Структура виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи здійснюється в певній послідовності, тобто поетапно.

Перший етап – вибір теми. Правильне обрання теми означає забезпечення належного її опрацювання, успішне виконання поставлених завдань і належний захист курсової роботи.

Тематика курсових робіт розробляється спеціалізованою кафедрою, розглядається і затверджується на її засіданні. Перелік тем курсових робіт щорічно доводиться до студентів. Тематика досліджень повинна бути актуальною, різноманітною, відповідати сучасному розвитку науки, щоб надати студентам можливість вибору тем, пов'язаних із їхніми індивідуальними схильностями та інтересами.

Запропонувати свою тему курсової роботи з обґрунтуванням доціль­ності її розробки студент може лише до моменту затвердження тематики курсових робіт спеціалізованою кафедрою. Для цього студент актуальну для нього тему для курсового дослідження за власною заявою виносить на затверд­ження кафедри. Рішенням кафедри тема затверджується або відхиляється з відповідним обґрунтуванням мотивів.

На даному етапі уточнюється понятійний апарат теми за допомогою юридичних словників, що допоможе студенту орієнтуватися в сутності питань, а також визначити межі теми.

Важливо щоб формулювання теми цілком відповідало змісту майбутньої роботи. Для цього необхідно визначати з науковим керівником орієнтовний план і структуру дослідження.

Другий етап – виявлення, відбір і опрацювання літератури по темі курсової роботи.

Кожному досліднику доводиться обирати принципи і методи щодо опрацювання джерел і літератури. Особливо важливою є робота з джерелами, якими є нормативно-правові акти органів влади.

Неоціненну інформацію містять посібники, підручники, періодичні видання, монографії.

Важливо, щоб студенти не тільки добре знали зміст законодавства з теми свого дослідження, але й мали цілісне уявлення про фактичні правові наслідки того чи іншого закону, підзаконною нормативно-правового акту. Рішення, що суперечать закону, не мають юридичної чинності. Але це зовсім не означає, що не можна вносити обґрунтованих пропозицій до удосконалення законодавства.

В усіх випадках при запозиченні матеріалів, ідей, визначень, тлумачень потрібно робити посилання на джерела їхнього опублікування з указівкою найменування праці, видавництва, місця і року видання, сторінки. Посилання необхідні і на нормативно-правові акти та міжнародні документи. Курсові роботи без посилань на джерела використаного матеріалу до захисту не допускаються.

Зібрані джерела потрібно не тільки читати, але і письмово фіксувати основні ідеї та взагалі все цінне зі місту книги. Записи прочитаного можуть бути занотовані у вигляді виписок, конспектів. А для цього студенту потрібно опанувати початкові навики роботи з текстом. Вона може мати різні форми.

1. Бібліографічна довідка – у ній визначають автора тексту, заголовок, видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок.

2. Конспектування – послідовний виклад змісту даного джерела. Завдання конспектування полягає у глибокому осягненні прочитаного та викладення його своїми словами.

3. Виписки – форма, яка цілком складається з цитат, тобто заносяться у зошит цікаві думки автора його ж словами. Цей спосіб зручний тим, що згодом при написанні самої роботи всі необхідні прямі цита­ти будуть уже під рукою.

4. Анотація – короткий виклад основних положень джерела, який розкриває його зміст.

Від наукової кваліфікації, правової культури дослідника залежатиме точність виділеної у текстах і занотованої головної інформації, адекватність міркувань, класифікація зібраних матеріалів, що суттєво впливає на їх використання.

Третій етап – складання робочого плану. В процесі вивчення теми студент складає розгорнутий, логічно розгалужений план курсової роботи, в якому визначає вузлові питання теми, їх порядок і послідовність викладу. Він дисциплінує студента та одночасно є достатньою підставою для обговорення роботи з керівником. У плані мають бути відображенні її основні структурні частини (розділи), позначені римськими або арабськими цифрами. Розділ може містити підрозділи, позначені відповідно до їх обсягу арабськими цифрами, цифрами з дужками, літерами тощо.

