Стимулювання словесної творчості та навчання творчого розповідання

Перш ніж розкривати методику проведення занять з фантазуван­ня, творчого розповідання, вважаємо за потрібне визначити сутність, значення, особливості, структурні компоненти словесної творчості в дошкільному віці. Адже це не просто один із видів занять з розвитку зв'язного монологічного мовлення. Творчість, зокрема й словесна, має величезне особистісне, а також суспільне, державне і навіть загальнолюдське значення, оскільки йдеться про покоління, якому творити майбутнє.

Творчість у дитинстві — не самоціль, а засіб та умова всебічного гармонійного розвитку, виявлення свого розуміння довкілля, власного ставлення до нього. Вона допомагає розкрити внутрішній світ, особли­вості сприймання, уявлень інтересів і здібностей. Дитина активно діє і відкриває щось нове для себе, творчо пізнає довкілля, водночас спо­стереження та аналіз творчих проявів дитини виявляються багатющим матеріалом для вивчення, відчуття її духовного стану, внутрішнього світу, адже художня творчість — своєрідний рентген дитячої душі, її внутрішнього світу, психічного та фізичного стану. Це ефективний за­сіб вивчення дитячої природи, субкультури і могутній чинник впливу на ЇЇ розвиток і виховання.

Учені відзначають своєрідність, унікальність творчих актів і про­дуктів дитячої художньої творчості, виділяють їхні специфічні риси, такі характеристики, як художню щирість і безпосередність відображення навколишнього світу в продуктах діяльності.

Мовленнєва творчість — один із найскладніших видів дитячої творчості. Мовлення — важливий компонент діяльності дітей, і дуже тяжко виокремити під час спостереження та аналізу, наприклад про­цесу малювання, пов'язаного з акомпануванням дитиною своїм діям, коментуванням створюваного сюжету (який народжується одночасно принаймні на двох рівнях — вербальному й образотворчому), межі кожного виду художньої діяльності. Слово підштовхує, збагачує, сти-

Стимулювання словесної творчості та навчання...

мулює рухи рук, потік думки, а зображення, що виникають, плетуть нові словесні образи. І слово, і зображення одночасно виявляються однаково значущими для дитини засобами творення художнього образу, вираження свого стану, почуттів, відображення самостійної думки.

І творче розповідання, і мовленнєвотворча діяльність як компонент різних видів дитячої діяльності -— різні рівні словесної творчості,

Мовленнєвотворча діяльність — це така творча діяльність, у якій через складання різних типів зв'язних висловлювань дитина відбиває почуття, уявлення, враження, образи уяви, навіяні художніми творами, сприйманням довкілля. Як складова частина різних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, театралізації, спілкування) мовлен­нєвотворча діяльність не завжди завершується складанням твору, який би відповідав певним літературним та мовним нормам, тому що дитина не ставить собі такого завдання. Мовленнєві завдання підпорядкову­ються меті, завданням, змісту загальної діяльності, що зумовлює вибір мовленнєвих дій.

Словесна творчість, у якій ми вбачаємо первинну форму літератур­ної творчості — це спеціально організований, зумовлений мотивацією процес складання дитиною твору в будь-якій формі мовленнєвого ви­словлювання, що відповідає певним літературним нормам.

Як самодостатня цілеспрямована діяльність процес словесної творчості є діяльністю вищого рівня порівняно з попередньою, він орієнтований на складання дитиною твору, тобто на досягнення певного результату. Мотиваційна настанова, що активізує мовленнєвотворчий процес, виявляється в бажанні за власною ініціативою брати участь у розв'язанні завдань, запропонованих дорослим; у творчій продуктив­ності — здатності скласти кілька варіантів творів на одну тему; в ігровій настанові, прагненні перемогти в змаганні —хто краще складе найці­кавішу казку. Найчастіше в цій ситуації творчий процес спрямовується, супроводжується вихователем, що дає змогу поєднати одномоментно навчання та активну творчу мовленнєву практику.

У визначенні форм мовленнєвотворчої діяльності та типів зв'язних висловлювань, що співвідносяться з ними, вважаємо за потрібне ви­йти за межі навчальної діяльності й типологІзувати також ініціативну словесну творчість дошкільників, враховуючи такі підстави, як умови її перебігу, способи організації та вид діяльності, з яким вона співвід­носиться, Й адресність, тобто на кого спрямована творча діяльність дитини. Модель на схемі 5 відбиває загальний підхід до визначення типів словесної творчості дошкільників. Розкриємо ЇЇ зміст детально.

Методика навчання дітей зв'язного мовлення

Залежно від умов перебігу розрізняємо ініціативну мовленнєвотворчу діяльність, яка відбувається суто за бажанням дитини, у момент творчого натхнення, та мовленнєву творчість в умовах організованого навчання. Специфіка кожного з цих видів виявляється як у творчому процесі, спосо­бах організації та керівництва, так в оцінці кінцевого продукту — твору.

За способом організації ми виокремлюємо колективну, групову та індивідуальну мовленнєвотворчу діяльність. Кожен із видів передбачає використання специфічних методів та прийомів керівництва та супрово­ду мовленнєвотворчої діяльності, що зумовлено певним рівнем розвитку мовленнєвих умінь, літературознавчої обізнаності та творчої уяви.

Схема 5

я
ж
№			я
			а
я			ш
S 'Й		я ш о	s Й «и
		>>	§
Е		1 --	W

		О
ативна МТД		швах організ навчання
*		!* Ј
я нн		ffl І

Визначення типів мовленнєвотворчої діяльності дітей дошкільного віку

 

 

 

За адресністю
	/\
1 Монограма		Презентація

Стимулювання словесної творчості та навчання,..

Як свідчать спостереження та аналіз проведеного обстеження, мов­леннєва творчість дітей в умовах організованого навчання й ініціативної творчості відрізняється особливостями перебігу творчого процесу, якісними характеристиками дитячих творів, типами зв'язку мовлення з різними видами діяльності.

Отже, залежно від умов, у яких відбувається творчіш процес, ми розрізняємо мовленнєву творчість в умовах навчання і в ситуації ініціативної творчої діяльності. Розглянемо їхні специфічні харак­теристики за такими критеріями, як активна позиція дитини щодо про­цесу словесної творчості, функціональна роль вихователя в керуванні творчим процесом (ТП), відповідність складеного дитиною твору лі­тературно-мовленнєвим нормам (жанру, структурній формі, граматиці висловлювання), орієнтованість на кінцевий результат, можливість різ­номанітних варіацій розвитку творчої ідеї. Звернемося до таблиці 1.

Таблиця 1