Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характеристика особливостей використання фінансових стратегій підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8 Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Індивідуальне завдання 7.14 Мета завдання: дослідження взаємозв’язку маркетингової стратегії з іншими функціональними стратегіями підприємства – об’єкта дослідження. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити економічну сутність, роль і місце маркетингових стратегії у системі стратегічного управління підприємством, проаналізувати специфіку застосування маркетингових стратегій підприємствами України порівняно зі світовою практикою (табл.7.9), розробити маркетингову стратегію підприємства – об’єкта дослідження, зробити висновки про фактори, що сприяють вибору та здійсненню маркетингової стратегії, розкрити взаємозв’язок маркетингової стратегії з іншими функціональними стратегіями підприємства. Навести приклади ефективних і неефективних маркетингових стратегій, що реалізовувались на вітчизняних підприємствах (не менше 5). Таблиця 7.9 Характеристика особливостей використання маркетингових стратегій підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці
Індивідуальне завдання 7.15 Мета завдання: дослідження взаємозв’язку виробничої (або стратегії матеріально-технічного забезпечення) стратегії з іншими функціональними стратегіями підприємства – об’єкта дослідження. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління узагальнити досвід застосування виробничих стратегій (стратегій матеріально-технічного забезпечення) вітчизняними і зарубіжними підприємствами (табл.7.10), розробити виробничу стратегію (стратегію матеріально-технічного забезпечення) підприємства – об’єкта дослідження, зробити висновки про фактори, що сприяють вибору та здійсненню такої стратегії, розкрити взаємозв’язок виробничої стратегії (стратегії матеріально-технічного забезпечення) з іншими функціональними стратегіями підприємства. Навести приклади ефективних і неефективних виробничих стратегій, що реалізовувались на вітчизняних підприємствах (не менше 5). Таблиця 7.10 Характеристика особливостей використання виробничих стратегій підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці
Індивідуальне завдання 7.16 Мета завдання: дослідження взаємозв’язку стратегії управління персоналом з корпоративною та бізнес-стратегією підприємства – об’єкта дослідження. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити сутність, зміст, роль і варіанти стратегії управління персоналом в забезпеченні розвитку підприємства, специфіку використання стратегій управління персоналом на вітчизняних підприємствах порівняно зі світовою практикою (табл.7.11), розробити стратегію управління персоналом підприємства – об’єкта дослідження, зробити висновки про фактори, що сприяють вибору та здійсненню стратегії управління персоналом, розкрити взаємозв’язок стратегії управління персоналом з корпоративною та бізнес-стратегією підприємства. Навести приклади ефективних і неефективних стратегій управління персоналом, що використовуються на вітчизняних підприємствах (не менше 5).
Таблиця 7.11 Характеристика особливостей використання стратегій управління персоналом підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці
Індивідуальне завдання 7.17 Мета завдання: дослідження стратегічної значимості аутсорсингових проектів. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління проаналізувати переваги і види аутсорсингових проектів, навести приклади реалізації стратегії аутсорсингу у вітчизняних і зарубіжних компаніях, виявити проблеми повільного росту ринку аутсорсингу у практиці вітчизняних підприємств та запропонувати шляхи формування такого ринку.
