Контроль при справлянні єдиного податку.

Ідея застосування більш простого режиму оподатковування діяльності суб’єктів малого підприємництва з’явилася давно, але її практична реалізація почалася тільки в 1999 році з введенням у дію Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва”. З метою розширення ринкових реформ, в умовах поступового переходу України до європейських стандартів обліку й оподатковування, була затверджена система пільг, орієнтована на комерційний успіх і розвиток інноваційної діяльності суб’єктів малого бізнесу. Положення Указу № 727/98 діяли в період з 01.01.1999 р. по 18.09.1999 р. Потім набрав сили Указ Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 “Про внесення змін в Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі - Указ), що регламентує питання оподатковування малого підприємництва.

Наступним кроком у створенні правових основ функціонування малого бізнесу було прийняття Закону України № 2063-III від 19.10.2000 року “Про державну підтримку малого підприємництва” (далі - Закону № 2063).

На основі Указу і Закону № 2063 були видані нормативні документи ДПА України про порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування і про порядок видачі Свідоцтва на право сплати єдиного податку. З цієї процедури починається робота податкових органів у сфері спрощеної системи оподаткування.

Податковий інспектор перевіряє дані, наведені у заяві, на предмет відповідності їх умовам переходу на спрощену систему оподаткування:

- для фізичних осіб (1 гр.) – обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150000 грн., наймана праця не використовується;

- для фізичних осіб (2 гр.) – обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., кількість осіб по найму не перевищує 10;

- для фізичних осіб (3 гр.) – обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 3000000 грн., кількість осіб по найму не перевищує 20;

- для юридичних осіб (4 гр.) – обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 5000000 грн., кількість осіб по найму не перевищує 50.

Не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування особи, які здійснюють:

– підприємницьку діяльність у сфері ігорного бізнесу;

- обмін іноземної валюти;

– виробництво, продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

– видобуток, виробництво, продаж, дорогоцінних металів;

– видобуток, продаж, корисних металів;

- діяльність у сфері фінансового посередництва;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти та зв’язку;

- діяльність з продажу предметів мистецтва;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

- діяльність у сфері аудиту;

- здачу в оренду фізичними особами земельних ділянок, площа яких перевищує 0,2 гектари;

- нерезиденти – фізичні та юридичні особи;

- страхові брокери, банки, кредитні союзи, ломбарди, лізингові компанії, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення;

- суб’єкти господарювання, в статутному фонді яких сума часток,що належать юридичним особам, не платникам єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.

При перевірці платника податку звертається увага на правильність застосування податкової ставки. Фіксовані ставки встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для:

- першої групи платників податку - у межах від 1 до 10 % розміру мінімальної заробітної плати;

- другої групи платників податку -у межах від 2 до 20 % розміру мінімальної заробітної плати;

- третьої групи платників податку 3 - % доходу при сплаті ПДВ;

- четвертої групи платників податку 5- % доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Разом з видачею Свідоцтва проводиться реєстрація Книги обліку доходів і витрат, яка є обов’язковим документом, що має вестися платником єдиного податку протягом року для платників групи 1 та 2. Фізичні особи, що відносяться до 3 групи повинні вести облік доходів та витрат по формі і в порядку, що встановлений Наказом Міністерства фінансів №1637 від 15.12.2011р.

При документальній перевірці встановлюється достовірність об’єкта нарахування єдиного податку платниками 1 та 2 груп на основі Книги обліку доходів і витрат, первинних документів. Податковому інспектору необхідно впевнитися, що усі записи здійснюються в Книзі у хронологічній послідовності і підтверджені первинними документами.

Для платників єдиного податку 1 групи звітність подається в термін, встановлений для річного періоду. Для платників єдиного податку 2-4 груп звітність подається в термін, встановлений для квартального періоду.

Сплата єдиного податку платниками 1 та 2 груп здійснюється на місяць вперед – не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Сплата єдиного податку платниками 3 та 4 груп здійснюється протягом 10 календарних днів після останнього дня терміну, передбаченого для подачі податкової декларації. При перевірці слід пам’ятати, що платники єдиного податку 1 та 2 груп при умові відсутності у них найманих працівників можуть не сплачувати єдиний податок під час відпустки (не більше 1 місяця в рік та під час хвороби (якщо вона триває 30 і більше календарних днів і підтверджена листом непрацездатності).