Хто на фінансовому ринку може виступати у ролі емітента.

Хто на фінансовому ринку може виступати у ролі емітента?

а) фізичні та юридичні особи:

б) суб'єкти господарювання;

в) домашні господарства;

г) юридичні особи.

3. На фінансовому ринку може виступати чи виступає у ролі інвестора:

а) фізичні та юридичні особи;

б) суб'єкти господарювання;

в) домашні господарства;

г) юридичні особи.

Які функції виконує держава на фінансових ринках?

а) консультаційні;

б) інформаційні;

в) регулювання та контролю;

г) перерозподілу коштів між суб'єктами господарювання.

Як здійснюється посередницька діяльність інвестиційної компанії?

а) шляхом акумуляції коштів юридичних та фізичних осіб (вклади, депозити) та розміщення їх у прибуткові активи;

б) виступає посередником між різними інвесторами;

в) виступає посередником між індивідуальними інвестора­ми та позичальниками;

г) разом а) і в).

Яке визначення Ви вважаєте вірним?

а) банк — це посередник грошового ринку;

б) банк — це підприємство, яке виготовляє гроші;

в) банк — це фінансова установа, що бере участь в процесі створення кредитних і депозитних грошей;

г) банк — це місце, де акумулюються заощадження населення;

д) разом а) і в).

7. Вексельне поручительство, яке здійснює особа, що бере на себе відповідальність за виконання вексельних зобов'язань іншої особи (акцептанта, векселедавця, індосанта), — це:

а) Аваль;

б) Авізо;

в) Індосамент;

г) Трансферт;

д) Тратта.

8. Спеціальний запис на цінному папері, векселі, чеку, що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи, визна­чається як:

а) Акцепт;

б) Трансферт;

в) Індосамент;

г) Авізо;

д) Аваль;

е) Варант;

ж) Депорт.

При біржовому хеджуванні використовується поняття базис. Що це означає?

а) найменшу ціну;

б) різницю між найбільшою і найменшою цінами;

в) різницю між ринковою та біржовою ціною;

г) постійну ціну.

10. Додаткова винагорода з чистого прибутку, яка випла­чується членам правління, директорам, керівним службовцям акціонерних товариств, банків, фінансових компаній, відома як:

а) дизажіо;

б) тантьєма;

в) альпарі;

г) дотація;

д) валоризація.

11. Ринок фінансових послуг - це:

а) сукупність ринків та інших інститутів, що використовуються для здійснення фінансових угод, обміну активами і ризиками;

б) грошовий ринок, до якого належать ринки цінних паперів та інших фінансових інструментів, валютний ринок, ри­нок позичкового капіталу;

в) мережа спеціальних інститутів, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар;

г) ринок, на якому продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів.

12. До основних критеріїв розрахунку початкової ціни па­кетів акцій ВАТ, що підлягають продажу за грошові кошти на ко­мерційних конкурсах, належать:

а) номінальна вартість пакетів акцій;

б) прибутковість роботи підприємства та динаміка прибут­ковості;

в) основні напрями діяльності товариства;

г) розмір статутного фонду акціонерного товариства;

д) балансові показники вартості основних та оборотних за­собів, кредиторської заборгованості;

е) котирування акцій ВАТ на біржовому та позабіржовому ринках;

ж) Загальний обсяг емісії цінних паперів, випущених емітентом.

13. Цінні папери, обіг яких дозволено на території України, можуть випускатися в таких формах:

1. Тільки в документарній формі.

2. Тільки в бездокументарній формі.

3. У документарній та бездокументарній формах.

14. Регулювання ринку фінансових послуг в Україні здійснюється:

а) Верховною Радою України, Національним банком Ук­раїни, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів;

б) Державною комісією з цінних паперів та фондового рин­ку, Державним комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю;

в) антимонопольним комітетом;

г) всі разом.

15. Валютні ринки - це:

а) офіційні центри, в яких зосереджено торгівлю валютою;

б) специфічна сфера товарних відносин, де об'єктом опе­рації є наданий в позичку грошовий капітал і формується попит та пропозиція на нього;

в) сукупність конверсійних та депозитно-кредитних опе­рацій у іноземних валютах, що здійснюються між контра­гентами - - учасниками валютного ринку за ринковим курсом або відсотковій ставці;

г) специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом опе­рацій є цінні папери.

16. Учасниками валютного ринку є:

а) юридичні та фізичні особи, що займаються зовнішньоеко­номічною діяльністю;

б) центральні, комерційні, спеціалізовані банки та небанківські установи;

в) валютні біржі, валютні брокерські фірми;

г) комерційні банки, центральні банки, великі міжнародні банки;

д) фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції;

е) компанії, що здійснюють закордонні вкладення активів;

ж) всі перелічені

17. На валютному ринку відбуваються наступні операції:

а) з опціоном і „спот”;

б) форвардні і ф'ючерсні;

в) конверсійні;

г) всі разом.

