Частину І. Теоретико-методологічні основи педагогіки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Частину І. Теоретико-методологічні основи педагогіки



УДК 37.01: 005(075.8)

ББК74.584р31я73

М 56

 

Автори: Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Посохова І.С., Штефан Л.В., Лисенко С.А.

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-2502 від 03.12.08 р.)

 

Рецензенти: д. пед. н., проф. Золотухіна С. Т., д. пед. н., проф. Романовський О. Г.

 

Коваленко О. Е., Брюханова Н. О., Посохова І. С, Штєфан Л. В., Лисенко С. А.

М 56

Методологічнізасади професійної освіти: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. - Харків:

ВПП «Контраст», 2008. - 120 с.

ISBN ISBN 978-966-8855-42-9

 

Дисципліна «Методологічні засади професійної освіти» спрямована на фор­мування у студентів знань щодо предмету, функцій та завдань педагогіки, її основних категорій та місця у системі інших наук, методології науково-педагогічного дослідження та спеціальної теорії систем у педагогіці, які забез­печують цілісний підхід до вивчення педагогічних об'єктів, процесів та явищ. Розкриття сутності системного підходу сприяє оволодінню уміннями щодо ці­лісного аналізу особливостей функціонування різних педагогічних систем, їх складників та причинно-наслідкових зв'язків між елементами систем, формує базу для подальшої теоретичної та практичної підготовки інженерів-педагогів. Навчальний посібник створено на засадах науковості, системності, доступнос­ті навчального матеріалу. Він може бути використаний викладачами та студен­тами інженерно-педагогічних і педагогічних спеціальностей.

 

УДК 37.01: 005(075.8)

ББК 74.584р31я73

ISBN 978-966-8855-42-9

 

© Коваленко О. В., Брюханова Н. О., Посохова І. С,

Штефан Л. В., Лисенко С. А., 2008

© ВПП «Контраст», оформлення, 2008

 

 

Зміст

Вступ

Частину І. Теоретико-методологічні основи педагогіки

Тема 1. Педагогіка як наука та галузь практичної діяльності

І. І. Етапи становлення і розвитку педагогічної науки. Джерела розвитку педагогіки

1.2. Об'єкт, предмет і основні категорії педагогіки

1.3. Педагогічний процес та педагогічна система. Функції та завдання педагогіки

1.4. Педагогіка як наука і як мистецтво

Тема 2. Методологія і методи науково-педагогічних досліджень

2.1. Методологічні основи педагогіки

2.2. Основні компоненти педагогічного дослідження

2.3. Логіка педагогічного дослідження

2.4. Методи педагогічних досліджень

Тема 3. Основи систем та системного аналізу в педагогіці

3 1. Поняття про системи та структури. Типи систем. Типи зв'язків між елементами систем

3. 2. Реалізація системного підходу до об'єктів діяльності,

педагогічних об'єктів

3.3. Сутність і застосування діяльнісного підходу в педагогіці

Частина II. Системні основи педагогіки

Тема 4. Система освіти України

4.1. Поняття системи освіти, принципи її побудови

4.2. Структура освіти України, основні типи закладів освіти

4.3. Професійна освіта

4.4. Органи управління освітою

4.5. Євроінтеграція системи освіти України

Тема 5. Педагогічний процес та його компоненти

5.1. Сутність і компоненти педагогічного процесу

5.2. Види педагогічного процесу та його функції 5.3.Рушійні сили педагогічного процесу

5.4. Закономірності та принципи педагогічного процесу

5.5. Оптимізація педагогічного процесу

Тема 6. Суб'єкти педагогічної системи

6.1. Учень як суб'єкт педагогічної системи

6.2. Професіографічний підхід до формування особистості учня професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ)

6.3. Педагог як суб'єкт педагогічного процесу

6.4. Структура педагогічної діяльності

6.5. Вимоги до інженерно-педагогічних працівників

Схеми для повторення

Тести для самоконтролю

Відповіді на тестові завдання

Предметний покажчик

ВСТУП

Сучасна концепція вищої інженерно-педагогічної освіти спрямована і ні формування професійної компетентності спеціаліста. Значною мірою це залежить від його базової підготовки з методологічних питань професійної освіти. Виходячи з цього, і було підібрано навчальний матеріал. В цьому контексті подано розділи посібника, в яких розглядаються теоретико-методологічні та системні основи педагогіки, компоненти педагогічних систем. Зміст розділів охоплює широке коло питань: філософсько-методологічні основи педагогіки як науки, методологію та методи науково-педагогічних досліджень, основи систем та системного аналізу в педагогіці, становлення та розвиток системи освіти України, системний підхід до розгляду педагогічного процесу, сутність особистості учня професійно-технічного навчального закладу та професіографічний підхід до її формування, сутність особистості педагога й особливості інженерно-педагогічної діяльності.

