Зауваження до написання курсової роботи

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни

«Технічні засоби і методи фізичної реабілітації»

на тему: «Лікувальна фізична культура як метод фізичної реабілітації хворих та інвалідів, його технічне забезпечення»

 

 

Студента (ки) __ курсу, _______групи

напрямупідготовки 6.010203 “Здоров'я людини”

__________________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник__________________________________
__________________________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала _________________________

 

Кількість балів: ________ Оцінка: ECTS _______

 

Члени комісії	________________ (підпис)	__________________________ (прізвище та ініціали)
________________ (підпис)	__________________________ (прізвище та ініціали)
________________ (підпис)	__________________________ (прізвище та ініціали)
м. Житомир - 2015 рік

 

Директору ЖЕГІ ВНЗ «Університет Україна»

доц. Перелигіну М.М.

студента(ки) ІІ курсу

спеціальність "Фізична реабілітація"

денної форми навчання

 

_______________________________________

 

 

Заява

Прошу затвердити тему курсової роботи з предмету «Технічні засоби і методи фізичної реабілітації»: «Лікувальна фізична культура як метод фізичної реабілітації хворих та інвалідів, його технічне забезпечення».

 

_____________________ _______________________

^{(дата) (підпис)}

РЕЦЕНЗІЯ

На курсову роботу з дисципліни __________________________________студента /ки/

_____________курсу_______групи________очної /заочної/ форми навчання

__________________________________________________________________________

/прізвище, ім’я, по батькові/

на тему: __________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

 

Зауваження до написання курсової роботи

Оформлення роботи __________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Характеристика роботи _______________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

Розрахункові відомості ________________________________________________

__________________________________________________________________________

Методичні рекомендації _______________________________________________

__________________________________________________________________________

Список рекомендованої літератури ______________________________________

__________________________________________________________________________

Інші зауваження ___________________________________________________________

Керівник курсової роботи ___________________________________________________

(підпис) (П.І.Б.)

 

«_______»____________________ 20___р.

 

Висновки_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Курсова робота допущена до захисту

 

Курсова робота захищена з оцінкою_______________________________________

Дата захисту «_____»____________ 20__ р.

 

Голова комісії:______________________ _________________________________

/підпис/ /прізвище, ім’я, по батькові/

Члени комісії:________________________ _______________________________

_________________________ ________________________________

_________________________ ________________________________

 

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

ЖИТОМИРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра_________________________________________________________

Дисципліна_________________________________________________

Спеціальність_______________________________________________

Курс_________Група_______________Семестр___________________

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студента

______________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

Тема проекту (роботи) ______________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

 

Строки здачі студентом закінченого проекту (роботи) ___________________________

 

Вихідні дані по проекту (роботи) _____________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

 

Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)__________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

 

Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

 

Дата видачі завдання “___” ______________ 20___ р.

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назва етапів курсового проекту	Строк виконання етапів проекту	Примітка

 

Студент __________________

(підпис)

 

Керівник _________________ _______________________________________________

(підпис) (П.І.Б.)

 

 

“___” ____________ 20__ р.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ ………………………………………………………………………………

1.1. Лікувальна фізична культура як основний засіб фізичної реабілітації……..

1.2. Методичні принципи лікувальної фізкультури……………………….

1.3. Механізми лікувальної дії фізичних вправ………………………..

1.4. Вплив лікувальної фізичної культури на системи організму…………………

1.5. Засоби лікувальної фізкультури……………………………………………

1.6. Форми лікувальної фізкультури…………………………………………..

1.7. Покази і протипоказання до призначення лікувальної фізичної культури…

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТЬ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ………………………………………………………….

2.1. Фітболи як допоміжний засіб фізичної реабілітації……………………..

2.2. Дошка Євмінова як лікувально-профілактичний засіб фізичної реабілітації..

2.3. Еспандери……………………………………………………………………

РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ….

3.1. Посадова інструкція лікаря з лікувальної фізкультури………………..

