежинками. Дорослий допомагає дитині сформулювати речення, яке поєднує два слова: «Влітку світить сонечко, і дерево стоїть зелене. Дерево зелене, значить на ньому багато листочків. На дереві зелене листячко —- скоро виростуть яблучка. Яблучка поспіють, прийдуть їх збирати діти. Діти покладуть яблучка в кошик. Потім з кошиками можна піти до лісу. В лісі діти зустрінуть зайчика».

Дупло — білка — грибок — трава — квітка — метелик.

Сонечко — дерево — яблука — діти — кошик — ліс — зайчик.

Пташка — черв'ячок — гніздо — пташенята — хмарки.