За підсумками вивчення дисципліни студент повинен уміти:

- аналізувати взаємодію педагогічної теорії та практики;

- розробляти науковий апарат педагогічного дослідження;

- використовувати понятійний апарат педагогіки;

- вибирати методи дослідження згідно з його метою та завданнями;

- аналізувати педагогічні системи, педагогічний процес тощо;

- застосовувати технологічні засади (мета, зміст, форми, методи, засоби) педагогічного процесу;

- аналізувати і використовувати законодавчі документи про освіту при наданні характеристики принципів, функціонування рівнів та закладів освіти;

- складати схему освіти України;

- аналізувати сучасний стан і тенденції розвитку професійно-технічної освіти та інженерно-педагогічної професії;

- аналізувати професіограму інженера-педагога;

- аналізувати види і структуру діяльності інженера-педагога Навчальний матеріал посібника доповнює зміст програми з курсу

«Методологічні засади професійної освіти». Навчальний посібник адресований студентам і викладачам інженерно-педагогічних та педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

 

Тема 1. Педагогіка як наука та галузь практичної діяльності

Мета:сформувати у студентів уявлення про предмет та завдання педагогіки, історичні етапи розвитку педагогіки як науки, знання щодо основних категорій педагогіки, системи педагогічних наук, особливостей розвитку педагогіки як науки та як мистецтва.

 

План

1.1. Етапи становлення і розвитку педагогічної науки. Джерела розвитку педагогіки.

1.2. Об'єкт, предмет і основні категорії педагогіки.

1.3. Педагогічний процес та педагогічна система. Функції та завдання педагогіки.

1.4. Педагогіка як наука і як мистецтво.

 

Література

1. Волкова Н. П. Педагогіка. - К., 2003.

2. Коджаспирова Г. М. Педагогика. - М., 2006.

3. Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. -Харків, 2002.

4. Подласьш И. П. Педагогика. - М., 2008.

5. Харламов И. Ф. Педагогика. - М, 2007.

 

Об'єкт, предмет і основні категорії педагогіки

Для визначення педагогіки як науки важливо відповісти на питання: «Що ж вона вивчає?». Це можна зробити через осмислення об'єкта і предмета педагогіки.

Об'єкт - це область дійсності, яку досліджує дана наука. Об'єктом педагогіки виступають явища, які обумовлюють розвиток індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Предмет - це спосіб бачення об'єкту з позицій даної науки. Предметом педагогіки є свідомо і цілеспрямовано організований педагогічний процес. Як і всяка наука педагогіка має свій категоріальний апарат.

Основні категорії педагогіки:

- виховання - це процес передання соціального досвіду людства від

старшого покоління молодшому;

- розвиток - процес і результат кількісних та якісних змін у

людини;

- навчання — спеціально організований, цілеспрямований та керований процес взаємодії педагога та тих, кого він навчає;

- освіта - процес і результат навчання.

Останнім часом до основних категорій все частіше відносять і категорію «формування», під якою розуміють процес становлення особистості під Впливом усіх факторів (соціальних, економічних, педагогічних, екологічних та інших). Деякі дослідники пропонують віднести до основних категорій і такі як «самоосвіта», «педагогічний процес», «інновації» та ряд інших. Але даніпідходи мають дискусійний характер.

 

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення педагогіки як науки.

2. Які категорії є основними у педагогіці?

3. Що є предметом та об'єктом педагогіки як науки?

4. Схарактеризуйте особливості історичних етапів розвитку педагогічної науки.

5. Що розуміють під педагогічним процесом?

6. Визначте різницю між педагогічною системою та педагогічним процесом.

7. Розкрийте сутність педагогіки як науки та як мистецтва.

8. Що включає система педагогічних наук?

9. Знайдіть зв'язки педагогіки з іншими науками.

 

План

2.1. Методологічні основи педагогіки.

2.2. Основні компоненти педагогічного дослідження.

2.3. Логіка педагогічного дослідження.

2.4. Методи педагогічних досліджень.

