ТОП 10:

ГІГІЄНА ПОРОЖНИНИ РОТА ЯК ОСНОВА ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА.



Гігієна порожнини рота — один із розділів особистої гігієни людини, як будь-яка гігієна, вона спрямована на збереження здоров'я і профілактику захворювань.

Хоч основна маса речовин, які надходять до організму, затримується порожнині рота при акті жування лише на кілька десятків секунд, про­те це чинить певну дію на її тканини й органи. Сутність її може полягати у розчиненні емалі зубів під впливом різних мінеральних та органічних кислот, хелатів їжі і напоїв, у впливі на слизову оболонку порожнини рота хімічних і механічних подразників, обсіменінні її різноманітними мікроорганізмами. Хімічний і механічний впливи речовин, що надходять іззовні, коли частина їх через ті чи інші причини затримується у роті, можуть бути дуже тривалими. Нерівності рельєфу слизової оболонки, наявність між­зубних проміжків, а також зубоясневих кишень — усе це сприяє утриман­ню в порожнині рота залишків їжі і сприяє розмноженню мікроорганізмів. Протягом життя в порожнині рота людини буває близько 30 000 л слини, до складу якої входять ферменти та інші біологічно активні речовини. Дія слини спрямована на розчинення і змивання залишків їжі і рідини. Слина має як позитивну (бактерицидну, ремінералізуючу, трофічну), так і нега­тивну (підвищення проникності слизової оболонки, посилення міграції лейкоцитів) дію.

Очищувальна дія слини у багатьох випадках виявляється недостатньо ефективною. Це пов'язане з тим, що характер харчування сучасної людини істотно відрізняється від харчування її далеких предків. Як правило, цивілізація дає людині рафіновану, термічно оброблену і фізично подрібнену їжу, багату на білки та легкорозчинні вуглеводи, що є гарним живильним середовищем для мікробів. Крім того, їжа сучасної людини містить мало природних бактерицидних речовин і деяких вітамінів, зокрема аскорбіно­вої кислоти і токоферолу. Вилучення з раціону сирої рослинної їжі пере­шкоджає механічному очищенню ротової порожнини і не сприяє підви­щенню її бактерицидного потенціалу.

Таким чином, у порожнині рота сучасної людини створюються сприят­ливі умови для активного розвитку мікроорганізмів, продукти життєдіяль­ності яких (токсини, ферменти, алергени) викликають патологічні процеси в тканинах пародонта та в емалі зубів. Деякі з продуктів життєдіяльності мікроорганізмів мають неприємний запах і тим самим зумовлюють пога­ний запах із рота.

Видалення залишків їжі досягається механічним чищенням зубів за допомогою зубної щітки, зубочистки, зубної нитки, а також застосуванням розчинів поверхнево-активних речовин. Останнім часом з цією метою використовуються препарати харчових ферментів, що викликають гідроліз білків, вуглеводів, ліпідів харчових залишків. Звичайно для цього використовують панкреатин (ацетоновий чи ліофілізований порошок підшлунко­вої залози) і особливо препарати ферментів мікробного походження. Що швидше відбувається розщеплення залишків їжі, то менше залишається продуктів харчування для мікроорганізмів, наявних у порожнині рота.

Пригнічення надмірного розмноження мікробів у порожнині рота. У порожнині рота присутні кілька десятків видів мікроорганізмів — від вірусів до найпростіших. Серед них трапляються анаероби та аероби, паразити і сапрофіти. Факторами, що сприяють розмноженню мікроорганіз­мів, є достатнє зволоження порожнини рота, наявність живильних речовин (легкорозчинних вуглеводів і білків), оптимальні фізичні умови середови­ща. Перешкоджають розмноженню мікроорганізмів бактерицидні речо­вини слини, антимікробні фактори їжі, мікробний антагонізм, видалення залишків їжі.