3.2. Посадова інструкція медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури…………………………………………………………………………

3.3. Порядок призначення та оформлення процедур ЛФК……………………..

3.4. Обладнання кабінету ЛФК……………………………………………………..

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..

 

ВСТУП

Актуальність. Фізична реабілітація – самостійна медична дисципліна, яка навчає обґрунтованому нормуванню фізичної активності в комплексному лікуванні захворювань, профілактиці їх загострень і ускладнень, відновленні належної якості життя хворої людини. Фізична активність - це біологічно необхідний компонент життєдіяльності: вона стимулює розвиток дитини, розширює і підтримує на оптимальному рівні функціональні можливості дорослої людини, гальмує інволюційні процеси, підвищує соціальну значимість особистості. Обмеження фізичної активності під час хвороби полегшує функціювання уражених систем і органів, сприяє економізації їх роботи, відновлює процеси гальмування в центральній нервовій системі. Проте необґрунтована гіпокінезія хворого на тривалий час приводить до стійкого зменшення функціонування життєво забезпечувальних систем організму, послаблення процесів збудження центральної нервової системи, погіршення трофічних процесів, появи різних гіпокінетичних ускладнень.

Своєчасне та індивідуалізоване призначення засобів фізичної реабілітації може сприяти компенсації порушених функцій ураженої системи й запобіганню дистрофічних ускладнень у гострому періоді захворювання. У період одужання шляхом поступового (адекватного для організму хворого) збільшення інтенсивності і тривалості фізичної активності відновлюється функція та структура морфофункціонального комплексу ураженої системи.

Використання в лікуванні хворих біологічної сутності засобів фізичної реабілітації, а зокрема, лікувальну фізичну культуру, з огляду на їхню доступність і невисоку вартість, на відміну від лікарських засобів, залежить тільки від обізнаності лікарів. Ось чому вивчення цієї теми надзвичайно актуальне.

Об’єкт дослідження: ЛФК як метод фізичної реабілітації в комплексному відновному лікуванні хворих та інвалідів.

Предмет дослідження: вплив ЛФК на різні системи організму, технічне забезпечення занять ЛФК.

Мета роботи: теоретично обґрунтувати використання лікувальної фізичної культурияк методу фізичної реабілітації в комплексному відновному лікуванніхворих та інвалідів.

Завдання:

1. Проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження.

2. Вивчити вплив та механізм лікувальної дії фізичних вправЛФК на різні системи організмухворих та інвалідів.

3. Обґрунтувати застосування технічного забезпечення занять лікувальної фізичної культури.

4. Ознайомитися та засвоїти організаційні основи фізичної реабілітації.

Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; вивчення та узагальнення передового досвіду спеціалістів; педагогічні спостереження.

Теоретична значущість: матеріали курсової роботи можуть бути впроваджені до дисциплін «Фізична реабілітація при захворюваннях різних систем організму», «Лікувальна фізкультура», «Технічні засоби та методи фізичної реабілітації».

Практична значущість: матеріали курсової роботи можуть бути впроваджені в програму комплексної фізичної реабілітації в заклади охорони здоров’я.

Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел,додатків.

 

ФІЗИЧНИХ ВПРАВ

Фізичної культури

Лікувальна фізкультура може бути рекомендова­на в комплексному лікуванні багатьох захворювань.

Під час реабілітації хворих лікувальна фізкультура займає одне з перших місць у кожній клінічній спеціальності. Її можна призначати практично в любому періоді перебігу хвороби. Показами до призначення ЛФК є її завдання.

Протипоказів до призначення лікувальної фізкультури не багато і вони, як правило, мають тимчасовий характер. Протипоказання до лікувальної фізкультури дуже від­носні. В основному це тяжкий стан хворого, небезпека кровотечі (грудної, черевної, маткової) у зв'язку з трав­мою або захворюванням, температура тіла понад 37,5°, сильні болі під час рухів, різке загострення місцевого за­пального процесу. Ці протипоказання тимчасові, вони мають обмежений характер.