При складані плану визначається структура курсової роботи, яка повинна включати такі частини:

- титульна сторінка,

- зміст,

- перелік умовних позначень (при необхідності),

- вступ,

- основна частина,

- висновки,

- список використаних джерел і літератури,

- додатки (при необхідності).

До кожного з цих елементів висуваються конкретні вимоги, наведені нижче.

Четвертий етап – написання курсової роботи. На даному етапі увесь зібраний матеріал систематизується, групується і висвітлюється у відповідності з планом курсової роботи.

Хоча курсове дослідження виконується по одній темі, у процесі її написання студент використовує весь наявний у нього запас знань і навичок, одержаних при вивченні ряду юридичних дисциплін.

Виклад питань теми повинен бути послідовним, логічним. При написанні курсової роботи не завжди доцільно вико­ристовувати весь законспектований і зібраний матеріал, краще вибрати основні дані, що дозволяють чітко й обґрунтовано розкрити обрану тему.

Титульна сторінка.

Титульна сторінка повинна бути оформлена відповідно до існуючих правил (додаток А).

Слова “курсова робота” друкують великими літерами посередині рядка. Назву роботи також друкують великими літерами. Переноси слів у заголовках титульної сторінки не допускаються.

Зміст.

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, розді­лів, підрозділів, виснов­ків, списку використаних джерел і літератури, додатків тощо (додаток Б).

Вступ.

У Вступі слід обґрунтувати вибір теми, її актуальність, наукову новизну, визначити мету роботи та підпорядковані їй завдання, об’єкт та предмет дослідження, вказати джерела та лаконічний огляд літератури.

У вступі подається загальна характеристика курсової роботи в наведеній нижче послідовності.

Актуальність теми

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Потрібно двома-трьома короткими реченнями висвітлити суть наукової проблеми, вказати її важливість задля розвитку відповідної правової галузі в Україні.

Мета і завдання дослідження

Визначають мету, а на основі неї ставлять завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “ дослідження... ”, “ вивчення... ”, оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання необхідно формулювати якомога ретельніше, оскільки опис їх має скласти зміст розділів курсової роботи.

Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослід­ження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка зазначається на титульній сторінці як її назва.

Наукова новизна одержаних результатів (якщо такої досягнуто в роботі).

Подається коротка анотація нових наукових положень (рі­шень), запропонованих студентом особисто. Необхідно пока­зати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, діс­тало подальший розвиток).

Наукова новизна визначає принципово нове, раніше невідоме явище, предмет або процес. Вона необов’язково передбачає наукове відкриття, а засвідчує наявність нового знання про певні процеси, події, явища, об’єкти.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Указують цінність одержаних результатів, як вони можуть допомогти у розвитку відповідної галузі права, шляхи їх застосування, зазначають мету та сферу застосування основних висновків і пропозицій, зазначених у роботі.

Структура курсової роботи. Вказується, як мета та завдання написання курсової роботи відображені в логіці та структурі дипломної роботи. Перелічуються основні її структурні елементи та обсяг роботи.

4) Основна частина.

В основній (найбільшій за обсягом) частині необхідно на конкретному матеріалі послідовно розкрити тему. Матеріал викладається лаконічно та ясно, в логічній послідовності згідно плану курсової роботи. Необхідно виділити найбільш суттєві аспекти у роботі по даному питанню, відмітити недоліки, вказати шляхи їх вирішення

Назви підрозділів повинні бути сформульовані так, щоб не виходити за межі, окреслені назвою об'єднуючого їх розділу. Те ж саме можна сказати про назви розділів стосовно теми всієї курсової роботи.

Кожний новий розділ починають з нової сторінки (додаток В). Оптимальна кількість розділів у курсовій роботi 2-3.