 

Література

1. Волкова Н. П. Педагогіка. - К., 2003.

2. КожуховаТ.В., КайдановаЛ.Г., Шпалінський В.В. Основи психолого-педагогічного дослідження. - Харків, 2002.

3. Образцов П.И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. - СПб., 2004.

4. Попков В.А. Методология педагогического исследования и дидактика высшей школы. - М., 2000.

 

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність поняття "методологія педагогіки".

2. Які компоненти є основними в педагогічному дослідженні?

3. В чому полягає логіка педагогічного дослідження?

4. Наведіть приклад об'єкта та предмета педагогічною дослідження.

5. Схарактеризуйте основні групи методи педагогічного дослідження.

6. Наведіть приклади емпіричних методів педагогічного дослідження.

7. Які теоретичні методи педагогічного дослідження Вам відомі?

 

План

3.1. Поняття про системи та структури. Типи систем. Типи зв'язків між елементами систем.

3.2. Реалізація системного підходу до об'єктів діяльності, педагогічних об'єктів.

3.3. Сутність і застосування діяльнісного підходу в педагогіці.

 

Література

1. Безрукова В. С. Педагогика. - Екатеринбург, 1998.

2. Васильєв И. Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей. - X., 2003. -Ч. 1,2.

3. Волкова Н. П. Педагогіка. - К., 2003.

4. Коджаспирова Г. М. Педагогика. - М., 2006.

5. Лозова В. I., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. -X., 2002.

6. Подласый И. П. Педагогика. - М., 2005. - Ч. 2.

7. Фіцула М. М. Педагогіка. - К., 2005.

 

План

 

1.1. Поняття системи освіти, принципи її побудови.

1.2. Структура освіти України, основні типи закладів освіти.

1.3. Професійна освіта.

1.4. Органи управління освітою.

1.1. Євроінтеграція системи освіти України.

 

Література

1. Закон України "Про внесення змін і доповнень" до Закону УРСР "Про освіту". - К, 1996.

2. Закон про професійно-технічну освіту / Відомості Верховної Ради, 1998.-№32.

3. Закон про вищу освіту // Освіта, 20-27 лютого 2002.

4. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту. Постанова КМ України від 03.06.1999 №965 / Міністерство освіти та науки України.-2000.-№17.

5. Вища освіта України, і Болонський процес: Навчальний посібник / За ред. В.Г. Кременя. - Тернопіль, 2004.

6. Васильєв И.Б. Профессиональная педагогика. - Ч.І. - Харьков, 2003.

7. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки. -К.,2005.

 

Професійна освіта

Система професійної освіти - сукупність закладів професійно-технічної і вищої освіти, а також наукових, науково-методичних і методичних установ, органів управління.

Система професійної освіти є складовою системи освіти України. Вона спрямована на оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками з обраної галузі професійної діяльності за різними освітньо-професійними програмами, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Система професійної освіти має бути гнучкою, відкритою для взаємодії з різними соціальними системами.

У системі професійної освіти здійснюється допрофесійна підготовка, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників, професійне навчання персоналу на виробництві та навчання безробітних громадян.

Система професійної освіти охоплює професійні навчальні заклади різних типів, рівнів, форм власності й підпорядковування та інші юридичні особи, що надають освітні послуги в галузі професійної освіти; наукові, науково-методичні і методичні установи, навчально-виробничі об'єднання, органи, що здійснюють управління розвитком професійної освіти.

Структура професійної освіти охоплює:

- професійно-технічну освіту;

- вищу освіту;

- післядипломну освіта;

- аспірантуру;

- докторантуру.

 

Завдання професійної освіти:

- задоволення потреб особистості, суспільства і держави в освітніх послугах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації населення різних категорій з урахуванням вимог ринку праці;

- забезпечення рівного доступу до якісної і безплатної первинної професійної освіти; підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації робітників та фахівців;

- формування творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів, здібностей.

Основні принципи професійної освіти:

- випереджаючий характер професійної підготовки;

- безперервність;

- фундаменталізація;

- інтеграція професійної освіти, науки і виробництва;

- рівний доступ до здобуття якісної професійної освіти населенням різних категорій;

- гнучкість і взаємозв'язок процесу професійного навчання з реструктуризацією та подальшим розвитком економіки і зайнятістю населення, розвитком різних форм власності;

- диверсифікація;

- регіоналізація професійної освіти;

- поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки;

- стандартизація, єдність професійного навчання і виховання, екологізація, варіативність, індивідуалізація і диференціація.

