Проектування котролю безготівкових розрахунків

 

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях потребує вдосконалення функцій управління процесом виробництва, в тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які визначаються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Функції економічного контролю зумовлюються дією основного економічного закону формації і цілями суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Поточні контрольні перевірки є способом оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності, які не потребують застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.

Тематичні контрольні перевірки – засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання підприємствами однорідних господарських операцій. Тематичні перевірки подібні до поточних, але проводяться з більш широкого кола показників конкретної теми із застосуванням методів економічного аналізу, обчислювальної техніки та залученням спеціалістів різного профілю не систематично, а періодично у міру потреби. Якщо в процесі поточного обстеження застосовуються в основному методи фактичного контролю, то при тематичних перевірках використовуються планово-нормативна і договірна інформація, дані бухгалтерського обліку, хронометражні спостереження, проводяться вибіркові інвентаризації цінностей тощо [28].

Фінансово-господарський контроль діяльності підприємств в умовах ринкових відносин і різних форм власності набуває іншого змісту, оскільки виникла нова форма фінансово-господарського контролю – аудиторський контроль. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність», аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудиторська перевірка проводиться з використанням аудиторських стандартів. Аудиторські стандарти – це основні принципи виконання аудиторських процедур. Вони мають виконуватися незалежно від умов, в яких проводиться аудит [15].

В аудиторській практиці виділилися два основних напрями діяльності: приватний аудит і аудит за законом. Приватний аудит – це аудит, який здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, приватно за домовленістю. Аудит за законом (обов’язковий) є необхідною мірою захисту інтересів підприємств і держави від навмисного викривлення у звітності показників діяльності підприємців. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.

Зміст аудиторського контролю як однієї з форм фінансово-господарського контролю складається з експертної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку, балансу і звітності, а також аудиторських послуг з питань обліку, звітності, внутрішнього аудиту.

Відомо, що власник неохоче сприймає контроль його фінансово-господарської діяльності, але в проведенні аудиту він заінтересований, оскільки це забезпечує можливості для правильного розподілу прибутків між державою і підприємством у формі податків, що підлягають сплаті у бюджет; обгрунтований розподіл прибутку за акціями і позиками у вигляді дивідендів та інших форм між членами колективу підприємства, інвесторами тощо; залучення капіталу нового партнера у діяльність підприємства і забезпечення його частки прибутку; зміни умов партнерства та відображення їх у бухгалтерському обліку.

Джерела інформації аудиту грошових коштів та розрахункових операцій наведено на рис 3.2.

 

 

 

Рис 3.2. Схема джерел інформації аудиту грошових коштів та розрахункових операцій [47]

 

Ауддиторський висновок безготівкових операцій на ТОВ «МТІ» магазин «КІДДІТОП» наведена в додатку К.

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин функцією незалежного аудиторського контролю є сприяння встановленню економічних зв’язків між виробничими підприємствами і торгівлею, розвитку маркетингу.

Загальна схема проведення аудиту руху коштів у банку подана на рис 3.3.

 

Рис. 3.3. Схема аудиту руху коштів на рахунках в банку [47]

У світовій практиці бізнесу аудиторський контроль грунтується на взаємній зацікавленості підприємств з боку власників, держави в особі податкової служби і аудиту в реалізації своїх послуг. У своїй діяльності аудиторська фірма керується законодавством і власними госпрозрахунковими відносинами. В умовах конкуренції в аудиторському бізнесі це економічно сприяє якісному проведенню контрольних перевірок. У свою чергу, підприємство має можливість вибору кваліфікованого незалежного від будь-якого відомства контролера-ревізора (аудитора), а держава - забезпечити контроль за достовірністю фінансової звітності і як наслідок - правильністю оподаткування, не витрачаючи на це коштів державного бюджету.

За організаційними ознаками аудит поділяють на:

Регламентований – проведення його регламентується законодавством і нормативними актами, де визначено категорії підприємців, які підлягають обов’язковому аудиту.

Договірний – об’єкт аудиту, обсяг робіт та період і строки їх виконання обумовлюються угодою між суб’єктами підприємницької діяльності і аудиторською організацією.

Внутрішній – проводиться власником залежно від потреб управління маркетингом, визначення платоспроможності та запобігання банкрутству.

