Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту.

В результаті вивчення теми студент повинен:

 

знати:

- підходи до формування організаційної системи управління в рамках реалізації функцій та задач фінансового менеджменту;

- основні елементи та механізм системи забезпечення фінансового менеджменту;

- принципові вимоги до інформації, що формується, акумулюється та використовується в системі фінансового менеджменту.

вміти:

- визначити складові елементи системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту;

- визначити належність певного комплексу управлінських дій до окремих функцій фінансового менеджменту, фінансової політики та фінансової ідеології.

Питання до розгляду:

1. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

2. Складові елементи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

3. Механізм побудови фінансової політики та фінансової стратегії фірми.

Інформаційна система фінансового менеджменту – процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для проведення аналізу, планування та підготовки ефективних оперативних управлінських рішень по всіх аспектах фінансової діяльності підприємства.

Основні користувачі фінансової інформації:

1. Внутрішні користувачі.

ð Керівники підприємства

ð Фінансові менеджери всіх рівнів

ð Власники підприємства

ð Інші внутрішні користувачі

2. Зовнішні користувачі.

ð Кредитори підприємства

ð Потенційні інвестори

ð Контрагенти підприємства по операційній діяльності

ð Податкові органи

ð Аудиторські фірми

ð Залучені фінансові консультанти та експерти

ð Фондова біржа (при котировці цінних паперів підприємства)

ð Інші зовнішні користувачі

 

Основні вимоги до фінансової інформації:

1. Значимість – на скільки залучена інформація впливає на результати рішень, що приймаються, в процесі формування фінансової стратегії підприємства, розробки цілеспрямованої політики по окремих аспектах фінансової діяльності, підготовки поточних та оперативних фінансових планів.

2. Повнота – завершеність кола інформативних показників.

3. Достовірність – на скільки сформована інформація адекватно відбиває реальний стан та результати фінансової діяльності, правдиво характеризує зовнішнє фінансове середовище, нейтральна по відношенню до всіх категорій користувачів та перевірена.

4. Своєчасність – відповідність сформованої інформації потреби в ній по періоду її використання.

5. Зрозумілість – простота побудови інформації, відповідність встановленим стандартам представлення та доступності розумінню.

6. Релевантність (вибірковість) – ступінь використання сформованої інформації в процесі розробки та прийняття управлінських рішень.

7. Співставленість – можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів та результатів фінансової діяльності підприємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансового аналізу підприємства з аналогічними господарюючими суб’єктами.

8. Ефективність – витрати на залучення окремих інформативних показників не повинні перевищувати ефект, отриманий в результаті їх використання при підготовці та реалізації відповідних управлінських рішень.

Показники, що формуються з зовнішніх джерел інформації:

1. Показники загальноекономічного розвитку країни: макроекономічний розвиток; галузевий розвиток.

2. Показники кон’юнктури фінансового ринку: кон’юнктура ринку фондових інструментів; кон’юнктура ринку грошових інструментів

3. Показники діяльності контрагентів та конкурентів: банки, страхові компанії, постачальники продукції, покупці продукції, конкуренти.

4. Нормативно-регулюючі показники: з фінансової діяльності підприємства, з функціонування окремих сегментів фінансового ринку.

Показники, що формуються з внутрішніх джерел інформації:

1. Показники фінансового стану та результати фінансової діяльності по підприємству в цілому: склад та структура капіталу, що використовується, основні фінансові результати господарської діяльності, рух грошових активів та інших фінансових фондів.

2. Показники фінансових результатів діяльності окремих структурних підрозділів підприємства: фінансові результати по основних сферах фінансової діяльності, в регіональному розрізі та окремих центрах відповідальності.

3. Нормативно-планові показники, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства: система внутрішніх нормативів та система планових показників фінансового розвитку підприємства.

Фінансове планування – процес розробки системи фінансових планів і планових нормативних показників по забезпеченню розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищенню ефективності його фінансової діяльності в наступному періоді.

Фінансова ідеологія підприємства – система базових принципів здійснення фінансової діяльності конкретного підприємства, що визначаються його місією та фінансовим менталітетом його засновників та менеджерів.

Фінансова стратегія підприємства – система довгострокових цілей фінансової діяльності підприємства, що визначаються його фінансовою ідеологією, та найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Фінансова політика – форма реалізації фінансової ідеології та фінансової стратегії підприємства в розрізі найбільш важливих аспектів фінансової діяльності та окремих етапах її здійснення.

Етапи формування фінансової стратегії підприємства:

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2. Дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку.

3. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства.

4. Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах її реалізації.

5. Розробка фінансової політики по окремих аспектах фінансової діяльності.

6. Розробка системи організаційно-економічних заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії.

7. Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

ð узгодженість фінансової стратегії підприємства з загальною стратегією його розвитку;

ð узгодженість фінансової стратегії підприємства із передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища;

ð внутрішня збалансованість фінансової стратегії;

ð реалізованість фінансової стратегії;

ð придатність рівня ризиків, пов’язаних з реалізацією фінансової стратегії;

ð результативність розробленої фінансової стратегії.

Фінансовий контролінг – система, що контролює та забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямках фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від передбачених та прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують її нормалізацію.

За результатами вивчення даної теми виконується кейс № 1 «Розподіл підрозділів підприємства за центрами відповідальності».

 

Схема технологічного зв'язку процесу поточного планування