Згідно із Законом України "Про освіту" (ст. ЗО) встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

- кваліфікований робітник;

- молодший спеціаліст;

- бакалавр;

- спеціаліст, магістр.

Освітньо-кваліфікаційний рівень віддзеркалює здібність людини на основі засвоєного змісту освіти здійснювати професійну діяльність різного ступеня складності.

Система професійної освіти включає дві основні підсистеми: професійно-технічну освіту і вищу освіту.

Головною метою функціонування підсистеми професійно-технічної освіти є підготовка кваліфікованих робітників для народного господарства держави, але в деяких навчальних закладах цієї підсистеми може здійснюватися підготовка молодших спеціалістів (наприклад, у вищому професійному училищі.)

Згідно із Законом "Про професійно-технічну освіту" та Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, професійно-технічна освіта має ступеневу структуру — три ступені. Кожний ступень навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтверджується присвоєнням випускникам робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до ступенів професійно-технічної освіти встановлюється три атестаційні рівні професійно-технічних навчальних закладів.

На першому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з технологічно нескладних, простих за своїми виробничими діями і операціями професій. До професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня належать:

- навчальні курси;

- професійні школи;

- навчально-курсові комбінати;

- автомобільні навчальні комбінати;

- інші прирівняні до них навчальні заклади.

Нормативний термін навчання не повинен перевищувати 1 року. Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" і видається свідоцтво.

На другому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з масових робітничих професій середньої технологічної складності.

До професійно-технічних навчальних закладів другого атестаційного рівня належать:

- професійно-технічні училища та ліцеї;

- професійно-художні училища та ліцеї;

- училища-агрофірми;

- училища-заводи;

- навчально-виробничі центри;

- навчальні центри;

- інші прирівняні до них навчальні заклади.

Навчання на другому ступені здійснюється за державними стандартами професійно-технічної освіти. Термін навчання - 1,5-4 роки, по закінченню котрого та успішної кваліфікаційної атестації учню присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» та видається диплом.

На третьому ступені забезпечується формування високого рівня кваліфікації з технічно складних, наукоемких професій та спеціальностей у різних галузях економіки, що дає змогу робітнику чи службовцю самостійно виконувати складні виробничі операції, продуктивні дії, створювати алгоритм діяльності у нетипових ситуаціях. Навчання здійснюється на базі повної середньої освіти.

До професійно-технічних навчальних закладів третього атестаційного рівня належать:

- вищі професійні училища;

- вищі художні професійно-технічні училища;

- вищі училища-агрофірми;

- центри професійно-технічної освіти;

- центри підготовки та перепідготовки робітничих кадрів;

- інші прирівняні до них навчальні закади.

Нормативний термін навчання не повинен перевищувати 2 років. Випускники закладу третього рівня, які успішно пройшли атестацію, отримають кваліфікацію "кваліфікований робітник" або "молодший спеціаліст" та диплом.

Вища освіта покликана забезпечити фундаментальну наукову професійно-практичну підготовку відповідно до визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Підсистема вищої освіти в Україні визначена Законом «Про освіту», Законом «Про вищу освіту», Положенням про державний вищий заклад освіти.

Університети та академії здійснюють підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів.

Інститут - вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів.

Коледж - вищий заклад освіти, або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста.

Технікум (училище) - вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста.

У середині 90-х років було запроваджено ступенева структуру підготовки фахівців. Ступневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки студентів можуть діяти вищі заклади освіти таких рівнів акредитації:

- вищі заклади освіти 1 рівня акредитації (технікум, училище), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста; на основі базової середньої загальної освіти - з присвоєнням той самої кваліфікації з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;

- вищі заклади освіти 2 рівня акредитації (коледжі та інші прирівняні до них вищі навчальні заклади), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста, бакалавра;

- вищі заклади освіти 3 та 4 рівнів акредитації (університети, академії, інститути та ін.), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації бакалавра, спеціаліста, магістра; на основі вищої освіти - з присвоєнням кваліфікації кандидата наук, доктора наук.

Пріоритетні напрями розвитку професійної освіти:

- інтелектуалізація професійної освіти, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень та новітніх технологій;

- особистісно-орієнтований підхід у професійному навчанні і вихованні;

- розвиток ринку освітніх послуг з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації громадян відповідно до вимог ринку праці;

- розвиток соціального партнерства;

- модернізація інформаційного, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення професійної освіти;

- міжнародне співробітництво.

