Дайте визначення судженню як формі мислення.

2. Який зв’язок між поняттям та судженням?

3. Як судження виражається у живій мові?

4. Які види простих суджень існують?

5. Змалюйте структуру простого судження.

6. Як прості судження поділяються за кількістю та якістю?

7. Що таке розподіленість термінів у простому судженні?

8. Розв’яжіть стереотипні задачі №№ 15 - 23.

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

(пропонована форма - реферат)

1. Причини вживання модальних функторів у повсякденній практиці.

2. Застосування правил „логічного квадрату” у практиці людей певнго фаху.

3. Парадокси імплікації.

4. Висловлювання, судження і речення – різниця між ними.

5. Аналіз простих категоричних суджень у сучасній логіці.

6. Деонтична логіка та логіка оцінок як різновиди модальних логік.

 

 

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6

ТЕМА 4. ЗАКОНИ ЛОГІКИ

(2 години)

 

П Л А Н

1. Поняття про закон мислення.

2. Основні закони (принципи) логіки: тотожності, суперечності (несуперечності, виключеного третього, достатньої підстави.

3. Ознаки вірного мислення.

 

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Поняття закону логіки і закономірного мислення

2. Ознаки логічних законів

3. Значення законів логіки у житті людини

4. Сутність закону тотожності

5. Порушення закону тотожності, їх наслідки

6. Закон несуперечності

7. Закон виключеного третього

8. Закон достатньої підстави

9. Ознаки правильного мислення, їх зв’язок з законами логіки

 

Питання для самоконтролю:

Яке мислення може вважатися закономірним?

2. Що таке закон мислення?

3. Якими є ознаки закону мислення?

4. Які існують базові закони логіки?

5. Дайте характеристику кожному з базових законів логіки.

6. Якими є ознаки правильного мислення?

7. Розв’яжіть стереотипні задачі №№ 24 - 29.

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

(пропонована форма - реферат)

1. Наслідки нелогічності мислення людини (приклади – з практики).

2. Додаткові (небазові) закони логіки.

3. Аналіз відомих напівжартівливих “законів логіки”.

4. Історія формулювання законів логіки Арістотелем та Лейбніцем.

5. Проблема диференціації законів у традиційній і сучасній логіці.

6. Закони мислення та закони буття.

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7, 8

ТЕМА 5. УМОВИВІД

(4 години – 2 семінарські заняття)

 

П Л А Н

1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості і характеристики.

2. Дедуктивні умовиводи.

3. Індуктивні і традуктивні умовиводи.

 

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Умовивід як найбільш складна базова форма мислення.

2. Структура умовиводу, різновиди – за структурою.

3. Умови істинності умовиводів.

4. Найпростіші дедуктивні умовиводи (силогізм, полісилогізм тощо).

5. Аксіоми силогізму.

6. Фігури силогізму за розташуванням терміну М.

7. Умовні умовиводи, їх різновиди.

8. Розділові умовиводи, їх різновиди.

9. Індуктивні умовиводи, їх класифікація.

10. Умови підвищення істинності неповної індукції.

11. Традуктивні (за аналогією) умовиводи, їх види та межі застосування.

 

Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику умовиводу як формі мислення.

2. Які загальні особливості умовиводів?

3. Якою є структура умовиводів?

4. Класифікуйте умовиводи, наведіть приклади.

5. Якими є умови істинності та хибності умовиводів, наведіть приклади.

6. Подайте класифікацію дедуктивних умовиводів.

7. Перерахуйте класичні дедуктивні умовиводи.

8. Означте силогізм, змалюйте його структуру.

9. Означте полісилогізм і ентимему змалюйте їх структуру.

10. Назвіть базові аксіоми силогізму.

11. Дайте характеристику умовним та розділовим умовиводам.

12. Характеризуйте індуктивні умовиводи.

13. Наведіть характеристики традуктивних умовиводів.

14. Розв’яжіть стереотипні задачі №№ 30 - 38.

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

(пропонована форма - реферат)

1. Роль дедукції у пізнанні. Дедуктивні умовиводи.

2. Ентимема, епіхейрема, сорит.

3. Логічна природа індукції.

4. Специфіка наукової індукції.

5. Лематичні умовиводи (дилеми, трилеми тощо).

СемінарСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 9, 10

ТЕМА 6. ДОВЕДЕННЯ і спростування

(4 години - 2 семінарські заняття)

 

П Л А Н

1. Доведення, його структура, різновиди та правила.

2. Спростування, його різновиди.

3. Суперечка і дискусія як види аргументації.

4. Логічні пастки, способи їх подолання.

 

Теми ДОПОВІДЕЙ

1. Доведення як комплексна форма мислення, його структура.

2. Види доведення.

3. Правила доведення.

4. Спростування, його різновиди.

5. Принципова різниця між дискусією та суперечкою.

6. Пастки логічного, психологічного, організаційного характеру (на вибір).

7. Стратегія подолання логічних пасток.

 

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення доведенню.

2. Окресліть структуру доказу.

3. Перерахуйте способи доведення.

4. Назвіть правила доказу (стосовно тези, аргументів та демонстрації).

5. Дайте визначення спростуванню.

6. Які існують види спростування.

7. Яка принципова різниця між суперечкою та дискусією?

8. Які логічні помилки можуть зустрічатися у доказі?

