Особливості створення і становлення Національного банку України як центрального банку

Центральний банк України - Національний банк - було утворено у 1991 р. згідно з законом України "Про банки і банківську діяльність". Законом було закладено основи класичної дворівневої банківської системи, яка включає, з одного боку, центральний банк, як головний банківський інститут держави, який є емісійним центром і відповідає за збереження монетарної стабільності, а з іншого - банківську систему, представлену мережею комерційних банків.

Основи правового статусу НБУ як центрального банку країни визначено Конституцією України. Згідно з Основним Законом держави Національному банку надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді, що свідчить про його особливу роль у системі органів державного управління.

У 1991 році було закладено лише фундамент функціонування Національного банку України як центрального банку держави. У цей період він ще не мав належної структури. Банківська система перебувала в зародковому стані. Власної нормативної бази в Національного банку також не було. Під час здійснення контролю за діяльністю комерційних банків, які створювалися, використовувалися нормативно-правові документи колишнього Держбанку СРСР.

У квітні 1992 р. затверджено склад Правління та структури Національного банку України, у липні цього року було здійснено перехід на розрахунки із центральними банками держав СНД через кореспондентські рахунки, у серпні створено Валютну біржу Національного банку України (у липні 1993 р. її реформовано в Українську міжбанківську валютну біржу). У вересні Україну прийняли до Міжнародного валютного фонду та Світового банку, у жовтні вона вступила до Європейського банку реконструкції та розвитку.

У лютому 1993 р. Урядом України прийнято Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», згідно з яким Національний банк України визначено головним валютним органом держави. НБУ започатковано обов'язкові економічні нормативи для комерційних банків. У червні цього року введено новий порядок касового обслуговування державного бюджету. Створено Центральну розрахункову палату НБУ; Центр міждержавних розрахунків НБУ; Національну платіжну раду при НБУ. У серпні 1993 р. Національний банк України підключено до міжнародної банківської мережі S.W.I.F.T.

У квітні 1994 р. запроваджено практику щоденного складання зведених балансів Національного банку України та банківської системи в цілому, у травні розроблено проект Платіжної системи України в рамках Інституційної позики Світового банку. У Жовтні створено Банкнотно — монетний двір Національного банку України на базі Банкнотної фабрики та інших допоміжних структурних підрозділів.

У лютому 1995 р. запроваджено класичний механізм обслуговування дефіциту державного бюджету через державні цінні папери. У травні введено в обіг першої ювілейної монети України, присвяченої50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

У січні 1996 р. введено в систему електронних платежів мультивалютного режиму, у липні створено автоматизований Депозитарій державних цінних паперів НБУ, у вересні здійснено грошову реформу з введенням в обіг національної валюти — гривні.

У січні 1997 р. Державною скарбницею започатковано операції з розміщення дорогоцінних металів на «металевих рахунках» у провідних зарубіжних банках. У лютому впроваджено пластикові картки міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, введено перший пусковий комплекс Фабрики банкнотного паперу в м. Малині. У червні створено Центральний міжбанківський процесинговий центр для виконання інформаційного обслуговування банківських установ, у липні для нього придбано програмний продукт VISA Int.

З 01.01.1998 p. комерційні банки перейшли на бухгалтерський облік за МСБО. У серпні створено музей грошей Національного банку України. У травні 1999 р. прийнято Закону України «Про Національний банк України».