Тема: великі свята. Свята на честь святих. Храмове свято.

Мета: розширити поняття про християнські свята: великі та на честь святих; розкрити поняття «храмове свято»; поглибити знання про історію цих свят, про звичаї та обряди святкування.

Виховувати любов і повагу до українських національних традицій.

Очікувані результати: учень/учениця:

- розуміє поняття «великого свята», «храмового свята», «свята на честь святих»;

- пояснює зміст пошанувань святих і визначних подій в житті Церкви та нашого краю відносно християнських традицій.

- називає храмові свята свого храму.

Обладнання: календар православних свят – свято лік; диск «Хто такі святі?»; «Ікони святих подвижників»; диски: «Храми БЦ єпархій», «Дорога до храму».

 

Хід уроку

І. Вступна бесіда.

а) що таке свято?

б) поясніть значення виразів: «світські свята», «християнські свята».

в) яке найголовніше християнське свято – свято свят? (Великдень. Пасха).

г) які вам відомі свята на честь Ісуса Христа (Господні свята).

д) а які свята є на честь Пречистої Божої Матері?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Практична робота. Диск «Ікони святих подвижників».

На екрані ви бачите безліч ікон на сюжети православних свят. Розподіліть їх на свята Господні та свята на честь Пречистої Божої Матері. (За матеріалами минулого уроку).

2. Опитування учнів. В які дні святкується:

- Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня);

- Введення у храм Пресвятої Богородиці (4 грудня);

- Благовіщення – ангельське сповіщення Пресвятій Діві Марії

про втілення від Неї Сина Божого (7 квітня);

- Різдво Христове (7 січня);

- Хрещення Господнє (19 січня);

- Стрітення Господнє (15 лютого);

- Вхід Господній до Єрусалима (Вербна неділя) (в останню

неділю перед Пасхою);

- Вознесіння Господнє (на сороковий день після Пасхи);

- Сходження Святого Духа на Апостолів (П`ятдесятниця чи

день Святої Трійці) (на п`ятдесятий день після Пасхи);

- Преображення Господнє (19 серпня);

- Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня);

- Успіння Божої Матері (28 серпня).

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Крім дванадесятих свят є великі, малі і середні свята, більшість з яких - це свята на честь святих. Але є окремі великі, але недванадесяті свята на честь Господа нашого Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці. Буваючи на службі в храмі Божому можливо ви чули про храмове свято. Тож саме про такі свята у нас сьогодні буде розмова.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Великі недванадесяті свята на честь Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці.

Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).

Гоніння на християн припинилися тільки на початку четвертого століття, за римського імператора Костянтина Великого. Імператор Костянтин сам переконався в силі і славі хресного знамення Христового. Одного разу, напередодні вирішальної битви, він і все його військо побачили на небі знамення хреста, утвореного зі світла, з написом: "Цим перемагай" (по-грецьки: НІКА). Після цього наступної ночі імператорові явився Сам Ісус Христос з хрестом у руці і сказав, що цим знаменням він переможе ворога, і повелів зробити бойове знамено із зображенням святого хреста. Костянтин виконав повеління Боже і переміг ворога. Він прийняв християн під свій захист і проголосив віру Христову панівною (головною). Він скасував страту через розп'яття і видав закони на користь Церкви Христової. За свої заслуги та ревність у поширенні християнської віри Костянтин Великий з його матір'ю Єленою отримали назву святих царів рівноапостольних, тобто рівних апостолам.

Рівноапостольний цар Костянтин побажав збудувати храми Божі на священних для християн місцях у Палестині (тобто на місцях народження, страждань, Воскресіння Господа Ісуса Христа та ін.) і знайти хрест, на якому був розп'ятий Спаситель. Виконати бажання царя з великою радістю взялася його мати св. рівноапостольна цариця Єлена.

У 326 році цариця Єлена з цією метою вирушила до Єрусалима. Багато зусиль доклала вона, щоб знайти хрест Христів, бо недруги Христові сховали хрест, закопавши його в землю. Нарешті їй вказали на одного літнього юдея, на ім'я Іуда, який знав, де знаходиться хрест Господній. Після довгих розпитувань і умовлянь він показав місце. Виявилося, що святий хрест був укинутий у рів і завалений сміттям і землею, а зверху був збудований язичницький храм. Цариця Єлена наказала зруйнувати цю будівлю і знайти хрест.

