Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Провідники, напівпровідники та діелектрики.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Розподіл металевих і неметалевих твердих тіл на провідники, напівпровідники й діелектрики за однією з ознак проводиться на підставі значень їх питомого опору ρ при температурі +20 °С, причому як умовні границі розподілу приймаються: провідники 10-8 – 10-5 Ом∙см; напівпровідники 10-5 – 10+10 Ом∙см; діелектрики 10+10 – 10+17 Ом∙см (рис. 1.20). Провідникові матеріали. Електротехнічні провідникові матеріали поділяються на дві групи. До першої групи належать матеріали з малим питомим опором, 10-8 – 10-5 Ом∙см. Вони повинні мати малий температурний коефіцієнт опору, достатню механічну міцність і стійкість щодо корозії. До цієї групи належать мідь та алюміній. Мідь внаслідок малого питомого опору, достатньої механічної міцності, стійкості до корозії та доброї оброблюваності широко застосовується у вигляді дроту, провідників різного призначення, шин тощо. Алюміній, незважаючи на гірші електричні та хімічні властивості, широко застосовується в електротехнічній промисловості. Якщо замінимо мідні проводи алюмінієвими цієї ж довжини з однаковими опорами, переріз останніх на 60 % більший, а вага на 52 % менша, ніж у мідних. Для ліній електропересилання широко застосовують алюмінієві проводи з внутрішніми сталевими дротами (линвами) – сталеалюмінієві. Сталеві линви призначені для посилення механічної міцності. Сталеві проводи, внаслідок великого питомого опору, застосовують тільки для ліній невеликої довжини й потужності та деяких ліній зв'язку. До другої групи провідникових матеріалів належать матеріали з високим питомим опором; сплави, наприклад, ніхром (нікель-хром-залізо), фехраль (залізо-хром-алюміній) тощо. Внаслідок стійкості до високих температур вони застосовуються для виготовлення нагрівальних елементів, реостатів тощо. Манганін (86 % міді, 12 % марганцю, 2 % нікелю) має дуже малий температурний коефіцієнт опору й великий питомий опір, – і широко застосовується у вимірювальній техніці для виготовлення еталонних котушок опору тощо. Напівпровідникові матеріали. Ці матеріали займають проміжне місце між провідниковими матеріалами та діелектриками (ізоляторами). їх питомий електричний опір лежить у межах 10-5 – 10+10 Ом∙см. В електротехніці найбільше застосовують такі напівпровідникові матеріали, як германій, кремній, селен та інші. Діелектрики (ізолятори) – це матеріали, які практично не мають (за нормальних умов) позитивних чи негативних вільних носіїв електрики (електричного струму). Питомий опір таких матеріалів становить 10+10 і більше Ом∙см. До цієї групи матеріалів належать пластмаси і гуми, лаки та емалі, слюда та матеріали на основі слюди, азбест та матеріали на його основі, керамічні матеріали, порцеляна, скло, електроізоляційні олії, смоли, бітуми, асфальти, лакотканини та інші матеріали. Напруженість поля, за якої відбувається пробій діелектрика, називається електричною міцністю діелектрикаЕ пр, а напруга – пробивною напругоюU пр . Відношення пробивної напруги до товщини h діелектрика в місці пробою дорівнює напруженості поля під час пробою, тобто електричній міцності:
Електрична міцність вимірюється в кВ/см або кВ/мм. В табл. 1.3 наведені значення електричної міцності деяких твердих і рідких діелектриків під час тривалої дії змінного електричного поля частотою = 50 Гц. Напруженість електричного поля, яка допускається в діелектрику (ізоляторі) при його застосуванні в електротехнічних установках, називається допустимою напруженістю. Для надійної роботи електроустановок потрібно, щоб допустима напруженість була в декілька разів менша від електричної міцності. Таблиця 1.3 Електрична міцність деяких ізоляційних матеріалів
Елементи електричних кіл Сукупність пристроїв, що утворюють шляхи для електричного струму, електромагнітні процеси в яких можна описати за допомогою понять ЕРС, струму, напруги та параметрів окремих ділянок (опорів), називають електричним колом. Схема електричного кола показана на рис. 1.21. Джерелами електричної енергії є пристрої, в яких механічна, теплова, хімічна, ядерна та інші види енергії перетворюються на електричну. Такими є електричні генератори, гальванічні елементи, акумулятори, термоелементи тощо. Приймачами електроенергії є пристрої, в яких електрична енергія перетворюється на інші види енергії: механічну (в електродвигунах), теплову (в електричних печах і нагрівальних пристроях), хімічну (у пристроях хімічної технології), акустичну (в радіоприймачах), світлову (в електричних лампах) тощо. Найпростіші електричні явища відбуваються в колах постійного струму, в яких у загальному випадку проходять електричні струми провідності (в металах та електролітах) та переносу (наприклад, в електронних лампах). ЕРC, напруги та струми в колах постійного струму будемо позначати великими літерами Е, U, І. Джерело ЕРС. На рис. 1.22, а позначене джерело ЕРС Е з внутрішнім опором r 0. Таке джерело називають реальним. Залежність напруги на його клемах від струму навантаження називається зовнішньою характеристикою джерела (рис. 1.22, б):
