Сутність операцій з готівкою та операцій на строк на фінансовому ринку.

 

Біржові операції з цінними паперами, як і на фондових біржах світу, на українських біржах при угодах з цінними паперами допускаються до виконання наступні:

- касові (операції з готівкою);

- операції на строк;

- операції з премією;

- операції з опціоном.

Суть операцій з готівкою полягає в тому, оплата куплених цінних паперів

проводиться негайно чи виходячи з технічних причин у встановлені біржею строки (за облігаціями – на наступний день, за акціями – на 5 робочий день) за курсом, який складався в день укладання угоди.

Суть операцій на строк – кінцевий грошовий розрахунок за угодою здійснюється на біржі в день Х, проводиться в день У, визначений клієнтами.

Операції з премією та опціоном відрізняються одна від одної, головним чином, терміном здійснюваної операції (термін відстрочки платежу).

 

42. Брокери та ділери як посередники на фондовому ринку.

 

Брокерська діяльність – це діяльність щодо укладання угод з цінних паперів на основі угод комісії або доручення, брокер виступає посередником або агентом інвестора, що діє від імені клієнта та за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних.

Замовлення клієнта формується у вигляді клієнтської заявки, яка буває залежно від терміну виконання:

одноденна заявка

заявка на визначений термін (тиждень, місяць)

відкрита заявка (дійсна до моменту виконання)

Основні типи заявок:

ринкова заявка – заявка на купівлю або продаж визначеного виду цінних паперів за найбільш вигідною поточною ціною;

лімітна заявка – заявка з обмеженням ціни;

стоп-заявка – заявка брокеру здійснити купівлю або продаж цінних паперів в той момент коли ціна досягнення обумовленого в заказі рівня, тобто купити цінні папери, коли ціна зросте до визначеного в заявці рівня, або продати, коли ціна впаде.

лімітна стоп-заявка – це заявка, яка автоматично перетворюється в лімітну по досягненні деякої буферної ціни. При подачі такої заявки інвестор зазначає дві ціни – буферну (стоп-ціну) та граничну ціну виконання.

Заявки можуть містити застереження:

1.право брокера діяти на власний розсуд;

2.«виконати» або «відмінити», вона означає, що брокеру необхідно або виконати заявку в повному обсязі або вона анулюється;

3.«виконати негайно або відмінити», хоча б частину;

4.«тільки в повному обсязі», зазвичай така заявка використовується при купівлі значних обсягів цінних паперів. На відміну від попередніх заявок вона не передбачає негайне виконання;

5.«в момент відкриття або закриття», це застереження означає, що заявка виконується або в момент початку торгів на біржі або в момент закриття сесії;

6.«ціну не перевищувати і не знижувати», тобто ціна не може знижуватися.

Можлива маржинальна угода. Суть полягає в тому, що коли в інвестора не вистачає коштів для купівлі цп, він може перевищувати ліміт рахунку. Таким чином, інвестор отримує позичку в брокерській фірмі, а вона в свою чергу брокерський кредит в банку.

Дилерська діяльність пов’язана з діяльністю по укладанню угод від свого імені та за свій рахунок через публічне оголошення купівлі або продажу ЦП із зобов’язанням купити або продати їх по заявленим цінам. Основний доход дилерів-це різниця між цінами купівлі та продажу ЦП.

Роль дилерів на фондовому ринку полягає в тому, що здійснюючи операції на ринку, вони зменшують коливання цін та забезпечують ліквідність ринку ЦП.

Крім того, що дилери дають можливість інвестору в будь-який момент купити або продати ЦП, сприяють ціновій стабілізації та забезпечують ліквідність ринку, вони також надають інформ.послуги учасникам ринку, а на деяких ринках виступають в ролі ведучих аукціонів.

Тих, хто займаються дилерською діяльністю на ринку, часто наз. спекулянтами та маркетмейкерами. Торговців ЦП, які проводять операції з великими пакетами ЦП, як від свого імені, так і від імені клієнтів, наз. трейдерами.

Крім спекулятивних операцій, дилери здійснюють на ринку різні види ризикового та без ризикового арбітражу. Здійснення арбітражу приводить до вирівнювання цін на активи на різних ринках і до встановлення паритетних цін на взаємопов’язані активи. Залежно від того на якому часовому проміжку спекулянти проводять свої операції, їх наз.:

1) скальперами;

2) одноденний трейдер;

3) позиційний трейдер.

Скальпери – професійні торговці, які грають на мінімальних коливаннях цін, і отримують дохід за рахунок великих обсягів угод. Як правило, скальпери реалізують контракт через декілька хвилин або годин після його купівлі. Вони рідко переносять позицію на наступний день, грають на коливанні цін протягом однієї торговельної сесії.

Одноденний трейдер – як і скальпер утримує ринкову позицію протягом торговельної сесії і рідко залишає позиції до наступного робочого дня.

Позиційний трейдер – займає позицію на строковій угоді, і потім утримує її протягом певної кількості днів, тижнів чи місяців. У разі правильного прогнозу цін, він може отримувати значні прибутки.

Незалежно від того, на якому часовому проміжку реалізують свої стратегії посередники, тих, хто будує свої стратегії на основі тимчасової зміни цін на активи наз. спредерами.

 

43. Формування курсової вартості облігацій.

 

Облігація – це боргове зобов’язання, відповідно до якого позичальник гарантує кредитору виплату визначеної суми після закінчення певного терміну, а також виплату прибутку. Джерелами прибутку є виплачувані по них відсотки, а також різниця між ціною за якою вони купуються і продаються.