Є постійні протипокази: це тяжкі незворотні прогресуючі загальні органічні захворювання, при яких недопустиме активування як загальних так і місцевих фізіологічних процесів, де основним завданням лікування є полегшення страждань хворого, без надії на відновлення здоров’я (злоякісні новоутворення, захворювання крові, психічні захворювання, прогресування серцевої та дихальної недостатності).

Тимчасові протипокази:

- гострий період захворювання;

- важкий стан хворого;

- гострий запальний процес, що супроводжується підвищенням температури тіла, збільшенням ШОЕ, лейкоцитозом (її можна застосовувати при субфебрильній температурі, в таких випадках ШОЕ повинна показувати тенденцію до нормалізації);

- гострий період незапальних процесів (гіпертонічний криз, інсульт);

- прогресування захворювання (в залежності від динаміки процесу);

- больовий синдром не залежно від локалізації болю;

- кровотеча або її загроза, кровохаркання;

- наявність сторонніх тіл біля магістральних судин і нервових стовбурів.

 

Фізичної реабілітації

Дошка Євмінова - універсальний лікувально-профілактичний тренажер для спини. Цей ортопедичний снаряд допоможе зберегти здоров'я хребта. Головне, знати техніку виконання вправ. Тренажер Євмінова являє собою дошку з рухомими ручками. Дошка кріпиться до стіни під різними кутами, в залежності від потреб. Завдяки еластичності самої поверхні і канатних кріплень досягається ідеальне опір, що дає оптимальну навантаження на хребет. Перш ніж приступати до занять, необхідно обов'язково звернутися до лікаря, деякі захворювання хребта протікають безсимптомно, і навантаження може зашкодити. Після консультації фахівця можна починати виконувати вправи на дошці Євмінова, головне заздалегідь вивчити техніку. Всі заняття повинні узгоджуватися з лікарем, він повинен призначити регулярність виконання вправ, кут нахилу дошки і уточнити всі нюанси з урахуванням стану пацієнта, його маси тіла. Необхідно навчитися правильно лягати на тренажер і вставати з нього. Обов'язково потрібно задіяти руки. Різкі рухи або недотримання надзвичайно важливих правил безпеки може призвести до загострення проблеми. Всі без винятку вправи виконуються за уязика зниженого внутрішньодискового тиску, тобто строго в положенні лежачи. Ні в якому разі не можна намагатися самостійно модернізувати техніку виконання, ускладнювати її. Всі вправи розроблені фахівцями з урахуванням необхідного навантаження.
Вони не повинні супроводжуватися ривками і викликати больові відчуття. Кожне різке рух - це непотрібне навантаження на хребет. Біль - це практично завжди сигнал про неполадки в організмі. Найменший больовий синдром при виконанні вправ повинен бути приводом для відвідування фахівця. Забороняється самостійно, без призначення лікаря змінювати кут нахилу, під яким зафіксована дошка для хребта Євмінова. Кожен градус змінює специфіку навантаження, і навіть найменша зміна може стати причиною проблем. Не можна переходити до виконання вправ, дія яких спрямована на зміцнення м'язового корсету без консультації з фахівцем. У період загострення потрібно вилучити всі елементи, які передбачають підйом ніг з положення лежачи. З особливою обережністю виконуються вправи для шийного відділу хребта і передбачають скручування хребетного стовпа, це може призвести до загострення захворювання. Найкраще починати вивчення вправ під контролем фахівців або за допомогою навчального відео. Тільки в такому випадку можна повністю засвоїти техніку та убезпечити себе. Особливо це стосується тих, чий хребет вже відгукувався болем. Якщо ж тренажер використовується виключно для профілактики, то елементарні вправи можна виконувати, звичайно, уважно контролюючи відчуття. Болі і різкого хрускоту спостерігатися не повинно. Якщо придбана дошка Євмінова, вправи можна виконувати наступні.

