Дослід 2. Кількісне визначення цукру в крові за методом Хагедорна-Йенсена.

Принцип методу. Метод визначення цукру в крові ґрунтується на окисненні глюкози в безбілковому фільтраті з одночасним відновленням ферроціаніду калію (ІІІ) - червона кров'яна сіль - у ферроціанід калію (ІІ) - жовту кров'яну сіль. Залишок червоної кров^’яної солі, що не прореагував, визначають йодометричним методом. Йод, що виділився в кількості, еквівалентній кількості залишку червоної кров’яної солі, відтитровують розчином тіосульфату натрію, а кількість цукру в крові вираховують, виходячи з даних титрування, за допомогою таблиці.

Механізм вказаних реакцій може бути поданий у вигляді такої схеми:

1. К₃Fe(CN)₆ + цукор K₄Fe (CN)₆ + продукти окиснення цукру

2. 2 K₄Fe(CN)₆ + 3 ZnSO₄ K₂Zn₃Fe (СN)₆ + 3K₂SO₄

3. 2К₃Fe (CN)₆ + 2 КІ 2K₄Fe (CN)₆ + І₂

4. І₂ + 2 Na₂S₂O₃ 2NaI + Na₂S₄O₆

Тіосульфат натрію Тетратіонат натрію

 

Матеріальне забезпечення. Кров, 0,1 н р-н гідроксиду натрію, 0,45 % р-н сульфату цинку, 0,005 н р-н ферроціаніду калію (ІІІ), потрійний розчин (суміш в розчині сульфату цинку, хлориду натрію та йодиду калію), 3% р-н ацетатної кислоти, 1% р-н крохмалю, 0,005 н р-н тіосульфату натрію, дистильована вода, штатив з пробірками, скляні лійки, скляні палички, мікропіпетка на 0,1 мл, фільтри, водяна баня (100 ⁰С), газовий пальник, цукрові пробірки, вата.

Хід роботи. У дві цукрові пробірки вносять по 1 мл 0,1 н р-ну гідроксиду натрію і по 5 мл 0,45 % р-ну сульфату цинку. Утворюється колоїдний розчин гідроксиду цинку. В одну з пробірок (досліджувана проба) додають мікропіпеткою 0,1 мл крові і два-три рази промивають її колоїдним розчином, у другу пробірку (контрольну) вносять 0,1 мл дистильованої води. Обидві пробірки ставлять на 2 – 3 хв у киплячу водяну баню, білок денатурується і випадає в осад. Суміш фільтрують, зливаючи її по скляних паличках у інші пробірки, в які перед тим були вставлені лійки із зволоженим гарячою водою маленьким жмутком вати. Кожну пробірку промивають двічі, набираючи по 3 мл гарячої дистильованої води, промивні води зливають по скляній паличці на ватні фільтри та дають їм добре стекти. До прозорого фільтрату в кожну цукрову пробірку додають по 2 мл 0,005 н р-ну ферроціаніду натрію і ставлять пробірки на 15 хв у киплячу водяну баню. За цей час глюкоза повністю окиснюється. Пробірки охолоджують і, перемішуючи, додають у кожну по 3 мл потрійного р-ну, по 2 мл 3 % р-ну ацетатної кислоти та по 2 краплі 1 % р-ну крохмалю. Йод, що виділився відтитровують 0,005 н р-ном тіосульфату натрію до повного зникнення синього забарвлення. Кількість глюкози визначають за таблицею:

Гіпо-сульфат натрію	0,00	0,01	0,02	0,03	0,04	0,05	0,06	0,07	0,08	0,09
0,0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9	0,385 0,355 0,331 0,310 0,290 0,270 0,251 0,232 0,213 0,195 0,177 0,159 0,141 0,106 0,088 0,070 0,052 0,034 0,017	0.382 0,352 0,329 0,308 0,288 0,268 0,249 0,330 0,211 0,193 0,175 0,157 0,139 0,104 0.086 0,068 0,050 0,032 0,015	0,379 0,350 0,327 0,306 0,286 0,266 0,247 0,228 0,209 0,191 0,173 0,155 0,138 0,102 0,084 0,066 0.048 0,031 0,014	0,376 0,348 0,325 0,304 0,224 0,264 0,245 0,226 0,208 0,190 0,172 0,154 0,136 0,101 0,083 0,064 0,47 0,029 0,012	0,373 0,345 0,323 0,302 0,282 0,262 0,243 0,224 0,206 0,188 0,170 0,152 0,134 0,099 0,081 0,063 0,045 0,027 0,010	0,370 0,343 0,321 0,300 0,280 0,260 0,241 0,222 0,204 0,186 0,168 0,150 0,132 0,097 0,079 0,061 0,043 0,027 0,008	0,367 0,341 0,318 0,298 0,278 0,259 0,240 0,221 0,202 0,184 0,166 0,148 0,131 0,095 0,077 0,59 0,041 0,024 0,007	0,64 0,338 0,316 0,296 0,276 0,257 0,238 0,219 0,200 0,182 0,164 0,146 0,120 0,093 0,075 0,057 0,039 0,022 0,005	0,361 0,336 0,314 0,294 0,274 0,255 0,236 0,217 0,199 0,181 0,163 0,145 0,127 0,092 0,074 0,056 0,038 0,020 0,003	0,358 0,333 0,312 0,292 0,272 0,253 0,234 0,215 0,197 0,179 0,161 0,143 0,125 0,090 0,072 0,054 0,036 0,019 0,002

 

Приклад розрахунку. Припустимо, що на титрування вмісту досліджуваної проби пішло 1,43 мл 0,005 н р-ну тіосульфату натрію, а на титрування вмісту контрольної – 1,97 мл. З таблиці знаходять для досліджуваної проби величину 0,101, а для контрольної проби – 0,005.

Вміст глюкози в крові дорівнює: 0,101 – 0,005 = 0,096 в 0,1мл або 0,096 ´ 1000 = 96 мг %

Переведення в одиниці міжнародної системи (СІ): 96 мг % ´ 0,05551 = 5,33 ммоль/л. Порівняти отриманий результат з нормою. Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Фізіологічну гіперглікемію спостерігають при емоційних станах, споживанні великої кількості вуглеводів з їжею. Патологічна гіперглікемія найчастіше пов’язана з захворюваннями ендокринної системи, її спостерігають при цукровому діабеті, пухлинах кори надниркових залоз і гіпофізу, тяжких розладах функції печінки, гіперфункції щитоподібної залози, органічних ураженнях нервової системи.

Гіпоглікемія виникає при аденомі острівцевого апарату підшлункової залози внаслідок підвищеної продукції інсуліну b-клітинами, недостатній функції щитоподібної залози, надниркових залоз, гіпофізу. Крім того, гіпоглікемія може бути викликана голодуванням, тяжкою фізичною працею, передозуванням інсуліну при лікуванні, порушенням всмоктування вуглеводів, захворюваннями нирок, які супроводжуються зниженням ниркового порогу для глюкози.