Коли розкопали рів, то знайшли в ньому три хрести й дощечку, що лежала окремо від них, з написом: "Ісус Назорей, Цар Юдейський". Потрібно було дізнатися, який з трьох хрестів є Хрест Спасителя. Єрусалимський патріарх (єпископ) Макарій і цариця Єлена твердо вірили і сподівалися, що Бог укаже на святий Хрест Спасителя.

За порадою єпископа стали підносити хрести один до одним до однієї недужої жінки. Від двох хрестів не вчинилося ніякого чуда, коли ж поклали третій хрест, то вона вмить зцілилася. Трапилося так, що в цей час несли померлого для поховання. Тоді стали покладати хрести один за одним і на померлого; і коли поклали третій хрест, померлий ожив. У такий спосіб розпізнали Хрест Господній, через який Господь творив чудеса і показав животворчу силу Свого Хреста.

Цариця Єлена, патріарх Макарій і люди, що були навколо них, з пошаною, радісно і побожно вклонилися Хресту Христовому і цілували його. Християни, довідавшись про цю велику подію, зібралися величезним натовпом до місця, де було знайдено Хрест Господній, усім хотілося прикластися до святого животворчого Хреста. Але оскільки через велику кількість людей усім це зробити було неможливо, то люди просили принаймні показати його. Тоді патріарх Макарій став на підвищеному місці і, щоб усім було видно, кілька разів воздвигав (піднімав) його. Народ же, бачачи Хрест Спасителя, кланявся і вигукував: "Господи, помилуй!"

Св. рівноапостольні царі Костянтин і Єлена на місці поховання і Воскресіння Ісуса Христа збудували просторий і чудовий храм на честь Воскресіння Христового. Спорудили також храми на Елеонській горі, у Вифлеємі й у Февронії, біля дуба мамрійського.

Цариця Єлена частину Хреста Господнього принесла своєму синові, царю Костянтину, а іншу частину залишила у Єрусалимі. Цей дорогоцінний залишок Хреста Христового і дотепер зберігається у храмі Воскресіння Христового.

В пам'ять знайдення Хреста Христового і його воздвиження свята православна Церква установила свято Воздвиження чесного і животворчого Хреста Господнього. Це свято віднесено до числа великих свят і відзначається 14 вересня (27 вересня н.ст.)

За всенічним богослужінням (на ранній) буває винесення хреста для поклоніння. Після великого славослів'я священик, облачившись у всі священицькі ризи і тримаючи над головою своєю св. хрест, прикрашений квітами, при співі "Святий Боже..." виносить його з вівтаря на середину храму і кладе на аналої. Під час триразового співання тропаря "Спаси, Господи, людей Твоїх..." священик кадить св. хрест. Потім під спів "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо", - всі кланяються і цілують св. хрест. Прикрашається св. хрест зеленню і квітами на знак того, що через нього (тобто через страждання і смерть на ньому Спасителя) даровано нам вічне життя. В це свято треба постити, щоб поглибити благоговійний спогад про хресні страждання Спасителя.

Подальша доля дерева Хреста Господнього така: він знаходився в Єрусалимі під час хрестових походів від 1099 до 1245 р., часто виносився до воїнів під час боїв. Був забраний в Багдад мусульманами, а згодом повернений в Єрусалим.

Нині ми не можемо побачити Хрест цілим. Частини від нього роздавались для освячення по всьому світу. 1681 року частина Хреста була доставлена в Москву і зберігається в Успенському соборі, частина знаходиться в Києві у Софійському соборі. Отже, Хрест Господній дістався всім частинам світу, заради спасіння якого Христос був розп'ятий на Хресті. Найбільша частина Хреста зберігається і донині в Єрусалимі, у храмі Воскресіння, у вівтарі соборної церкви греків в особливому ковчезі.

Коротка розповідь вчителя з елементами бесіди про свято Покрови Богородиці (14.10) та Обрізання Господнього (14.01);

Свята на честь святих.

1.Бесіда або читання з екрану.

Святі – це ті, що під час свого життя на землі виявили великі християнські чесноти й осягнули верхів духовної досконалості, до якої Христос закликає всіх людей: «Будьте всі досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Матф. 5,48).

Святі – це мученики за віру Христову, великі угодники й подвижники. Всі, хто наслідували Христа й у всьому чинили його святу волю, що своїм життям і справами прославляли Господа й стали взірцем для наслідування всім християнам. Святі – це живий приклад для нас, як треба служити Богові і ближнім своїм.