18. Хеджування - це:

а) страхування від неприємних змін ринкової кон'юнктури;

б) операції обміну однієї валюти на іншу;

в) операції з векселями та іншими цінними паперами;

г) система безготівкових розрахунків за товари, цінні папе­ри та надані послуги шляхом заліку взаємних вимог.

19. Відповідно до чинного законодавства України форму випуску цінних паперів визначає:

1. Національний банк України.

2. Державна комісія з цінних паперів та фондово­го ринку.

3. Емітент.

4. Інвестор.

20. Чим відрізняється діяльність ощадних банків від діяль­ності універсальних комерційних банків?

а) сукупністю операцій, що виконують банки;

б) орієнтацією на обслуговування фізичних осіб;

в) відсутністю у переліку цілей досягнення максимального прибутку;

г) нічим не відрізняються.

21. Чи мають бути включені в інформацію про емі­сію акції підприємств відомості про можливі фак­тори ринку?

1Так.

2.Ні

3. За згодою емітента.

22. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що по відношенню до статутного фонду акціонерного товариства перевищує:

а) 5%.

б) 10%.

в) 15%.

г) 30%.

д) 50%.

23. Діяльність держави, що спрямовується на регламен­тацію міжнародних розрахунків та порядку здійснення угод з ва­лютними цінностями називається:

а) валютний кліринг;

б) валютний демпінг;

в) валютне регулювання;

г) валютний паритет.

Сутність попиту на гроші та його складові

а) попит на гроші — прагнення економічних суб'єктів мати в своєму розпорядженні певну, заздалегідь визначену суму грошей. Складовими частинами попиту на гроші виступа­ють касові залишки, які можуть бути використані для по­точних платежів, зокрема, трансакційний залишок гро­шей для реалізації угод, а також спекулятивний залишок та інші заощадження;

б) попит на гроші — це попит на запас грошей на відміну від попиту на грошовий прибуток. Поточна каса і заощадження суб'єктів грошових відносин формують попит на гроші;

в) попит на гроші оцінюється суб'єктами грошових відно­син по-різному, в залежності від структури витрат, тому загальне поняття попиту на гроші не визначається;

г) попит на гроші — це попит на грошовий прибуток. Він складається з очікуваних надходжень при здійсненні ви­робничих і комерційних угод.

37. Фактори, що впливають на формування попиту на гроші:

а) структура особистого споживання, стан розвитку грошо­вого і кредитного ринку, бажання мати спекулятивний за­лишок грошей;

б) структура споживання, обсяги угод, періодичність гро­шових надходжень і платіжних зобов'язань, можливість отримання прибутку від грошових вкладень, доступність позичкових коштів;

в) попит на гроші формується незалежно від зовнішніх фак­торів, він спричинюється особистими потребами і смаками;

г) інфляційні очікування, товарний дефіцит, наявність спе­кулятивних планів.

В чому полягає призначення банківської процентної ставки за кредит?

а) плата за здійснення кредитування з урахуванням впливу кредитних ризиків, джерело доходів і прибутку банку;

б) плата за використання кредитних ресурсів банку;

в) джерело поповнення статутного фонду банку;

г) джерело надходжень коштів для платежів податків банку до бюджетів усіх рівнів.

Що є джерелом сплати позикового проценту?

а) позиковий капітал;

б) прибуток кредитора;

в) прибуток на позиковий капітал;

г) прибуток позичальника.

 

Розв’язання.

Для розв’язання використовується формула:

Ц= ,

Де Ц – ціна акції,

D_{o –останній сплачений дивіденд}

_{r – ціна сплаченого капіталу}

_{k – щорічний темп приросту дивідендів}

Останній сплачений дивіденд може бути визначений з формули розрахунку коефіцієнту дивідендних виплат:

К=Д / Доход на акцію Д=К*Доход на акцію = 0,5*4=2 гр. од.

Визначаемо ціну акції

Ц=2(1+0,05)/(0,12-0,05)=30 гр. од.

Відповідь: ціна акції 30 гр. од.

 

Завдання 5

Визначте поточну доходність облігації з купонною ставкою 14%, номіналом 1000 гр. од. Поточна ціна облігації:

а)850 гр. од.

б)1200 гр. од.

Розв’язання.

Поточна доходність облігації визначається за формулою:

Пот.дох.=(Номінал*Куп.ставка)/Поточна ціна

 

Для облігації, що має поточну ціну 850 гр. од.:

Пот.дох.=(1000*14%)/850=16,5%

 

Для облігації, що має ціну 1200 гр. од.:

Пот.дох.=(1000*14%)/1200=11,7%.

 

Відповідь: Поточна доходність облігації: а)16,5%, б)11,7%.

 

Хто на фінансовому ринку може виступати у ролі емітента?

а) фізичні та юридичні особи:

б) суб'єкти господарювання;

в) домашні господарства;

г) юридичні особи.

3. На фінансовому ринку може виступати чи виступає у ролі інвестора:

а) фізичні та юридичні особи;

б) суб'єкти господарювання;

в) домашні господарства;

г) юридичні особи.