Споживчий попит та заощадження населення

 

Споживчий попит є головним компонентом сукупного попиту і представляє собою платоспроможний попит населення на споживчі товари.

 

	Споживання(споживчі витрати) - це витрати домо-господарств на придбання товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб.

 

 

Послуги

Основні закономірності споживання:

 

Ø чим менший безподатковий дохід домогосподарств, тим більша його частка витрачається на поточне споживання та житло;

Ø із зростанням доходу збільшуються витрати на більш якіс-не харчування (проте існує межа витрачання додаткових грошей на харчування);

Ø споживчі витрати на одяг, товари тривалого користування, відпочинок зростають швидшими темпами, ніж дохід;

Ø за умов платності освіти і охорони здоров’я їх частка у спо-живчих витратах дедалі збільшується.

 

Заощадження - це неспожита частина особистого безподаткового доходу.

 

Графічне зображення функцій споживання і заощаджень представ-лено на рис. 5.1.

 

Функція споживання

Функція заощаджень

Рис. 5.1. Функції споживання і заощадження

		Середня схильність до заощадження
			Середня схильність до заощадження(ССЗ) - частка безподаткового доходу (Д), яка спрямовується на заощадження (З), ви-ражена у відсотках.
		Так як   Д = С + З		ССС + ССЗ = 100% або ССС + ССЗ = 1

 

Закономірність - середня схильність до споживання перевищує граничну схильність до заощаджень.

		ССС > ССЗ
		Гранична схильність до споживання
			Гранична (додаткова) схильність до спожи-вання(ГСС) - показує, яка частка додатково-го доходу спрямовується на додаткове спожи-вання.

 

 

		Гранична (додаткова) схильність до за-ощадження(ГСЗ) - показує, яка частка до-даткового доходу направляється на додаткові заощадження.
		ГСС + ГСЗ = 100% або ГСС + ГСЗ = 1
		Так як DД = DС + DЗ

 

Тенденція - із зростанням доходу зростають одночасно і спожи-вання, і заощадження, але при цьому гранична схиль-ність до споживання зменшується, а гранична схиль-ність до заощаджень, навпаки, збільшується. Нижче наведена схематична інтерпретація цієї загальносвіто-вої тенденції:

 

 

Недохідні фактори споживання та заощадження

 

Крім доходу на обсяги споживання і заощадження впливають на-ступні фактори:

 

1.	Багатство	-	чим більше розмір вже накопиченого багат-ства (нерухомого майна і фінансових засо-бів), тим менше стимули до заощаджень.
2.	Податки	-	чим менший розмір податків, тим більший безподатковий дохід і відповідно збільшу-ється можливості як споживання, так і за-ощадження.
3.	Відраху-вання на соціаль-не стра-хування	-	збільшення цих відрахувань призводить до скорочення поточного споживання і за-ощадження, але водночас чим краща систе-ма соціального забезпечення, тим менші за-ощадження населення протягом трудового життя.
4.	Рівень цін	-	зростання цін веде до скорочення спожи-вання і заощадження, та навпаки.
5.	Очіку-вання	-	якщо очікування населення щодо майбут-ніх змін цін, доходів, виникнення дефіциту несприятливі, домашні господарства зму-шені створювати резервні запаси, тим са-мим збільшуючи поточне споживання і зменшуючи заощадження. Очікування при-росту грошових доходів у майбутньому та-кож активізує споживчий попит в поточно-му періоді.
6.	Спожив-ча забор-гованість	-	чим більша споживча заборгованість, тим менш обсяги споживання і заощаджень, і навпаки.
7.	Відсотко-ва ставка	-	при зростанні відсоткової ставки поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що водночас збільшить майбут-нє споживання.

Додатковий обсяг споживання (DС) можна знайти за формулою:

	DС = DСА + ГСС ´ DД

 

 

де С_А - автономне споживання, яке залежить лише від недохідних факторів.

 

Додатковий обсяг заощадження (DЗ) можна обчислити за форму-лою:

	DЗ = DЗА + ГСЗ ´ DД

 

 

де З_А - автономне заощадження, яке залежить тільки від недохідних факторів.

 

Під впливом недохідних факторів криві споживання і заощаджень зміщуються вниз або вгору.