ІV. Пояснення нового матеріалу.

1. Біблійна історія “Давид і Саул”

Саул дуже зрадів, що Давид вбив Голіафа. Він не дозволив Давидові повернутися до батька свого, залишивши його біля себе.

У Саула був син Йонафан. Він був дуже дорослим і дуже мужньою людиною. Йонафан всім серцем полюбив Давида за його добре серце і за його хоробрість. І вони пообіцяли один одному, що будуть любити завжди один одного. Ви, мабуть, гадаєте, що Давид тепер був цілком щасливим. Але з ним трапилася неприємність невдозі. Зараз ви дізнаєтеся яка.

Коли велетень був убитий у двобої, ізраїльтяни розійшлися по своїх домівках, а Саул, Йонафан і Давид стали мешкати в царському домі. Коли вони туди поверталися, назустріч їм вийшли багато жінок з арфами в руках, вони своїми піснями славили Давида. Чи подобалися ці пісні Давидові? Ні. Давид не шукав людської слави. Він шукав прославлення імені Божому. Саул, почувши ці пісні, дуже засмутився, тому що він прагнув слави і навіть подумати не міг, що Давида вшановують більше, ніж його. І зненавидів Саул Давида, і надумав умертвити його.

Наступного дня злий дух знову підійшов до Саула. Давид бачив, що Саул хворий і нещасливий. Що ж він надумав, щоб втішити царя? Він взяв псалтир і став грати на ній в присутності Саула. На той час в руці царя був гострий спис. Саул сказав собі: ”Кину списа в Давида і він помре”. Але Давид помітив вчасно і відхилився вбік. Так що спис його не зачепив. Тоді Саул знову кинув списа, але цього разу не попав: Бог оберігав Давида.

Всі однодушно любили Давида, і це дуже дратувало Саула і примушувало його ненавидіти Давида. Давид чинив все так справедливо, що Саул не міг знайти ніякої провини в ньому, вартої покарання. Тоді Саул наказав Давидові взяти з собою кілька ізраїльтян і напасти на філістимлян. Він мав надію, що філістимляни вб’ють Давида. Давид виконав бажання царя, а сам залишився неушкодженим. Всі ще більше любили його за відважність. І це вже вкрай розгнівало Саула. Нарешті Саул наказав своїм слугам, щоб вони при першій нагоді вбили Давида, проте вони любили його і не хотіли вбивати. Йонафан переконав Давида сховатися в надійному місці, поки він не вблагає царя не тримати на нього зла. Давид налякався ненависті Саула і вночі втік від нього. Йому прийшлося переховуватися в різних місцях. Давид був не сам, разом з ним пішли брати його і безліч народу. Всі ці люди намагалися захистити Давида. Це були друзі Давида, але найкращим другом його був Сам Бог. Давид переховувався в різних печерах, щоб Саул не міг його знайти.

Та ось Саул зібрав велике військо і почав розшукувати Давида поміж горбами, та Бог не Саулові такої можливості знайти його.

Одного разу Давид з друзями перебували у великій печері і Саул прийшов туди. Саул не знав, що там знаходиться Давид. Саул надумав відпочити в цій печері. Він залишив своїх людей назовні, а сам зайшов усередину. Тоді друзі Давида сказали йому: ”Тепер ти можеш легко вбити Саула”. – “Ні, - відповів Давид. – Я не підніму руку на ставленця Божого”. Сам тихенько підійшов до Саула і відрізав частинку верхнього одягу його. Невдозі Саул піднявся і війшов із печери. Він пішов далі розшукувати Давида. Тоді Давид війшов із печери і гучно закричав: ”Господарю, царю мій!” Саул оглянувся. Давид впав на землю і поклонився йому. “Батьку мій, поглянь! – сказав Давид. – Ось частинка твого одягу, яку я відрізав. Хіба я не міг тебе тоді вбити? Але ж я цього не зробив! Чому ж ти переслідуєш мене? Господь захистить мене і не допустить моєї загибелі”. Саул побачивши, що Давид повівся так шляхетно, усвідомив свою несправедливість, але ненадовго.

Чи молився Саул, повертаючись додому, благаючи Бога захистити його від сатани і допомогти йому не тримати на серці зла на Давида? Коли б Саул робив так, то Бог йому допоміг би.

