Контроль за нарахуванням і сплатою мита. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Контроль за нарахуванням і сплатою мита.



Контроль за нарахуванням і сплатою мита здійснюють митні, податкові органи, КРУ та інші органи у межах своєї компетенції, визначеної законодавством.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами. Митні органи нараховують мито, виходячи з митної вартості й установлених ставок мита. Тож, перевірці підлягає достовірність митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації. До митної вартості включаються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо. При явній невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів. При цьому, як допоміжний матеріал може використовуватись інформація експертних, зовнішньоторговельних, біржових організацій, дані про тарифи на провезення і страхування вантажів, про вартість комісійних і брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торговельні знижки та націнки. Перевіряючи достовірність митної вартості, також слід враховувати, що з метою запобігання заниженню митної вартості для нарахування і стягнення податків у повному обсязі з високоліквідних товарів при імпорті, Постановами Кабінету Міністрів України встановлена мінімальна митна вартість на деякі товари. Одне з головних завдань митних органів при здійсненні контролю за правильністю нарахування мита - визначення тарифної позиції, якій відповідає товар або предмет, що перетинає митний кордон. Це необхідно для того, щоб правильно застосувати ставку мита. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікаційну схему, що базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. У ній виділяють розділи, глави, товарні позиції і підпозиції. Крім того, для точнішого визначення товарної позиції митні органи керуються такими положеннями:

а) предмети, пред’явлені до митного контролю в розібраному чи незібраному вигляді, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

б) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить детальніший опис предмета;

в) предмети, що містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов’язань (а також податкового боргу) та їх погашенням, за операціями з продажу на митній території України товарів, попередньо ввезених (пересланих) з-за її меж, здійснюють податкові органи.

Контроль за наявністю марок акцизного збору під час ввезення цих товарів на митну територію України здійснюють митні органи. Контроль за наявністю марок акцизного збору під час реалізації таких товарів на митній території України здійснюють податкові органи, контрольно-ревізійна служба та органи внутрішніх справ.

У разі застосування у відношенні до товарів, які були ввезені (переслані) з-за меж митного кордону України, податкових пільг, що надаються законодавчими актами України за умови цільового використання таких товарів, платник податків має надавати митним і податковим органам звіти про напрями їх використання.

Контроль за цільовим використанням товарів, оформлених у митному відношенні з метою вільного використання на митній території України, здійснюється податковими органами згідно з відповідними нормативно-правовими актами. У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту нецільового використання товарів суб’єктом підприємницької діяльності вільної економічної зони або факту заниження суми податкового зобов’язання, заявленої у податковій декларації, податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника за кожним з податків і застосовує штрафні санкції та пеню в порядку, установленому законодавством.

Інформація про такі факти надсилається податковим органом, який проводив перевірку, до митного органу, що здійснив митне оформлення цих товарів, для подальшого застосування до порушника санкцій, передбачених Митним кодексом України.

У разі виявлення під час документальної перевірки податковим органом факту використання або продажу юридичною чи фізичною особою зазначених товарів податковий орган інформує про це митний орган, у якому ці товари перебувають під контролем. За отриманою інформацією митний орган здійснює заходи в порядку та в строки, установлені Митним кодексом України.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть види підакцизних товарів.

2. Як визначаються звітні періоди і строки сплати ПДВ?

3. Які складові формують митну вартість товару?

4. Контроль сум ПДВ, включених до податкового кредиту.

5. Назвіть відмінності між пільговими операціями та операціями, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.

6. Яка дата є датою збільшення суми податкового зобов’язання з ПДВ?

7. Чи включаються у базу нарахування ПДВ акцизний податок?

8. Яка дата є датою збільшення суми податкового кредиту з ПДВ?

9. Який порядок обчислення акцизного податку?

10. Назвіть платників та об’єкти оподаткування митом.

 

Тести для самоконтролю знань

1. ПДВ, сплачений у зв’язку з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації, включається в податковий кредит:

а) звітного періоду, в якому відбулося таке придбання, при наявності оподатковуваних оборотів;

б) звітного періоду, в якому основні фонди введені в експлуатацію;

в) звітного періоду, в якому відбулося таке придбання, незалежно від наявності оподатковуваних оборотів.

2. В базу нарахування податкового зобов’язання з ПДВ не включається:

а) отримана підприємством попередня оплата продукції;

б) акцизний податок;

в) вартість зворотної тари;

г) натуральні виплати у рахунок оплати праці працівників підприємства;

д) передача товарів в межах балансу платника ПДВ для невиробничого використання.

3. В суму податкового кредиту не включається:

а) ПДВ, сплачений платником податку у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу витрат;

б) ПДВ, нарахований платником податку у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу витрат;

в) ПДВ, сплачений платником податку у зв’язку з придбанням основних фондів та нематеріальних активів, що підлягають амортизації;

г) немає вірної відповіді.

4. Мито сплачується:

а) під час перетину митного кордону;

б) під час оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;

в) під час продажу товарно-матеріальних цінностей;

г) протягом 10 днів після перетину кордону.

5. Здійснення господарських операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ:

а) зменшує суму податкових зобов’язань і податкового кредиту платника ПДВ;

б) зменшує суму податкових зобов’язань платника ПДВ, суму податкового кредиту не зменшує;

в) немає вірної відповіді.

6. Здійснення господарських операцій, що не оподатковуються ПДВ:

а) зменшує суму податкового зобов’язання і суму податкового кредиту платника ПДВ;

б) зменшує суму податкового зобов’язання платника ПДВ, суму податкового кредиту не зменшує;

в) немає вірної відповіді.

7. До операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ відносяться:

а) перевезення пасажирів приміським автотранспортом;

б) розрахунково-касове обслуговування підприємства у банку;

в) продаж цінних паперів за кошти;

г) передача майна у статутний фонд в обмін на корпоративні права.

8. Звітність по акцизному податку подається у формі:

а) декларації, щоквартально протягом 40 днів наступних за звітним кварталом;

б) розрахунку, щомісячно протягом 20 днів наступних за звітним місяцем;

в) розрахунку, щоквартально протягом 40 днів наступних за звітним кварталом;

г) декларації, щомісячно протягом 20 днів наступних за звітним місяцем.

9. Послуги комерційного банку з розрахунково–касового обслуговування клієнтів:

а) не оподатковуються ПДВ;

б) оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

в) оподатковуються ПДВ за звичайною ставкою.

10. Декларація з ПДВ за квартал надається платником у податкову інспекцію:

а) протягом 40 днів, що настають за звітним кварталом;

б) до 20 числа наступного місяця;

в) вірні відповіді а) і б).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 266; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.61.119 (0.017 с.)