У слині людини є кілька антимікробних систем: ферментна, імуноглобулінова, низькомолекулярна, клітинна. До антимікробних ферментів слини належать: лізоцим — фермент класу гідролізу, пероксидази і ДНК-аза. Виробляються ці ферменти у великих слинних залозах, головним чи­ном у привушних. Лізоцим — це порівняно невеликий за розмірами білок, що складається зі 129 амінокислотних залишків їжі і має ізоелектричну точку в лужній ділянці (близько 10 рН). Первинна, вторинна і третинна структури лізоциму у наш час цілком розшифровані. Фізіологічна функція лізоциму полягає в його антибактеріальній дії. Фермент лізує грампозитивні бактерії роду сарцин (Micrococcus Lyzodeikticus, Bacteria Megaterium та ін.). Ряд мікроорганізмів (Escherichia coli, Salmonella typhy) лізирується лізоцимом тільки після попереднього прогрівання або впливу комплексу антитіло—комплемент.

Запальні явища тканин порожнини рота (гінгівіт, пародонтит. стоматит), як правило, супроводжуються зниженням активності лізоциму. Ще більшою мірою зниження лізоцимної активності спостерігається при па­тології слинних залоз. У здорових людей до порожнини рота зі змішаною слиною надходить близько 7—8 мг лізоциму за добу. Приблизно 1,5 мг цього ферменту надходить із нейтрофільними гранулоцитами, що мігрують.

У слині людини виявлено дві рибонуклеази: кисла і лужна, а також ДНК-аза. Цим ферментам приписують не тільки антибактеріальну, а й антивірусну дію. Механізм антимікробної дії нуклеаз полягає у деполімеризації нуклеїнових кислот мікроорганізмів, що викликає в них втрату здатності розмножуватися. Головне джерело ДНК-аз у порожнині рота — привушні слинні залози.

Поряд із ферментами важливе місце в антимікробному захисті порожнини рота посідають імуноглобуліни (антитіла), близько 250 мг яких виділяють слинні залози щодоби. У слині людини найбільше Ig класу А (80— % усіх антитіл), значно менше імуноглобулінів класу G і практично відсутні Ig класів L і М. До складу імуноглобулінів А входять антитіла, специфічно взаємодіючі з антитілами вірусів, бактерій, грибів і бактеріальних токсинів. Вони викликають аглютинацію наявних у порожнині рота стрептококів, тим самим запобігаючи утворенню зубного нальоту. Крім того, ці імуноглобуліни інгібують агресивні ферменти гіалуронідазу і нейрамінідазу, що виробляються карієсогенними стрептококами. Антимікробна дія IgF підсилюється під впливом лізоциму.

Найважливішим елементом антимікробного захисту порожнини рота є емігруючі лейкоцити. Еміграція лейкоцитів відбувається під дією ряду хемотоксичних факторів слини: лейкотоксину, оксидази, калікреїну. Особливо велику роль відіграють хемотоксичні фактори зубного нальоту.

Гранули, що містяться в нейтрофільних гранулоцитах — джерело великої кількості бактерицидних речовин ферментативної і не ферментативної природи. Ці речовини виділяються до порожнини рота як шляхом секреції, так і внаслідок руйнування нейтрофільних емігрованих гранулоцитів. Лімфоцити також виділяють антибактеріальні речовини — лімфокіни й імуноглобуліни.

Біоценоз порожнини рота, що склався в результаті тривалої взаємодії мікроорганізмів і фізіологічних систем макроорганізму, а також унаслідок різних соціально-гігієнічних факторів, є найважливішою умовою існування організму людини. Надмірне відхилення від оптимального стану біоценозу порожнини рота може призвести до розвитку патологічного процесу. Так, надлишок мікрофлори в порожнині рота сприяє розвитку бактеріальної інтоксикації й алергізації, а її нестача, особливо сапрофітної, створює сприятливі умови для розмноження патогенних мікроорганізмів.

