Фінансове інвестування підприємств

1. Поняття фінансових інвестицій та процесу фінансового інвестування.

2. Особливості фінансових інвестицій як активної форми ефективного використання вільного капіталу.Цілі придбання фінансових інвестицій. Доходи та витрати підприємств від фінансових інвестицій.

3. Форми та стратегічні напрями фінансового інвестування. Прямі та портфельні інвестиції підприємств.

4. Довготермінові та поточні фінансові інвестиції підприємств.

5. Класифікація інвестицій в залежності від мети інвестування.

6. Грошова оцінка фінансових інвестицій. Первісна, балансова та справедлива вартість фінансових інвестицій.

7. Методи оцінки ефективності фінансового інвестування. Розрахунок прибутку на акцію.

1. Виробничо-господарська діяльність підприємства є основним джерелом отримання прибутку. Вона обумовлена статутом підприємства, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції і супроводжується постійним інвестуванням коштів у товарні запаси, основні засоби та інші активи, які забезпечують безперервність виробничого процесу. Однак у процесі своєї діяльності підприємство здійснює інвестиції не тільки у матеріальні, а й у фінансові активи, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі.

Згідно норм чинного податкового законодавства України фінансові інвестиції є господарськими операціями, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Відповідно до П(с)БО 2, фінансові інвестиції є активами, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. До таких активів відносяться акції, облігації, інші цінні папери (депозитні сертифікати, казначейські зобов’язання тощо), корпоративні права.

Вчені визначають ф інансові інвестиції вкладеннями капіталу (точніше – використання наявного капіталу для придбання (купівлі) у фінансові інструменти (цінні папери, банківські депозити, валюту, коштовні метали і каміння), серед яких переважають цінні папери (акції, облігації), з метою отримання доходу в майбутньому, збільшення прибутку (відсотків, дивідендів), зростання вартості капіталу чи набуття інвестором інших вигід.

До основних фінансових інструментів, що є об’єктами фінансових інвестицій, віднесено акції, облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання держави, інвестиційні сертифікати, векселі. До похідних відносять – форвардні (ф'ючерсні) контракти, опціони, депозитарні розписки (свідоцтва).

За видами цінних паперів фінансові інвестиції класифікують так:

1. капітальні цінні папери (акції, облігації, інвестиційні сертифікати, іпотеки (заставні під нерухомість), казначейські зобов'язання (довгострокові, середньострокові));

2. грошові цінні папери (векселі, банківські акцепти, чеки, короткострокові ощадні і депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання (короткострокові)).

Враховуючи вищеописане, під поняттям фінансового інвестування суб'єктів підприємництва розуміємо процес обґрунтування і реалізації найефективніших форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного та фінансового потенціалу підприємства.

 

2. Фінансові інвестиції є активною формою ефективного використання вільного капіталу, особливості якої полягають у тому, що вона:

· здійснюється на пізніших стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби в реальних інвестиціях;

· дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні та за її межами;

· є незалежним видом господарської діяльності для реального сектору економіки;

· дає змогу швидше й дешевше реалізувати конкретні стратегічні цілі свого розвитку;

· є можливим вкладення коштів як у безризикові та у ризикові (спекулятивні) інструменти, і в такий спосіб здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

· потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

· вимагає активного моніторингу й оперативності ухвалення рішень під час здійснення фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон’юнктури;

· фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектору економіки, як правило, для досягнення двох цілей: отримання додаткового інвестиційного доходу у процесі використання вільних грошових активів та їх протиінфляційного захисту.

До основних цілей придбання фінансових інвестицій підприємств належать:

· одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);

· поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т.ч. з метою його ліквідації;

· створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

· поліпшення фінансово-господарських зв’язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції;

· диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегменту ринку;

· збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Доходи від фінансових інвестицій можуть бути отримані: у вигляді відсотків, доходів від володіння корпоративними правами (дивідендів), від майнових прав у вигляді роялті, за рахунок зростання вартості інвестицій (експертна оцінка або ринкова вартість перевищує собівартість) та шляхом участі у капіталі.

Дохід від здійснених фінансових інвестицій (якщо він може бути достовірно оцінений та існує ймовірність надходження економічних вигод, пов’язаних з утриманням інвестиції) визнається та розподіляється між звітними періодами в такому порядку:

- відсотки – у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази нарахування, ставки відсотка і строку утримання відповідних фінансових інвестицій;

- дохід від участі у капіталі – визначається на дату балансу на підставі фінансових звітів дочірніх, спільних та асоційованих підприємств;

- дивіденди – у періоді прийняття рішення про їх виплату в сумі об’явлення за вирахуванням податку на дивіденди;

- дисконт – протягом періоду з моменту придбання фінансових інвестицій до моменту їх погашення, за методом ефективної ставки відсотка;

- роялті – за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

- доходи від зростання вартості – у тому періоді, коли здійснено переоцінку або реалізацію фінансової інвестиції.

Доходи підприємств від фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями:

· дохід від участі в капіталі – дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства (дивіденди, збільшення вартості інвестицій),

· інші фінансові доходи – дивіденди, відсотки, сума збільшення балансової вартості інвестицій (крім доходу від участі в капіталі);

· інші доходи – доходи від продажу фінансових інвестицій.

Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фінансові результати відображаються за статтями:

· втрати від участі в капіталі – збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (зменшення балансової вартості інвестицій);

· інші витрати – собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової вартості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

3. Фінансове інвестування здійснюється підприємствами у таких основних формах вкладення капіталу:

1. у статутні капітали спільних підприємств;

2. у доходні види грошових інструментів;

3. у доходні види фондових інструментів.

Вкладення капіталу в статутні капітали спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв’язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв’язків із постачальниками сировини і матеріалів (за участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладанні капіталу в транспортні й інші аналогічні підприємства); розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності й інші стратегічні напрями розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвестування практично наближається до реального інвестування, будучи менш капіталомісткою й оперативною. Пріоритетною метою цієї форми інвестування є не стільки отримання високого інвестиційного прибутку, скільки встановлення форм фінансового впливу для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку.

Вкладення капіталу в дохідні інструменти грошового ринку, спрямоване на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним інструментом є депозитний вклад до комерційного банку. Ця форма використовується для короткострокового інвестування капіталу й основною метою є створення інвестиційного прибутку.

Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів є найбільш масовою і перспективною формою фінансових інвестицій. Використання цієї форми фінансового інвестування пов’язане з широким вибором альтернативних фінансових рішень як за інструментами, так і за строками; вищим рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій; наявністю оперативної інформації про стан і кон’юнктуру фондового ринку. Головною метою цієї форми фінансового інвестування є створення інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках вона може бути використана для встановлення форм фінансового впливу на компанії під час вирішення стратегічних завдань.

Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:

1. інвестиційні операції з традиційними інструментами;

2. придбання похідних цінних паперів (деривативів);

3. депозитні операції підприємств;

4. пайова участь у спільних підприємствах.