Святі мають різні назви: пророки, апостоли, мученики, святителі, преподобні, безсрібники, блаженні та праведні.

Домашнім завданням до сьогоднішнього уроку вам і було дізнатись про значення цих слів. Один із вас сьогодні в ролі журналіста візьме у вас інтерв`ю.

Інтерв`ю:

• Хто такі пророки?

Пророками ми називаємо тих святих Божих, які, завдяки вселенню в них святого Духу, відкривали людям волю Божу й передрікали майбутнє пришестя Христа на землю.

• Апостоли?

Апостоли – це найближчі учні Ісуса Христа, яких він під час свого життя посилав на проповідь; а після сходження на них святого Духу вони проповідували християнську віру по всіх країнах.

• Мученики?

Це ті християни, які за віру в Ісуса Христа прийняли жорстокі муки і навіть смерть.

• Святителі?

Святителі – ті єпископи, котрі догодили Богові своїм праведним життям.

• Преподобні?

Преподобні – це святі ченці, праведні люди, які віддалилися від світського життя у суспільстві та догодили Богові, перебуваючи у чесноті, зберігаючи цноту, у пості та молитві.

• Безсрібники?

Вони служили ближнім безкоштовним лікуванням.

• Праведні?

Ці люди проводили праведне, угодне Богові життя, живучи, подібно до нас, у мирі, мирським життям.

Діти, назвіть імена святих, які вам відомі.

- Праведник, пророк, хреститель, Предтеча Іоанн Хреститель.

- Великомученик Георгій Побідоносець.

- Святий апостол Андрій Первозванний.

- Святитель Миколай архієпископ Мирлікійський.

- Святі мучениці Віра, Надія, Любов і матір їх Софія.

- Преподобний Серафим Саровський.

- Безсрібники Косьма і Деміан.

- Великомученик і цілитель Пантелеймон.

 

Повідомлення учнів-інформаторів, які самостійно підбирали матеріали про святих.

а) Іоанн Хреститель

«З народжених жінками немає ні одного пророка, більшого за Іоанна Хрестителя» - сказав Господь Ісус Христос. Говорячи про святих, ми не можемо не згадати ці слова ісусові, бо ними вказано людям на великого праведники.

11 вересня кожного року згадує церква день усікновення голови Іоанна Хрестителя (цей день відноситься до великих свят).

Будучи поборником істини і справедливості Іоанн докоряв правителю Галілеї Іродові за те, що він, всупереч закону, взяв собі за дружину Іродіаду, що була жінкою Іродового брата Пилипа. Іродіада не один раз домагалася в Ірода страти Іоанна, але цар не погоджувався, бо боявся його, знаючи що він чоловік праведний і святий. Однак на догоду дружині він таки його ув`язнив. Але одного разу, коли Ірод справляв для вельмож вечерю з нагоди свого дня народження, дочка Іродіади так догодила присутнім своїм танцем, що цар у захваті вигукнув: «Проси у мене чого хочеш», поклявшись, що віддасть навіть половину свого царства. Дівчина, за порадою матері, сказала: «Хочу, щоб ти зараз дав мені на блюді голову Іоанна Хрестителя». Ірод засмутився, бо не чекав такого прохання, однак, щоб показати себе господарем слова перед гостями, послав воїна у в`язницю стяти голову Іоаннові. Так закінчив своє земне життя найбільший з пророків Старого Заповіту, який своєю проповіддю готував людей до пришестя Спасителя.

б) Я хочу розповісти про святого великомученика Георгія Побідоносця, покровителя нашого міста (Біла Церква), свято якого відзначають навесні (6 травня).

Святий великомученик Георгій –

Один із найшановніших святих Православної церкви. Він ще хлопцем поступив на службу в римське військо. То був час правління нечестивого імператора Діоклетіана. Дізнавшись про люті переслідування християн імператором, святий Георгій з`явився в сенат і мужньо назвав себе християнином. Відмовившись зректися Христа, Георгій зазнав безліч страждань від імператора. Але жодні муки не могли зламати волі воїна христова – кожного разу після чергових катувань Господь зціляв Георгія, і багато людей, побачивши таке чудо, приймали християнство. Врешті-решт жорстокий правитель наказав відрубати святому голову. Так, 303 року в Нікодимії святий Георгій прийняв мученицьку кончину.