Кожен розділ завершується короткими висновками та уза­гальненнями. Оптимальний обсяг розділів - по 8-10 сторінок.

Усі питання курсової роботи повинні бути повністю розкриті, їх висвітлення повинно сприяти вирішенню завдань і досягнення мети курсової роботи.

Робота без посилань на джерела не приймається до розгляду.

Відсутність посилання являє собою порушення авторських прав, а неправильно оформлене посилання розглядається як серйозна помилка. Уміння правильно, з дотриманням почуття міри, до місця цитувати джерела - одна із найнеобхідніших у науковій праці навичок.

При потребі можна викладати чужі думки своїми словами, але й у цьому варіанті треба робити посилання на першо­джерело.

Однак занадто багато цитат у роботі наводити не варто, оскільки цитування використовується як прийом аргументації.

Посилання у тексті дипломної роботи потрібно наводити в квадратних дужках у відповідності до порядкового номера використаного джерела в списку літератури. До прикладу, [1, c. 35], де 1 – це порядковий номер джерела (приміром, Конституції України), а 35 – сторінка, з якої взята цитата.

5) Висновки.

У Висновках курсової роботи підводяться підсумки вивчення теми, вони повинні бути конкретними, відбивати стан проблеми, а також включати пропозиції щодо перспектив подальшої роботи в межах зазначеної теми.

Приблизний обсяг висновку - 5-7% від загального обсягу роботи

Текст висновку повинен бути написаний так, щоб висновки співвідносилися з поставленими у вступі курсової роботи метою та завданнями дослідження.

6)Список використаних джерел та літератури.

Список використаних джерел і літератури містить у собі нормативно-правові акти, спеціальну наукову і навчальну літературу, інші використані матеріали.

Відомості про джерела, внесені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наве­денням назв праць.

На початку списку розміщуються нормативно-правові акти в ієрархічному порядку (Конституція України, конституційні закони, звичайні закони, кодифіковані закони, рішення Конституційного Суду України, постанови Верховної Ради, укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, акти органів місцевого самоврядування тощо). Далі навчальні та наукові публікації за алфавітом їх авторів і назв. Система розташування джерел із приклада­ми їхнього оформлення наведена в додатку Г.

Список літературних і нормативно-правових джерел, як правило, містить у собі не менше 40 джерел.

Додатки

Курсова робота може мати додатки. У цій частині можуть бути представлені тексти нормативно-правових актів, фотокартки, анкети, схеми, таблиці, графіки, які сприяють глибокому та всебічному розкриттю теми курсової роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами.

З правої сторони рядка над заголовком малими літерами з першої великої літери, повинно бути надруковане слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки

Перший додаток позначається як додаток А.

У випадку запозичення додатку з іншого джерела обов’язково внизу сторінки вказується посилання на це джерело.

 

Оформлення курсової роботи

Якісне оформлення курсової роботи має важливе значен­ня, оскільки сприяє розвитку необхідних навиків щодо написан­ня наукових праць, вмінню представити отримані результати.

Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210 x 297 мм) використовуючи редактор Word через півтора інтервали, шрифт Times New Roman, 14 розмір.

На сторінці допускається 28-32 рядки. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Шрифт друку повинен бути чітким чорного кольору середньої жирності.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 30 мм, правий - 15 мм., верхній - 20 мм, нижній - 20 мм.

Курсову роботу подають у вигляді спеціально роздрукованого рукопису в вертикальному переплетенні.

Загальний обсяг курсової роботи, як правило, складає 30-35 сторінок друкованого тексту. Обсяг додатків не обмежується. До загального обсягу роботи не враховуються сторінки, що відносяться до списку використаної літератури та додатків. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”. “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до текс­ту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Назви та порядковий но­мер розділів та підрозділів друкують жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою (додаток В).

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати в комп'ютер­ному варіанті 2 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба почи­нати з нової сторінки (це не стосується підрозділів).