ТОП 10:

МЕТОДИ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ОГЛЯДУ. АЛГОРИТМ ОБСТЕЖЕННЯ. ЗАПИС ЗУБНОЇ ФОРМУЛИ: КЛІНІЧНОЇ, АНАТОМІЧНОЇ.



Огляд стоматологічного хворого

Приступаючи до опису методики обстеження зубної системи і рота, необхідно підкреслити, що ця методика не має самостійного значення — вона є лише однією з ланок загального обстеження всього організму в ціло­му і вивчення умов його існування у зовнішньому середовищі.

Методика обстеження хворих з ураженням зубів і рота включає два основні етапи:

· опитування;

· об'єктивне обстеження.

Опитування

Опитування хворих з ураженням зубів нічим не відрізняється від за­гальноприйнятих методів збору анамнезу. Своїми першими запитаннями лікар повинен намагатися встановити основні скарги хворого. Наступні запитання ставляться з метою з'ясувати ураження визначеної ділянки: зу­бів, слизових оболонок, м'яких тканин порожнини рота. Далі лікар шля­хом опитування встановлює характер симптомів (тривалість і локалізацію болю тощо), щоб одержати певні орієнтири для дослідження і діагнозу.

Із суб'єктивних даних у клініці стоматологічних захворювань значне місце посідає больовий симптом. При опитуванні хворого, що скаржиться на зубний біль, необхідно звернути увагу на такі моменти:

· характер виникнення больового симптому — біль мимовільний чи причинний;

· поширення болю — ірадіюючий, локалізований і розлитий;

· тривалість больового відчуття — нападоподібний, постійний тривалий біль, час його прояву.

Аналіз цих даних, одержаних лікарем при опитуванні хворого, допо­може правильно визначити напрямок подальшого обстеження.

При ураженні м'яких тканин рота больові відчуття пацієнта не мають досить визначеного діагностичного значення. У цьому випадку із суб'єк­тивних даних на перше місце мають бути поставлені симптоми загального характеру: загальне самопочуття, температура, озноб тощо.

Об'єктивне обстеження

Об'єктивне обстеження включає огляд, пальпацію та додаткові методи (рентгенографія, лабораторне дослідження, телерентгенограма й ін.).

Огляд — один з основних способів діагностики стоматологічних за­хворювань — складається із зовнішнього огляду хворого й обстеження по­рожнини рота при гарному денному й штучному освітленні.

Огляд хворого проводять у стоматологічному кріслі. Його голова має бути добре фіксована на підголівнику, на рівні ліктьового суглоба лікаря. Можна піднімати й опускати крісло, змінювати положення його спинки й підголівника. Джерело світла — перед обстежуваним.

Якщо під час огляду в руках у лікаря один інструмент, його тримають у правій руці, якщо два інструменти, то дзеркало лікар тримає у лівій руці, а пінцет чи зонд — у правій.

Огляд

При зовнішньому огляді оцінюють фізичний розвиток, психоемоцій­ний стан, стан шкірних покривів обличчя, пропорційність відділів обличчя і симетричність, виразність носогубних і підборідної складок, проводять пальпацію лімфатичних вузлів.

Для огляду зубів і порожнини рота не треба мати велику кількість ін­струментів. Досить мати стоматологічне дзеркало, гострий зонд і вигнутий під кутом пінцет. У багатьох випадках стоматологічне дзеркало може бути замінене звичайним шпателем.

Іноді вже загальний швидкий огляд може дати цінні дані. Так, при за­гальному огляді лікар може знайти, що на одному боці щелеп зуби покри­ті значним шаром зубного нальоту, в той час як зуби протилежного боку вільні від нього. Цей факт дає змогу дійти певних висновків: зуби того боку, де наявний зубний наліт, менше беруть участь в акті жування, ніж зуби протилежного боку. Пацієнт, мабуть, уникає користатися тим боком, де розташований осередок ураження.

Після загального огляду переходять до дослідження окремих зубів. Через те, що майже всі основні захворювання зубів супроводжуються зміною їх кольору й порушенням цілісності, тому в першу чергу варто обсте­жувати зуби у цьому напрямку.

Для оцінки стану зуба варто оглядати й прилеглу до нього ділянку ясен. Ізольоване ураження емалі або дентину пульпи звичайно не супроводжу­ється зміною ясневого покриву в ділянці ураженого зуба. При ураженні ж періодонту чи перицементу огляд ясен може виявити істотні зміни. Огляду повинна бути піддана ділянка ясен, безпосередньо прилегла до шийки зуба - ясневий край, і ділянка, яка розташована вище.

Схема огляду дитини стоматологом наводиться у табл. 4.

Таблиця 4

Схема орієнтовної основи дії «Огляд дитини».