Вправа 1.

Вихідне положення - лежачи на дошці головою вгору. Руками потрібно надійно узятися за рукоятки, ноги стоять на підлозі, по обидві сторони дошки. Необхідно м'яко і плавно витягати хребет, допомагаючи собі тазом. Важливо уважно стежити за положенням спини. Періоди розтягування чергуються з повним розслабленням.

Вправа 2.

Вихідне положення аналогічне, але ноги знаходяться на тренажері. Необхідно також м'яко витягати хребет, допомагаючи собі тазом. Важливо не забувати про періоди розслаблення. Всі вправи виконуються плавно, без напруги і ривків. Вправа 3.

Вихідне положення і техніка аналогічні попередньому вправі. Але після попереднього витягування необхідно повністю розслабитися і почати м'яко розгойдувати дошку Євмінова вгору і вниз.

Вправа 4.

Вихідне положення - лежачи головою вгору з зігнутими ногами. Руки надійно зафіксовані на валиках. Необхідно м'яко розтягнути хребет, допомагаючи собі тазом. Після цього по черзі відривати ноги від дошки і погойдуються рухами наближати їх до плечей. Рухи повинні бути плавними, без ривків.

Вправа 5.

Нагадує попередній, з вихідного положення необхідно одночасно підняти обидві ноги і похитувати ними у напрямку до плечей. Дану вправу можна продовжувати при виникненні больових відчуттів в поперековому відділі. Вправа 6.

Являє собою ускладнений варіант попереднього. З положення максимального витягнення хребта необхідно підняти ноги і намагатися наблизити до них обличчя. М'яко, без погойдувань. У кінцевій точці зафіксувати на 2 секунди. Існує ще чимало вправ, розроблених фахівцями, але виконувати їх можна тільки під наглядом лікаря. Правильне виконання вправ на дошці Євмінова, за уязика погодження занять з лікарем, допоможе зберегти здоров'я спини. Але важливо пам'ятати, що безконтрольні тренування можуть погіршити наявні проблеми.

Еспандери

Еспандер підійде для спортивних занять, як чоловікам, так і жінкам. Він добре розвиває силу м'язів і підтягує їх, роблячи тіло більш струнким. Жінкам можна включати вправи з еспандером в комплекс своїх щоденних вправ для додання фігурі стрункості, а чоловікам можна таким чином нарощувати силу м'язів, поєднуючи еспандер з іншими силовими вправами. Вправи з еспандером для чоловіків Вправи з еспандером для чоловіків можуть стати основою для початку силових вправ з гантелями і гирями. Такі вправи особливо корисні для розвитку м'язіврук, плечового пояса, тулуба. Вони можуть застосовуватися як самостійно, так в комплексі з іншими вправами. Звичайний еспандер заводського виготовлення має кілька пружин або гумових струн, закріплених на двох ручках. Зазвичай в еспандері залежно від поставлених завдань можна міняти кількість пружин. Так само, як і решта силові вправи, вправи з еспандером повинні нести наростаючі навантаження. Для цього на початку занять на еспандері можна зняти частину пружин (почати можна навіть з однієї пружини) і виконувати тільки по одному підходу до кожної вправи. Потім поступово додається спочатку кількість підходів, а потім і число пружин. Кожна вправа потрібно виконувати плавно, долаючи опір, у тому числі і під час приведення рук в початкове положення. При одному підході кожну вправу потрібно повторювати не менше п'яти разів. Під час виконання вправи в точці максимального скорочення м'яза навантаження стає також максимальної (тут потрібно секундна пауза), що дозволяє опрацьовувати м'язи з високою якістю.