Князь Ярослав Мудрий, у Святому Хрещенні Георгій, на честь небесного покровителя Георгія (якого у народі називають Юрієм Змієборцем) заклав храм і чоловічу обитель. Храм знаходиться у Києві перед воротами Святої Софії.

в) Святі мучениці Віра, Надія, Любов і матір їх Софія.

У першій половині другого сторіччя за панування Андріана постраждали в Римі Софія і три її дочки: Віра, Надія і Любов, з яких старшій – Вірі було 12 років, а молодшій – Любові – 9.

Залишившись вдовою, Софія вела побожне життя і в побожності виховувала своїх дочок. У Римі чимало людей знали про християнські чесноти цієї родини. Імператор Андріан викликав їх на суд. «Настав час, коли ви будете вінчатися мученицьким вінцем з коханим женихом своїм і разом з ним увійдете до пресвітлих осель його» - так говорила мати своїм дітям перед стратою. На очах матері відтяли голови всім трьом дочкам. Святу Софію цар залишив живою, щоб вона мучилась через втрату дітей. Мати поховала тіла дочок-мучениць і скоро, з туги померла сама (близько 137 р.).

Свято святих мучениць 30 вересня.

Храмові свята.

Крім цих свят є ще храмові свята. Скільки храмів існує у місті чи селі, стільки і назв має кожен храм. Найбільший храм у нашому місті Біла Церква - це Спасо-Преображенський кафедральний собор. Храмове свято святкуємо 19 серпня на Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Екскурсію храмами нашого міста ми здійснювали в 5 класі. Давайте їх пригадаємо.

Бесіда про храми міста, з використанням диск «Православні храми (історичні довідки) в м. Біла Церква».

Доповнення вчителя.

а) Монастирська церква Марії Магдалини. Храмова ікона з зображенням святої рівноапостольної Марії Магдалини знаходиться справа від царських врат храму. Марія Магдалина зображена в повний зріст з пасхальним яйцем в руці.

Рівноапостольна Марія Магдалина родом з міста Магдали у Сирії. З неї Господь вигнав 7 бісів, після цього вона пішла за Ісусом Христом, першою з віруючих довідалася про Воскресіння Спасителя. Від неї походить звичай вітати на Великдень одне одного словами: «Христос воскрес!» і дарувати червоне яйце на знак вічного життя, дарованого нам Воскресінням Хрестовим. Після Вознесіння Господнього проповідувала Євангеліє в багатьох країнах. Померла в Ефесі в І столітті. Пам`ять про неї 4 серпня. Ця дата і є храмовим святом для прихожан цієї церкви і гостей.

б) Храм великомученика і цілителя Пантелеймона. Храмове свято 9 серпня.

Св. Пантелеймон жив у час страшних переслідувань та гонінь на християн в 303 році при імператорі Діоклетіані. Він успадкував язичницьку віру свого батька, але серцем був християнином; особлива милосердна любов до всіх відрізняла його від усіх з ранніх років дитинства.

Одного разу св. Єрмолай покликав до себе юнака і розповів йому про християнську віру. Побожний, благочестивий юнак усім своїм єством повернувся до Бога. Чудеса зцілень розпочалися відразу, і невдовзі Пантелеймон став настільки відомим, що багато хворих зверталися до нього за допомогою. Святий цілитель не відмовляв нікому, безкоштовно здійснюючи справи милосердя та прославляючи ім`я Христове.

Лікарі донесли на нього імператору через заздрість. Великомученик перетерпів найстрашніші знущання та випробування. Коли йому відтяли голову, з рани витекли кров і молоко, а оливкове дерево, до якого був прив`язаний сповідник Христовий, розквітло і покрилось плодами.

в) Храм на честь блаженної Ксенії Петербурзької. Храмове свято 6 лютого.

Блаженна Ксенія жила в XVIII столітті, народилась у Санкт-Петербурзі. Була одружена з полковником, що трагічно помер без належної побожності. 26-літня вдова заради його спасіння цілковито присвятила своє життя служінню Богові та людям у християнському подвигу людства.

Своє майно блаженна Ксенія роздала бідним і у вбранні свого чоловіка пішла мандрувати та поневірятися вулицями столичного міста. Увесь час вона ходила в лахмітті та порваному взутті, терплячи нападки та насмішки. Померла поміж 1794 і 1806 рр.

Похована на Смоленському цвинтарі. Там є Каплиця, до якої віруючі кладуть записочки, а Ксенія виконує їхні прохання.