Індивідуальне завдання 7.18 Мета завдання: дослідження особливостей управління соціальною відповідальністю підприємств в стратегічному контексті. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління проаналізувати форми соціальної відповідальності підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці (табл.7.12), обґрунтувати перешкоди щодо реалізації концепції соціальної відповідальності українськими підприємствами, запропонувати заходи щодо їх подолання. Таблиця 7.12 Характеристика особливостей управління соціальною відповідальністю підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці
Індивідуальне завдання 7.19 Мета завдання: дослідження бізнес-моделей і стратегій Інтернет-економіки. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління проаналізувати ключові фактори успіху в електронній комерції, обґрунтувати бізнес-моделі і стратегії Інтернет-економіки, навести приклади, охарактеризувати перешкоди щодо реалізації відповідних стратегій в українській практиці, запропонувати заходи щодо їх подолання. Індивідуальне завдання 7.20 Мета завдання: дослідження особливостей управління економічною безпекою підприємства в стратегічному контексті. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління проаналізувати складові системи управління економічною безпекою підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці (табл.7.13), обґрунтувати перешкоди щодо використання інструментів управління економічною безпекою українськими підприємствами, запропонувати заходи щодо їх подолання. Таблиця 7.13 Характеристика особливостей управління економічною безпекою підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці
Індивідуальне завдання 7.21 Мета завдання: дослідження особливостей реінжинірингу бізнес-процесів як технології реалізації стратегії. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити суть, можливості, етапи реінжинірингу бізнес-процесів, проаналізувати особливості реінжинірингу бізнес-процесів як технології реалізації стратегії підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці (табл.7.14), обґрунтувати перешкоди щодо використання такої управлінської технології, запропонувати заходи щодо їх подолання. Таблиця 7.14 Характеристика особливостей використання реінжинірингу бізнес-процесів як технології реалізації стратегії підприємств у вітчизняній та зарубіжній практиці
Індивідуальне завдання 7.22 Мета завдання: розробка проекту реінжинірингу бізнес-процесів. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити суть, етапи реінжинірингу бізнес-процесів, розробити проект реінжинірингу бізнес-процесів підприємства – об’єкта дослідження, визначити засоби які необхідні для його реалізації та очікувані результати. ПЛАНУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
“Стратегічні плани хороші до першого зіткнення з ворогом” (Карл фон Клаузевіц)
“Стратегічні прорахунки не можуть бути компенсовані тактичними засобами” (Карл фон Клаузевіц)
Якщо Ви йдете без мети – то немає сенсу обирати дорогу” (Р. Емерсон)
Мета вивчення теми: засвоїти мету, основні принципи, бар’єри та моделі стратегічного планування. Опрацювавши дану тему, студенти повинні ЗНАТИ: § підходи до розробки стратегій; § сутність стратегічного планування; § етапи та принципи стратегічного планування; § бар’єри стратегічного планування; § моделі стратегічного планування; § поняття місії, кредо і образу організації; § суть “управлінського моста” від стратегії організації до її тактичної діяльності; § роль місії в організації; § методи побудови “дерева цілей”; § характеристики стратегічних планів, програм і проектів; § відмінності стратегічних планів і програм.
ВМІТИ: § характеризувати особливості побудови системи стратегічного планування на підприємствах з різними формами власності, галузевої належності, різних за масштабами виробництва, типами обраних стратегій; § будувати блок-схему етапів стратегічного планування та характеризувати їх зміст. § визначати заходи щодо подолання бар’єрів стратегічного планування; § формулювати місію організації; § встановлювати стратегічні орієнтири і цілі; § розробляти стратегічні плани і оцінювати їх ефективність.
ОЗНАЙОМИТИСЬ: § принципами та моделями стратегічного планування. § з прикладами місії організацій, установ, відомих компаній, встановлених цілей, розроблених стратегічних планів, програм і проектів.
Контрольні питання 1. Принципи стратегічного планування. 2. Зміст етапів процесу стратегічного планування. 3. Переваги планового підходу до визначення стратегій. Основні передумови переходу до стратегічного планування. 4. Чинники, які треба враховувати при виборі системи стратегічного планування. Ознаки стратегічного планування. 5. Недоліки стратегічного планування. 6. Бар’єри стратегічного планування на підприємствах України. Способи їх подолання. 7. Характеристика моделей стратегічного планування. 8. Місія та система цілей підприємства. 9. Алгоритм формування системи цілей підприємства. 10. Основна ідея та принципи побудови «дерева цілей». 11. Зв’язок «стратегічного набору» підприємства та структури стратегічного плану. 12. Основні відмінності документів стратегічного типу: планів, проектів і програм. 13. Чим пояснюється необхідність існування альтернативних (резервних) планів? Як їх треба розробляти та застосовувати? 14. Місце бюджетів у системі стратегічного планування. 15. Принципи забезпечення виконання стратегічних планів, проектів та програм. 16. Особливості використання збалансованої системи показників (Balansed Scorecard BSC) у стратегічному менеджменті.
Тестові завдання 1.Стратегічне планування діяльності підприємства - це: а) процес визначення цілей підприємства; б) розробка стратегій, що спрямовані на досягнення перспективних цілей в певних функціональних сферах підприємства; в) розробка календарних планів-графіків виробництва; г) сукупність дій та рішень щодо розробки цілей, стратегій, планів, програм та проектів, що реалізуються підприємством; д) усі відповіді неправильні.