Одного разу філістимляни і ізраїльтяни зійшлися у двобої. Бог був незадоволений Саулом і не допоміг ізраїльтянам здолати ворога. Навіть Саул і Йонафан, хоч якими вони не були мужніми, теж почали тікати. Філістимляни вбили Йонафана, а Саула поранили. Коли Саул відчув, що не може далі тікати, він надумав швидше померти. Він покликав одного воїна і сказав йому: ”Візьми свого меча і заколи мене”. Зброєносець відмовився вбити його. Тоді Саул взяв свого меча і впав на нього. Меч прошив його наскрізь і він помер. Зброєносець, який відмовився вбити його, теж впав на свого меча і помер. Поганий приклад Саула затягнув і його в гріх. Чоловік, який втік з табору ізраїльського розповів Давиду, що Саул і Йонафан вбиті. Він гадав, що Давид, почувши звістку про смерть Саула, зрадіє. Але чи радів Давид? Ні, незважаючи ні на що, він любив Саула і Йонафана, свого друга. Давид гірко оплакував їх смерть.

Прийшла пора ступити Давидові на престол царський. Бог збудив в серцях ізраїльтян бажання прохати Давида стати їхнім царем. Давид погодився. Бог обіцяв Давидові призначити його царем і тепер Він виконував Свою обітницю.

Висновок. Не дивлячись на переслідування царя Саула, страх не затьмарив очі Давида і не зганьбив перед людьми. Давид проявив шляхетність і великодушність (велика душа), бо мав тверду віру в те, що страждає за Правду, а тією правдою є Сам Господь.

V. Закріплення вивченого на уроці.

Запитання для роздумів:

- Чому так важливо проявляти терпіння? (Ця якість утримує від ворожнечі і проявів агресії).

- До чого призводить прояв нетерпимості? (До конфліктів).

- Чому Давид терпляче поставився до Саула? (Давид не хотів ворожнечі).

- Чи змінилось з того часу людське уявлення про ідеальну або й просто гарну людину? (Ні).

- Чи втратили пріоритет такі риси людської вдачі як справедливість, щирість, незлобливість, доброзичливість, зневага до нечесності, вірність слову, непідкупність сьогодні? (Ні).

Завдання: навести приклади шляхетності, коли завдяки їй вдалося уникнути конфліктів.

VІ. Практичне застосування набутих знань.

Учитель пропонує учням пригадати й оцінити випадок, коли вони, виявляючи шляхетність, не допустили сварок та інших конфліктів. Це завдання слід виконати письмово. Після цього учням пропонується розв’язати кросворд.

VІІ. Підсумок уроку.

Шляхетність (благородність, чесність) –це дорогоцінна якість, яка формується завдяки пережитим труднощам. Вона є результатом упокорювання і прощення.

Відповідь, як стати великодушним, знаходимо у молитві святого Ігнатія: ”Віковічне Слово, Єдинородний Сину Божий, мій дорогий, моя правда і моє життя! Прошу Тебе! Навчи мене вчинити Твою святу волю, навчи мене правдивої великодушності. Навчи мене так служити Тобі, як Ти на те заслуговуєш, по жертвуватися Тобі геть чисто і не чекати за те іншої нагороди”.

 

Урок 7

Тема. Покаяння як неодмінна умова прощення. Гріх і покаяння Давида.

 

Мета уроку: виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, показати учням, що при здійсненні людиною аморальних вчинків і спробі їх приховати її викриває совість, тому християнська позиція - щонайшвидше виправити скоєне і знайти душевний спокій.

Очікувані результати: учень/ учениця:

- розуміє й пояснює причини та наслідки падіння в гріховну спокусу Давида;

- протиставляє силу гріха та силу покаяння в житті християнина;

- наводить приклади з життя святих, які починали свій шлях з глибокого покаяння.

Обладнання: Біблія, стенд «Заповіді Божі», ілюстрації до теми, добірка висловів із «Святого Письма», «Дерево мудрості», таблиці.

Епіграф: «Щасливий кожний, хто Господа боїться, і хто Його путями ходить». (Пс.128).

 

Структура уроку

 

I. Вступне слово вчителя.

II. Перевірка знань одержаних на минулому уроці.

Гра парами “Вчіться володіти собою”. Один з учнів смішитиме іншого, показуючи найсмішніші гримаси. А інший при цьому повинен зберегти спокій і не засміятися. Під час гри не можна торкатися до партнера і заплющувати очі. За сигналом учителя партнери поміняються ролями. Переможці отримають призи за те, що вміють володіти собою.

Запитання з біблійної історії минулого уроку:

- Як Давидові вдалося виявити стриманість?

(Він повністю надіявся на Бога).

Чому Саул хотів помститися Давидові?

(Давида почали вшановувати більше, ніж його).

- Як можна охарактеризувати вчинок Давида, коли він відмовився від помсти?

(Давид виявив стриманість, розсудливість, розважливість, показав, що він уміє володіти собою навіть у хвилини відчаю).

- Яку подяку отримав Давид за свою стриманість?

(Бог благословив Давида, а його кривдники були покарані).

Висновок. Якщо людина довіряється Богові, то завжди буде під Його захистом; якщо утримуватиметься від поганих учинків не матиме ворогів.