9. Яких логічних пасток може припускатися людина і як це її характеризує?

10. Як долати логічні пастки?

11. Розв’яжіть стереотипні задачі №№ 39 і 40.

 

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

(пропонована форма - реферат)

1. Логічні пастки та способи їх подолання.

2. Вимоги до сторін у дискусії.

3. Роль доведення в повсякденній і професійній практиці.

4. Непряме доведення.

5. Парадокси.

6. Тактика проведення суперечки.

Організація самостійної роботи студента

 

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процессу, самостійна робота студента (далі - СРС) є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом, яка повинна проходити у вільний від навчальних занять час.

Зауважимо, що у даному методичному посібнику (у розділі „Модульне планування дисципліни”) вже зазначена мінімальна кількість робочих годин студента, які повинні витрачатися на СРС для повноцінного оволодіння матеріалом кожної з тем.

Автори рекомендують передбачати у СРС принаймні:

- оперативне та вчасне поглиблення теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу шляхом опрацювання відповідних глав базових підручників з логіки;

- вивчення питань, які передбачені для самостійного опрацювання (див. у попередньому розділі або у Програмі дисципліни);

- підготовку до доповіді на семінарському занятті;

- виконання індивідуальних завдань (пропонована форма за данною дисипліною – реферат – як найбільш звична).

Дана робота є необхідною тому, що для засвоєння курсу “Логіка” на семінарських заняттях потрібно аргументовано та змістовно обговорювати питання за темами. Крім мети отримання позитивних формальних оцінок, СРС також поглиблює розуміння проблем, активізує самостійний пошук, систематизує накопичений досвід аналітико-синтетичної роботи, дає можливість підготовки наступних доповідей, повідомлень, рефератів.

Таким чином, для системного та цілісного засвоєння навчальної програми даного курсу студентові потрібно не лише засвоїти лекційний матеріал, але й:

- ознайомитися з планом поточного семінару та рекомендованою літературою до нього;

- розпочати підготовку до доповіді або написання реферату;

- за необхідністю отримати консультації викладача з цих питань.

 

Під час самостійної роботи студентові необхідно пам’ятати, що семінарське заняття передбачатиме такі форми роботи:

- усна відповідь на контрольні питання (їх перелік наведено вище);

- письмова робота (самостійна, контрольна) – за завданням викладача;

- усна доповідь за визначеною планом темою;

- виступ з тезами реферату;

- додаткове повідомлення (за попеднім узгодженням теми з викладачем);

- доповнення доповіді або відповіді іншого студента.

 

Докладніше про деякі з цих форм роботи на семінарі:

усна відповідь на контрольне запитання семінару обирається за бажанням викладача чи студента (останнє – за попередньою консультацією) і повинна стисло відобразити всі головні аспекти проблеми (як теоретичні, так і практичні);

доповідь – якомога більш ґрунтовне розкриття окремого контрольного питання. Оформлення тексту доповіді - довільне з мінімумом формальних вимог, але виступ перед аудиторією є обов’язковим. Сам виступ не повинен перевищувати 7-ми хвилин. Обов’язковою вимогою, крім цього, є компетентність доповідача щодо матеріалу доповіді;

доповнення – за бажанням студента, більш глибоке роз’яснення певної грані контрольного запитання. Проводиться доповлення після базової доповіді.

 

Виконання індивідуального завдання (ІЗ). Це завершена теоретико-практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює один або кілька змістових модулів (тем дисципліни).

Дане завдання з логіки найчастіше виконується у вигляді написання реферативної роботи, але за бажанням студент може претендувати на написання статті, тез до виступу на конференції за запропонованою або узгодженою з викладачем тематикою. Орієнтовна тематика реферативних робіт надана вище (дивись Плани семінарських занять).

Мета ІЗ – самостійне вивчення студентами частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та визначення шляхів практичного застосовування знань з навчального курсу.

Стереотипна схема виконання ІЗ: студент має ознайомитися з переліком тем рефератів, що запропоновані у даному посібнику або у Програмі дисципліни.

Щодо формальних вимог до реферативної роботи, то слід зазначити, що вона має включати титульний аркуш, зміст, відбиту у ньому чітку структуру, висновки, список використаних джерел, Додатки (за потреби).

Вимоги оформлення посилань, цитат, таблиць, берегів і рисунків – загальнонаукові. Тобто верхні береги (поля) – по 2 см., праві – 1,5 см., ліві – 2,5 см. Розмір кеглю 14, шрифт Times New Roman, міжрядковий інтервал – одинарний.

Орієнтовний обсяг тексту має становити 15-20 аркушів формату А4. Чистовик реферату подається на перевірку у переплетеному стані – скажімо, швидкозшивачем.

Найбільш доцільною є побудова реферату з двох розділів – у першому студент має довести своє вміння опрацьовувати літературні джерела за даною темою, у другому – творчо мислити, виявляти аналітико-синтетичні якості мислення, наводити власні приклади тощо. Разом з цим однозначно доцільною є консультація з викладачем стосовно особливостей структури роботи і нюансів її написання.

Потрібно добре усвідомити, що підготовка реферату – творча робота, яка вимагає власного креативного пошуку, в результаті якого студент-дослідник формулює свої припущення, висновки тощо. Іншими словами, плагіат не оцінюється.