2.Сформульована місія підприємства повинна відображати: а) цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію підприємства і тип його управлінської системи; б) цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію підприємства, можливості підприємства і способи здійснення діяльності; в) можливості підприємства, засоби здійснення його діяльності, сферу діяльності, філософію; г) сферу діяльності підприємства та його цільові орієнтири, принципи відносин із зовнішнім середовищем.
3.Ієрархія цілей підприємства це: а) декомпозиція цілей високого рівня в цілі нижчих рівнів, відповідно існуючій структурі підприємства; б) графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що демонструє розподіл генеральної мети на окремі цілі, завдання та дії; в) демонстрація обов’язкового внеску кожного структурного підрозділу в досягнення головної цілі підприємства. г) усі відповіді правильні; д) усі відповіді неправильні.
4.Пріоритетними при виборі місії підприємства є: а) визначення споживачів і їх потреб, які підприємство взмозі задовольнити; б) аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства, оцінка його позиції у конкурентному середовищі; в) аналіз зовнішніх можливостей і загроз, а також оцінка стратегії; г) обсяг ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей підприємства; д) усі відповіді неправильні.
5.Правильно встановлені цілі дозволяють: а) своєю мотивуючою дією об’єднати зусилля персоналу підприємства; б) покращити ефективність планування; в) забезпечити ефективний механізм оцінки та контролю; г) усі відповіді правильні; д) усі відповіді неправильні.
6.Оперативні плани розробляються: а) експертами і консультантами, запрошеними ззовні; б) керівниками середніх та нижчих ланок підприємства; в) провідними фахівцями підрозділів;
7.Планова (приписуюча) стратегія має переваги: а) підхід логічний, раціональний і системний; б) можливість чіткої постановки цілей; в) досягнення цілей через структуровані завдання, виконання яких можна контролювати і вимірювати; г) можливість розподілу ресурсів для досягнення специфічних цілей, можливість чіткого розрахунку ефективності; д) усі вище перераховані.
8.Емерджентна (спонтанна) стратегія має недоліки: а) існування загрози «стратегічного дрейфу»; б) відсутність чіткої стратегічної мети; в) нечіткість формулювання цілей; г) труднощі при оцінюванні результатів; д) усі вище перераховані.
9.Недоліки (пастки) стратегічного планування: а) відсутність гарантій досягнення успіху навіть за умови наявності обґрунтованих стратегій, планів, програм, проектів; нестача повної, надійної і достатньої інформації, що може призвести до хибних висновків; б) високий рівень бюрократизму у системі стратегічного планування, що уповільнює процес прийняття стратегічних рішень і реакцію на зміну конкурентного середовища; зв'язок поточних рішень з майбутніми результатами; в) труднощі у реалізації стратегічних рішень у повсякденній діяльності; необхідність розгляду багатьох альтернатив; можливість використання різних методів обґрунтування стратегічних рішень; г) можливість переоцінювання системи стратегічного планування; необхідність розгляду багатьох альтернатив; визначення можливостей і загроз, сильних і слабких сторін діяльності; д) усі відповіді неправильні.
10.В процесі стратегічного планування слід надавати перевагу наступним формам прийняття рішень: а) авторитарній, коли рішення приймає керівник на основі наявної інформації, власного досвіду і компетенції; б) колегіальній, коли рішення приймає керівник на основі колегіального обговорення; в) патисипативній, коли рішення приймає керівник за результатами обговорення різноманітних варіантів спільно з працівниками, які їх виконуватимуть; г) “знизу вгору”, коли рішення приймає виконавець і затверджує керівник; д) усі відповіді неправильні. Індивідуальне завдання 8.1 Мета завдання: проаналізувати специфіку формування місії та стратегічних цілей на підприємствах України порівняно зі світовою практикою. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити сутність місії, стратегічних цілей та їх значення для формулювання пріоритетів розвитку підприємства, навести етапи формування місії підприємства, проаналізувати фактори, які впливають на процес розробки і зміст місії підприємств – об’єкта дослідження, зробити висновки про різницю формування місії і цілей вітчизняних підприємств порівняно зі світовою практикою, запропонувати рекомендації щодо розробки місії і визначення стратегічних цілей українських підприємств. Індивідуальне завдання 8.2 Мета завдання: проведення аналізу можливостей та необхідності застосування стратегічних планів, проектів і програм в організації – об’єкта дослідження. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити роль, зміст, структури стратегічних планів, проектів та програм, проаналізувати систему реалізації стратегічних планів, проектів і програм в організації – об’єкта дослідження, звести таблицю видів планових документів, що супроводжують процес виконання стратегічних планів, проектів і програм, аналітично узагальнити їх зміст, критично проаналізувати систему узгодження стратегічних, поточних і оперативних планів, зробити висновок щодо доцільності впровадження систем стратегічного планування на підприємстві. 9. Реалізація стратегічного плану. Контроль у системі стратегічного управління “Формулювання стратегії – півсправи. Як примусити її працювати – ось у чому питання” (І. Ансофф)
“Для того щоб добре керувати, порядок і послідовність потрібніше великих обдарувань” (О. Мірабо) Мета вивчення теми: вивчити методи і специфіку стратегічного управління реалізацією стратегічних планів. Опрацювавши дану тему, студенти повинні ЗНАТИ: § процес реалізації стратегії; § суть контролю у системі стратегічного менеджменту; § основні забезпечувальні підсистеми стратегічного менеджменту (організаційне, фінансово-економічне, соціально-психологічне, інформаційно-аналітичне забезпечення).
