Зразок оформлення титульного аркуша реферату

	Донецький національний університет Кафедра філософії Реферат за предметом “Логіка” Тема “______________________”     Виконав:_____________ студент групи_________ _____________________ Преревірив ___________ _____________________ Оцінка “___”, “____”, “____”   Донецьк 200__.     Донецьк, 200_.

 

 

Наукова стаття та виступ на конференції – передбачають ініціативність і достатньо високу академічну активність студента. За наявністю у студента бажання висвітлити нові або недостатньо актуалізовані в навчальній програмі курсу питання, проблеми дійсності, які можуть бути досліджені за допомогою засобів логіки, він може проконсультуватися з викладачем, визначити попередню назву статті. Студентові також необхідно познайомитися з формальними вимогами до наукових статей, висунені ВАК України.

Термін написання статті – до трьох тижнів. Зазввичай, ця робота проводиться після одного чи кількох виступів з рефератами або ґрунтовного опрацювання літератури за курсом. Після написання статті для її публікації у фахових виданнях, авторові (або авторам) необхідно отримати на неї рецензію, належними чином оформити і направити до редакції наукового видання. На всіх етапах підготовки статті необхідна консультативна допомога викладача студентові гарантується.

Стосовно студентів заочної форми навчання, то СРС для них є однозначно домінуючою формою навчання. Відсутність переважної кількості лекцій і семінарських занять вимагає необхідність підготовки ІЗ (рефератів), або тестову форму підсумкового контролю – тест (дивись далі).

Тести для модульного та підсумкового контролю

Час виконання тестового завдання – 30 хвилин. Студент обирає правильну відповідь (одну або кілька) з переліку наведених. Правильні відповіді позначаються ним будь-яким зручним чином, після чого аркуш здається на перевірку викладачеві. З системою оцінювання, зокрема, тестових завдань можна ознайомитися у Програмі курсу викладача.

 

Тест 1.

(Модульний контроль 1. Заліковий модуль 1.)

1. Логіка є філософська наука, що вивчає:

- процес людського мислення;

- закони і процеси пізнання;

- форми і закони правильного мислення;

- форми силогістики і доказу.

2. Засновником логіки як науки, побудованої на принципах дедукції, є:

- Сократ;

- Демокрит;

- Платон;

- Аристотель.

3. Формами абстрактного мислення є:

- сприйняття;

- уявлення;

- поняття;

- судження;

- умовивід.

Вкажіть форми практичного (чуттєвого) пізнання

- відчуття;

- сприйняття;

- уявлення;

- все вищезазначене - правильне.

Яка з форм теоретичного пізнання є найпростішою?

- судження;

- поняття;

- умовивід;

- доказ;

- спростування.

Чи існують взаємовідносини між обсягом понять?

- існують між будь-якими;

- існують лише між порівнюваними і зводяться загалом до відносин сумісності та несумісності.

- існують лише між сумісними за обсягом поняттями.

Назвіть операції, які можна здійснювати з обсягом понять

- обмеження;

- узагальнення;

- поділ;

- визначення;

- доведення;

- абстрагування.

8. Поняття за обсягом бувають:

- пусті, одиничні та загальні;

- реєстровані та нереєстровані;

- універсальні та неуніверсальні;

- парні та непарні;

- множинні та немножинні.

9. Під час обмеження обсягу вихідне поняття перетворюється на:

- видове;

- родове.

10. Закінчить фразу правильно. Визначення повинне:

- бути пропорційним;

- містити логічний квадрат;

- не містити кола (тавтології);

- бути чітким та ясним;

- містити якомога більше синонімів та омонімів;

- повинне починатися з заперечення;

- не повинне починатися з заперечення.

Скільки різновидів понять існує за змістом? Наведіть їх назви.

три ___________________________________________________________;

чотири ________________________________________________________;

не існує _______________________________________________________;

вісім__________________________________________________________;

два ___________________________________________________________.

Чим принципово відрізняється поділ поняття від його визначення?

- поділ – операція зі змістом поняття, а визначення – з його об’ємом;

- навпаки від попереднього;

- поділ слідує відразу після визначення;

- навпаки від попереднього.