До підсумкового модульного контролю № 2

1. Біологічна хімія як наука. Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін.

2. Об’єкти вивчення та завдання біохімії. Провідна роль біохімії у встановленні молекулярних механізмів патогенезу хвороб людини.

3. Зв’язок біохімії з іншими біомедичними науками. Медична біохімія. Клінічна біохімія. Біохімічна лабораторна діагностика.

4. Історія біохімії; розвиток біохімічних досліджень в Україні.

5. Структурно-функціональні компоненти клітин, їх біохімічні функції. Класи біомолекул. Їх ієрархія та походження.

6. Внесок вчених кафедри біохімії Львівського національного медичного університету в розвиток біологічної хімії.

7. Оптичні методи в біохімії (фотоелектроколориметрія, спектрометрія, спектрофотометрія, флюоресцентний аналіз).

8. Електрофорез (горизонтальний, диск-електрофорез, ізоелектричне фокусування, імуноелектрофорез).

9. Хроматографія (афінна, іонообмінна, тонкошарова, газова, гель-хроматографія); полярографія; манометричний та радіоізотопний методи.

10. Імуноферментні методи; полімеразна ланцюгова реакція, її застосування в наукових і практичних дослідженнях.

11. Принципи забору та збереження матеріалу для лабораторних досліджень. Помилки при проведенні досліджень.

12. Ферменти як біологічні каталізатори реакцій обміну речовин.

13. Фізико-хімічні властивості білків-ферментів: поверхневий заряд молекули, розчинність, термодинамічна стабільність білкових молекул-ферментів, осадження, денатурація, взаємодія з лігандами та її функціональне значення.

14. Прості та складні білки-ферменти, простетичні групи складних білків-ферментів (кофактори, коферменти).

15. Будова ферментів: активний, регуляторний (алостеричний) центри.

16. Рівні структурної організації ферментів. Мультиферментні комплекси, ферментативні ансамблі, поліфункціональні ферменти, їх переваги.

17. Номенклатура та класифікація ферментів. Типи реакцій, що каталізують окремі класи ферментів.

18. Механізм дії та кінетика ферментативних реакцій: залежність швидкості реакції від температури, рН середовища, концентрації субстрату.

19. Специфічність дії ферментів.

20. Внутрішньоклітинна локалізація ферментів, тканинна (органна) специфічність ферментів.

21. Ферменти слини.

22. Ізоферменти, множинні молекулярні форми ферментів.

23. Принципи та методи виявлення ферментів у біооб’єктах. Одиниці виміру активності та кількості ферментів.

24. Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми їх дії.

25. Типи інгібування ферментів: зворотне (конкурентне, неконкурентне) та незворотне.

26. Регуляція ферментативних процесів. Шляхи та механізми регуляції: алостеричні ферменти, ковалентна модифікація ферментів, протеолітична активація ферментів (обмежений протеоліз).

27. Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ) як регулятори ферментативних реакцій і біологічних функцій клітини.

28. Класифікація коферментів за хімічною природою та типом реакції, яку вони каталізують.

29. Коферменти – переносники атомів водню та електронів (розглянути конкретні реакції): НАД⁺, НАДФ⁺ - коферменти – похідні вітаміну РР (нікотинаміду), ФАД, ФМН – коферменти – похідні вітаміну В₂ (рибофлавіну), роль вітаміну С в окисно-відновних реакціях, металопорфірини.

30. Коферменти – переносники хімічних груп (розглянути конкретні реакції): піридоксалеві коферменти, НS-КоА – коензим ацилування, ліпоєва кислота, ТГФК – похідні фолієвої кислоти.

31. Коферменти ізомеризації, синтезу та розщеплення С – С зв’язків (розглянути конкретні реакції): тіаміндифосфат – похідне вітаміну В₁, карбоксибіотин – біологічно активна форма вітаміну Н, метилкобаламін та дезоксиаденозилкобаламін – похідні вітаміну В₁₂.

32. Ензимопатії – природжені (спадкові) вади метаболізму вуглеводів, амінокислот, порфіринів, пуринів.

33. Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань.

34. Ензимотерапія – застосування ферментів, їх активаторів та інгібіторів у медицині.

35. Поняття про обмін речовин та енергії. Характеристика катаболічних, анаболічних та амфіболічних шляхів метаболізму, їх значення.