За процесуальними ознаками, тобто участю в процесі проведення аудиту різних фахівців і аудиторських організацій, аудит поділяють на одно-, багатопредметний (комплексний), комісійний.

Однопредметний – досліджується питання одного виду (предмета) аудиту – платоспроможності, емісії цінних паперів та ін.

Багатопредметний – комплексний аудит стратегії управління маркетингом, виконання народногосподарських програм, тому в них беруть участь фахівці різних спеціальностей, а також різних аудиторських організацій. Комплексний аудит може здійснюватися локально, коли кожний аудитор досліджує питання, що стосуються його компетенції. Свої висновки вони передають замовнику для узагальнення і комплексної оцінки залежно від його потреб.

Комісійний аудит проводиться кількома фахівцями різних спеціальностей, але однієї аудиторської організації, тому узагальнення роблять у одному висновку, який підписують усі аудитори, які брали у ньому участь.

Викладена класифікація за процесуальними ознаками передбачена нормами процесуального права, що стосуються економічних експертиз, тому їх можна застосовувати в теорії і практиці аудиту.

За змістом і функціями в управлінні фінансово-господарською діяльністю аудит поділяють на запобіжний, перманентний, ретроспективний (післяопераційний) і стратегічний.

Запобіжний – це аудит, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх, тобто на стадії підготовки технології виробництва, до проведення маркетингових операцій тощо. Проводиться він здебільшого внутрішнім аудитом, який діє у структурі підприємства як спеціальний підрозділ або цими функціями наділено контрольно-ревізійний підрозділ.

Перманентний – це аудит, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства. Метою його є забезпечення менеджерів інформацією про відхилення виробничих процесів від заданих параметрів, фінансову стабільність у маркетинговій діяльності, конкурентоспроможність виготовлюваної продукції, робіт та послуг на внутрішньому і зарубіжному ринках. Перманентний аудит здійснюється внутрішнім аудиторським підрозділом підприємства або зовнішнім аудитом на договірних засадах.

Ретроспективний – це аудит, який проводиться після виконання господарських операцій здебільшого за минулий рік. Проводиться він зовнішніми аудиторськими організаціями.

Зовнішній аудит виконують аудиторські фірми за договорами із замовниками, підприємствами і підприємцями. Розвиток незалежного зовнішнього аудиту через аудиторські фірми залежить від якості аудиторських перевірок і відповідальності аудиторів за кваліфіковане і сумлінне виконання своїх договірних зобов’язань перед клієнтом.

За результатами перевірки при зовнішньому аудиті аудитор складає висновок, в якому дає оцінку стану обліку, внутрішньогосподарського контролю і достовірності звітності підприємства, а також іншим сторонам його діяльності.

Стратегічний – це аудит, який вирішує питання стратегії розвитку фірми, компанії на перспективу. Передусім це стосується маркетингової діяльності. Стратегічний аудит – це перевірка оптимальності стратегії і програми розвитку фірми відповідно до прогнозного маркетингового середовища та розробки рекомендацій щодо удосконалення їх.

Аудит, ревізія і контроль досліджують один предмет – фінансово-господарську діяльність підприємств і підприємців, користуються при цьому спільними методичними прийомами і процедурами фінансово-господарського контролю. Вони виявляють негативні явища у господарюванні з метою ліквідації їх та неприпустимості в наступні періоди, тобто активно впливають на виявлення причин безгосподарності, порушення законодавства і нормативних актів, які є нормами господарського права, сприяють відшкодуванню заподіяних збитків конкретними особами. Крім того, вони використовують однакові джерела інформації – законодавство і нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинну облікову документацію, регістри бухгалтерського обліку, баланс і звітність суб’єктів підприємницької діяльності. Разом з тим між аудитом, ревізією і контролем фінансово-господарської діяльності є суттєві відмінності.

Суттєва відмінність аудиту від ревізії та контролю фінансово-господарської діяльності полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань, поставлених на його вирішення замовником або законодавством, а також цільовим використанням висновків аудиторів у підприємницькій діяльності.

Одним з атрибутів економічної кризи є криза платежів, яка супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб’єктами підприємницької діяльності.

