ТОП 10:

Документальна перевірка оподаткування прибутку підприємства.



 

Під час документальної перевірки податку на прибуток, насамперед, необхідно упевнитися у правильності відображення в бухгалтерському обліку результатів попередньої перевірки, а саме:

– зміни по фактах порушень, що мали місце в минулому році, відображені у звітності поточного року як прибуток (збиток) минулих років, виявлений у поточному звітному періоді, а не внесені у звітність за минулий рік;

– помилки в звітності поточного року, виявлені до подання і затвердження річного звіту за поточний рік, виправлені шляхом сторнування неправильних записів і заміни їх правильними в тому місяці, в якому вони виявлені;

– донараховані за результатами перевірки суми податку на прибуток, штрафів, пені не віднесені на валові витрати, що призводить до заниження оподатковуваного прибутку.

Аудит доходів. Якщо підприємство здійснює товарообмінні операції або реалізує продукцію пов’язаним особам, то під час перевірки слід упевнитися, що доходи від цих операцій були визначені підприємством виходячи з договірної ціни, але не нижче за звичайну, тобто справедливу ринкову ціну.

Необхідно перевірити відображення у доході поворотної фінансової допомоги, отриманої від осіб, що не є платниками податку на прибуток. При поверненні сума допомоги буде включена до складу витрат.

Якщо платник отримує фінансову допомогу від іншого звичайного платника податку на прибуток і не повертає її на кінець звітного періоду, доход збільшується на суму процентів, умовно нарахованих за кожний день фактичного використання допомоги, у розмірі облікової ставки НБУ.

У дохід мають бути включені суми кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності; одержані штрафи і неустойки; суми акцизного податку, що сплачені покупцем підакцизних товарів на користь платника акцизного податку тощо.

В той же час у доход не включаються суми ПДВ, отримані платником цього податку у складі ціни проданих товарів; кошти або майно, що надходять у вигляді інвестицій у корпоративні права тощо.

При перевірці також потрібно звернути увагу на правильність визначення доходу від операцій з розрахунками в іноземній валюті. З метою оподаткування заборгованість в іноземній валюті (крім заборгованості за товари, роботи, послуги), що перебуває на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховується в гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивні курсові різниці включаються до доходу платника. У разі від’ємного значення перерахунку збільшуються витрати.

Під час перевірки з’ясовують, чи проводилась інвентаризація в тих випадках, коли її проведення є обов’язковим, а саме: – перед складанням річної звітності; – при зміні матеріально відповідальних осіб; – при зміні організаційно-правової форми (наприклад, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство); – при встановленні фактів крадіжки чи зловживань тощо.

Перевіряється наявність наказу про створення інвентаризаційної комісії, правильність оформлення результатів (актів інвентаризації) та відображення їх у податковому обліку. Виявлені надлишки основних фондів, матеріальних цінностей, цінних паперів та іншого майна оприбутковуються і включаються до валових доходів підприємства. Невідшкодовані суми нестачі матеріалів понад норми природного убутку стягуються з винних осіб.

Аудит собівартості та інших витрат. Наступний блок питань стосується перевірки достовірності відображення в звітності витрат підприємства. Витрати операційної діяльності включають:

- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

- витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 Податкового Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

- інші витрати.

При перевірці слід пам’ятати, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених Податковим Кодексом.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Правильність обліку і списання матеріальних цінностей. При перевірці цього питання, по-перше, необхідно упевнитися в наявності всіх документів, що підтверджують списання коштів з банківських рахунків в оплату сировини та матеріалів, видачу готівкових коштів з каси підприємства, факт оприбуткування товарів на склад підприємства. Для цього використовуються банківські документи, витратні касові ордери, товарно-транспортні накладні. Особливу увагу слід звернути на відображення витрат у зв’язку з придбанням матеріалів у пов’язаних осіб. Такі витрати мають визначатися виходячи з договірної ціни, але не більшої за звичайну ціну.

По-друге, слід перевірити правильність обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Для цього використовуються відомості про облік балансової вартості матеріальних запасів. Визначення приросту (убутку) балансової вартості матеріальних запасів проводиться шляхом порівнювання їх залишків на початок та кінець звітного періоду. В разі, коли балансова вартість матеріальних запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж періоду, різниця додається до валових доходів платника. У разі, коли балансова вартість матеріальних запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на його початок, різниця додається до складу валових витрат платника.

По-третє, у разі убутку запасів оцінка їх вартості у податковому обліку здійснюється методом FIFO, або методом прямої ідентифікації.