Ринковий курс облігації розраховується таким чином:

Р_к = Р_ц / Н * 100%,

де Р_ц – ринкова ціна облігації;

Н – номінальна вартість облігації.

Ринкова ціна (Р_ц) визначається за формулою:

 

Р_ц = Н * (1 + Д₀)^t / (1 + Д_а)^t = Н * 1 * с = Н * Р_к / 100% + с * Т(365 + t),

 

де t – кількість періодів до погашення; с – період купонних виплат за облігаціями, років; Т – період від виплати за купоном до здійснення угоди купівлі-продажу, днів; Д₀ – дохідність облігації; Д_а – дохідність акції.

Курс облігації залежить від номінальної вартості облігації, річного доходу, який вона приносить, рівня позикового відсотка, а також кількості років, що залишилися до погашення облігації.

Необхідно враховувати, що конвертована облігація коштує дорожче, ніж неконвертована, оскільки вона надає власнику додаткові права. Вартість конвертованої облігації можна розрахувати за формулою:

К_ц = Н / К_конв.,

де К_конв. – коефіцієнт конвертації, що розраховується як відношення конверсійної вартості до ринкової ціни і встановлюється як постійна величина на весь період конвертації.

Для розрахунку поточної дохідності облігацій і дохідності до погашення використовуються такі формули:

 

Поточна дохідність = Сума відсотків, сплачених за рік / Курсова вартість (ціна придбання) * 100%;

Дохідність до погашення = (Відсотковий дохід + Дисконт) / Курсова вартість * 100%

Середній курс облігації, за яким рівень доходів і рівень позикового відсотка однакові, буде дорівнювати номінальній вартості. Якщо рівень доходу за облігаціями нижчий за рівень позикового відсотка, то її середній курс буде меншим за номінальну вартість, а при рівні доходу більшому ніж позичковий відсоток – більшим.

 

44. Операції з премією та опціоном на фондовому ринку.

 

Як і на фондових біржах світу, на Українських біржах при угодах з цінними паперами допускаються до виконання операції з премією та операції з опціоном.

Операції з премією та опціоном відрізняються одна від одної головним чином терміном здійснюваної операції (термін відстрочки платежу). При операціях з премією відстрочка платежу на 1-3 місяці, при операціях з опціоном – на 1-9 місяців.

Операція з премією дає страховку лише покупцям цінних паперів, бо продавати їх не можна. Ціна А. складається з котирування їх при угодах на строк + величина премії.

Операції з опціоном дозволяють здійснювати угоди з цінними паперами як для покупця так і для продавця, використовуючи більш довгу відстрочку для прийняття кінцевого рішення. Існує метод продажу з опціоном при якому продавець, що запропонував цінні папери, може відмовитися від їх продажу, поступившись грошовою сумою у вигляді опціону на користь покупця, який не отримав у результаті угоди свою покупку.

Зміст типової угоди з маржою полягає в тому, що клієнт може придбати А. певних корпорацій лише взявши у борг у брокерській конторі чи у іншій фінансовій установі. Спекулятивні операцій з маржою здійснюються за акціями корпорації ймовірність підвищення курсу яких досить висока.

Опціон є двосторонньою угодою про передачу права на покупку або продаж певного базисного активу за визначеною ціною на певну дату, при цьому покупець опціону набуває права на покупку або продаж активу. Продавець опціону бере на себе зобов’язання продати або купити актив на вимогу покупця. За умовами опціону на продаж власник опціону має право продати акції особі, що виписала опціон за обумовленою ціною в обумовлений термін. Продавець опціону буде зобов’язаний купити ці акції, якщо цього зажадає власник опціону.

За умовами опціону на покупку власник опціону має право придбати А. у особи, яка виписала контракт за обумовленою ціною. Продавець опціону на покупку буде зобов’язаний продати акції, якщо того зажадає покупець опціону.

 

45. Шляхи державного регулювання фінансового ринку.

 

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:

- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

- нормативно-правового регулювання діяльності фінан­сових установ;

- нагляду за діяльністю фінансових установ;

- застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

- проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

 

46. Органи державного регулювання діяльності фінансових установ.

 

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійс­нюється:

- щодо ринку банківських послуг - Національним бан­ком України;

- щодо ринків цінних паперів та похідних цінних папе­рів — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо інших ринків фінансових послуг спеціально упов­новаженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень.

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до Закону "Про фінансові послу­ги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган за допомо­гою засобів зв'язку, що дозволяють фіксувати інформацію, своєчасно повідомляють один одному про будь-які спостережен­ня та висновки, які є необхідними для виконання покладених на них обов'язків.

Національний банк України, Державна комісія з. цінних паперів та фондового ринку і уповноважений орган мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг.

Голова державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа беруть участь у роботі інших органів, що здійснюють державне регулю­вання ринків фінансових послуг, з правом дорадчого голосу, ко­ли на них обговорюються питання нагляду за діяльністю з надан­ня фінансових послуг.

Уповноважений орган є центральним органом виконав­чої влади, який працює за колегіальним принципом. Він не може бути учасником фінансових ринків як емітент облігацій внут­рішніх та зовнішніх державних позик або здійснювати будь-яку іншу діяльність на фінансових ринках. Положення про уповнова­жений орган за поданням Кабінету Міністрів України затверд­жується Президентом України.