Ліквідація ланцюга неплатежів, зменшення дебіторсько-кредиторської заборгованості являється не тільки засобом покращення розрахункових операцій, але й фінансового стану підприємства. Тому ревізії, аудиту по даному питанню повинно бути приділено особливу увагу.

Джерелами аудиту по даному питанню є: дані по руху сум по рахункам 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 371 «Розрахунки за виданими авансами», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки з оплати праці», 67 «Розрахунки з учасниками», 71 «Інший операційний доход», 72 «Доход від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 94 «Інші операційні витрати», 95 «Фінансові витрати», 96 «Витрати від участі в капіталі», 97 «Інші витрати», 98 «Податки з прибутку»; претензійні справи; рішення народних, арбітражних, третейських судів по спорам між підприємствами по господарським справам; комерційні акти; статистична звітність по руху сум дебіторсько-кредиторської заборгованості; квартальна і річна бухгалтерська звітність; баланси, Головна книга, первинні документи та ін. Характеристика 36 та 64 рахунків наведена в додатку М.

Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості включає контроль розрахункових операцій, пов’язаних з товарними та нетоварнии операціями, претензіями та спірними боргами, відшкодуванням матеріальних збитків та іншими розрахунковими відносинами.

Розглядаючи дебіторсько-кредиторську заборгованість, аудиторам необхідно всебічно вивчити первинні документи по заборгованості, у випадку сумніву по окремим сумам повинна бути проведена зустрічна перевірка на тих підприємствах, які, згідно документів, приймали участь в розрахункових операціях, що перевіряються. Всю дебіторсько-кредиторську заборгованість аудитор повинен згрупувати по видам: нормальна заборгованість, обумовлена порядком розрахунків; безнадійна, необумовлена, прострочена, спірна. Потім слід встановити причини виникнення безнадійної та простроченої дебіторсько-кредиторської заборгованості та винних осіб.

Аудитор, використовуючи інвентаризацію, документальні методичні прийоми контролю за даними аналітичного і синтетичного обліку по рахункам 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», методом відхилень виявляє стійку заборгованість та досліджує її. При цьому перевіряється достовірність облікових даних по кожному виду розрахунків по первинним документам, обліковим реєстрам, статтям балансу, а потім по аналітичному обліку визначається сума заборгованості по окремим дебіторам. Аудитор виявляє причини та період виникнення заборгованості, встановлює відповідальних осіб, визначає реальність її і заходи, які приймаються підприємством. Реальність заборгованості перевіряється співставленням дати її виникнення та строком позовної давності, а також наявністю документів, які свідчать про її інвентаризацію.

При систематичних розрахунках та наявності розходжень по особовим рахункам звірка розрахунків здійснюється шляхом виїзду представника зацікавленого підприємства для уточнення сум заборгованості. При цьому звіряють всі суми, які записані на особовий рахунок. Після закінчення звірки складається акт. По виявленим розходженням кожна сторона складає бухгалтерські проводки і здійснює по ним записи по відповідним синтетичним і аналітичним рахункам. Після цих записів заборгованість у обох сторін буде однакова по сумі, але протилежна по значенню. Признання заборгованості не перериває строку позовної давності, тому необхідно прийняти заходи по стягненню підтверджених сум. Перевіряючи повинні переконатися у дотриманні цих вимог.

Виявлення порушень порядку по розрахункам з дебіторами і кредиторами та встановлення достовірності їх сум здійснюється по кожному балансовому рахунку, пов’язаному з розрахунками, окремо.

Обов’язковою умовою є вивчення суцільним порядком документів та записів по аналітичним і синтетичним рахункам по всім видам розрахунків, які пов’язані з розрахунками витрат на виробництво, капітальні вкладення.

Слід звернути особливу увагу на виявлення випадків сальдування дебіторської заборгованості з кредиторською по груповим рахункам балансу з метою її зменшення, а також на приховування дебіторської заборгованості на інших синтетичних рахунках.

Необхідно також перевірити обороти по дебету і кредиту рахунку 76 «Розрахунки з дебіторами і кредиторами».