При незмінній Е від струму напруга U на клемах джерела буде менша від Е на значення спаду напруги (D U = r 0 I) на внутрішньому опорі. У неробочому режимі, коли опір навантаження вимкнений (R H ®∞), I = 0, а U = Е; в режимі короткого замикання, коли опір навантаження дорівнює нулеві (R H = 0), напруга U = 0, і струм значно зросте й буде дорівнювати струму короткого замикання: I = І к = Е / r 0. Якщо внутрішній опір джерела дуже малий і ним можна нехтувати (r 0 0), то таке джерело називається ідеальним джерелом електроенергії. Напруга на його клемах не залежить від струму навантаження і завжди дорівнює Е. Зовнішня характеристика такого джерела показана на рис. 1.23, б. Ця характеристика відповідає джерелам електроенергії дуже великої потужності (теоретично нескінченно великої). Цей режим відзначається також і у реальних джерелах електроенергії (скінченої потужності) за наявності в них автоматичних регуляторів напруги, які підтримують напругу на клемах генератора (чи на клемах споживача) незмінною під час зміни навантаження у широких межах. Зовнішня характеристика таких генераторів приблизно виглядає так, як показано на рис. 1.23, в. Тут Е, за рахунок автоматичного регулювання, зростає на величину DU при збільшенні I, і величина U практично залишається постійною. Помножимо ліву і праву сторони рівняння (1.48) на значення струму I, одержимо:
в (1.49) компонента D Р 0= r 0 I 2 – це потужність, яка витрачається на внутрішньому опорі джерела електроенергії; компонента Р = UI – та частина потужності, яка передається зовнішньому споживачу R H. Отже, значення ЕІ із закону збереження балансу потужностей є потужністю джерела електроенергії – потужністю генератора:
У формулі (1.50) Е та I на схемі мають однакове спрямування. Якщо спрямування Е та I різні, то потужність джерела буде РГ = – ЕІ. Отже, під час визначення P потужності в джерелах електричної енергії необхідно враховувати умовно-додатні напрями струмів (рис. 1.24). Якщо спрямування ЕРС і струму збіжні, то умовно вважають, що джерело ЕРС працює в режимі генератора, в протилежному випадку – в режимі споживача. Дійсний режим роботи k -го джерела ЕРС може бути визначений після підставляння числових значень струмів Іk та ЕРС Еk з врахуванням їх знаків. В результаті числового розрахунку, якщо Р Г > 0 – то джерело електроенергії працює в режимі генератора – віддає електричну енергію в зовнішнє коло і, якщо P Г< 0 – джерело працює в режимі приймача – споживає електричну енергію. Двополюсник. Частина електричного кола з двома зовнішніми затискачами (полюсами), якими вона від’єднується до електричної схеми, називається двополюсником. Двополюсники, які не мають джерел електричної енергії, називають пасивними (рис. 1.25, а), а двополюсники, які мають джерела енергії, – активними (рис. 1.25, б). Крім двополюсників, у електричних схемах зустрічаються чотириполюсники та багатополюсники. Чотириполюсник – це елемент електричного кола (чи схема), яка має чотири затискачі (полюси), якими вмикається до електричного кола (наприклад, однофазний трансформатор, двопровідна лінія пересилання електричної енергії тощо (рис. 1.25, е)). Багатополюсник – це елемент чи, в загальному випадку, частина схеми (підсхема), яка має n полюсів, якими вмикається до електричної схеми (наприклад, багатообвитковий трансформатор, багатополюсні електричні схеми тощо) (рис. 1.25, г). Вузол – це точка в електричному колі, в якій сходяться три або більше вітки. Кількість вузлів у електричному колі позначають літерою q. Вітка в електричному колі – це послідовне сполучення елементів (ЕРС, резисторів чи інших споживачів) між двома вузлами. У вітці завжди протікає тільки один струм. Важливо знати, скільки є віток в електричній схемі, отже, і скільки в схемі є струмів. Кількість віток у схемі (електричному колі) позначають літерою р. Замкнений контур в електричному колі – це замкнений шлях, який проходить по декількох вітках (двох або більше). Кількість замкнених контурів в електричних колах (схемах) позначають літерою n. Новий контур враховується, якщо у нього входить хоча б одна вітка, яка не увійшла в інші контури. Між цими трьома величинами (вузол, вітка, замкнений контур) для будь-якого електричного кола існує співвідношення:
Справедливість рівності (1.51) очевидна для кола, яке складається з трьох віток і має два вузли (рис. 1.26). Приєднуючи до цього кола нову вітку між двома вузлами або між вузлом і довільною точкою кола, чи, нарешті, між довільними точками кола, ми збільшуємо кількість незалежних контурів (n) на одиницю. Значення р – (q – 1) теж збільшується на одиницю. Отже, для всіх схем (рис. 1.26) рівність (1.51) є справедлива, звідси випливає її справедливість для будь-якого складного кола.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 531; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.22.241.60 (0.009 с.) |