Техніка безпеки і охорона праці

На комбікормових заводах

Аналіз виробничого травматизму на комбікормових заводах показує, що біля половини всіх нещасних випадків настає в ре­зультаті грубих порушень правил та інструкцій з техніки безпеки та охорони праці. Більше, ніж у 40% працівників, які отримали травми, стаж роботи становив менше одного року.

Рівень виробничого травматизму на комбікормових заводах залежить від ряду факторів:

• утримання технологічного, електротехнічного, аспіраційного, транспортного, підйомно-траспортного та допоміжного облад­нання у належному і технічно справному стані;

• своєчасного навчання безпечним прийомам праці робіт­ників, забезпечення їх справними засобами індивідуального за­хисту, спецодягом і спецвзуттям;

• дотримання правил вибухобезпеки, норм магнітного захисту технологічного і транспортного обладнання, утримання у належ­ному і справному стані вибухорозрядників і вогнеперегороджувачів;

• рівня пиловиділення у виробничих приміщеннях, який не повинен перевищувати 2...6 мг/м³ в залежності від вмісту в пи­лові оксиду кремнію;

• утримання в укомплектованому стані пожежних щитів, справних вогнегасників і систем пожежогасіння;

• забезпечення нормованої освітленості робочих зон, рівня шуму і вібрації;

• загального стану виробничої та технологічної дисципліни на підприємстві, рівня професійної підготовки кадрів;

• утримання приміщень виробничих цехів і території підпри­ємства в порядку і чистоті.

Відповідальність за дотриманням норм охорони праці, а також правил техніки безпеки та виробничої санітарії покладена на керів­ників підприємства і начальників цехів. На багатьох сучасних підпри­ємствах для проведення вказаних робіт призначають спеціального фахівця – інженера з техніки безпеки.

До роботи на комбікормових заводах допускаються особи, які пройшли курс навчання і знають будову та правила обслуговуван­ня всіх видів обладнання відповідно до фаху. Робітники, допущені до експлуатації обладнання, повинні пройти ввідний інструктаж з техніки безпеки на своєму робочому місці, знати правила пожеж­ної безпеки, вміти надавати першу медичну допомогу при ура­женні електричним струмом. Через кожні шість місяців повинен проводитись повторний інструктаж за програмою ввідного інструк­тажу на робочому місці з урахуванням специфіки роботи. Якщо стався нещасний випадок або виявлено порушення правил техні­ки безпеки, адміністрація підприємства зобов'язана провести по­зачерговий інструктаж. Рекомендується щорічно проводити на­вчання робітників з питань техніки безпеки за шести- восьмиго­динною програмою. Знання оцінюють кваліфікаційною комісією з числа інженерних кадрів підприємства.

Обслуговуючий персонал комбікормового заводу повинен працювати у спецодязі. Забороняється одягати халати та інший спецодяг з довгими полами і широкими рукавами.

Категорично забороняється допускати до роботи з обслуго­вування та ремонту технологічного та іншого обладнання сто­ронніх осіб. Запуск обладнання після зупинки з різних причин дозволяє головний інженер або механік заводу. Готовність до експлуатації обладнання, технологічних ліній і заводу в цілому оформляється актом.

Забороняється експлуатувати технологічне обладнання без підключення систем аспірації та залишати його без нагляду. Ого­родження, кожухи і захисні пристрої дозволяється знімати лише під час технічного огляду і ремонту. Технічне обслуговування механізмів, вузлів і агрегатів обладнання повинно здійснюватися при повному знеструмленні. В цьому випадку на пульті управління та на електрощитах розміщується інформація щодо відключення у зв'язку з роботою персоналу. За дотриманням цієї вимоги відпо­відає головний енергетик підприємства. При обслуговуванні елек­троустановок і мереж обов'язкове використання справних захис­них засобів. До обслуговування електроустановок допускаються особи, які мають належну технічну кваліфікацію, яка відповідає роботі, що виконується, і робочому місцю.

Забороняється палити і користуватися приладами відкрито­го вогню, а також проводити електрозварювальні роботи в при­міщеннях цехів під час роботи заводу. На проведення зварю­вальних або електрозварювальних робіт дозвіл надає головний інженер підприємства. Завод повинен бути зупинений. З вироб­ничого приміщення необхідно видалити пил (у тому числі і з елементів будівельних конструкцій, технологічного, транспорт­ного, аспіраційного та іншого обладнання. Місце проведення зварювальних або електрозварювальних робіт повинно бути огороджене, а також облаштоване засобами пожежогасіння.

Особливої уваги потребує дотримання правил безпеки і охо­рони праці обслуговуючим персоналом складів підлогового і си­лосного типу. Складські приміщення та споруди повинні відпові­дати вимогам санітарних норм і проектування промислових підприємств та інших нормативних актів санітарного та пожеж­ного нагляду. Механізовані склади підлогового типу для зберіган­ня сипучої кормової сировини повинні бути обладнані пірамі­дальними решітками або вертикальними запобіжними колонами. Необхідно враховувати, що при зберіганні свіжозібраного зерна у результаті його дихання виділяється вуглекислий газ, який може стати причиною отруєння. Він важчий за повітря, тому він здат­ний проникати і накопичуватися в нижніх галереях.