Будь-які силові вправи, втому числі з гирями важкої ваги, бажано доповнювати вправами з еспандером - це дозволить розвивати м'язи швидше і якісніше. Приклади вправ для чоловіків з еспандером: вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей; руки з еспандером підняти вперед, долоні всередину, повільно розводити і зводити руки (спина пряма); вихідне положення: стоячи; протягнути ступню однієї ноги в ручку еспандера, другу ручку взяти руками, нахилити тулуб вперед (ручка притиснута до грудей), а потім випрямити його і прогнутися назад, не відриваючи рук від грудей; поміняти ноги і повторити вправу; вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей; підняти руки з еспандером вгору (долоні дивляться назовні), потім, не згинаючи рук, розвести їх в сторони за спиною. Вправи з еспандером для жінок Жінкам вправи з еспандером допоможуть підтягнути м'язи живота, сідниць і стегон. Для жінок більше підійдуть гумові еспандери. Починати заняття відразу з еспандера не варто, потрібно розігріти м'язи за допомогою легких вправ, які поводять зазвичай у поєднанні з правильним диханням. Можна також злегка побігати або пострибати (добре це зробити під музику) і тільки потім приступати до вправ з еспандером. Гумовий еспандер може бути використаний жінками в будь-якому віці і при будь-якому вазі, якщо правильно відрегулювати його силу шляхом зняття частини гумових струн. Вправи з еспандером можуть стати хорошою заміною занять в тренажерному залі. Вправи з еспандером для живота: вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей; скласти еспандер навпіл, вставити в петлю ступню однієї ноги, а іншою тримати еспандер на рівні плеча, після чого робити нахили корпусом убік руки, яка тримає еспандер (таз нерухомий); поміняти руки і робити нахили в іншу сторону. Вправи з еспандером для сідниць: вихідне положення: стоячи обличчям до спинки стільця; обв'язати щиколотки еспандером, (живіт втягнутий, сідниці напружені), відвести ногу назад, а потім повернути в початкове положення; поміняти ноги місцями і повторити вправу; вихідне положення: стоячи обличчям до спинки стільця; так само, як в попередній вправі, обв'язати щиколотки еспандером (живіт втягнутий, сідниці напружені), а потім відвести ногу в сторону; поміняти ноги місцями і повторити вправу; Вправи з еспандером для стегон вихідне положення: лежачи на спині; скласти еспандер навпіл, зігнути одну ногу в коліні, підтягнути її до грудей, вставити ступню в петлю еспандера і повільно розпрямити ногу; поміняти ноги і повторити вправу; вихідне положення: лежачи на спині, руки вздовж тулуба; обв'язати щиколотки еспандером, підняти прямі ноги (ступні дивляться вгору) так, щоб вони складали прямий кут по відношенню до тулуба, після чого повільно розводити і зводити ноги; вихідне положення: стоячи, ноги на ширині плечей; стати ногами на еспандер, кінці його взяти в руки на рівні паху і повільно робити рухи в бік почергово тієї й іншої ногою. Еспандер - прекрасний спортивний снаряд, який підійде для занять, як чоловікам, так і жінкам.

 

З лікувальної фізкультури

1. На посаду медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури призначаються фахівці, які мають неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) або базову вищу освіту (бакалавр) за напрямком підготовки „Медицина”, спеціальністю „Сестринська справа”, „Лікувальна справа” або „Акушерська справа”, спеціалізацію за фахом „Лікувальна фізкультура”.

На посаду інструктора з лікувальної фізкультури також можуть призначатись фахівці, які мають вищу фізкультурну освіту за спеціалізацією „фізична реабілітація”. Ці фахівці вважаються такими, що мають спеціальну підготовку з лікувальної фізкультури.

Для медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури після навчання вимоги до стажу роботи не пред’являються.

Для медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури, що має стаж роботи за фахом, обов'язкове підвищення або підтвердження кваліфікації через періодичну атестацію на відповідність вимогам кваліфікаційних категорій або вимогам до спеціальності.

