Критичний аналіз поглядів сучасних науковців щодо сутності банківської системи.

Якщо оцінити визначення банківської системи вітчизняних вчених, всі вони не характеризують діяльність банківської системи як складової кредитної системи. Проте метою функціонування банківської системи як сукупності всіх банків країни, які взаємодіють між собою, дотримуючись встановлених норм і правил ведення банківської справи, є, перш за все, забезпечення ефективного грошово-кредитного регулювання економіки, кредитно- розрахункового обслуговування господарського обороту, а також стабільної діяльності банківських установ. Діяльність банківської системи як підсистеми національної економіки підпорядкована цілям економічної політики держави і полягає у стимулюванні оптимальних темпів господарського розвитку шляхом надання економіці специфічного товару - грошей. Тобто, «банківська система - сукупність різноманітних видів банків та банківських установ у їх взаємозв'язку, складова частина кредитної системи». Згідно вітчизняних юристів, Банківська система - сукупність банків, банківських інститутів, фінансово-кредитних установ, що діють у межах єдиного фінансово-кредитного механізму на чолі з центральним банком і йому підпорядковуються.

Отже, відповідно до структури та типу банківської системи виділяються різні її поняття. Зважаючи на БС, що функціонує в Україні, можемо дати наступне визначення її сутності, банківська система України — це складова економічної системи держави, що включає в себе НБУ; інші банки (резиденти та нерезиденти); небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів,розміщення кредитів або ведення рахунків клієнв; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; банківську інфраструктуру, а також зв'язки та взаємини між ними.

12. Сучасний стан узагальнюючих показників функціонування банківської системи України.

 

Для аналізу ефективності банківської діяльності найважливішими є показники прибутковості активів (return of assets — ROA) і прибутковості капіталу (return on capital / equity — ROE). Вони істотно впливають на ринкову ціну акцій банку, тому в процесі аналітичних досліджень їм приділяють особливу увагу.

Показник прибутковості активів застосовується для оцінки ефективності роботи керівництва банку і визначається як відношення чистого прибутку до середньої вартості загальних активів:

де NР — чистий прибуток (після оподаткування); А — середня вартість активів.

Показник прибутковості капіталу визначається як відношення чистого прибутку до капіталу банку:

де К — власний капітал банку.

Прибутковість капіталу показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і служить орієнтиром для вибору найпривабливішого напряму інвестування.

Оскільки процес отримання доходів завжди наражається на певний ризик, то під час аналізу постає проблема адекватної оцін­ки ризикованості діяльності банку. Узагальнюючою характеристикою ризику заведено вважати співвідношення власних та залучених коштів банку, яке свідчить про рівень забезпечення залучених коштів власним капіталом банку. Очевидно, що цей підхід до оцінки ризикованості є досить спрощеним, але натомість має і певні переваги. Зокрема, його нескладно розрахувати за даними фінансової звітності, а отже, він залишається доступним для широкого загалу.

На сьогоднішній день у загальній структурі доходів найбільшу частку займають процентні доходи, проте, характерна негативна тенденція до її зниження. Значна частка у структурі доходів припадає на комісійні доходи.

Витрати банківської системи України мають тенденцію до зменшення. Такий результат було досягнуто внаслідок зменшення статей інших операційних витрат й зменшення відрахувань у резерви, що є позитивним явищем.

Отже, можна відмітити, що наявне погіршення управління пасивами банківської системи, а також і ускладнення ситуації на кредитному ринку України, потребують заходів щодо оптимізації менеджменту стосовно пасивів. Серед таких заходів – перегляд процентних ставок за депозитами, впровадження нових продуктів. Важливо відмітити, що загальна тенденція щодо ритмічності зростання доходів та мінімізації витрат є позитивною.

Щодо показників доходності та надійності, то їхня динаміка також вказує на необхідність оптимізації необхідність впровадження більш ефективної політики банків щодо процентних ставок за операціями.

Чотирифакторна модель співвідношення доходів та витрат показує незначні покращення за рахунок ефективності розміщення ресурсів та коефіцієнта надійності, проте, також підтверджує і попередні висновки щодо перегляду дисконтної та процентної політик у банківські системі в цілому, а також прийняття заходів щодо покращення управління активними і пасивними банківськими операціями.