Професійне видалення м'яких зубних відкладень

Найбільш поширений механічний спосіб видалення зубних відкла­день — за допомогою набору інструментів. При цьому необхідно врахо­вувати, що кожна з чотирьох поверхонь зубів у ділянці шийки має бути ідеально чистою і не фарбуватися діагностичними барвниками.

Видалення зубних відкладень завжди варто здійснювати за визначе­ною методикою.

Як правило, видалення зубних відкладень не викликає болючих від­чуттів у пацієнта, однак для профілактики їх виникнення можна застосовувати аплікаційну анестезію, особливо в тих випадках, коли передбачається ревізія зубоясневих кишень.

Спочатку механічне видалення зубних відкладень проводять на ділян­ці бічних зубів верхньої і нижньої щелепи, де її рекомендується починати з дистальної поверхні останнього зуба і переміщатися медіально. Спочатку роблять видалення зубних відкладень з вестибулярної поверхні, потім очи­щують міжзубні проміжки і переходять на оральну поверхню.

Після цього чистять передню групу зубів на верхній і нижній щелепах, пересуваючись від малого кутнього зуба однієї половини щелепи до малого кутнього зуба протилежної половини щелепи.

Для того щоб увесь зубний ряд був ретельно очищений від зубних відкладень, як немінералізованих, так і мінералізованих, можна рекомендува­ти такі положення лікаря відносно хворого:

1-ше положення — лікар перед хворим. Обробляються всі поверхні 13, 12, 11, 21, 22, 23 зубів, а також язичкові поверхні лівих великих корінних зубів і щічні поверхні правих великих кутніх зубів;

2-ге положення — лікар позаду пацієнта, обробляються всі поверхні 43,42,41, 31, 32, 33 зубів;

3-тє положення — лікар позаду, голова пацієнта повернена вправо, об­робляються щічні поверхні верхніх і нижніх лівих малих і великих кутніх зубів, піднебінні поверхні верхніх, праві і язикові поверхні нижніх правих малих і великих кутніх зубів;

4-те положення — лікар позаду, голова пацієнта повернена вліво, об­робляються щічні поверхні верхніх правих і піднебінні поверхні верхніх лівих малих і великих кутніх зубів.

Постійне дотримання зазначеної методики при видаленні зубних відкладень сприяє постійному підвищенню її ефективності, оскільки у лікаря-стоматолога виробляється певний стереотип рухів і, відповідно, вдоско­налюються мануальні навички.

Професійне видалення мінералізованих зубних відкладень

Якісний і кількісний склад зубного каменя значною мірою залежить від якості гігієнічного догляду за порожниною рота, стану тканин пародонта, складу і властивостей ротової рідини. Своєчасне видалення зубного каменя особливо важливе для профілактики захворювань пародонта. Видалення як над-, так і під'ясневого каменя має проводитися дуже ретельно, тому що не вилучені залишки зубного каменя можуть травмувати ясневий край, а також сприяють більш швидкому повторному його утворенню.

При видаленні зубного каменя слід дотримуватися ряду правил:

Ø Усі інструменти мають бути стерильними.

Ø Антисептична обробка ясен проводиться розведеними розчинами перекису водню, йодинолу, розчином Шиллера—Писарева, Люголя.

Ø Зуби необхідно ізолювати від слини.

Ø Руки лікаря обов'язково фіксуються на підборідді чи зубах хворого.

Ø Рухливі зуби обов'язково фіксують пальцями лівої руки.

Ø Рухи інструмента при видаленні зубного каменя мають бути важелеподібними, зішкрібними і водночас плавними, не травмувата ясна.

Ø Розміри інструмента мають відповідати формі зуба і простору ясне- вої борозенки.

Останніми роками в стоматологічній практиці для видалення зубних відкладень стали використовувати ультразвукові апарати. Найбільш поширеним є вітчизняний апарат «Ультрастом».

Полірування пломб

Численними дослідженнями доведено, що полірування пломб як обов'язковий завершальний етап лікування карієсу зубів шляхом пломбування є необхідним як з естетичних міркувань, так і з погляду профілакти­ки. Оскільки ідеально гладка поверхня пломби, відсутність її нависаючих країв запобігають скупченню і ретенції зубного нальоту і залишків їжі, у клініці досить часто трапляються випадки крайового запалення пародонта, викликаного зубною бляшкою, що осіла на шорсткуватій пломбі.

З метою полірування пломб застосовують алмазний інструмент (бори), а завершують полірування пломби дрібнодисперсними абразивними мате­ріалами, якими заповнюють «чашечки», або дисками.

Основна умова, якої треба дотримуватися при проведенні поліруван­ня пломби — це робота на її поверхні обертовим інструментом без тиску. Необхідно слідкувати і за тим, щоб під час обробки пломба не нагрівалася, оскільки це може призвести до порушення її структури.