Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть поборов, і тим, що в гробах, життя дарував.

- А як прийнято вітатися у цей день? ( Христос Воскрес – Воістину, Воскрес)

- Як ми ще називаємо день Воскресіння Ісуса Христа? (Пасха, Великдень…

Походження назви.

Свято Світлого Христового Воскресіння називається Пасхою (від єврейського слова Песах — перехід) за назвою старозавітнього свята, встановленого в пам’ять визволення євреїв з Єгипетської неволі. В християнській ж Церкві воно набуло нового значення Христового тріумфу переходу від смерті до життя і визволення усього людства від полону гріха.

А слово «Великдень», зрозуміле і малюку: Великий День

- Чому, на вашу думку, ми називаємо Пасху – Великим днем? (учні відповідають).

- Як готуємось до цього свята? ( духовно – Великий піст, тілесно – печемо паски, прибираємо оселі, готуємо святковий стіл, фарбуємо крашанки…)

- А чи знаєте ви, як ми святкуємо цей день? (йдемо до церкви на святкове богослужіння, вітаємо один одного тощо)

ПАСХАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли процесія тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім священик сповіщає «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину воскрес!» Після служби розпочинається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися».

Розговляються, насамперед, освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, хрін, сіль та вино.

Отож, як бачимо, фарбоване яйце є певним символом цього свята. В Україні виготовляли

писанки” – коли орнамент наносять на білу поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка.

“дряпанки” – коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок.

“мальованки” – яйця, розмальовані пензлем довільно, від руки.

“крашанки” – яйця, пофарбовані одним кольором.

“крапанки” – яйця з різними кольоровими плямами на тлі чорного або якогось іншого кольору.

Зараз я пропоную вам виготовити Пасхальну листівку у вигляді великої писанки. Ви можете розмалювати заготовку своїм орнаментом, а можете розмалювати малюнки в писанках, що я вам роздам

(малюнки для розфарбовування взято з книжки Ніни Гончарової «Пасха в красках»./ноты и тексты песен, картинки – раскраски (художник – Т.Д.Тихонова). – 2006.)

А поки ви малюєте, я розповім вам, чому є традиція розфарбовувати яйця до Великодня. (Учні малюють, а вчитель розповідає про те, як подароване Марією Магдалиною імператору Тиверію біле яйце стало червоним, коли імператор засумнівався в словах Марії про Воскресіння Христа.)

 

Та продовжимо розглядати народні звичаї.

Після розговіння молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня «небо відкрито». Після розговіння починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони увесь день, а потім ще й другого та третього дня.

Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути

- А які страви готують на Великдень у вас дома?

- Чи знаєте ви про пасхальні дитячі ігри? (битися крашанками…)

Пропоную вам пограти в одну з них.

Для вчителя: на невеличке підвищення кладеться один край дошки чи фанери… з невисокими бортиками. Другий кінець кладемо на підлогу. Утворився невеличкий (невисокий) схил. Біля підніжжя на певній відстані півколом розкладаємо маленькі подаруночки (ручка, листівочка, календарик…). Діти по черзі спускають по схилу крашаночку, до якого подарунка вона торкнеться, той дитина забирає собі.

ІІІ. Повторення і узагальнення вивченого на уроці

А на повторення пропоную вам розгадати кросворд (тільки по горизонталі) і ми прочитаємо назву Свята Свят:

В

О

С

К

Р

Е

С

А

Н

Г

Е

Л

В

Е

Л

И

К

И

Й

М

И

Р

О

Н

О

С

И

Ц

І

П

И

С

А

Н

К

А

М

А

Г

Д

А

Л

И

Н

А

Т

Р

Е

Т

І

Й

В

Е

С

Н

А

С

М

Е

Р

Т

Ь

 

1. У цей день ми вітаємось: «Христос…»

2. Хто відвалив камінь від гроба і сповістив жінкам, що Христа у печері немає?

3. Як називається піст, що допомагає нам підготовитись до цього свята?

4. Як називаються жінки, які пішли до гроба Господнього, щоб завершити обряд поховання? Поясніть, чому?

5. Як ми називаємо традиційне пасхальне розмальоване яєчко?

6. Ім’я мироносиці, яка першою побачила Воскреслого Христа?

7. На який день після своєї смерті на хресті воскрес Ісус?

8. У яку пору року ми святкуємо Великдень?

9. Значення свята для нас: що поборов своєю смертю Христос?

 

Учитель, або учень читає вірш на завершення:

«Смертю смерть подолав...» -

Все це так незбагненно,

І життя дарував

Він сьогодні для мене,

І живу я, росту

В цьому світі розлогім,

І радію Христу

У любові до Нього.

Він живий, Він воскрес,

Бо любов невмируща.

Я візьму його хрест

І нестиму в грядуще,

Щоби світ не погас,

Як зоря на світанні,

Щоб останній цей час

Був для нас не останній,

Розквітали поля

Врожаєм небувалим,

Щоби доля моя

Згодом піснею стала...

О Ісус, Ти страждав

На Голгофі так довго,

Смертю смерть подолав

Заради щастя мого.

Благодатним дощем

Я відмию сумління –

Хай світлішає ще

Світлий день Воскресіння.

 

ІV. Домашнє завдання: розкажи дома батькам про те, що тобі найбільше запам’яталось з почутого сьогодні на уроці. Домалюй листівочку, придумай вітання.

 

 

Урок 30

Тема – Свята на честь Ісуса Христа. Свята на честь Божої

Матері.

Мета – ознайомити учнів з особливостями святкування великих Господніх і Богородичних свят; формувати розуміння, що свята – це дні священного торжества Церкви для прославлення Господа, Богородиці, святих Божих угодників; виховувати шанобливе ставлення до ікон, повагу до традицій свого народу.

Очікувані результати: учень/учениця:

- визначає основні відмінності свят Христових та Богородичних;

- називає та пояснює зміст свят на честь Ісуса Христа та свят на честь Божої Матері;

- визначає причини особливого пошанування у нашому народі Матері Божої.

Обладнання: іконописні зображення (репродукції Ісуса Христа, Діви Марії, диск «Великі господні свята», ікони – сюжетні зображення свят Господніх та Богородичних, плакати: «Вітання православних на свята», «Три свята – три Спаса», малюнки дітей до свята Різдва Христового та Великодня.

 

Хід уроку

 

І. Бесіда за матеріалами попередніх уроків.

- Що таке свято? (це дні священного торжества Церкви, призначені для прославлення Господа, Богородиці, святих ангелів і Божих угодників).

- Поясніть різницю між релігійними та нерелігійними святами.

- Які ви знаєте християнські свята? (Дванадесяті і т.д.)

- Як поділяються світа за особою шанування? (Господні,

Богородичні і святих).

- Як поділяються свята за часом? (рухомі і нерухомі).

- Як поділяються свята за важливістю спогадів, подій і осіб?

(дванадесяті, великі, середні і малі)

- Яке найбільше релігійне свято у православних християн?

Свято свят?

- Які ви знаєте традиції святкування Великодня в Україні?

- Який духовний зміст цього свята? Кому ми його

присвячуємо? (Господові).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності..

Діти, На сьогоднішньому уроці ми всю увагу й зосередимо на поясненні змісту свят Христових та Богородничих та визначимо їх основні відмінності.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.