 

 

Органи управління освітою

Управління освітою здійснюють державні органи управління та органи громадянського самоврядування.

До державних органів управління освітою належать :

- Міністерство освіти і науки України;

- інші центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади;

- Вища атестаційна комісія України;

- Державна акредитаційна комісія.

Міністерство освіти і науки України керує освітою :

- бере участь у визначенні держаної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів;

- розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти;

- забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн;

- акредитує вищі та професійно-технічні навчальні заклади;

- організує атестацію педагогічних та науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорії, педагогічних та вчених звань.

За результатами акредитації вищих навчальних закладів Міністерство освіти і науки України та Державна акредитаційна комісія:

- визначають відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня;

- встановлюють рівень акредитації навчального закладу;

- інформують громадськість про якість освітньої та наукової діяльності.

Вища атестаційна комісія:

- атестує наукові та науково-педагогічні кадри,

- керує роботою щодо присудження наукових ступенів , присвоєння вчених звань.

Органами громадського самоврядування в освіті є :

- Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

- районні, міські, обласні конференції педагогічних працівників;

- з'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;

- загальні збори (конференція) колективу навчального закладу.

Ці органи вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.

 

Питання для самоконтролю

1. Чи є складовою системи освіти органи управління освітою і підвідомчі їм установи й організації?

2. Яким чином забезпечується право громадян України на безкоштовну освіту в державних навчальних закладах?

3. Охарактеризуйте основні принципи побудови системи освіти в Україні.

4. Чому система освіти в Україні має багато рівнів?

5. У чому полягає суть безперервності освіти? Обґрунтуйте її доцільність.

6. Чому управління системою освіти здійснюють державні органи разом із громадським самоврядуванням? Обґрунтуйте доцільність такої «подвійності» в управлінні.

7. Охарактеризуйте стратегічні завдання розвитку освіти в Україні з метою приєднання до європейського освітнього простору.

8. Визначте основні завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу.

 

 

Тема 5. Педагогічний процес та його компоненти Мета:сформувати у студентів уявлення про історичний розвиток наукових поглядів щодо організації педагогічного процесу; знання щодо сутності педагогічного процесу, його цілісності, закономірностей та принципів, функцій, компонентів, рушійних сил, шляхів оптимізації; уміння характеризувати особливості історичного розвитку наукових поглядів щодо організації педагогічного процесу, розпізнання його компонентів, функцій, закономірностей та принципів.

 

План

5.1. Сутність і компоненти педагогічного процесу.

5.2. Види педагогічного процесу та його функції.

5.3. Рушійні сили педагогічного процесу.

5.4. Закономірності та принципи педагогічного процесу.

5.5. Оптимізація педагогічного процесу.

 

Література

1. Безрукова В. С. Педагогика. - Екатеринбург, 1998.

2. Васильєв И. Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей. - 2003. X. -Ч. 1,2.

3. Волкова Н. П. Педагогіка. - К., 2003.

4. Коджаспирова Г. М. Педагогика. — М., 2006.

5. Лозова В. I., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання. - X., 2002.

6. Подласый И. П. Педагогика. - М., 2005. - Ч. 2.

7. Фіцула М. М. Педагогіка. - К., 2005.

 

Що таке система освіти?

а) сукупність органів управління освітою, які функціонують в країні, зв'язок між ними та ті принципи, що визначають побудову та функціонування цих установ;

б) ціле, яке складається з окремих частин, об'єднання цих частин;

в) заклади освіти, наукові, науково-методичні установи, науково-виробничі підприємства, державні і місцеві органи управління освітою та самоврядування в галузі освіти;

г) сукупність державних освітніх стандартів різного рівня і
спрямованості освітніх програм та реалізуючих їх форм і методів
навчання й виховання;

д) сукупність навчально-виховних закладів, які систематично і послідовно здійснюють виховання, навчання і підготовку до життя підростаючого покоління відповідно до завдань суспільства.

2. Який з принципів побудови системи освіти означає варіативність,
саморегуляцію, безперервне оновлення системи освіти, її адаптацію до
нових вимог наступного етапу розвитку суспільства?

а) єдність і наступність системи освіти;

б) гнучкість і прогностичність системи освіти;

в) безперервність і різноманітність системи освіти;

г) органі їй зв'язок з освітою та національною історією;

д) інтеграція знаукою і виробництвом.