2. Призначення та звільнення медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури здійснюється в установленому порядку головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

3. Медична сестра (інструктор) з лікувальної фізкультури працює під безпосереднім керівництвом лікаря з лікувальної фізкультури чи керівника кабінету лікувальної фізкультури, який призначається з числа середнього медичного персоналу (при кількості посад 3 і більше).

4. Медична сестра (інструктор) з лікувальної фізкультури, керуючись чинним законодавством України про охорону здоров‘я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність закладів охорони здоров‘я, в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури

4.1. Має такі завдання та виконує такі обов‘язки:

4.1.1. Під керівництвом лікаря забезпечує первинну профілактику захворювань людини методами оздоровчої гімнастики, корекцію режиму рухової активності.

4.1.2. Кваліфіковано проводить індивідуальні та групові заняття з лікувальної фізкультури.

4.1.3. Навчає хворих з різною патологією методикам профілактики хвороб та їх ускладнень, здійснює підбір комплексів фізичних вправ для самостійних занять з лікувальної та оздоровчої фізкультури, змінює методику виконання процедур та їх дозування в залежності від особливостей захворювання, ступеню функціональних порушень відповідно до призначень лікуючих лікарів.

4.1.4. Готує та бере участь у проведенні періодичних (вибіркових) лікарських обходів і веде спостереження за хворими з метою вивчення їх стану і ефективності занять, в залежності від чого змінює або доповнює методику занять, узгоджує її з лікуючим лікарем.

4.1.5. Володіє прийомами реанімації, вміє надати допомогу при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, опіках, відмороженні, анафілактичних станах.

4.1.6. Веде санітарно-просвітницьку роботу серед хворих і населення з питань здорового способу життя, оздоровчої ролі фізичної культури і загартування, складає рекомендації з оздоровчих систем та програм, з лікувальної фізкультури, рухового режиму і оздоровчого фізичного тренування в домашніх умовах.

4.1.7. Веде медичну документацію встановленого зразка, дотримується принципів медичної етики та деонтології.

4.1.8. Бере участь у поширенні медичних знань серед населення.

4.1.9. Робить аналіз роботи.

4.1.10. Вивчає і впроваджує позитивний досвід.

4.1.11. Систематично підвищує свою професійну підготовку – проходить курси удосконалення, при наявності відповідного стажу – атестацію за фахом.

4.2. Повинна (повинен) знати:

- чинне законодавство про охорону здоров‘я та нормативні документи, що регламентують діяльність закладів охорони здоров‘я, організацію роботи з лікувальної фізкультури в лікувально-профілактичних закладах, права, обов‘язки та відповідальність медичної сестри (інструктора) з лікувальної фізкультури, правила оформлення медичної документації, сучасну літературу за фахом;

- методики та прийоми проведення лікувальної фізкультури та масажу при різних захворюваннях, сучасний комплекс лікування і медичної реабілітації хворих та інвалідів, дорослих і дітей, раціональне поєднання курсу процедур лікувальної фізкультури з іншими засобами лікування і медичної реабілітації (їх сумісність, послідовність в процесі лікування, часові інтервали) в щоденному комплексі засобів лікування і медичної реабілітації, впроваджує нові ефективні методи, розрахункові норми часу на безпосереднє проведення процедур лікувальної фізкультури;

- організацію роботи з лікувальної фізкультури, обґрунтування використання рухової діяльності і фізичних вправ в профілактичній і клінічній медицині, в лікуванні та реабілітації хворих, клінічну симптоматику, патогенез та саногенез захворювань, травм, оперативних втручань, при яких ефективна лікувальна фізкультура;

- методики складання призначень з лікувальної фізкультури при різних формах патології, використовуючи варіанти, що враховують етапи реабілітації, режими руху і періоди курсу занять, ступінь і локалізацію ураження, вид іммобілізації та інше.

Обладнання кабінету ЛФК

Кінезітерапію можна проводити у всіх видах лікувальних закладів - у лікарні, поліклініці, в умовах домашнього стаціонару, в клінічних санаторіях і бальнео-санаторіях, в будинках відпочинку, оздоровчих таборах і т. д.

