Джерела і основні показники аналізу безготівкових розрахунків 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Джерела і основні показники аналізу безготівкових розрахунків



Аналіз господарської діяльності представляє собою систему знань, пов`язану з дослідженням взаємозалежності економічних явищ, об`єктивною оцінкою виконання планових показників, виявленням позитивних та негативних факторів та вимірюванням ступеню їх впливу, тенденцій та закономірностей, резервів, з практичними висновками та пропозиціями.

Існує п`ять характерних рис аналізу господарської діяльності у томи числі безготівкових розрахунків підприємства [25, c.56].

Першою характерною рисою такого аналізу являється дослідження економічних факторів, явищ, процесів.

Другою характерною рисою економічного аналізу господарської діяльності являється об`єктивна та всебічна оцінка виконання планових показників. Особливість аналізу тут полягає в комплексному використанні матеріалів бухгалтерської та статистичної звітності, даних всіх видів поточного обліку, матеріалів фінансового, внутрішньовідомчого та суспільного контролю.

Третьою характерною рисою економічного аналізу являється виявлення причин, що позитивно чи негативно вплинули на виконання планових показників, зміни ступеню їх впливу.

Четвертою характерною рисою економічного аналізу являється виявлення тенденцій та закономірностей господарського розвитку, резервів, а також упущених можливостей.

Нарешті п`ятою характерною рисою економічного аналізу являється завершення дослідження економічних явищ, господарських процесів, спостереженням за ходом виконання планових показників, практичними висновками та пропозиціями.

Задачі економічного аналізу визначаються в першу чергу змістом даної науки. Вони полягають у слідуючому [32, c.12].

1. Контроль та всебічна оцінка виконання планових показників по кількості, структурі та якості. В торгівлі основна увага звертається на об`єм товарообороту, його асортиментну структуру, раціональне співвідношення елементів товарного балансу.

2. Оцінка використання підприємством своїх матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

3. Оцінка дотримання вимог господарського розрахунку, оцінка фінансових результатів діяльності підприємства.

4. Виявлення невикористаних резервів.

В процесі економічного аналізу господарської діяльності необхідно мати справу з системою показників.

Організаційно-інформаційна модель аналізу розрахунків наведена в таблиці 3.1.

Господарсько-фінансова діяльність підприємств вимірюється рядом економічних показників, які можна звести в окрему систему. Їх можна поділити на [42, c.85]:

а) вартісні та натуральні – в залежності від покладених в основу вимірників;

б) кількісні та якісні – в залежності від того, яка сторона явищ, операцій, процесів вимірюється;

в) об`ємні та питомі – в залежності від застосування окремо взятих показників чи їх же співвідношень.

Вартісні показники відносяться до числа найбільш розповсюджених. Одним з найважливіших вартісних показників являється показник реалізованої продукції. В грошовому вимірюванні виражаються оптовий та роздрібний товарооборот, витрати, дохід.

Натуральні показники використовуються для контролю за раціональним використанням матеріальних та трудових ресурсів. На підприємствах оптової торгівлі товари обліковуються і аналізуються не тільки у вартісному, але й у натуральному вираженні.

Наряду з натуральними показниками в аналітичній практиці використовуються їх різновид – умовно-натуральні показники.

Кількісні показники використовуються для вираження абсолютних та відносних величин, що характеризують об`єм виробництва та реалізації продукції, його структуру. Кількісні показники можуть виражатися у вартісному та натуральному вимірниках.

Якісні показники використовуються для оцінки випущеної продукції з точки зору її відповідності встановленим вимогам (стандартам, технічним умовам, зразкам), для оцінки економічної ефективності трудових, матеріальних та грошових затрат. До якісних показників торгового підприємства можна віднести [42, c.44]:

- показники питомої ваги товарів, реалізованих із застосуванням прогресивних форм продажу;

- виконання плану товарообороту по заданій структурі товарів (з урахуванням внутрішньогрупового асортименту);

- вивчення споживчого попиту та його прогнозування;

- повне задоволення споживчого попиту;

- високий рівень обслуговування покупців.