3. В Україні встановлюються такі освітні рівні:

а) неповна вища освіта — молодший спеціаліст, базова вища освіта —бакалавр, повна вища освіта — спеціаліст, магістр.

б) загальна освіта, професійно-технічна освіта, професійна освіта, виша освіта, початкова освіта.

в) повна вища освіта, базова вища освіта, часткова вища освіта,
початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна
загальна середня освіта.

г) базова вища освіта, професійно-технічна освіта, повна вища освіта, початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта.

д) початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.

4. Структура професійної освіти охоплює:

а)докторантуру, післядипломну освіту, аспірантуру, професійно-технічну освіту, вищу освіту;

б) докторантуру, аспірантуру, професійно-технічну освіту, самоосвіту, вищу освіту;

в) аспірантуру, докторантуру, професійно-технічну освіту, вищу
освіту, загальну освіту;

г)загальну середню освіту, позашкільну освіту, аспірантуру,
докторантуру, післядипломну освіту;

д)професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, самоосвіту громадян;

5. В Україні встановлюють освітньо-кваліфікаційні рівні:

а)неповна вища освіта, молодший спеціаліст, базова вища освіта, бакалавр, спеціаліст;

б)повна загальна середня освіта, бакалавр, спеціаліст, магістр;

в) професійно-технічна освіта, кваліфікований робітник, неповна вища освіта, молодший спеціаліст, базова вища освіта, бакалавр, повна вища освіта, спеціаліст, магістр;

г) кваліфікований робітник, бакалавр, молодший спеціаліст, спеціаліст, аспірант, докторант;

д) кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

6. Знайдіть відповідності:

 

Освітній рівень: Освітньо-кваліфікаційний рівень

а) базова вища освіта; а) молодший спеціаліст;

б) неповна вища освіта; б) бакалавр;

в) повна вища освіта; в) кваліфікований робітник;

г)повна загальна середня освіта. г) спеціаліст, магістр.

 

Тема 5. Педагогічний процес та його компоненти

1. Яка характеристика з наведених нижче не є ознакою педагогічного процесу як системи:

а)динамічність,

б)цілісність,

в)упорядкованість,

г)статичність,

д)ієрархічність?

2. Що забезпечує оціночно-результативний компонент педагогічного процесу:

а)проектування,

б)формування змісту,

в)планування,

г)функціонування,

д)діагностику і корегування?

3. Що називають процесом навчання? Виберіть вірну відповідь із наведених нижче:

а)навчання - озброєння учнів методами навчальної діяльності, в
результаті якої буде здійснюватися їх розумовий розвиток;

б)навчання - це цілеспрямована і систематична робота вчителя,
скерована на озброєння учнів знаннями, уміннями, навичками, їх
розвиток та підготовку до активної життєвої діяльності;

в)навчання - це діяльність учнів, під час якої здійснюється розвиток інтелектуальних можливостей особистості;

г)навчання - система впливу педагога на особистість учня з метою
всебічного виховання.

4. Що є рушійною силою педагогічного процесу? Виберіть правильну відповідь:

а)рушійна сила-наявність взаємозв'язку між знаннямита практичними
навичками;

б)це - протиріччя між бажаннями знати і фактичними знаннями
учнів;

в)рух від початкового рівня знань до бажаного;
г) спонукальна діяльність вчителя;

д)правильної відповіді немає.

5. Дотримання якого з принципів педагогічного процесу сприяє
планомірній організації та проектуванню процесу навчання:

а)професійної спрямованості,

б)систематичності та системності,

в)доступності та дохідливості,

г)міцності засвоєння знань та формування умінь і навичок,

д)стимулювання до самовиховання?

6. Оберіть з наведених нижче вимог ті, які відповідають сутності
змісту навчального процесу в професійно-технічних навчальних
закладах України:

а)викликати зацікавленість у студентів;

б)формувати науковий світогляд;

в)відповідати рівневі науки і техніки;

г)забезпечувати зв'язок теорії та практики;

д)відповідати вимогам політехнізму;

е)забезпечувати професійну підготовку;

є) забезпечувати легкість навчання;

ж)відображати особливості національної культури;

з)забезпечувати принцип дохідливості та доступності;

и)дотримуватися принципу лінійності формування знань;

і) сприяти гуманізації молоді;

к) виховувати індивідуалістів

 

Тема 6. Суб'єкти педагогічної системи

1. На сучасному етапі розвитку учень ПТНЗ розглядається як:

а)об'єкт навчання;

б)суб'єкт навчання;

в)предмет навчання.