При роботі в складах силосного типу слід пам'ятати, що зависання або утворення склепінь матеріалу призводить до його періодичного обрушення. При значному об'ємі такого простору під завислим матеріалом під час його обрушення виникають ве­ликі місцеві напруження, що може призвести до руйнування силоса. Категорично забороняється робітникам спускатися в бун­кер або силос при утворенні воронки, склепіння, зависання або утворення інших пустот в матеріалі. Обрушення матеріалу у цьому випадку досягається при застосуванні спеціальних засобів.

Категорично забороняється проникати всередину бункера або силоса або виходити на зернову масу без спеціального трапу. Матеріали з низьким коефіцієнтом внутрішнього тертя, наприк­лад, зерно проса, є небезпечними. Важкі предмети, покладені на поверхню таких матеріалів, вільно опускаються на дно.

При роботі всередині бункера або силоса після повного виван­таження матеріалу слід пам'ятати, що при вмісті в повітрі мучного пилу у кількості понад 10 мг/м³ може статися вибух пилоповітряної суміші. Тому як переносне освітлення при роботі всередині таких ємкостей слід застосовувати спеціальні світильники з захис­ною решіткою та стінками і напругою не вище 36 В.

Поряд із загальними правилами безпеки слід відмітити декіль­ка особливостей стосовно комбікормових заводів. При транспор­туванні сипучих компонентів комбікормів, розсипних і гранульо­ваних комбікормів в результаті тертя в матеріалопроводах нако­пичується статична електрика, потенціал якої може сягати 10000 В. Тому всі бункери, силоси, технологічне, транспортне та аспіраційне обладнання повинно бути заземлене. Для запобігання виникнення небезпечного розряду статичної електрики також рекомендується заземлювати транспортні засоби при виванта­женні кормової сировини і завантаженні комбікормів.

Силоси і бункери повинні щільно закриватися люками, в які повинні бути вставлені міцні металеві решітки, закріплені болта­ми або спеціальними замками. Спускання робітників в силоси доз­воляється у разі крайньої необхідності за їх письмовою згодою. Для цього застосовують спеціальні лебідки, які випробовують і оглядають не менше одного разу на рік. Лебідку випробовують вантажем, який повинен удвічі перевищувати граничне робоче навантаження. Робітник, який спускається у силос, повинен пройти медичний огляд і мати допуск на спускання у силос. Він повинен бути одягнутим запобіжним поясом, прикріпленим до сідла, і по­жежним паском з карабіном, до якого кріпиться страховий канат. Страховий канат і пожежний поясом випробовують вантажем в 500 кг протягом 600 с. Робітник повинен одягнути на голову захисну каску. Перед спусканням робітника силос ретельно про­вітрюють і перевіряють на наявність вуглекислого газу, використовуючи газоаналізатор або індикаторний папір. Якщо таких за­собів перевірки немає, спускання робітника в силос без шлангово­го протигазу суворо забороняється.

Під час спускання робітника в силос вивантаження продук­ту з нього припиняють. У спусканні робітника повинні приймати участь ще три робітники: для управління лебідкою, для спостері­гання за безперебійним стравленням повітряного шланга і для стравлювання запобіжного каната. Робітнику у силосі під час виконання робіт забороняється відокремлювати запобіжний ка­нат від пояса, покидати сідло і ходити по насипу, тому що це може привести до провалу у приховані порожнини, які утворю­ються при вивантаженні сипучих матеріалів з силосів.

Бункери, силоси необхідно оглядати не рідше одного разу на 10 днів, при необхідності очищувати від залишків сировини і пилу.

При експлуатації технологічного, транспортного та іншого обладнання забороняється запускати їх у несправному стані або при несправній сигналізації.

При обслуговуванні норій слід пам'ятати, що різниця у масі порожніх і наповнених ковшів може призвести до провертання привідного і натяжного барабанів, що може стати причиною трав­мування робітників. Тому перед обслуговуванням норію ставлять на гальмо, а для розчищення завалених башмаків норій слід вико­ристовувати тільки спеціальні скребки.

Для безпечного обслуговування обладнання проходи між окре­мими машинами повинні бути не менше 800 мм, проходи між гру­пами машин та інші проходи повинні бути не меншими 1000 мм. Обладнання без приводів і рухомих частин можна розмішувати біля стін на відстані на менше 250 мм. Висота проходу під площадками, транспортним та іншим обладнанням і його елементами повинна становити не менше 2000 мм.

 

Питання для самоконтролю

1. Основи сучасного автоматизованого управління виробництвом комбікормів.

2. Характеристика інтегрованих систем автоматизованого управління (ІСАУ).

3. Перелік показників, за якими здійснюють контроль якості зерна при прийманні

його на комбікормовий завод.

4. Перелік показників, за якими здійснюють контроль якості макухи та шротів

насіння олійних культур при прийманні їх на комбікормовий завод.

5. Періодичність контролю якості сировини.

6. Періодичність контролю роботи магнітних сепараторів.