Перевірка дебіторської заборгованості взаємопов’язана з перевіркою руху сум вартості матеріалів, які числяться в дорозі. Іноді вартість матеріалів, які числяться в дорозі по обліку більш одного року, потім списувалась на збитки як дебіторська заборгованість з простроченим строком позовної давності. Перевіряючим слід вияснити: які приймались заходи до розшуку вантажу, який не надійшов, чи пред’являлись претензії транспортним організаціям або постачальникам, винним у несвоєчасному надходженню, коли по сплаченому рахунку матеріальні цінності враховуються в обліку як цінності, які знаходяться в дорозі, а прибутковий документ по ним, представлений матеріально-відповідальною особою, враховується в обліку, як матеріали, оприбутковані по невідфактурованим поставкам.

До 1 січня 1993 року існував порядок, згідно якому кредиторська заборгованість з простроченим строком позовної давності та депонована заробітна плата з простроченим строком позовної давності перераховувались в доход бюджету.

Однак згідно з інструкцією «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань, і господарських операцій, підприємств і організацій», наказ Мінфіну від 30.11.99 р.№ 291, вказано, що суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають віднесенню на рахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» результати у наступному місяці після закінчення терміну позовної давності.

В усіх інших випадках суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності. За несвоєчасне перерахування до бюджету справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка від цих сум за кожний прострочений день.

Під час перевірки по даному питанню необхідно впевнитись, чи зарахована така заборгованість на результати фінансово-господарської діяльності. Якщо це не зроблено, то тим самим підприємство безпідставно зменшило прибуток. До такого підприємства податкова інспекція застосовує санкції згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Заборгованість робітників та службовців по заробітній платі перевіряється з точки зору законності її виникнення. Одночасно перевіряються розрахунки по позикам, які видані працівникам підприємства на індивідуальне будівництво. Перевіряючи розрахунки по індивідуальному будівництву, встановлюють характер, законність і дату виникнення заборгованості, дотримання строків її погашення та заходи, які приймає підприємство по стягненню простроченої заборгованості. Використовуючи прийом зустрічної перевірки записів, які зроблені по рахунку 60 «Короткострокові позики банку», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 66 «Розрахунки з оплати праці, визначають своєчасність та повноту відображення внесків, які надійшли в погашення заборгованості». Ретельній перевірці підлягає кожний випадок списання заборгованості з особових рахунків окремих позикоодержувачів з метою встановлення законності та реальності цих операцій.

Перевіряючи факти списання дебіторської заборгованості по безнадійності, контролер визначає суми збитків та встановлює винних осіб у причинені підприємству матеріального збитку. Перевіряється також і кредиторська заборгованість. Особлива увага приділяється кредиторській заборгованості, яка перейшла з минулого року.

Депоненти по заробітній платі повинні знаходитись під особливим контролем головного бухгалтера. При перевірці розрахунків з депонентами, встановлюють причини та реальність виникнення заборгованості, законність її списання. Для цього звіряють депоновані суми з розрахунково-платіжними відомостями, зіставляють прізвища депонентів в різних документах; у випадку необхідності запрошують окремих осіб для підтвердження отримання сум.

Слідує також впевнитись в обґрунтованості фактів, які послужили основою для перерахування депонованих сум у ощадні банки на особові рахунки окремих депонентів або перерахування поштовим переказом. У випадку необхідності перевіряється істинність документів, які послужили підставою для нарахування оплати праці або зарахування на роботу окремих осіб. У практиці мають місце випадки нарахування оплати за роботи, які не виконувалися, яка потім депонується та привласнюється касиром і бухгалтером.

Перевіряючи розрахунки, аудитор повинен мати на увазі, що несвоєчасне повернення боргів може пояснюватись запущеністю обліку, стан якого потребує самостійного аналізу.

В кінці перевірки по даному питанню аудитор пропонує раціональну форму розрахунків, які забезпечували б зближення моментів відвантаження продукції та її оплати; заходи по зниженню залишків матеріальних цінностей, які враховуються в дорозі і кредиторської заборгованості постачальникам по невідфактурованим поставкам; доцільності або недоцільності створення резерву сумнівних боргів.

Результати аудиторської перевірки оформлюються аудиторським висновком. Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Акт аудиторського контролю складається із трьох частин: вступної, дослідної, результативної [76].