ВМІТИ: § управляти стратегічним потенціалом підприємства шляхом створення відповідних служб і виконання необхідних функцій; § оцінювати ефективність стратегічного планування.
ОЗНАЙОМИТИСЬ: § із особливостями реалізації стратегічного плану у вітчизняній практиці.
Контрольні питання 1. Проблеми втілення стратегій. Причини зриву виконання планів. 2. Характеристика етапів здійснення стратегій. 3. Принципова схема доведення завдань плану до виконавців. 4. Відмінність між системою моніторингу стратегічних планів та стратегічним контролем. 5. Модель процесу контролю виконання стратегії. 6. Система коригуючих заходів щодо стратегічного плану підприємства. 7. Основні показники оцінки діючої стратегії в процесі поточного контролю. 8. Принципи інтегральної оцінки діючої стратегії. 9. Характеристика основних забезпечувальних підсистем стратегічного менеджменту (організаційне, фінансово-економічне, соціально-психологічне, інформаційно-аналітичне забезпечення).
Тестові завдання 1.Первинність стратегії і вторинність структури є: а) бажанням керівництва; б) класичним принципом формування організаційної структури управління; в) невідповідністю процесу управління організаційній формі підприємства; г) принципом єдності розпорядництва.
2.Лінійний тип процесу управління характеризується: а) лише вертикальними (лінійними) формами зв'язків; б) широким делегуванням повноважень; в) неповторюваністю вирішуваних завдань робіт та операцій; г) відсутністю інструкцій та відпрацьованих процедур; д) усі відповіді неправильні.
3.Для функціонального типу організаційної структури управління характерною є: а) невисока компетентність фахівців при здійсненні конкретних функцій, що пов'язується з частою ротацією персоналу; б) наявність подвійного підпорядкування у персоналу функціональних підрозділів, що призводить до зменшення рівня відповідальності виконавців за роботу; в) використання лише в невеликих за розмірами підприємствах; г) універсальність підготовки і компетентності працівників усіх підрозділів апарату управління; д) усі відповіді неправильні.
4.Відправним пунктом мотивації є: а) цілеспрямована поведінка; б) незадоволена потреба; в) виробниче завдання; г) зміна поведінки.
5.Соціальне партнерство на підприємстві означає: а) гарантію права власності; б) визнання взаємної залежності контрагентів та їх співробітництво; в) дотримання зобов'язань підприємства перед клієнтами; г) зобов'язання підприємства перед державою.
6.Система участі персоналу в прибутках передбачає: а) відбір працівників з найвищою продуктивністю праці для преміювання; б) Пошук резервів скорочення собівартості продукції; в) Розподіл додаткового прибутку, отриманого від підвищення продуктивності або якості, між персоналом і компанією у визначених пропорціях; г) удосконалення системи преміювання; д) усі відповіді неправильні.
7.Професійний розвиток-це: а) процес підготовки працівника до виконання нових виробничих функцій, для обіймання нових посад і вирішення нових завдань, набуття нової професії; б) виявлення лінійним керівником менеджером з персоналу інноваційного потенціалу працівника; в) бажання набуття працівником нової професії та прагнення до виконання нових виробничих функцій; г) заходи щодо виявлення креативних рис особистості та їх розвитку; д) усі відповіді неправильні.
