Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики.



Іноземний банківський капітал – це сукупність інститутів, які повністю або частково створені за рахунок іноземного капіталу, здійснюють свою діяльність на території країни і сприяють розвиткові банківської системи.

Присутність іноземного капіталу в банківській сфері України може мати як позитивні, так і негативні моменти. Серед позитивних відзначимо: залучення іноземних інвестицій, зростання реального рівня рентабельності банківської системи, зменшення кількості проблемних банків через їхню консолідацію із закордонними банками, розширення обсягів кредитування населення.

Необхідно управляти процесами входження іноземних банків на вітчизняний фінансовий ринок, регулювати їхню діяльність у тих напрямах, які відповідають інтересам вітчизняної економіки, забезпечують стабільність функціонування вітчизняної банківської системи. Збільшення частки іноземного банківського капіталу в банківській системі України має відбуватися поступово – відповідно до створення сприятливих внутрішніх умов розвитку банківського сектору і підвищення конкурентоспроможності національного банківського капіталу.

Наявність банків з іноземним капіталом в Україні позитивно впливає на розвиток фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. Однак є досить серйозні фінансові й економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов’язані з можливою втратою суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту і пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відпливом фінансових ресурсів. Також можна виокремити такі ризики, як: витіснення вітчизняних банків з ринку банківських послуг; ризик фінансових втрат чи недоотримання прибутків вітчизняними банками внаслідок посилення концентрації іноземного банківського капіталу; ризик скорочення кількості банків та поширення процесів монополізації; втрата державою можливості контролювати діяльність іноземних банків; втрата довіри населення до вітчизняних банків; загроза економічній безпеці країни через можливий неконтрольований відтік капіталу тощо.

Таким чином, для того, щоб тримати банківську систему на пульсі, потрібно вжити певних заходів, до яких можна віднести: обмеження сегментів діяльності банків за участі іноземного капіталу; орієнтація та спрямування банківських ресурсів на потреби внутрішнього виробництва і внутрішнього ринку, зменшення критичної залежності від зовнішніх чинників; законодавче обмеження рівня валового зовнішнього боргу України; установлення жорстких критеріїв відносно надання дозволів на відкриття в Україні філій іноземних банків; передбачення обмеження на здійснення філіями іноземних банків окремих видів діяльності; установлення обмеження на здійснення в Україні діяльності іноземних державних банків з метою запобігання загрозам економічної безпеки держави.

Існує дві його форми здійснення іноземного інвестування: прямі іноземні інвестиції та портфельні іноземні інвестиції.

Прямими іноземними інвестиціями є капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над об`єктом розміщення капіталу і відповідний дохід. Щоб здійснювати такий контроль треба спочатку визначити іноземну частку в акціонерному капіталі фірми. За міжнародними стандартами така частка повинна становити 25%, але залежно від законодавства окремо взятої країни цей відсоток може відрізняться від міжнародних стандартів.

Якщо в капіталі фірми переважають іноземні інвестиції, тобто їх більше ніж 50 %, то ці кампанії є кампаніями переважного володіння. (50 на 50)-кампанією однакового володіння. Та якщо перевагу становить капітал фірми, а обсяг іноземних інвестицій становить менше 50 відсотків, то кампанія є змішаною з участю іноземного капіталу.

Також прямі іноземні інвестиції поділяються на види за міжнародною класифікацією. До них відносяться:

1. Вкладення компаніями за кордон власного капіталу;

2. Реінвестування прибутку;

3. Внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями.

Портфельними інвестиціями є вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові певний дохід, але не дають права контролю над підприємствами. Також, на відміну від прямого інвестування, портфельні інвестиції можуть вкладатися в цінні папери. Цінними паперами в які можуть вкладатись портфельні інвестиції можуть бути акціонерні або боргові цінні папери. До боргових цінних паперів можна віднести прості векселі, боргові зобов'язання, інструменти боргового ринку та інші цінні папери.

 


43. Зарубіжний досвід особливостей процесу реструктуризації банківської системи Реструктуризація – один з основних шляхів оздоровлення банківської системи, зокрема формування її нової конфігурації із застосуванням заходів щодо санації, реорганізації та ліквідації банків. Основними методологічними принципами реорганізації та реструктуризації комерційних банків повинні бути: пріоритетність інтересів суспільства і держави перед інтересами окремого банку; застосування реорганізації як методу оздоровлення проблемних банків; підвищення стійкості та ефективності діяльності банків; забезпечення стабільної роботи платіжної системи та стабільності національної грошової одиниці.

Італія.Одна з проблем банківської системи Італії полягає в перенасиченості країни банками, чисельність яких перевищує одну тисячу, в основному вони дрібні (якщо порівнювати величину їх активів і ринкову вартість з аналогічними з інших країн ЄС). У цьому одна з причин того, що з другої половини 1990 -х рр.. процес укрупнення банків (через злиття і поглинання) прискорився. Криза прискорила злиття і поглинання безлічі дрібних банківських установ та формування на їх базі великих банківських об'єднань. При цьому реорганізація донедавна проводилася в напрямку надання банківській системі Італії характеристик англосаксонської моделі, пристосованої для потреб Європейського союзу в цілому. У ній наголос робиться на капіталовкладення в акції індивідуальними та інституційними інвесторами, відповідно у фірм з'являється більше можливостей отримувати фінансові кошти у банків через ринки акцій, а не тільки ринки кредитів.

США.Існують випадки, коли ліквідація великого банку в країні призведе до негативних наслідків усієї банківської системи.Необхідно зазначити, що США вносять зміни до законодавства з приводу фінансового регулювання банків у країні. Цими змінами вони намагаються провести розукрупнення найбільших банків. На думку американських науковців, ці зміни дозволятьвиключити проблему, яка полягає в тому, що банки є занадто великими, щоб держава змогла допустити їх банкрутства. Небезпека, яку тягне за собою крах великих банків для фінансової системи США та всього світу є надто серйозною. Криза в 2007 р., якастала наслідком значного іпотечного кредитування, призвела дотого, що уряд держави повинен був надати фінансову допомогубанківському сектору економіки на суму 1,77 трлн дол.

Тому уряд США вважає, що найбільші банки в країні необхідно розділяти у відповідності з розмірами фінансової галузі такимчином, щоб запобігти негативних наслідків у майбутньому.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-23; просмотров: 841; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.90.131.200 (0.006 с.)