База, яка дає можливість провести повноцінну фізреабілітацію на сучасному рівні, має бути забезпечена наступним:
Приміщеннями і відкритими майданчиками для виконання кинезитерапии. Приміщення повинні бути розташовані так, щоб бути в безпосередньому сусідстві з приміщеннями для водного і теплового лікування через частого поєднання руху з водними і тепловими факторами. Великі приміщення для групових занять повинні мати і відповідну кубатуру.

У відділенніц фізреабілітації повинно бути:

1. Зал для групових занять, розмірами в залежності від числа пацієнтів (по 4 м² на кожного хворого). У великих установах зал має розмір 100-150 м² площі і висоту 5-6 м.

2. Зал для індивідуальних занять (80-100 м²) з боксами (9 м² ) і тієї ж висоти.

3. Зал для механотерапії (1-2) - 60 м², згідно з видами снарядів.

4. Кабінети для масажу з кабінами –

5. Кабінети для трудотерапії - 15-40 м².

6. Кабінет для функціональних досліджень - 60-80 м² з боксами.

Крім того, до сектору передбачаються відповідні зали очікування, роздягальні (до залів) з душами, санвузлами, комори приміщення для снарядів і господарського інвентарю, склад для матеріалів з ​​трудотерапії.

Відкриті місцяз стежкою для дозованої ходьби і профільною місцевістю; плац для ігор з майданчика; майданчик для занять на повітрі на снарядах.

Обов’язковий мінімум обладнання (кількість залежить від розмірів кабінету ЛФК і від кількості хворих).

Снаряди:

1. Гімнастична драбина – 2-4 ряди.

2. Гімнастична лавка.

3. Кушетка (з набором валиків).

4. Мати – 4 шт.

Предмети:

1. М’яч волейбольний – 4 шт.

2. Медболи

0,5 кг -	4-6 шт.
1 кг -	4-6 шт.
2 кг -	1 шт.

1. Палка гімнастична – 6 шт.

2. Еспандер (гумова стрічка) – 6 шт.

3. Гантелі

0,5 кг -	4-6 шт.
1 кг -	4-6 пар
2 кг -	1 пара

Чим більше буде доброго інвентаря, тим краще. Крім перерахованого можна ще використовувати скакалки, булави гімнастичні, механотерапевтичні апарати.

 

ВИСНОВКИ

 

1. Аналіз науково-методичної літератури дозволив встановити, що лікувальна фізкультура є методом неспецифічної терапії, а фізичні вправи – неспецифічними подразниками. Будь-яка фізична вправа завжди залучає до реакції у відповідь усі ланки гомеокінезу: нервову, імунну і гормональну системи. Лікувальна фізкультура використовує в лікуванні хворих одну з найважливіших еволюційно розвинених біологічних функцій організму – рух. Однак для лікування і профілактики використовується не просто рух, а спеціально підібрані, методично оформлені й належним чином організовані рухи, які прийнято називати фізичними вправами. Об ’ єктом впливу кінезотерапії є хворий з усіма особливостями реактивності й функціонального стану його організму. Всі засоби фізичної культури використовуються для лікування хворого, що вводить її в ранг клінічних дисциплін. Лікувальна фізкультура належить до ефективних методів патогенетичного впливу при різних захворюваннях, що досягається застосуванням спеціальних фізичних вправ, спрямованих на напруження, релаксацію і скорочення м’язів тулуба і кінцівок, розширення амплітуди рухів у суглобах та сопроводжується рефлекторними змінами у внутрішніх органах. Цим визначається відмінність використання засобів, методів і дозування в практиці кінезотерапії.

