Взаємовідношення між обсягами понять

Обсяг понять легко і наочно можна зобразити графічно у вигляді кола (кола Ейлера). Скажімо, змальовуючи поняття „банк”, ми можемо виділити у ньому різновиди: комерційний, центральний, крові тощо.

У такому випадку, ми можемо говорити, що існує родове поняття і видові – його представники, різновиди.

Таким чином, родове поняття об’єднує у собі певну кількість (множину) видових – включає в себе їх обсяг.

Тут слід пам’ятати, по-перше, що видових понять не існує в одиничних за обсягом, а по-друге, що видові поняття є не частинами, а різновидами родового.

Як вже було зазначено вище, у різних понять бувають загальні істотні ознаки – те, що їх об’єднує або відрізняє. Скажімо „студент” і „спортсмен” мають загальну ознаку – це люди – тоді це поняття відносно них є родовим.

Якщо у понять немає загальних істотних ознак, то їх називають непорівнюваними – співставляти їх об’єми не є можливим – це виглядає, як правило, абсурдно. Такими є, скажімо, поняття „герань” та „доменна піч” – відносин між ними бути не може. Графічне зображення таких понять нескладне – їх об’єми розташовані відокремлено.

 

Взаємовідношення є між обсягами понять, що мають загальні істотні ознаки - такі поняття називають порівнюваними.

Між обсягами таких понять існують взаємовідношення сумісності – об’єми їх повністю або частково співпадають і несумісності – об’єми їх не співпадають у жодному з елементів.

Наведемо нижче варіанти типів взаємовідношень між сумісними поняттями:

Тотожність (рівнозначність) – їх об’єми повністю співпадають, наприклад: „Аристотель” = „Стагірит” = „Творець формальної логіки”; „М.В.Гоголь” = „Український письменник, який написав твір „Мертві душі”; „юрист” = „правознавець”;

Перетин (часткове співпадіння або перехрещення) – їх об’єми частково співпадають: „студент”, „поет”, „спортсмен”, „турист”, „колекціонер” – може бути одна і та ж людина або навіть група;

Підлеглість (субординація, підпорядкування) – об’єм одного поняття повністю входить до об’єму іншого, але менше його. Наприклад: „студент” – „студент-заочник”, „викладач” – „викладач логіки”, „дерево” – „дуб”; „менеджер” – „менеджер у непромисловій сфері”, „ссавець” – „дельфін” тощо.

Між несумісними поняттями, у свою чергу, є такі види відношення:

Співпідлеглість (субординація або співпідпорядкування) – декілька видових понять входять до одного родового поняття, їх об’єми не перетинаються і не співпадають. Наприклад: „людина” – „чоловік”, „жінка”; „вчений” – „аспірант”, „кандидат наук”, „доктор наук”, „санкція” – „догана”, „штраф”;

Протилежність – такий різновид відношень існує між поняттями, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні за змістом: „біле” – „чорне”, „добрий” – „злий”, „відкритий” – „закритий”;

Протиріччя (суперечність). У ньомузнаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одного, не замінюючи їх на інші – „чорне” – „нечорне”, „добрий” – „недобрий”, „розумний” – „нерозумний”, „комерційний” – „некомерційний”.

Для полегшення сприйняття цих даних представимо їх графічно.

Зліва-направо: тотожність, перетин, підлеглість, спів підлеглість, протилежність, протиріччя.

Операції з поняттями