2. Під педагогічною діяльністю розуміється:

а) вид соціальної діяльності, яка спрямована на передачу накопичених
людством культури й досвіду, створення умов для розвитку
особистості і її підготовки до виконання визначених соціальних
ролей у суспільстві;

б) дискретний процес розв'язання педагогом педагогічних завдань,
спрямованих на досягнення загальної мети - керувати процесом
формування особистості;

в) спонтанний процес розв'язання педагогом педагогічних завдань,
спрямованих на досягнення загальної мети - керувати процесом
формування особистості

3.Які компоненти входять до структури педагогічної діяльності:

а) гностичний, конструктивний, організаційний, комунікативний;

б)гностичний, конструктивний, організаційний, комунікативний,
проектувальний;

в)конструктивний, організаційний, комунікативний, проектувальний.

4.Професіограма відображає:

а)параметри особистості та професійної діяльності;

б)професійні якості особистості;

в)особливості професійної діяльності.

5.Кваліфікаційна характеристика відображає:

а) узагальнені вимоги до теоретичної підготовки педагога;

б) узагальнені вимоги до практичної підготовки педагога;

в) узагальнені вимоги до теоретичної та практичної підготовки
педагога.

 

 

Предметний покажчик

Аналіз системний 25, 37

Аспірантура 51

Викладання 67

Виховання 67

Вища освіта 49

Гіпотеза 22

Державні органи управління освітою 57

Докторантура 51

Дошкільна освіта 45

Емпіричні методи 26
Завдання педагогіки 14

Завдання дослідження 21

Загальна середня освіта 45,46

Закон 72

Закономірність 72

Зміст освіти 63

Інтегративна якість 32

Категорії педагогіки 13

Компоненти педагогічної діяльності 88
Компонент педагогічного процесу

Змістовний 63

• операційно-діяльнісний 66

• оціночно-результативний 66

• цільовий 62

Методологія 17

Навчання 67

Наукова новизна дослідження 62

Наукова проблема 19 Об'єкт дослідження 20

Об'єкт педагогіки 12

Оптимізація 80

Органи громадського самоврядування в освіті 57

Організація 32

Освітні рівні 45

Освітньо-кваліфікаційнірівні 52
Парадигма особистісно-гуманістична

• культуроцентрична 74
Педагогічна діяльність 88
Педагогічна кваліфікація 87
Педагогічна майстерність 89
Педагогічна спеціалізація 87
Педагогічна спеціальність 87
Педагогічне дослідження 19
Педагогічний процес 61,67
Підхід

• діяльнісний 38

• знаннієвоцентричний 63

• індивідуальний 77

• особистісно-орієнтований 63

• системний 35, 37
Предмет педагогіки 12
Принцип педагогічного процесу 73
Протиріччя

• внутрішні 71

• зовнішні 71

• суб'єктивні 71

• об'єктивні 71

• істотні 71

• неістотні 71

Самонавчання 67

Самоосвіта 51

Система педагогічна 34

Система 33

Система освіти 42

Система педагогічних наук 15

Система професійної освіти 51

Статистико-математичні методи ЗО

Структура 32

Структура освіти 45

Тема дослідження 20

Теоретична значущість дослідження 23

Теоретичні методи 29

Учіння 67

Фактори розвитку особистості 84

Функція виховна 69

•освітня 68

•розвивальна 68
Функції педагогіки 13, 14

 

 


Навчальне видання

 

 

Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Посохова І.С., Штефан Л.В., Лисенко С.А.

 

 

УДК 37.01: 005(075.8)

ББК74.584р31я73

М 56

 

Автори: Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Посохова І.С., Штефан Л.В., Лисенко С.А.

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-2502 від 03.12.08 р.)

 

Рецензенти: д. пед. н., проф. Золотухіна С. Т., д. пед. н., проф. Романовський О. Г.

 

Коваленко О. Е., Брюханова Н. О., Посохова І. С, Штєфан Л. В., Лисенко С. А.

М 56

Методологічнізасади професійної освіти: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. - Харків:

ВПП «Контраст», 2008. - 120 с.

ISBN ISBN 978-966-8855-42-9

 

Дисципліна «Методологічні засади професійної освіти» спрямована на фор­мування у студентів знань щодо предмету, функцій та завдань педаг



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.015 с.)