Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зв'язок зарядів тіл з їх електричним полем. Теорема гаусса. Постулат максвеллаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Досліджуючи електричне поле в речовині, необхідно враховувати її електричні властивості. Речовини за своїми електричними властивостями поділяють на три основні групи – провідні речовини, діелектрики (ізоляційні речовини) й напівпровідникові речовини (напівпровідники). Провідні речовини – це такі, які володіють значною кількістю вільних заряджених елементарних частинок (електронів або додатних чи від'ємних іонів), які починають упорядковано рухатись під дією електричного поля, створюючи тим самим в речовині впорядкований електричний струм. Основною властивістю провідних речовин є електропровідність – це властивість проводити електричний струм під дією постійного чи змінного електричного поля. Діелектриками називають речовини, в яких вільних заряджених частинок є, практично, дуже мало й на перший план під дією електричного поля виступає явище поляризації, а струмом вільних заряджених частинок можна знехтувати. Напівпровідникові речовини знаходяться за значенням електропровідності між провідниками й діелектриками. Вони широко застосовуються в електронній техніці. Однорідним називають середовище, яке у всіх елементах об'єму має однакові фізичні властивості. Ізотропним називають середовище, яке в кожному елементі об'єму має однакові властивості у всіх напрямках. Теорема Гаусса. Допустимо, що нерухоме заряджене тіло із зарядом q розташоване в однорідному ізотропному діелектрику. Діелектрик будемо вважати ідеальним, тобто таким, що не володіє електропровідністю. Уявимо в електричному полі поверхню S, обмежену контуром l, яка пронизується силовими лініями електричного поля (рис. 1.2, а). Розглянемо замкнену поверхню, яка обмежує частину простору, в якому знаходиться тіло з зарядом q. Замкнена крива подана на рис. 1.2, б (пунктирна лінія) – це слід цієї поверхні в площині рисунка. Теорема Гаусса і встановлює зв'язок між потоком вектора крізь цю замкнену поверхню із зарядом q таким співвідношенням:
Отже, теорема Гаусса формулюється так: потік вектора напруженості електричного поля крізь замкнену поверхню в однорідному ізотропному діелектрику дорівнює відношенню електричного заряду, який знаходиться всередині цієї поверхні, до абсолютної діелектричної проникності діелектрика. Діелектричну проникність ε будь-якої речовини прийнято порівнювати з діелектричною проникністю пустоти (електричною сталою ε0) Відношення ε до ε0 позначають εr і називають відносною діелектричною проникністю речовини, яка показує в скільки разів у цьому середовищі сила взаємодії між зарядами менша, ніж у вакуумі. Це величина безрозмірна [-]. Отже, , чи . Значення відносної діелектричної проникності для деяких діелектриків наведені в табл. 1.1. Таблиця 1.1 Значення ε для деяких діелектриків
Використовуючи теорему Гаусса (1.2), визначимо напруженість електричного поля нерухомого точкового заряду q (рис. 1.3, а), розташованого в пустоті (чи в ідеальному діелектрику з проникністю ε0). Остаточно напруженість відокремленого точкового заряду q на відстані r визначиться так:
Закон Кулона. Якщо помістити в точку А поля заряду q1 (рис. 1.3, б) другий точковий заряд q2, то на нього буде діяти механічна сила = ∙ q2, і враховуючи (1.3), отримаємо:
Одержану залежність називають законом Кулона. Згідно з цим законом два точкові заряди q1 і q2 в пустоті взаємодіють з силою , пропорційною добуткові зарядів q1 та q2 і зворотно пропорційною квадрату відстані між ними (). Ця сила напрямлена по лінії, яка з'єднує ці точкові заряди. Якщо заряди мають однакові знаки, то вони відштовхуються, а якщо різні знаки – то вони притягуються. Постулат Максвелла. Теорема Гаусса встановлює зв'язок між зарядом q тіла й електричним полем, що його оточує, тільки для однорідного й ізотропного діелектрика й для електростатичного поля. Дуже важливим є узагальнення цього зв'язку для будь-якого діелектрика, в загальному неоднорідного й неізотропного, що можливо при введенні нової фізичної величини-вектора електричного зміщення () в діелектрику. Цей зв'язок може бути застосований також для полів, змінних в часі. Розглянемо процеси в діелектрику при внесенні його в зовнішнє електричне поле. В цьому випадку на заряджені частинки, які входять до складу молекул речовини, з боку поля будуть діяти механічні сили. Відбувається поляризація діелектрика, ступінь якої в даній точці характеризується векторною величиною, що називається поляризованістю або інтенсивністю поляризації, і позначається літерою Р. Позначимо через вектор, що дорівнює сумі векторів ε0 + :
і назвемо його вектором електричного зміщення. Згідно з постулатом Максвела:
Отже, потік вектора електричного зміщення крізь замкнену поверхню в напрямі зовнішньої нормалі дорівнює вільному електричному заряду q, який знаходиться всередині цієї замкненої поверхні. Співвідношення (1.6) називають узагальненою теоремою Гаусса або постулатом Максвелла, який одержав це співвідношення. Воно справедливе для всіх без винятку середовищ, а також для як завгодно змінних електричних полів, що враховується вектором . Тоді співвідношення між і набирає вигляду:
де ε – абсолютна діелектрична проникність середовища в точці, де розглядаються величини та .
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 376; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.200.114 (0.009 с.) |