8.Корпоративна культура - це: а) неформальні процедури, які поширені на підприємстві і поділяються переважною більшістю персоналу, що працює тут тривалий час; б) термін, тотожний філософії бізнесу; в) зведений до ідеалу досвід минулої успішної діяльності, що підтримується вищим керівництвом компанії; г) сформовані еталони поведінки і ціннісні установки усіх категорій персоналу, настрої, сформовані традиції, способи ведення бізнесу, які у комплексі є способом життя компанії; д) усі відповіді неправильні.
9.Складне поведінкове явище, що означає непередбачувані відстрочування, проблеми, додаткові витрати та нестабільність процесу стратегічних змін в організації, - це: а) стратегія диверсифікації; б) опір змінам в організації; в) управлінський конфлікт; г) антикризовий менеджмент.
10.Оцінювання виконання стратегії в першу чергу передбачає: а) з’ясування, наскільки обрані параметри контролю і визначений для них бажаний стан відповідають встановленим цілям підприємства і обраній стратегії; б) порівняння цілей з поточним станом середовища, в якому функціонує підприємство; в) визначення можливості досягнення стратегічної мети при забезпеченні досягнення встановлених цілей; г) з’ясування, наскільки досягнуті результати обраних параметрів контролю відповідають встановленим цілям підприємства та обраній стратегії; д) усі відповіді неправильні.
11.Головним критерієм оцінювання стратегії є: а) досягнення поставлених цілей; б) ринкова частка підприємства; в) висока рентабельність підприємства; г) перевиконання плану обсягу продажів.
12.Завдання вищого менеджменту в процесі розробки стратегії підприємства полягають в: а) визначенні основних етапів і послідовності формування стратегії; б) максимальному залученні працівників організації до розробки стратегії; в) визначенні загальних цілей розвитку підприємства і основних способів їх досягнення; г) усі відповіді правильні; д) усі відповіді неправильні.
13.У диверсифікованих компаніях структура управління передбачає наявність: а) чотирьох рівнів менеджменту; б) трьохрівневого менеджменту; в) відділу стратегічного менеджменту на чолі з менеджером, який керує прийняттям стратегічних рішень; г) посади заступника генерального директора з питань стратегічного менеджменту; д) усі відповіді неправильні.
14.Стратегічна організаційна структура управління повинна бути: а) функціональною, централізованою, ієрархічною і стабільною; б) лінійно-функціональною з чітким розподілом праці, спеціалізованою діяльністю і стандартизацією обов’язків; в) децентралізованою, гнучкою, універсальною, орієнтованою на розв’язання проблем; г) лінійною з необмеженими централізованими формами і методами контролю. д) купівля інформації у спеціалізованих установ.
15.Де переважно використовуються дивізіональні організаційні структури управління? а) в управлінні великими організаціями; б) в управлінні спільними підприємствами; в) в управлінні малими підприємствами; г) в управлінні великими багатопрофільними організаціями зі значною кількістю виробничих і комерційних відділень; д) усі відповіді неправильні.
16.Використання продуктових організаційних структур управління виробництвом ефективне за таких умов: а) акцент компанії на збутовій діяльності; б) високий рівень інноваційної та інвестиційної активності; в) значні масштаби виробництва та широкий асортимент продукції; г) формування і реалізація комбінованої стратегії розвитку; д) усі відповіді неправильні.
17.Адаптивні організаційні структури управління ефективні у таких випадках: а) продукція має короткий життєвий цикл і часто змінюється; б) функціональні підрозділи чітко виконують традиційні формалізовані обов'язки; в) високий рівень централізму в управлінні забезпечує координацію діяльності підрозділів; г) підприємство працює на ринку стандартизованого продукту і має значні масштаби діяльності; д) усі відповіді неправильні.
18.Матричні організаційні структури ефективні за таких умов: а) наявність надійної збутової мережі; б) вузький асортимент продукції та значні масштаби виробництва; в) значні масштаби виробництва і наявність дочірніх компаній; г) короткий життєвий цикл продукції та часта змінюваність асортименту; д) усі відповіді неправильні.
19.Мотиваційна система є ефективною, якщо гармонізуються такі питання: а) мінімізовані можливі негативні наслідки доброго виконання роботи; працівники впевнені, що добре виконання роботи приведе до вищої оплати; винагороди розглядаються у тісному зв'язку з успішним виконанням роботи; б) грошова винагорода змінюється залежно від рівня виконання роботи, а інші чинники враховувати необов'язково. в) політика заробітної плати тісно пов'язана із розширенням джерел інвестування підприємства, а винагороди розглядаються у тісному зв'язку з успішним виконанням роботи; г) високий рівень грошової винагороди сприймається як закономірність, а внутрішні винагороди не є обов'язковими.
