ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя. «Повернення з полону. Відбудова храму»

Ізраїльтянам в полоні вавилонському жилось дуже важко. Вони дуже хотіли повернутись на батьківщину. Бог обіцяв їм це: «По семи десяти роках Вавилонського полону, Я до вас завітаю, і здійсню Своє добре Слово про вас, щоб повернути вас до цього місця» Після Дарія у Вавилоні царем став Кір. Бог дав на йому розум відпустити ізраїльтян додому, тому що Бог згадав Свою обіцянку. Кір видав указ про відбудову Храму Яхве в Єрусалимі та дозвіл всім бажаючим євреям повернутись в Юдею. Цар Кір віддав також храмовий посуд, який вивіз вавилонський цар Навуходоносор у 423 р. до н.е.: тарілки, чаші, золотий і срібний посуд. Після цього велика кількість єврейських вигнанців зібралась в дорогу та повернулась в Єрусалим. Кількість тих, хто повернувся вражає - майже 50 тис. людей. Та коли вони повернулися до Єрусалиму, то вони побачили, що стіни його були зруйновані і будинки спалені. Лідери єврейської громади Зоровавель та Ісус побудували жертовник та здійснили жертвоприношення, відсвяткували релігійні свята, щоб гідно вшанувати Господа за його визволення з полону. Вони розпочали відновлення храму. Священики були в білому одязі, сурмили сурмами, співаки співали і грали на музичних інструментах; вони співали псалми, кажучи: «Вшановуйте Господа, бо Він добрий і ласка Його навіки!» Коли заклали першого каменя, то священики засурмили, а співаки знову заспівали й народ вигукнув в захваті. Місцеві мешканці (самаряни) хотіли допомогти їм у відбудові храму, але Зоровавель та Ісус відмовили їм. Через це самаряни почали заважати будівництву, писали листи до перських царів, в результаті будівництво було зупинене на весь час правління Кіра та Артаксеркса, аж до правління царя Дарія. Лише в часи Дарія, майже через 20 років від початку будівництва храму було закінчено. Новий храм був не таким багатим і пишним, як Соломонів. Старці, які ще пам`ятали велич попереднього храму, плакали від того, що цей другий храм убогіший і менший.

Та пророк Агей, якого послав тоді Господь до юдеїв, утішив їх. Він провістив, що храм цей матиме більшу славу, ніж перший, бо в цей храм увійде Жаданий усіма народами Христос, Спаситель світу (Аг. 2, 6–9).

Пізніше, в часи іншого Артаксеркса з Вавилону прибула інша група вигнанців на чолі з великим учителем Мойсеєвого закону Ездрою. Ездра приніс з собою книгу Закону Мойсея, (Пятикнижжя). Ще через деякий час з Вавилону прибула інша група вигнанців та чолі з новим намісником Юдеї Неємією. Новий намісник відбудував міський мур з баштами та повставляв ворота. Неємія разом з Ездрою запровадили в життя закони Мойсея, одним з який була заборона змішаних шлюбів. В результаті євреї відділились від сусідніх народів, вигнали своїх жінок інших національностей та стали жити за законами Мойсея.

2. Розповідь вчителя з елементами бесіди «Храм»

(Вчитель показує зображення храмів різних релігій)

- Скажіть, що ви бачите на малюнках?

- А, що таке храм? (При потребі вчитель може дати визначення і додаткову інформацію)

Храм – архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужіння і релігійних обрядів. В християнстві та іудаїзмі храмом може бути визнана тільки та культова споруда, в якій знаходиться жертовник і в якому обов’язково повинні приносити жертвоприношення. В християнстві традиційно прийнято називати храмом тільки ту архітектурну споруду, в якій є вівтар і здійснюється євхаристія – безкровне жертвоприношення, а ті споруди, де не здійснюється жертвоприношення прийнято називати каплицею. В іудаїзмі може бути тільки один Єрусалимський храм на всій земній кулі. Сьогодні в іудеїв офіційно нема храму. Синагоги і іудаїзмі не є храмами, а їх функція багато в чому схожа до християнської каплиці.

- Для чого будують храми?

- А для чого євреї побудували храм? (Вони будували будинок для Бога)

- А хто збудував перший храм для Бога? (Соломон)

- А що сталось з тим храмом? (Зруйнував вавілонський цар)

- Чи змогли євреї відбудувати храм?

- Чим він відрізнявся від першого храму? (був не таким багатим і пишним)

- То ж давайте з вами розглянемо, що собою представляв Єрусалимський храм.

Єрусалимський Храм (івр. בֵּית הַמִּקְדָּשׁ, Бет а-Мікдаш, тобто «Дім Святості»; івр. מִּקְדָּשׁ, Мікдаш) — стародавній центр єврейського релігійного життя.

Перший Храм був збудований царем Соломоном бл. 833 року до н. е. та зруйнований Навуходоносором у 587 році до н. е.

Другий Храм був відбудований на місці попереднього близько 516 року до н. е., пізніше відновлений Макавеями, а ще пізніше перебудований Іродом Великим. Зруйнований римлянами близько у 69 року н. е.