Обґрунтованість витрат подвійного призначення (тобто витрат, які включаються до складу валових з обмеженням).При проведенні аудиту слід мати на увазі, що до складу валових витрат відносяться:

– витрати за встановленими нормами на ті види спецодягу, спецвзуття та спецхарчування, які затверджені в переліку Кабінету Міністрів України.Розповсюдженіпомилки з цього приводу - віднесення на валові витрати вартості форменого одягу, забезпечення спецодягом та спецвзуттям засновників підприємства; використання спецодягу та спецвзуття у ситуаціях, не пов’язаних з виконанням професійних обов’язків. Для перевірки слід використовувати контракти на придбання спецодягу, спецвзуття, спецхарчування та інших засобів індивідуального захисту, документи складського обліку, в яких значаться найменування оприбуткованих товарів, їх кількість, загальна вартість, платіжні документи, дані про чисельність найманих працівників на підприємстві тощо;

– витрати на науково-технічне забезпечення господарської діяльності у момент їх здійснення та незалежно від фактичної результативності проведених заходів (тобто сприяли вони зростанню доходу платника чи ні), зокрема, на винахідництво та раціоналізацію, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, виплату роялті. Але підставою для включення зазначених витрат до валових є їх обов’язковий зв’язок з напрямом основної діяльності підприємства;

– витрати на підготовку кадрів у межах норм, встановлених Кабміном, за умов відповідності між профілем діяльності підприємства і профілем професійної підготовки, а також навчання в українських навчальних закладах осіб, які працюють на даному підприємстві, крім пов’язаних (наприклад, засновників підприємства або членів їхніх родин);

– витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів - без обмежень, крім витрат на безоплатну роздачу зразків товарів та проведення презентацій з рекламними цілями, які не повинні у сукупності перевищувати двох відсотків від оподатковуваного прибутку за попередній рік. Усі витрати повинні мати документальні підтвердження: договори; кошториси на представницькі витрати, затверджені керівником підприємства; накладні; товарні чеки тощо;

– витрати на відрядження, пов’язані з напрямом основної діяльності підприємства, у тому числі витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу); на оплату вартості проживання в готелях, включаючи витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни); ведення телефонних переговорів; оформлення закордонних паспортів, обов’язкове страхування - в межах фактичних сум, але за умови наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів, страхових полісів тощо. Додатково до вказаних витрат можуть відноситися не підтверджені документально суми добових витрат, у межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Крім того, треба упевнитися в наявності позначок відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження;

– витрати на гарантійний ремонт проданих товарів, але не більше 10 відсотків їх вартості;

– витрати на окремі види страхування (майна, кредитних ризиків, ризиків загибелі врожаю, екологічної шкоди тощо);

– витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об’єктів соціально-культурної сфери, які були на балансі підприємства на момент набрання чинності Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”:

– дитячих садків та ясел;

– закладів середньої і середньої професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації;

– дитячих музичних та художніх шкіл;

– закладів охорони здоров’я, пунктів безоплатного медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам;

– спортивних залів і майданчиків, що використовуються безоплатно для фізичного і психічного оздоровлення працівників, клубів та будинків культури;

– приміщень, які використовуються для організації харчування працівників підприємства;

– багатоквартирного житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства, що знаходяться на балансі підприємства;

– дитячих таборів відпочинку, якщо вони не здаються в оренду.

Не можна до складу витрат відносити витрати капітального характеру по об’єктах соціально-культурної сфери і на поточне фінансування будинків відпочинку та туристичних баз.

Аудит сплачених орендних платежів. Розмір орендної плати, яку можна відносити на валові витрати, залежить від форми власності майна (основних фондів), що орендується. При оренді майна комунальної форми власності та державного майна на валові витрати можна відносити суми орендної плати лише в межах встановлених законодавством розмірів. Оренда майна комерційних підприємств дозволяє відносити на витрати всю суму орендної плати, яка обґрунтована розрахунком до договору оренди.

Аудит витрат на оплату праці і єдиного соціального внеску.При перевірці цього питання податковому інспекторові слід упевнитися, щоб у складі витрат не значилися ті витрати, які не пов’язані безпосередньо з оплатою праці. До них відносяться: матеріальна допомога (у тому числі в межах прожиткового мінімуму), дивіденди, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, не підтверджені документальними доказами, що такі виплати є компенсацією за фактично надані послуги або відпрацьований час. Виключенням є компенсація вартості послуг, отриманих від працівника. У разі виплати заробітної плати натурою треба упевнитися, що така виплата здійснена дозволеними товарами за цінами не нижчими від їх собівартості.

Додатково у складі витрат можуть бути страхові платежі підприємства по договору довгострокового страхування життя найманих працівників. Необхідно перевірити виконання двох умов: сума платежів не перевищує 6000 грн. і 15 відсотків від заробітної плати кожного застрахованого працівника за квартал. Якщо підприємство одночасно сплачує внески на додаткове пенсійне забезпечення, необхідно виконання тільки другої умови.

Перевірка нарахування єдиного соціального внеску включає такі складові:

– встановлення достовірності об’єкта нарахування внеску;

– здійснення арифметичних підрахунків з одночасною перевіркою правильності застосування ставок зборів.

Аудит витрат по операціях з нерезидентами, що мають офшорний статус. До складу витрат відноситься 85 відсотків фактичних витрат по таких операціях.

Аудит витрат на благодійні цілі. До складу валових витрат відносяться суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року Державному бюджету або бюджетам місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій у розмірі, що становить не менш двох та не більше чотирьох відсотківоподатковуваного прибутку попереднього року.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.45.196 (0.008 с.)