№ п/п Етапи об­стеження Варіанти норми Варіанти патології
І. Паспортні дані й анамнез
1. Скарги Немає Скарги на косметичний дефект, по­рушення функції, біль тощо
2. Анамнез Вагітність без патології, природне вигодовуван­ня, здорове, раціональ­не харчування, догляд за порожниною рота регулярний Токсикози й хвороби матері під час вагітності, хвороби дитини, прийом лікарських засобів, штучне вигодо­вування, нераціональне харчування, шкідливі звички, нерегулярний до­гляд за порожниною рота
II. Зовнішній огляд
3. Емоційний стан Дитина спокійна, легко йде на контакт Дитина збуджена, капризна, загаль­мована
4. Показники фізичного розвитку Відповідає віку Випереджає ровесників або відстає від них
5. Постава Правильна Існує патогенетичний взає­мозв'язок аномалій прикусу з послабленням опорно-рухового апарату й порушенням постави
6. Форма голови та обличчя Голова та обличчя (фас) бу­вають широкими, середніми, вузькими. Крім того, їх форма може бути подібна до кола, квадрата, ромба, усіченого конуса, шестигранника, трикутника з основою вгорі або внизу. Профіль може бути випуклим, прямим або увігнутим Індивідуальні уроджені особливості будови обличчя й положення голови підкреслюють або згладжують порушення, які зумовлені аномалією при­кусу
7. Положення голови Пряме симетричне Опущена, закинена, нахилена вбік
8. Симетричність об­личчя Симетричне Асиметрія обличчя, шия скривлена, скорочена
9. Форма підборіддя Залежить від типу обличчя Подвійне підборіддя спосте­рігається при неправильному положенні язика в порожнині рота (симптом глосоптозу)
10. Функції дихання Через ніс Через рот або через ніс і рот
11. Функція змикання губ Губи зімкнуті по лінії Клейна, мімічні м'язи у стані спокою, носогубні й підборідні склад­ки слабко виражені Рот відкритий або зімкнутий, але відзначається напружен­ня мімічних м'язів. Глибока супраментальна борозна (сим­птом «шатра» або «лука»), по­рушується: клапанна функція, зникає негативний тиск у по­рожнині рота, що призводить до глосоптозу й порушень функцій ковтання й мовлення
Функції мовленнє-творення Вимовляє всі звуки правильно Порушення вимови звуків
Функція ковтання Соматичний тип: вільний рух мімічних м'язів. Язик упира­ється в тверде піднебіння за верхніми іклами Інфантильний тип: напружен­ня мімічних м'язів обличчя (симптом «наперстка») і м'язів шиї, протрузія губ, подовжен­ня нижньої третини обличчя. Язик упирається в губи й щоки
Шкідливі звички Немає Смокче палець, язик, прику­шує губи, випинає губи й ін.
Лімфовузли щелепно- лицьової ділянки Не пальпуються, рухомі, безбо­лісні при пальпації, еластичної консистенції, не більше 0.5x0.5 см Лімфовузли збільшені у роз­мірі. болісні при пальпації, щільної консистенції, спаяні з оточуючими тканинами
Функція скронево- нижньо­щелепного суглоба Рухи голівки у суглобі вільні в усіх напрямках, плавні, без­болісні Обсяг рухів нижньої щелепи обмежений або надмірний, ру­хи стрибкоподібні, при паль­пації суглоба виникає біль; ви­значається хруст або клацання
Шкіра й видимі слизові оболонки Чисті, блідо-рожевого кольору, помірної вологості Є морфологічні елементи ураження, бліда або яскраво- червоного кольору, тургор знижений
Вушні рако­вини Відповідають індивідуальним особливостям обличчя й голови Атрезія, відстовбурчені вуха («вуха сатира») тощо є не­прямими ознаками порушення розвитку скроневої кістки
III. Огляд присінка порожнини рота
Слизова губ і щік Рожева, чиста, волога на внут­рішній поверхні губ, просвічу­ються вени, є вузликові випинання (слизові залози) Слизова оболонка суха, яскра­ва, є морфологічні елементи ураження
Вивідний протік привушної слинної за­лози На рівні другого верхнього мо­ляра є сосочок, на верхівці яко­го відкривається протока при­вушної слинної залози. Слина при стимуляції витікає вільно Сосочок набряклий, гіперемо- ваний, при стимуляції слина витікає через силу, або зовсім не витікає, або мутна, або ви­діляється гній
Глибина присінка Залежить від віку: середня — 5—10 мм. глибока — понад 10 мм Мала — 3—5 мм, дуже мала — менше 3 мм
Вуздечки губ і тяжі слизової оболонки порожнини рота Вуздечка верхньої губи вплі­тається в ясна на межі своєї вільно прикріпленої частини. У дітей у період тимчасового прикусу — на будь-якому рівні, аж до верхівки міжзубного со­сочка. Вуздечка нижньої губи вільна, при відведенні нижньої губи до горизонтального положення зміни сосочка немає. Бокові тяжі або зв'язки слизової при натягуванні не зміню­ють стану ясневих сосочків Низьке прикріплення, короткі, широкі. Вуздечка нижньої губи коротка: при відведенні губи до горизонтального поло­ження настає блідість, відша­рування від шийок зубів ясневого сосочка. Зв'язки сильні, прикріплюються до міжзубних сосочків й викликають їх пе­реміщення при натягуванні
Стан ясен У дошкільників -яскраво-ро­жеві, у шкільників - блідо-рожеві. У період прорізування зу­бів -явища набряку й гіперемії Ясневий край гіперемований, набряклий, синюшний, збіль­шений в обсязі. Може визнача­тися пародонтальна кишеня
Зубні відкладення Немає Є
IV Огляд порожнини рота
Вуздечка язика Правильної форми й довжини Прикріплюється до верхівки міжзубного сосочка, при натягуванні викликає його переміщення Вуздечка коротка, язик не піднімається до верх­ніх зубів
Стан язика, порожни­ни рота, твердого й м'якого піднебіння Язик чистий, вологий, сосочки виражені. Дно порожнини рота рожеве, просочуються великі судини, слизова піднебіння блідорожевого кольору, чиста, на ділянці м'якого піднебіння рожева, дрібнобугриста Язик обкладений нальотом, лакований, сухий, осередки десквамації та ін., слизова порожнина рота гіперемована, набрякла, анемічна. Наявні елементи ураження
Стан глот­кових мигдаликів Зів чистий, мигдалики не ви­ступають з-за піднебінних дужок Слизова гіперемована, миг­далики збільшені, є елементи ураження
Вигляд прикусу Ортогнатичний, прямий, біпрогнатія, опістогнатія Прогенія, прогнатія, пере­хресний, відкритий, глибокий
Стан зубних рядів Правильної форми, довжини. Зуби правильної анатомічної форми й розміру, зуби з плом­бами, після 3 років — діастеми, треми Зубні ряди звужені або розширені, вкорочені, окремі зуби поза зубною дугою відсутні. Карієс, флюороз, гіпоплазія
З30 Зубна формула Відповідає віку Порушення послідовності й парності прорізування, карі­озні порожнини, пломби
Стан гігієни Гарна й задовільна Незадовільна, погана й дуже погана
             