Храм був центром прощ та поклоніння. Це була пишна споруда, багато споряджена та оздоблена, розташована в укріпленому комплексі. Поклоніння, що включало жертвоприношення тварин (ягнят, голубів, телят, яливок) керувалося священиками, котрим допомагали левити, які теж виконували спів та музичний супровід. Була зроблена спроба відновити Храм за часів римського імператора Юліана у 362 році н. е., але вона була залишена, і сьогодні на місці Храму розташована мусульманська святиня.

У 520 р. до н. е. відбудову храму Бога Яхве в Єрусалимі було завершено. Цей, по суті, другий Єрусалимський храм значно поступався першому. У ньому не було Ковчега Завіту. За переказами, Соломон нібито знав, що його храм буде зруйнований і тому підготував підземний тайник, в якому пророк Єремія сховав потім Ковчег Завіту. Знайти цей тайник не вдалося досі. На місце у Свята Святих, де знаходився Ковчег Завіту, було покладено камінь, що на нього первосвященик ставив кадильницю у великий день очищення; у Свята Святих був лише один золотий світильник, а жертовник у подвір'ї храму був складений з каменю. Але і цей храм зруйнували у 70 р. н. е. римські завойовники під час придушення повстання євреїв. Від нього збереглась тільки одна західна стіна. її називають "Стіною Плачу". До сьогодні вона залишається місцем паломництва іудеїв усього світу.

(Для пояснення особливостей Єрусалимського храму, можна використати схему)

Схема Храму

 

Будівля Другого Храму була збудована по зразку Першого. Всі відділення Храму Соломона були в його наступнику: Притвор або Улам, Святилище або Хейхал і Святая Святих або Двір. В притворі стояло два столи: мраморний для свіжого хліба і золотий для старого хліба який повинні були їсти священики. По бокам притвору був вхід до складських приміщень і Кельїн. Із притвору до Хейхалу вели «Великі ворота». Щоб їх відкрити потрібна була сила 20 священиків. В самому Хейхалі знаходився Стіл хлібів пропозицій направо від входу, золота Менора – наліво, а покритий жертовник знаходився між ними ближче до Притвору. В глибині Хейхала знаходилось найбільш священне відділення Храму – Свята Святих, відділена від Хейхала подвійною завісою. Свята Святих не мала ніяких прикрас і в другому Храмі була зовсім пуста – на місці Ковчега знаходився камінь. Один раз в рік туди заходив первосвященик, щоб запалити фіміам і тоді ставив кадильницю на камінь. Фасад храму був прикрашений чотирма колонами. Дах – плаский, щоб птахи не сідали він був заставлений загостреними спицями. Храм був оточений стінами, які утворювали велике подвір’я. Воно також було поділено на дві частини і мало декілька будівель.

Зовнішній вигляд Храму Йосиф Флавій описує так: «Зовнішній вигляд храму являє все, що тільки могло захоплювати очі і душу. Покритий з усіх сторін важкими золотими листами, він виблискував на ранішньому сонці яскравим вогняним блиском, засліплюючи очі, як сонячні промені. Чужим, що прибули на поклоніння до Єрусалиму, він здалеку здавався покритим снігом, тому що там, де він не був позолочений, був яскраво білий».

3. Бесіда

- Скажіть, будь ласка, чи схожий Єрусалимський храм на храми, які будують сьогодні? (У християн храм також поділений на три частини)

- А для чого храми прикрашають? (Щоб Богу було приємно знаходитись в такому будинку)

- А в людині є храм Божий? (Це душа)

- А чи в кожній душі живе Бог?

- Від чого це залежить?

- В чиїй душі живе Бог?

- Чим можна прикрасити душу, щоб у ній поселився Бог?

V. Підведення підсумків

У сучасному світі ми часто заглушаємо в собі прагнення Бога розвагами, зустрічами, проблемами. Ми намагаємося угамувати свою спрагу, заглушаючи її все новими і новими іграшками, але засмічуємо душу непотребом і для Бога там вже немає місця. Вичисти душу, хочеш зустріти Бога, бажай Його.

Де Мелло колись писав про одного селянина, який підійшов до святого і сказав:

- Допоможи мені зустріти Бога!

- Якщо ти дуже захочеш, ти зустрінеш Його, - відповідав святий.

Але селянин не задовольнявся такою відповіддю, він приходив до святого з цим проханням знову і знову. Бачивши його наполегливість, святий вирішив йому допомогти:

- Приходь завтра, після сходу сонця, до річки, викупаємося разом, і я розповім тобі, як зустріти Його.

Вранці, коли вони обидва увійшли до річки, святий схопив селянина за голову, і опустив її під воду.

Селянин почав вириватися, боротися, битися... Святий відпустив його, і запитав:

- Що трапилося? Чому ти чинив опір?

- Повітря! Я не можу без повітря! Я ж міг померти!!!

- Ось коли ти бажатимеш Бога так, як зараз бажав повітря, тоді ти Його зустрінеш, - з посмішкою сказав святий.

- Бажаю і вам мати бажання пустити Бога в душу. «Принесемо плід духовний, нашим праведним життям» – по Кол.1:10.

VІ. Домашнє завдання

- Намалюйте храм власної душі і прикрасьте його такими якостями, щоб там захотів посилитись Бог.

Урок 16