Витрати органів двс на організацію та проведення виконавчих дій. Авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій. Винагорода державному виконавцю та порядок її виплати

У перебігу примусового виконання рішення державний виконавець на практиці змушений користуватися платними послугами експертів, перевізників, зберігачів та ін. з метою належного виконання покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» завдань. Оплата зазначених послуг належать до витрат виконавчого провадження, які складаються з витрат органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: - коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; - авансового внеску стягувачів на проведення виконавчих дій; - стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій; - інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на: 1) перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; 2) оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум; 4) розшук боржника, його майна або розшук дитини; 5) оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилення документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС.

До інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС, належать витрати на: а) зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку); б) виплату винагороди державним виконавцям; в) придбання службових житлових приміщень; г) придбання службових приміщень; ґ) страхування державних виконавців; д) забезпечення державних виконавців форменим одягом; е) матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів, передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень, ремонт та обслуговування оргтехніки, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; є) установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації; ж) охорону та охоронну сигналізацію; з) поліграфічні витрати; и) проведення семінарів; і) відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів; ї) оплату комунальних послуг та енергоносіїв; й) придбання основних засобів та програм; к) Єдиний реєстр; л) поточний та капітальний ремонт приміщень;

м) інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Про стягнення із боржника витрат, пов’язаних із організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. До цієї постанови державний виконавець додає акт про витрати на проведення виконавчих дій, у якому зазначаються перелік та суми витрат, пов’язаних із проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються, з доданням копій таких документів. Постанова про стягнення з боржника витрат, пов’язаних із організацією та проведенням виконавчих дій, може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк. Означена постанова про стягнення витрат, пов’язаних із проведенням виконавчих дій одночасно є і виконавчим документом, стягувачем за яким виступає Державний бюджет у особі відповідного органу державної виконавчої служби.

З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним

виконавцем внести на відповідний рахунок органу ДВС певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено Законом. Суму коштів, яку необхідно внести на відповідний рахунок органу ДВС, стягувач визначає за погодженням з державним виконавцем з урахуванням необхідних витрат для проведення робіт. Для проведення витрат за рахунок авансових внесків кошти з депозитного рахунку згідно з письмовим розпорядженням державного виконавця перераховуються на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень, відкриті на ім'я ДВС України, головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі в органах Державної казначейської служби України. У разі завершення виконавчого провадження державний виконавець готує звіт про використання авансового внеску, в якому наводить перелік витрат, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат. До звіту додаються копії платіжних документів, що підтверджують сплату відповідних коштів.

Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено Законом.

Витрати за рахунок авансових внесків здійснюються згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку. Авансовий внесок, який не підлягає поверненню стягувачу або який не витребувано стягувачем протягом року з моменту виникнення права на його повернення, перераховується до Державного бюджету України.

Особа, відповідальна за ведення книги обліку депозитних сум, у передостанній день строку зберігання коштів на рахунку письмово повідомляє про це начальника органу ДВС, який не пізніше наступного дня визначає особу для підготовки розпорядження про зарахування коштів до Державного бюджету України.

Дозвіл на перерахування коштів з рахунку надається виключно керівником органу ДВС або уповноваженою ним особою, який є розпорядником рахунку. Контроль за перерахуванням коштів з рахунків покладається на керівника органу ДВС.

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Відповідно до Закону державний виконавець, який забезпечив своєчасне виконання виконавчого документа в повному обсязі, одержує винагороду в розмірі 5 (п’яти) відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за виконавчим документом немайнового характеру - не більше 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державний виконавець, який забезпечив своєчасне виконання виконавчого документа у встановлені Законом строки здійснення виконавчого провадження, а також стягнув у повному обсязі виконавчий збір за цим документом, витрати на організацію та проведення виконавчих дій (у разі винесення постанови про їх стягнення), має право подати заяву про виплату винагороди.