 

Огляд порожнини рота починають з присінка рота при зімкнутих щелепах і розслаблених губах, піднявши верхню й опустивши нижню губу чи відтягнувши щоку стоматологічним дзеркалом. Глибину присінка порожнини рота визначають за допомогою ортодонтичної лінійки, градуйо­ваної чи гладилки зонда в міліметрах від горизонтального рівня перехідної складки до краю маргінальних ясен (чи основи ясневого сосочка).

У першу чергу оглядають червону облямівку губ і кути рота. Звертають увагу на їх колір, елементи ураження. На внутрішній поверхні губ, як пра­вило, визначається незначна горбиста поверхня, зумовлена локалізацією у слизовому шарі дрібних слинних залоз. Крім того, можна бачити точкові отвори — вивідні протоки цих залоз. Потім за допомогою дзеркала огляда­ють внутрішню поверхню губ. Звертають увагу на їх колір, зволоженість.

По лінії змикання зубів у задньому відділі розташовуються сальні залози (залози Фордайса), які не слід сприймати як патологію. Це вузлики блідо-жовтого кольору діаметром 1—2 мм, що не піднімаються над слизовою оболонкою. На рівні інших верхніх молярів є сосочки, на верхівках яких відкриваються вивідні протоки привушних слинних залоз.

Огляд язика починають із визначення стану сосочків. Ниткоподібні сосочки рівномірно розподілені по всій спинці язика. Поверхневі кліти­ни епітелію цих сосочків частково зроговівають, що надає язику білястого відтінку. Грибоподібні сосочки мають вигляд червоних точок, розташова­них переважно в ділянці верхівки (кінчика) язика, покритих незроговілим епітелієм. Листоподібні сосочки розташовані в задньобокових відділах язика у вигляді 3—8 поперечних складок, розділених вузькими жолобка­ми. Жолобкоподібні сосочки розташовуються на межі кореня й тіла язика у вигляді літери V.

На нижній поверхні язика з боків від вуздечки відзначаються симетричні бахромчасті складки. Біля кореня язика праворуч і ліворуч є лімфоїдна тканина рожевого чи синюшно-рожевого кольору.

Вуздечка язика підкріплюється від нижньої третини поверхні язика до основи альвеолярного відростка. По її боках відзначаються невеликі під­вищення, на верхівці яких відкриваються вивідні протоки підщелепної і під'язикової слинних залоз. У передньому відділі твердого піднебіння симетрично розташовані поперечні складки слизової оболонки. Перед ними по середній лінії в напрямку шийок центральних різців є стовщення — різ­цевий сосочок. Поверхня м'якого піднебіння рожевого кольору, посередині є виступ — язичок.

У нормі ясна блідо-рожевого кольору, щільно охоплюють шийку зуба.

Ясневі сосочки займають міжзубні проміжки. На місці зубоясневого з'єднання утворюється борозенка. Огляд зубних рядів починають із верх­нього останнього правого моляра, оглядаючи кожен зуб верхньої щелепи з усіх боків, потім оглядають зубний ряд нижньої щелепи зліва направо.







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.61.235 (0.006 с.)