36. Екзергонічні та ендергонічні біохімічні реакції; роль АТФ та інших макроергічних фосфатів у їх спряженні.

37. Внутрішньоклітинна локалізація метаболічних шляхів, компартментизація метаболічних процесів в клітині. Методи вивчення обміну речовин.

38. Катаболічні шляхи обміну біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів, їх характеристика.

39. Цикл трикарбонових кислот (внутрішньоклітинна локалізація ферментів ЦТК; послідовність реакцій ЦТК; характеристика ферментів та коферментів ЦТК; реакції субстратного фосфорилування в ЦТК; вплив алостеричних модуляторів на регуляцію ЦТК; енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот).

40. Анаплеротичні та амфіболічні реакції ЦТК.

41. Реакції біологічного окислення; типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення. Тканинне дихання.

42. Піридинзалежні дегідрогенази. Будова НАД⁺ і НАДФ⁺. Їх значення у реакціях окиснення та відновлення.

43. Флавінзалежні дегідрогенази. Будова ФАД і ФМН. Їх роль у реакціях окиснення та відновлення.

44. Цитохроми та їх роль у тканинному диханні. Будова їх простетичної групи.

45. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.

46. Окисне фосфорилування: пункти спряження транспорту електронів і фосфорилування, коефіцієнт окисного фосфорилування.

47. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилування, АТФ-синтетаза мітохондрій.

48. Інгібітори транспорту електронів у дихальному ланцюгу мітохондрій.

49. Роз’єднувачі транспорту електронів та окисного фосфорилування в дихальному ланцюгу мітохондрій.

50. Мікросомальне окиснення: цитохром Р-450; молекулярна організація ланцюга перенесення електронів.

51. Глюкоза, як важливий метаболіт вуглеводного обміну: загальна схема джерел і шляхів перетворення глюкози в організмі.

52. Анаеробне окиснення глюкози. Послідовність реакцій і ферменти гліколізу.

53. Гліколітична оксидоредукція: субстрати фосфорилування та човникові механізми окиснення гліколітичного НАДН.

54. Спиртове бродіння, ферментативні реакції. Реакції спільні та відмінні для гліколізу та бродіння.

55. Етапи аеробного окиснення глюкози.

56. Окиснювальне декарбоксилування пірувату. Ферменти, коферменти та послідовність реакцій в мультиферментному піруватдегідрогеназному комплексі.

57. Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анаеробного окиснення глюкози. Ефект Пастера.

58. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтетази.

59. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці і м’язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.

60. Механізм реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу за рахунок каскадного цАМФ-залежного фосфорилування ферментних білків.

61. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в м’язах та печінці.

62. Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози та аглікогенози).

63. Глюконеогенез: субстрати, ферменти, реакції та фізіологічне значення процесу.

64. Взаємозв’язок гліколізу та глюконеогенезу (цикл Корі). Глюкозо-лактатний, глюкозо-аланіновий цикли.

65. Пентозофосфатний шлях окиснення глюкози; схема процесу та біологічне значення.

66. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спадкові ензимопатії їх обміну.

67. Біохімічні процеси, що забезпечують сталий рівень глюкози в крові. Роль різних шляхів обміну вуглеводів у регуляції рівня глюкози в крові.

68. Гормональна регуляція обміну вуглеводів (інсулін - будова, механізм дії, роль в обміні вуглеводів; адреналін та глюкагон - механізми їх регулівної дії на обмін вуглеводів).

69. Характеристика нормо-, гіпер-, гіпоглікемії та глюкозурії.

70. Інсулінзалежна та інсуліннезалежна форми цукрового діабету.

71. Характеристика біохімічних порушень при цукровому діабеті.

72. Біохімічні тести для оцінки цукрового діабету.

73. Порушення метаболізму вуглеводів при голодуванні.

74. Біологічні функції простих і складних ліпідів в організмі людини (запасна, енергетична, участь в терморегуляції, біосинтетична).

75. Участь ліпідів у побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин. Рідинно-мозаїчна модель біомембран. Ліпосоми, їх використання в медицині.

76. Циркуляторний транспорт і депонування ліпідів у жировій тканині. Ліпопротеїнліпаза ендотелію.

77. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакцій, механізми регуляції активності тригліцеридліпази.

78. Біосинтез триацилгліцеролів і фосфоліпідів, значення фосфатидної кислоти.

79. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів – сфінголіпідози. Лізосомальні хвороби.

80. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участі адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну.

81. Реакції β-окиснення жирних кислот: локалізація процесу; активація жирних кислот; роль карнітину в транспорті жирних кислот у мітохондрії; послідовність ферментативних реакцій та енергетична вартість β-окиснення жирних кислот.

82. Окиснення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.

83. Біосинтез вищих жирних кислот: локалізація процесу; метаболічні джерела синтезу жирних кислот; стадії синтезу насичених жирних кислот; характеристика синтетази ВЖК, значення ацилтранспортуючого білка, біотину; джерела НАДФН; послідовність ферментативних реакцій біосинтезу вищих жирних кислот; регуляція процесу біосинтезу на рівні ацетил-КоА-карбоксилази та синтетази жирних кислот; елонгація насичених жирних кислот; біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.

84. Метаболізм кетонових тіл: ферментативні реакції біосинтезу кетонових тіл; реакції утилізації кетонових тіл, енергетичне значення; метаболізм кетонових тіл в умовах патології; механізми надмірного зростання вмісту кетонових тіл при цукровому діабеті та голодуванні; поняття – кетоацидоз, кетонемія, кетонурія.

85. Біосинтез холестеролу в організмі людини: локалізація цього процесу, значення; етапи синтезу холестеролу; ферментативні реакції синтезу мевалонової кислоти; регуляція синтезу холестеролу.

86. Шляхи біотрансформації холестеролу (етерифікація, утворення жовчних кислот та стероїдних гормонів, синтез вітаміну D₃, екскреція з організму).

87. Атеросклероз: механізми розвитку, роль генетичних факторів, гіперхолестеринемії, класифікація ВООЗ.

88. Порушення ліпідного обміну при цукровому діабеті.

89. Патологічні процеси обміну ліпідів, які призводять до розвитку ожиріння. Жировий гепатоз, ліпотропні фактори.

90. Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіперліпопротеїнемії.

91. Шляхи утворення та підтримання пулу вільних амінокислот в організмі людини. Загальні шляхи перетворення вільних амінокислот.

92. Типи реакцій дезамінування амінокислот і їх кінцеві продукти. Механізм окиснювального дезамінування амінокислот. Оксидази L- і D-амінокислот. Їх ферментативна активність, специфічність дії.

93. Глутаматдегідрогеназа: будова ферменту, механізм глутаматдегідрогеназної реакції, біологічне значення.

94. Трансамінування амінокислот, субстрати для реакцій трансамінування. Механізм реакції трансамінування. Трансамінази. Локалізація трансаміназ в органах і тканинах. Клініко-діагностичне значення визначення активності трансаміназ.

95. Декарбоксилування амінокислот. Декарбоксилази. Утворення біогенних амінів (g-аміномасляна кислота, гістамін, серотонін, дофамін). Декарбоксилування амінокислот у процесі гниття білків у кишківнику. Окиснення біогенних амінів.

96. Шляхи утворення аміаку. Токсичність аміаку та механізми його знешкодження. Циркуляторний транспорт аміаку (глутамін, аланін).

97. Біосинтез сечовини: локалізація орнітинового циклу; ферментні реакції; джерела аміаку; енергозабезпечення.

98. Генетичні дефекти ферментів (ензимопатії) синтезу сечовини.

99. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

100. Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот. Обмін гліцину та серину; роль тетрагідрофолату (H₄-фолату) в перенесенні одновуглецевих фрагментів, інгібітори дигідрофолатредуктази як протипухлинні засоби.

101. Обмін сірковмісних амінокислот; реакції метилування.

102. Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами; участь коферментних форм вітаміну В₁₂ у метаболізмі амінокислот.

103. Обмін аргініну; біологічна роль оксиду азоту, NO-синтаз.

104. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот фенілаланіну, та тирозину, послідовність ферментативних реакцій.

105. Спадкові ензимопатії обміну циклічних ациклічних амінокислот фенілаланіну та тирозину – фенілкетонурія, алкаптонурія, альбінізм.

106. Обмін триптофану: кінуреніновий та серотоніновий шляхи. Спадкові ензимопатії.

107. Глутатіон: будова, біосинтез, біологічні функції, роль в обміні органічних пероксидів.

108. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату, утворення креатиніну, клініко-біохімічне значення порушень їхнього обміну.