Найчастіше виникає недостатність антимікробних систем порожнини рота, що призводить до надмірного розвитку мікроорганізмів. Тому роль засобів гігієни полягає в пригніченні надмірного розвитку мікробів і в стимуляції антимікробних систем. Із цією метою до складу гігієнічних засо­бів уводять антибіотики, бактерицидні речовини, ферменти, їх різноманіт­ні композиції.

Запобігання утворенню і розчиненню зубного нальоту. Як уже зазначалося, зубний наліт — це своєрідна колонія мікроорганізмів, розподіле­них у підтримуючому середовищі з декстрану і левану. З безлічі мікробів, що живуть у порожнині рота, виділяють кілька видів, які володіють сильно вираженою здатністю утворювати зубний наліт. Це такі мікроорганізми, як Streptococcus mutans, Actinomycetus viscosus та ін. Придушення росту цих мікробів шляхом імунізації, введення відповідних бактеріофагів чи спеціальних антибіотиків можуть виявитися досить діючими у запобіганні утворення зубного нальоту.

Взаємодія мікробів із поверхнею емалі полегшується після обробки глікопротеїдів оболонок клітин нейромінідазою, що у присутності іонів кальцію і фосфору відщеплює залишки сіалових кислот, а також специфічних аглютиногенів слини. Формування зубного нальоту неможливе без утворення позаклітинних полісахаридів типу декстрану, що мають клейкі властивості. Утворюється декстран із сахарози, тому обмеження спожи­вання цукру — неодмінна умова запобігання утворення зубного нальоту. Деякі мікроорганізми виробляють особливий фермент — декстраназу, здатний розщеплювати декстрин і тим самим розчиняти зубний наліт.

Найефективніший спосіб зняття зубного нальоту — механічне чищення зубів за допомогою зубної щітки. Ефективність механічного чищення значно підвищується при використанні зубних порошків чи зубних паст.

Посилення процесів ремінералізації емалі. Ремінералізація емалі — один із найбільш істотних механізмів у підтримці її анатомічної цілісності і структурно-функціональної активності.

Хоч закладка молочних і значної частини постійних зубів відбувається в антенатальний період, їх стійкість до дії факторів зовнішнього середо­вища визначається умовами, якими характеризувався цей період. Процес дозрівання емалі відбувається ще протягом 3—5 років після прорізування зубів. У цілому період дозрівання емалі зубів завершується до 12—15 ро­ків. Це дуже важлива обставина, оскільки в цей період за допомогою раціо­нального комплексу лікувально-профілактичних заходів можна позитивно впливати на процес дозрівання емалі, створювати умови для формування її високої структурної резистентності.

Прорізування зубів з недоспілою, остаточно не сформованою емаллю біологічно обгрунтоване, тому що слина є різко (значно більше, ніж кров) перенасиченою кальцієм та фосфором рідиною, що сприяє остаточному дозріванню емалі і формуванню особливих властивостей її поверхневого шару.

Позитивний вплив на мінералізацію емалі мають іони магнію і фтору. Про процес ремінералізації в емалі можна судити за інтенсивністю проникнення в зуби радіоактивного фосфору з порожнини рота. Чищення

зубів різними зубними пастами сприяє посиленню ремінералізації емалі, причому значною мірою підсилює включення до зубів фосфору під впливом зубної пасти, що містить дикальційфосфат і фермент лужну фосфатазу.

Під впливом зубних паст також змінюється ремінералізація альвеоляр­ного відростка нижньої щелепи. Найбільш сильну ремінералізуючу дію має зубна паста, виготовлена на основі аеросилу, що містить ферменти лі­зоцим і рибонуклеазу і фторид натрію (зубна паста «Кристал»). Тривале чищення зубів пастами, які містять біологічно активні речовини, призво­дить до збільшення вмісту в альвеолярному відростку кальцію й меншою мірою фосфору.