У заяві державного виконавця про виплату винагороди має бути зазначено: а) реквізити виконавчого документа; б) реквізити виконавчого провадження; в) прізвище, ім'я та по батькові (повне найменування) сторін виконавчого провадження; г) сума стягнутого виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, реквізити відповідних постанов; ґ) перелік виконавчих дій та строки їх здійснення. У цій заяві державний виконавець визначає розрахунок розміру належної до виплати винагороди.

У разі якщо виконання виконавчого документа було забезпечено виконавчою групою, заява про виплату винагороди подається керівником виконавчої групи особі, яка прийняла рішення про утворення виконавчої групи. У заяві визначається розрахунок (розподіл) цієї винагороди між усіма членами виконавчої групи. При цьому сума винагороди всій виконавчій групі не повинна перевищувати розміру винагороди, встановленого Законом. До заяви додаються копії постанов про відкриття виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження, засвідчені начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і скріплені печаткою відповідного органу ДВС.

Заява державного виконавця про виплату винагороди розглядається безпосереднім керівником державного виконавця протягом 2-х робочих днів з дати її отримання та у разі наявності відповідних підстав підписується ним і затверджується печаткою із зазначенням дати затвердження. При розгляді заяви державного виконавця перевіряються своєчасність та повнота вчинених виконавчих дій, а також достовірність викладених у заяві відомостей. Після затвердження заява про виплату винагороди не пізніше наступного робочого дня передається на погодження начальнику відповідного регіонального органу ДВС або Голові ДВС України.

При достатності і обґрунтованості підстав для виплати державному виконавцю винагороди відповідні уповноважені посадові особи зобов'язані погодити цю заяву не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати її отримання. У випадку відмови заява у такий самий строк повертається державному виконавцю з обґрунтуванням підстав відмови. Безпідставна відмова не допускається. При прийнятті рішення враховується обсяг бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний рік.

Затверджена та погоджена в установленому порядку заява про виплату винагороди державному виконавцю є підставою для видачі відповідного наказу із зазначенням у ньому розміру винагороди. Державному виконавцю, який звільняється із займаної посади раніше дня, установленого для виплати заробітної плати, належні суми винагороди виплачуються під час звільнення в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний період поточного року.

 

Контрольні питання

1. Особливості звернення стягнення на грошові кошти боржника.

2. Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника – юридичної особи.

3. Звернення стягнення на інше майно боржника – юридичної особи.

4. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника – юридичної особи.

5. Підготовка до проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

6. Проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

7. Спеціальні організації з реалізації майна.

8. Розподіл стягнутих державним виконавцем коштів.

9. Черговість задоволення вимог стягувачів.

10. Витрати виконавчого провадження.

11. Винагорода державному виконавцеві.

13. Облік та фінансова документація державного виконавця.

14. Контроль фінансових операцій державного виконавця.

15. Авансування витрат на виконавче провадження.

 

Література

1. Панченко М.І. Цивільне виконавче право України: підручник / За заг. ред. І.Д. Копайгора – Л.: «Магнолія -2006», 2007 - 536 с.

акон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1998 р. // Відомості Верховної Ради, 1999. – № 24. – Ст. 207.

2. Фіолевський Д.П., Державна виконавча служба України: навч. посіб. / За заг. ред. Д.П. Фіолевського, С.Ю. Лобанцев, Є.І.Мєзєнцев. – К.: Алерта, 2004. – 564 с.

3. Фурса С.Я. Виконавче провадження в Україні / С.Я. Фурса, С.В. Щербак // Атіка. – К., 2002.

4. Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мінюсту України від 02.04.2012р. №512/5.

5. Про затвердження Порядку електронної реалізації арештованого майна / Затв. наказом Міністерства юстиції України

6. Законопроект №4028а внесений 06 червня 2014 року у Верховну Раду України народним депутатом України Юрієм Мірошниченком "Про присяжних виконавців".

 

ТЕМА 8. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ ТА ІНШІ ВИДИ ДОХОДІВ БОРЖНИКА (2 години)