Вступна частина акта аудиторського контролю відображає організаційну стадію контрольно-аудиторського процесу: прізвище та ініціали аудитора; найменування підприємства-замовника аудиту; завдання аудиторської фірми на проведення контролю; особи, відповідальні за фінансово-господарську діяльність підприємства; час проведення аудиту; питання, поставлені замовником на вирішення аудиторського контролю; документи, пред’явлені аудиту; юридична правомочність підприємства. Якщо аудитор має ліцензію на право займатися індивідуальною аудиторською діяльністю і не входить до складу аудиторської фірми, то підставою для проведення аудиторського контролю є договір між ним і підприємством-замовником.

У дослідній частині акта аудитор викладає склад нормативно-довідкової і фактографічної інформації, яка підлягає дослідженню; методичні прийоми, що застосовувалися у контрольно-аудиторському процесі, результати дослідження. Виявлені при цьому недоліки, порушення нормативно-правових актів у процесі фінансово-господарської діяльності та наслідки від цього аудитор відображає в акті з посиланням на первинні документи, закони, положення та визначає суму завданого збитку або не одержаного прибутку, тобто втрачену вигоду. Тут же визначають осіб, відповідальних за виявлені недоліки у фінансово-господарській або інших видах діяльності (розголошення комерційної таємниці, дезинформація та ін.).

Результативна частина (висновки) акта аудиторського контролю містить у стислому викладі наслідки проведеного дослідження та висновки щодо них. Висновки складають з кожного питання, яке досліджували. Так само, як і у дослідній частині, подають питання у формулюванні замовника, а нижче викладають висновок аудитора.

Висновки аудитора, викладені в акті аудиторського контролю, мають бути підтверджені системою доказів – первинними документами, розрахунками, посиланнями на методики, положення, на основі яких зроблено висновки, мати адресність щодо виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності.

Після проведення аудиторського контролю та погодження акта з аудиторською організацією аудитор може видавати замовнику сертифікат, який засвідчує правильність і достовірність бухгалтерського обліку, звітності і балансу підприємства за перевірений період.

Заключною частиною акта аудиторського контролю є пропозиції і рекомендації, що їх вносить аудитор замовнику. До них відносять пропозиції щодо ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку і звітності про фінансово-господарську діяльність підприємства, відшкодування збитків, завданих іншими підприємствами, а також приватними особами чи співробітниками. Рекомендації аудитора можуть стосуватися менеджменту, маркетингу та інших питань бізнесу і спрямовані на підвищення прибутковості підприємства-замовника, запобігання економічного спаду і банкрутства, забезпечення економічної стабільності.

Акт аудиторського контролю може бути важливим доказом істини для замовника, податкових служб, якщо він складений на основі результатів наукових досліджень у бухгалтерському обліку і звітності, з додержанням методології і нормативно-правового регулювання.

Початковим етапом контролю грошових коштів є детальне вивчення параметрів контролю на об¢єктах контролю коштів і операцій з ними на рахунках у банку і касі. Орієнтовні параметри об¢єктів аудиту коштів і операцій на рахунках у банку і касі наведені у табл. 3.8.

Початковим етапом контролю коштів є детальне вивчення банківських операцій по надходженню коштів з каси на розрахунковий рахунок, а також по отриманню готівки в касу підприємства. Звертається увага на своєчасність і повноту оприбуткування готівки в касу, отриману по чеках з розрахункового рахунку. Це дає можливість попередити випадки крадіжок.

Таблиця 3.8

Орієнтовні параметри об¢єктів контролю коштів у безготівкових розрахунках

Елементи, які характеризують стан об¢єктів контролю	Об¢єкти контролю
Збереження і облік коштів у касі	Операції з готівкою	Операції з коштами на рахунках у банку	Грошові документи, цінні папери, збереження й облік	Бухгалтерський облік коштів і операцій з ними
Оформлення первинної документації	+	+	+	+	+
Складання облікових регістрів	+	+	+	+	+
Своєчасність і повнота оприбуткування грошей у касі, на рахунках у банку, грошових документів, цінних паперів	+	+	+	+	+
Залишок коштів на рахунках у банку	+	+	+		+
Додержання строків і порядку проведення інвентаризації	+	+	+	+	+
Результати інвентаризації	+			+	+
Збереження чекових книжок на одержання грошей у банку	+			+	+
Грошові документи, цінні папери (векселі, акції та ін.)	+	+		+	+
Кошти у дорозі	+	+	+		+

 

Далі приступають до вивчення операцій розрахунків з різними дебіторами і кредиторами, постачальниками, які проведені безготівковим способом на основі платіжних доручень, вимог, чеків лімітованих і нелімітованих чекових книжок.

