Сутність управління витратами

Слайд 1	Слайд 2
Слайд 3	Слайд 4
Слайд 5	Слайд 6
Слайд 7	Слайд 8
Слайд 9	Слайд 10
Слайд 11	Слайд 12
Слайд 13	Слайд 14
Слайд 15	Слайд 16
Слайд 17	Слайд 18

 

Методи обліку витрат.

Слайд 19	Слайд 20
Слайд 21	Слайд 22
Слайд 23	Слайд 24
Слайд 25	Слайд 26
Слайд 27	Слайд 28
Слайд 29	Слайд 30
Слайд 32	Слайд 32
Слайд 33	Слайд 34
Слайд 35

 

 

Основи CVP-аналізу. Точка беззбитковості та операційний важіль.

 

Слайд 36	Слайд 37
Слайд 38	Слайд 39
Слайд 40	Слайд 41
Слайд 42	Слайд 43
Слайд 44	Слайд 45
Слайд 46	Слайд 47
Слайд 48	Слайд 49
Слайд 50	Слайд 51
Слайд 52	Слайд 53
Слайд 52

Сутність цінової політики та методи встановлення ціни.

Слайд 53	Слайд 54
Слайд 55	Слайд 56
Слайд 57	Слайд 58
Слайд 59	Слайд 60

За результатами вивчення даної теми виконується кейс № 4 «Визначення конкурентоспроможності модельного ряду».

 

Управління прибутком

Слайд 1	Слайд 2
Слайд 3	Слайд 4
Слайд 5	Слайд 6
Слайд 7	Слайд 8
Слайд 9	Слайд 10
Слайд 11	Слайд 12
Слайд 13	Слайд 14
Слайд 15	Слайд 16
Слайд 17	Слайд 18
Слайд 19	Слайд 20

 

Тема 8 Управління інвестиціями та фінансовим ризиком

В результаті вивчення теми студент повинен:

знати:

- сутність поняття «ризик», об’єкт, суб’єкт та джерело ризику, види та характеристики ризиків, ознаки ризикової ситуації;

- графічне тлумачення та зміст та характеристики зон та точок ризику;

- методи кількісної оцінки ризику;

- зміст складових процесу управління ризиком;

- особливості прийняття рішень в умовах невизначеності;

- основні елементи моделі та етапи управління ризиком;

- методи та принципи нейтралізації ризику;

- сутність оцінки толерантності ризику;

- зміст та методи стратегії уникнення ризику;

- зміст та методи страхування, диверсифікації та хеджування ризиків;

вміти:

- виявити ознаки ризикованої ситуації та визначити вид ризику;

- встановити належність ризику за певним управлінським рішенням характеристикам зонам ризику;

- розрахувати показники ризику проекту: можлива сума збитків, дисперсія, толерантність;

- на основі відповідних вхідних даних визначити прийнятні методи страхування, диверсифікації та хеджування фінансових ризиків.

 

Питання до розгляду:

1. Сутність та основні підходи до оцінки ризику.

2. Методи оцінки ризику.

3. Методи страхування ризику.

Базові положення:

Слайд 1	Слайд 2
Слайд 3	Слайд 4
Слайд 5	Слайд 6
Слайд 7	Слайд 8
Слайд 9	Слайд 10

Пояснення до слайдів 9-10 «Точки ризику»:

1) Найімовірніші збитки х₁., при чому щільність їх виникнення - (х₁). Відповідно величину збитків х₁ називають найімовірнішим рівнем ризику, який обчислюється в абсолютному вираженні або у відсотках збитків щодо розрахункової суми грошового потоку.

2) Гранично допустимий ризик, тобто такого, за якого збитки досягнуть величини.х_дп, що дорівнює очікуваним прибуткам. Величину щільності таких збитків (х_дп) називають щільністю розподілу допустимих збитків.

3) Гранично критичний ризик, тобто виникнення збитків х_кр, що дорівнюють сумі відсотків за користування кредитом. Щільність таких збитків Р_{кр =}(х_кр) називають щільністю розподілу критичних збитків.

4) Гранично катастрофічний ризик, тобто ймовірність збитків х_кт., що дорівнюють величині суми кредитної угоди, або, як вже зазначалося, навіть, і сумі всіх активів банку. Щільність таких збитків (х_кт) називають щільністю катастрофічних збитків (ризику).

 

Слайд 11	Слайд 12
Слайд 13	Слайд 14

Пояснення до слайду 13.

Моделювання ризику за методом «Монте-Карло»: встановлені межі зміни цін на продукцію підприємства (максимальне та мінімальне значення); проведений випадковий вибір різних значень цін в межах встановлених лімітів. Загальна кількість випадкових сценаріїв – 1000 значений. Для кожного обраного значення проведений розрахунок операційного прибутку. Сукупність з 1000 можливих значень оброблена за допомогою стандартних методів математичної статистики.

Слайд 15	Слайд 16
Слайд 17	Слайд 18
Слайд 19	Слайд 20
Слайд 21	Слайд 22

Умовні позначення: х - очікувана величина цільового показника; - математичне очікування абсолютних значень цільових показників за попередні періоди; x_rf - безризикове абсолютне значення цільового показника х; - дисперсія цільового показника х.

Слайд 23	Слайд 24
Слайд 25	Слайд 26
Слайд 27	Слайд 28
Слайд 29	Слайд 30
Слайд 31

 

Засоби контролю

 

До основних форм контролю включені:

- вхідний контроль знань;

- поточні опитування за матеріалами лекцій;

- презентації за результатами виконання кейсів (тільки для очної форми навчання);

- підсумковий іспит (теоретична частина);

Вхідний контроль знань проводиться у формі тесту, який складається з 30 тестових запитань багатоваріантного вибору та засвідчує рівень знань з основ економічної теорії, фінансів, фінансів підприємств, грошей та кредиту та банківських операцій, необхідних для успішного засвоєння матеріалу дисципліни. Результати вхідного контролю знань включаються до складу інтегрального рейтингу за дисципліною.

Поточні опитування за матеріалами лекційного модулю проводяться на початку кожної лекції і містять 10 тестових запитань типу «Вірно-Невірно». Результати поточних опитувань включаються до складу інтегрального рейтингу за дисципліною.

Презентації за результатами виконання кейсів проводяться в рамках викладення лекційного матеріалу і спрямовані на розвиток здатності студентів застосовувати вивчений матеріал до конкретних умов підприємств. При виконанні кейсу та підготовці презентації студенти поділяються на групи чисельністю 4-5 осіб. Оцінка виконання завдання здійснюється за двома напрямками:

- оцінка якості підготовки презентації: захист групового завдання, оцінка якості за відповідними критеріями;

- оцінка участі студента у підготовці командного завдання: індивідуальний тест-завдання який складається з 15 тестових питань (тести багатоваріантного вибору, відкриті тести).

Підсумковий контроль з лекційного матеріалу реалізується через визначення сумарного балу результатів усіх контрольних заходів та іспит (теоретична частина).

Теоретична частина іспиту представлена у формі тестових завдань, яка містить 10 питань багатоваріантного вибору та тестів відповідності. На кожне запитання необхідно вибрати одну чи декілька відповідей, які найбільш повно доповнюють твердження, або відповідають на запитання, та вказати літеру (чи літери) вірної відповіді у екзаменаційному листі.