Господарські явища та процеси містять як якісні так і кількісні фактори. Задача економіста часто зводиться до необхідності відокремити та виміряти вплив тих чи інших.

Об`ємні показники представляють собою первинне відображення вивчаємих господарських явищ та процесів з точки зору їх об`єму, складу і т.д.

Величини оптового та роздрібного товарообороту, оборотних засобів, витрат, доходу – все це об`ємні показники.

Питомі показники являються вторинними, похідними від відповідних об`ємних показників. В торгівлі питомими показниками вважають: оборот на одного працівника, на один квадратний метр торгової площі, товарні запаси в днях обороту, рівень витрат, доходу в процентах до товарообороту.

Склад, зміст та якість інформації, яка застосовується в аналізі, мають визначаючу роль в забезпечення дійсності аналізу господарської діяльності. Всі джерела аналізу господарської діяльності діляться на планові, облікові та поза облікові

. Економічний аналіз за порівняно короткий історичний термін (протягом XX століття) зазнав суттєвих трансформацій: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж [32, c.54].

Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

1. Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

2. Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.

3. Відхід від обов'язкової формальної «точності» результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

4. Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

5. Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

6. Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічний аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень.

Це невід'ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку.

У спеціальній економічній літературі українські і зарубіжні вчені виділяють такі об'єкти аудиту безготівкових розрахунків:

- ведення бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків, достовірність звітності;

- стимулювання; внутрішньогосподарський контроль безготівкових розрахунків;

- організація і технологія виробництва; процеси безготівкових розрахунків;

- проектно-кошторисна документація, виконавча дисципліна та ін. Проте такий об'єкт аудиту, як «ведення бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків», деякі джерела розглядають як вид послуг зовнішнього аудиту, а не об'єкт внутрішнього аудиту.

До об'єктів організації внутрішнього аудиту безготівкових розрахунків належать аудиторські номенклатури. Під аудиторською номенклатурою розуміють перелік інформації, котра є в законодавчих актах, нормативних документах, кошторисах, зафіксованих фактах, які використовують у процесі аудиту для підготовки управлінських рішень. Склад номенклатури формується залежно від характеру діяльності господарства.

Кожний окремий об'єкт внутрішнього аудиту потребує індивідуального підходу до використання прийомів аудиту, що є елементами його методу. Від політики і стилю управління залежать напрямки внутрішнього аудиту, глибина дослідження тих чи інших об'єктів внутрішнього контролю.

До планових показників відносяться всі типи планів, які розроблюються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні, технологічні карти), а також нормативні матеріали, проектні завдання.

Джерела інформації облікового характеру – це всі дані, які містять документи бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також всі види звітності, первинна облікова документація.

Ведуча роль в інформаційному забезпечення аналізу належить бухгалтерському обліку та звітності, де найбільш повно відображаються господарські явища, процеси, їх результати. Своєчасний та повний аналіз даних, які містяться в облікових документах (первинних, узагальнюючих) та звітності, забезпечує прийняття необхідних мір, направлених на покращення виконання планів, досягнення кращих результатів господарювання.

Оперативний облік та звітність допомагають більш оперативному в порівнянні із статистикою чи бухгалтерським обліком забезпеченню аналізу необхідними даними і тим самим створюють умови для підвищення ефективності аналітичних досліджень.

До позаоблікових джерел інформації відносяться документи, які регулюють господарську діяльність, а також дані, які не відносяться до перерахованих раніше. Конкретно до них відносяться слідуючі документи [59, c.89]:

1. Офіційні документи, якими зобов`язане користуватися підприємство в своїй діяльності: Закони, Укази Президента, постанови КМ, акти ревізій та перевірок, накази та розпорядження керівництва підприємства.

2. Господарсько-правові документи: договори, угоди, рішення арбітражу та інших судових органів.

3. Рішення загальних зборів колективу.

4. Технічна та технологічна документація.

5. Усна інформація, яка отримана під час зустрічей з членами колективу чи представниками інших підприємств.

Таблиця 3.1



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-10; просмотров: 174; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.108.241 (0.009 с.)