Незважаючи на те, що є досить багато гігієнічних засобів, які містять іони кальцію, фосфору і фтору, досі науково не обгрунтовані оптимальні концентрації і співвідношення цих іонів, досконально не вивчений вплив на процес ремінералізації іонів магнію, мікроелементів. Відсутність таких даних стримує розроблення спеціалізованих гігієнічних засобів, призначених для посилення процесів ремінералізації.

Вплив біологічно активних компонентів на обмінні процеси, що відбуваються у тканинах порожнини рота. Біологічно активні компоненти, що містяться в засобах гігієни порожнини рота, всмоктуючись у слизову оболонку, впливають на обмінні процеси, що відбуваються в ній. Здатність окремих біологічно активних компонентів при стоматитах впливати на метаболічні порушення в слизовій оболонні порожнини рота і підвищувати її структурну резистентність добре доведена.

Після чищення зубів різними ферментовмісними пастами найкраще поглинаються лізоцим і РНК-аза, що мають невелику молекулярну масу. Ці ж ферменти більше за все всмоктуються з порожнини рота до кровоносного русла.

Проникаючи до тканин пародонта, біологічно активні речовини впливають насамперед на стан білків і, зокрема, колагену — головного компо­нента сполучної тканини. Вміст колагену тісно корелює з рівнем оксипроліну. Чищення зубів пастами, що містять біоактивні речовини, призводить до збільшення концентрації білка в тканинах пародонта і вмісту в білку оксипроліну. Під впливом чищення зубів лікувально-профілактичними па­стами відбувається посилення біосинтезу білка в тканинах ясен. Чищення зубів вітаміновмісними зубними пастами істотно збільшує концентрацію вітамінів у тканинах ясен.

Вплив засобів гігієни порожнини рота на функціональну актив­ність слинних залоз. Значення слинних залоз для стану органів і тканин порожнини рота загальновідоме. Вони впливають на нижні відділи травного апарату, у першу чергу на шлунок. Тому стан ферментовидільної функції слинних залоз при вжитті заходів гігієни порожнини рота є од­ним з елементів механізму лікувально-профілактичної дії зубних паст та еліксирів. Уведення до порожнини рота фторидів викликає активізацію лужної фосфатази у слині і пригнічення активності 1-амілази у привуш­них залозах.

Чищення зубів зубними пастами впливає на функціональну активність слинних залоз: змінюються рН слини і вміст у ній білка. Якісна характеристика порушень, що реєструються, залежить як від виду абразиву, так і від біологічно активного компонента, що міститься в пасті. Реакція слинних залоз на застосування гігієнічного засобу індивідуальна.

З'явилася реальна можливість добирати найбільш прийнятний гігієнічний засіб з урахуванням стану порожнини рота і реакції слинних залоз.

Дезодоруюча дія гігієнічних засобів. Ще до розвитку наукових уявлень про вплив гігієнічних заходів на порожнину рота широко використовувала­ся здатність гігієнічних засобів усувати поганий запах із рота і створювати відчуття приємної свіжості. Досягалося це шляхом уведення до засобів гі­гієни різних ароматичних і запашних речовин, що «перебивали» поганий запах, який виникає внаслідок розпаду амінокислот та інших органічних сполук і зумовлений впливом мікроорганізмів.

Протизапальна дія засобів гігієни порожнини рота. Більшість зуб­них гігієнічних засобів містить екстракти лікарських рослин, що мають широкий спектр лікувальної дії (знеболювальної, протизапальної, регенеруючої, антимікробної та ін.).

Зубні еліксири, які містять різні екстракти, мають виражену протизапальну дію, що майже в 1,5 раза знижує набряк слизової оболонки порож­нини рота. Аналогічну дію спостерігають і при використанні зубних паст, що включають екстракти лікарських рослин.

Регулярне застосування зубних гігієнічних засобів, що містять екстрак­ти лікарських рослин, сприяє запобіганню запальних явищ у тканинах па­родонта та слизовій оболонці порожнини рота.







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.215.33.158 (0.01 с.)