20.При розв’язанні конфліктів, які можуть виникати на підприємстві в разі реалізації стратегічних змін менеджери ні в якому разі не повинні використовувати варіант поведінки: а) гостра конкуренція; б) компроміси; в) співробітництво; г) уникнення; д) усі відповіді неправильні.
21.Тактика впровадження бажаних змін на підприємстві може приймати наступні форми: а) примушування, коли результат в умовах дефіциту часу необхідно отримати досить швидко; б) переконання, коли є достатньо часу для роз’яснень, обґрунтування і роз’яснення доцільності змін; в) залучення, коли до вироблення і прийняття рішень про необхідні і доцільні зміни залучається весь персонал і на всіх етапах; г) усі відповіді правильні; д) усі відповіді неправильні.
22.Що найважче піддається змінам на підприємстві? а) організаційна культура; б) організаційна структура; в) організаційна політика, правила і процедури; г) технологія виробництва продукції.
23.Система стратегічного контролю призначена для: а) забезпечення щоденного контролю за результатами діяльності кожного підрозділу зокрема і підприємства в цілому та оцінки цих результатів з точки зору досягнення стратегічних цілей; б) виявлення і оцінки правильності дій з реалізації стратегії; в) з’ясування, чи приведе реалізація конкретної стратегії до поставленої мети; г) усі відповіді неправильні.
24.Система стратегічного контролю повинна обов’язково включати наступні елементи: а) 1. Комплекс показників реалізації стратегії. 2. Підсистему моніторингу. 3. Підсистему аналізу і порівняння. 4. Підсистему оцінки результатів і розробки коригуючих дій. б) 1. Визначення індикаторів ефективності. 2. Побудова системи вимірювання і моніторингу. 3. Створення системи аналізу результатів. 4. Створення системи оцінки результатів. 5 Створення системи корекції стратегії. в) 1. Встановлення комплексу контрольованих параметрів стратегії. 2. Створення системи моніторингу і вимірювання. 3. Створення системи аналізу результатів. Створення системи оцінки результатів. 5. Створення системи інтерпретації комплексу отриманих оцінок. 6. Створення системи перегляду і корекції стратегії. г) 1. Перелік встановлених цілей. 2. Контроль результатів. 3. Оцінку результатів. 4. Корекцію результатів.
25.Перегляд стратегії здійснюється в тому разі, коли: а) коли зміни в оточуючому середовищі підприємства призвели до того, що реалізація стратегії не забезпечує досягнення встановлених цілей; б) причини незадовільної роботи підприємства криються в його структурі і функціональних системах забезпечення діяльності; в) невиконання встановлених тактичних і стратегічних цілей спричинене недоліками на рівні окремих технологічних операцій і процесів; г) система інформаційного забезпечення реалізації стратегії працює незадовільно. Індивідуальне завдання 9.1 Мета завдання: проведення аналізу ефективності системи стратегічного управління підприємства – об’єкта дослідження. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління охарактеризувати особливості формулювання критеріїв ефективності системи стратегічного управління підприємства, знайти приклади визначення критеріїв ефективності на вітчизняних і зарубіжних підприємствах, визначити у якій мірі дані критерії сприяють досягненню встановлених цілей підприємств, обґрунтувати застереження використання критеріїв ефективності, сформулювати критерії ефективності вибраної стратегії підприємства – об’єкта дослідження. Індивідуальне завдання 9.2 Мета завдання: дослідження взаємозв’язку стратегії розвитку і організаційної структури управління підприємства. Самостійна робота: на основі аналізу сучасної наукової та періодичної літератури з проблем стратегічного управління визначити сутність взаємодії “стратегія – організаційна структура управління”, розкрити питання: “Для яких стратегій прийнятна та чи інша організаційна структура управління?”, охарактеризувати стратегічні переваги і недоліки розглянутих структур (табл.9.1), обґрунтувати проблему відповідності стратегії розвитку і структури управління українських підприємств та що необхідно для організаційного забезпечення їх функціонування у стратегічному режимі. Таблиця 9.1
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 468; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.104.98 (0.019 с.) |