При перевірці таких операцій методом зустрічної звірки перевіряється повнота відображення грошових коштів, які використані з розрахункового рахунку на основі платіжних документів, співставлення з даними реєстрів аналітичного обліку по рахунках дебіторів та кредиторів. При цьому особлива увага звертається на юридичну і правову обгрунтованість використаних коштів.

Після закінчення перевірки витрачання коштів з розрахункового рахунку приступають до суцільної перевірки операцій по надходженню коштів на розрахунковий рахунок.

Процедура контролю руху грошових коштів на валютному рахунку [87]:

1.Перевірка первинних документів і документального підтвердження платежів в іноземній валюті:

а) звіряння платіжних доручень і реєстрів платежів з виписками банку за сумами і датами платежів і надходжень;

б) перевірка документального підтвердження платежів і надходжень коштів на валютний рахунок підприємства по:

- експортних й імпортних поставках – договори, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури;

- службових закордонних відрядженнях – авансові звіти;

- купівлі-продажу валюти – заявки на продаж і купівлю валютних фондів;

в) перевірка наявності і своєчасності заповнення журналу реєстрації первинних документів в інвалюті.

2. Перевірка правильності застосування облікових рішень (складання бухгалтерських проводок) щодо валютного рахунку:

а) перевірка документального оформлення і своєчасного відображення в обліку курсових різниць;

б) перевірка правильності відображення в обліку операцій по купівлі і продажу інвалюти;

в) перевірка правильності відображення в обліку службових закордонних відряджень;

г) перевірка кореспонденції рахунків при оплаті експортних та імпортних поставок.

3. Перевірка облікових реєстрів:

а) перевірка журналів-ордерів №2 і відомостей до них з кожної валюти окремо (із зазначенням суми в інвалюті і в перерахунку на національну грошову одиницю);

б) звіряння сум, відображених у журналі-ордері №2 «Валютний рахунок», з даними, відображеними у відомостях аналітичного обліку №1 «Каса/каса в інвалюті», № 6 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками / розрахунки в інвалюті», № 7 «Розрахунки з підзвітними особами / підзвіт в інвалюті»;

в) звіряння сум, відображених у відомості аналітичного обліку № 2 «Валютний рахунок» з даними журналу-ордеру № 1 «Каса/каса в інвалюті», журнал-ордер № 4 «Кредити банку / кредити в інвалюті» і відомості обліку реалізації № 16;

г) звіряння підсумкових сум за кореспондуючими рахунками відомості № 2, а також загального обороту за журналом-ордером № 2 з даними Головної книги;

д) перевірка відповідності сальдових залишків за відомостю № 2 і Головною книгою з рядком 280 звітного балансу «Валютний рахунок».

Контроль операцій на інших рахунках в банках розпочинається з перевірки виписок банку з цього рахунку. При вивченні операцій по списанню коштів звертається увага на документи, на підставі яких проведені розрахунки чеками. В хронологічному порядку за весь ревізійний період перевіряється кожна операція, на основі якої проведено списання грошових коштів з рахунку. Одночасно при цьому перевіряється повнота і своєчасність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей і послуг, а також правильність віднесення цих коштів на рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» та ін.

Після детальної перевірки операцій по витрачанню коштів з рахунку лімітована чекова книжка перевіряють правильність виведення залишків коштів по виписці банку співставляючи з залишками коштів по даних рахунку 33.

При перевірці руху грошових коштів на рахунку 33 «Інші засоби» особлива увага приділяється вивченню первинних документів, на основі яких здійснюється інкасація грошових коштів з операційних і центральних кас підприємства. При виявленні недовкладень касира в інкасаційну сумку або перевищення вкладень, в установі банку при прийманні касиром банку коштів обов’язково робиться їх перелік і на відхилення готівки складається акт, копія якого прикладається до виписки банку по рахунку 33 і що являється основою для проведення службового розслідування та відшкодування недовкладень матеріально відповідальною особою.