2. Вивчено вплив та механізм лікувальної дії фізичних вправЛФК на різні системи організмухворих та інвалідів. З’ясовано, що лікувальна фізкультура – засіб відновної терапії. Його успішно поєднують з медикаментозною терапією та різними фізичними чинниками. Значення лікувальної фізкультури як методу профілактичної терапії визначається формуванням системного структурного результату через вплив регулярних фізичних навантажень. Дозоване тренування фізичними вправами стимулює і пристосовує окремі системи і весь організм хворого до зростаючих фізичних навантажень, у кінцевому результаті приводить до функціональної адаптації хворого.

Важливою особливістю лікувальної фізкультури є активна участь хворого в лікувальному процесі, а також процес дозованого тренування. У кінезотерапії розрізнюють тренування загальне і спеціальне. Загальне тренування переслідує мету оздоровлення, зміцнення і загального розвитку організму хворого. Вона використовує найрізноманітніші види загальнозміцнюючих і розвиваючих фізичних вправ.

Спеціальне тренування ставить за мету розвиток функцій, порушених у зв’язку із захворюванням або травмою. Для цього використовують види фізичних вправ, що безпосередньо впливають на травмований осередок або функціональні розлади тієї чи іншої ураженої системи (дихальні вправи при плевральних зрощеннях, вправи для суглобів при поліартритах і т. ін.).

3. Обґрунтувано застосування технічного забезпечення занять лікувальної фізичної культури.

Застосування фізичних вправ визначається станом хворого людини і терапевтичними завданнями, а також його віком і ступенем тренованості. Основні методичні принципи: забезпечення фізичного навантаження на весь організм хворого; чергування навантаження на різні м'язові групи; застосування вправ з дотриманням поступовості посилення і зниження фізичної навантаження; поєднання загальної фізичної навантаження (тренування) зі спеціальною, переслідує мету відновлення функцій ураженої системи; дотримання принципу адекватності фізичного навантаження станом хворого.

Зазвичай тривалість індивідуальної процедури 5 - 20 хв., груповий - 15-40 хв. Вправи підбирають переважно прості, нескладні, доступні для хворих за їх станом; враховується роль вихідних положень лежачи, сидячи, стоячи. У ряді випадків гімнастичні вправи доповнюються застосуванням ігор (на місці і рухливих). Кожна вправа повторюється в середньому 5-6 разів, ритмічно, з поступовим зростанням екскурсії, частіше середнім темпом. Важливе значення надається емоційній стороні при проведенні занять. Велике місце займають дихальні вправи, що застосовуються з метою виховання дихання, зниження фізичного навантаження і впливу на патологічні прояви дихального апарату. У ЛФК застосовується також гімнастика у воді (місцевої або загальної ванні, басейні). Виконання вправ у воді полегшується завдяки зменшенню ваги кінцівки, а також під впливом тепла. Лікувальна гімнастика у воді показана при різних розладах функції руху, якщо немає протипоказання до прийому ванни або купання в басейні.

Дозування фізичного навантаження лікувальної гімнастики визначається підбором вправ, а також методикою їх застосування. Основними критеріями величини навантаження служать: кількість повторень кожної вправи і тривалість (час) виконання вправ. Самостійні заняття хворих як додаткову форму лікувальної гімнастики використовують з метою збільшення застосовуваної фізичного навантаження на уражену систему не в концентрованій формі, а малими дозами протягом дня.

 

4. Ознайомлено та засвоєно організаційні основи фізичної реабілітації.

Реабілітація - це комплексна багатопланова проблема, що має різні аспекти - медичний, фізичний, психічний, професійний і соціально -економічний. Під фізичним аспектом реабілітації слід розуміти систему, що включає в себе всі питання, що відносяться до застосування фізичних факторів у відновному лікуванні хворих (засоби ЛФК, інтенсивні тренування, рухова активність тощо). Основне призначення фізичних чинників - всебічне підвищення фізичної працездатності хворих, лімітованої при основному захворюванні. Фізична працездатність може зростати і під впливом тільки медикаментозного лікування. Різниця полягає лише в тому, що, будучи вузьконапр