При проведенні контролю з грошовими коштами особливу увагу приділяють перевірці розрахункових операцій. При перевірці стану дебіторської і кредиторської заборгованості на підставі даних активу і пасиву бухгалтерського балансу складають розрахунковий баланс.

Потім вивчають договори на поставку товарів, передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупцями товарів, зокрема, плановими платежами, розрахунковими чеками, векселями, акредитивами, дорученнями тощо. Встановлює, за чиєю ініціативою обрана невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживає адміністрація до поліпшення системи розрахунків.

Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а насправді строки її стягнення через арбітражний чи народний суди адміністрацією підприємства порушені, тому підлягає списанню на збитки. Аудитору необхідно виявити причини безгосподарності, місце утворення збитків та відповідальних за них осіб. Застосовуються при цьому документальні методичні прийоми контролю.

Аналогічно перевіряються розрахунки по відшкодуванню заподіяних збитків, розрахунки з іншими дебіторами.

Для визначення платоспроможності підприємства аудитор складає баланс платіжної готовості підприємства за даними звітного бухгалтерського балансу. Застосовуючи методичні прийоми економічного аналізу для дослідження розрахунків підприємства, необхідно розробити заходи до оздоровлення фінансового стану і в першу чергу повного погашення заборгованості по платежах до державного бюджету.

На основі теоретичного вивчення методики контролю безготівкових розрахунків було проведено аудиторську перевірку об’єктів на базовому підприємстві.

Перевірку було організовано згідно наведеного нижче плану.

План аудиторської перевірки грошових коштів на ТОВ «МТІ» магазин «КІДДІТОП»:

- Ознайомлення із законодавчою базою щодо грошових коштів.

- Перевірка обладнання касового приміщення (порядок збереження грошових коштів, документів та цінних паперів.

- Перевірка правильності оформлення первинної документації (прибуткові та видаткові документи).

- Перевірка своєчасності і повноти оприбуткування грошей на рахунках у банку, грошових документів, цінних паперів.

- Додержання строків та порядку проведення інвентаризації.

За результатами аудиторскої перевірки складено слідуючий позитивний аудиторський висновок додаток).

За даними перевірки фактів не своєчасного оприбуткування грошових цінностей не виявлено.

Одержана з розрахункового рахунку готівка використовувалася за цільовим призначенням.

 

Висновки до розділу 3

Аналіз господарської діяльності представляє собою систему знань, пов`язану з дослідженням взаємозалежності економічних явищ, об`єктивною оцінкою виконання планових показників, виявленням позитивних та негативних факторів та вимірюванням ступеню їх впливу, тенденцій та закономірностей, резервів, з практичними висновками та пропозиціями.

До організації інформаційного забезпечення аналізу пред`являється ряд вимог. Це аналітичність інформації, її об`єктивність, єдинство, оперативність, раціональність.

Грошові кошти та їх еквіваленти протягом 2008-2012 р. зросли на 4058,6 тис. грн. і 37,16 тис. грн. відповідно. Протягом п’яти років запаси ТОВ «МТІ» магазин «КІДДІТОП» зменшились на 91,4 тис. грн. або на 41,85 %.

Загальна сума оборотного капіталу на підприємстві за всі роки збільшувалась. Загальне збільшення обігових активів ТОВ «МТІ» магазин «КІДДІТОП» за 2008-2012 рр. склало 7003 тис. грн. або 37,77%.

Отже, загальна сума обігових активів протягом аналізованого періоду значно скоротилася – з 878,8 тис. грн. на 1.01.2010 р. до 378,0 тис. грн. на 1.01.2010 р. Найбільше зменшення припадає на 2011 р., найменше – на 2008-2010 роки.

План аудиторської перевірки грошових коштів на ТОВ «МТІ» магазин «КІДДІТОП»:

- Ознайомлення із законодавчою базою щодо грошових коштів.

- Перевірка обладнання касового приміщення (порядок збереження грошових коштів, документів та цінних паперів.

- Перевірка правильності оформлення первинної документації (прибуткові та видаткові документи).