7. Причини виникнення пожеж і вибухів на комбікормових заводах.

8. Класи дрібнодисперсних горючих матеріалів.

9. Етапи розвитку вибуху пилоповітряної суміші.

10. Особливості техніки безпеки та охорони праці при виробництві комбікормів.

11. Правила безпечної експлуатації силосів.

Література

1. Братерский Ф.Д., Пелевин А.Д. Оценка качества сырья и ком­бикормов. — М.:Колос, 1983. — 319 с.

2. Бутковский В.А., Мельников Е.М. Технология мукомольного, крупяного и комбикормового производства с основами экологии: Учеб­ник. —М.:ВО Агропромиздат, 1989.- 464 с.

3. Вайстих Г.Я., Дарманьян П.М. Гранулирование кормов: При­ложение к журналу-приложению «Комбикормовая промышленность».

— 2-е изд., перераб. И доп. —М.:Агропромиздат, 1988. —143 с.

4. Демидов П.Г. Технология комбикормового производства.-М.:Ко- лос, 1968.—224с.

5. Єгоров Б.В., Шаповаленко О.І., Макаринська A.B. Техноло­гія виробництва преміксів. Підручник. — K.: Центр учбової літератури, 2007. - 288 с.

6. Комбикорма для рыб: производство и методы кормления / Е.А.Гамыгин, В.Я.Лысенко, В.Я.Скляров, В.И.Турецкий. —М.: Агро­промиздат, 1989. — 168 с.

7. Кучинскас З.М., Особов, В.И., Фрегер Ю.Л. Оборудование для сушки, гранулирования и брикетирования кормов. —М.:Агропро­миздат, 1988. —208 с.

8. Мартыненко Я.Ф. Промышленное производство комбикормов. -М.: Колос, 1975. - 215 с.

9. Мазник А.П., Хазина 3. Справочник по комбикормам,- М.:Ко- лос, 1982. — 192 с.

10. Миончинский П.H., Кожарова JI.C. Производство комбикор­мов: Учебник. —2-е изд., перераб. И доп. —М.:Агропромиздат, 1991. — 288 с

11. Методы и приборы для контроля качества сырья и готовой продукции комбикормового производства /Ю.М.Колпаков, Ю.В.Ра- боткин, В.В.Мешкова, Л.А.Николенко.-М.:ЦНИИТЭИ хлебопродук­тов, 1992. — 49 с.

12. Практикум до технологии муки, крупы и комбикормов:Учеб- ник./Г.А.Егоров, В.Т.Ливниченко, Е.М.Мельников, Т.П.Петренко. —

2-е изд. Доп. и перераб. — М.:Агропромиздат, 1991. —208 с.

13. Промышленное производство кормов: Справочная книга /Пер. с нем. А.М.Мазурицкого; Под ред и с предисл. В.В.Попова. — М.: Колос, 1981. - 271 с.

14. Процессы кормовых и пищевых производств /Под ред. Проф. А.Я.Соколова. — М.Машиностроение, 1973. — 287 с.

15. Хранение комбикормов и их компонентов /Л.И.Карецкас, Н.Я.Фиеста, Т.Н.Фетисова и др. —М.:Колос, 1982. — 223 с.

16. Чеботарев О.Н., Шазо А.Ю., Мартыненко Я.Ф. технология муки, крупы и комбикормов. — М.: ИКЦ «МарТ», Ростов-н/Д Издат. Центр «МарТ», 2004. — 688 с.

17. Черняев Н.П. Технология комбикормового производства. - М.: Агропромиздат, 1985. — 255 с.

18. Черняев Н.П. Производство комбикормов. —М.: Агропромиз­дат, 1989. — 224 с.

19. Шклюдов В.Р. Безопасность производственных процессов на комбикормовых заводах: Учебник.-М.:Агропромиздат, 1990.- 160 с.

20. Экспертиза кормов и кормовых добавок: Учеб.-справ. Посо- бие/К.Я.Мотовилов, А.П.Булатов, В.М.Позняковский, Н.Н.Ланцева, И.Н.Миколайчик — Новосибирск.: Сиб.унив. изд-во, 2004. — 303 с.

21. Charlton S.J., Ewing W.N. The vitamins directory. — Packington.: Context Products ltd., 2007. — 250 p.

22. Kersten J., Rohde H.R., Nef E. Principles of mixed feed production. — Bergen.: Agrimedia GmbH, 2003. — 328 p.

23. McEllhiney R.R. (Ed.) Feed manufacturing technology IV. — Arlington.: American feed industry association, 1994 — 606 p.

24. Mian N.Riaz (Ed.) Extruders and expanders in pet food, aquatic and livestock feeds. — Clenze.: Agrimedia GmbH, 2007. — 387 p.

25. Peter Surai Selenium in nutrition and health. — Nottingham.: Nottingham university press, 2007. — 953 p.

26. Pond W.G., Church D.C., Pond K.R. Basic animal nutrition and feeding. — 4-th edition.— New Yourk.: John Wiley & Sons, 1995. — 615 p.

27. Patton R. Ruined by excess, perfected by lack. The paradox of pet nutrition. - Nottingham.: Nottingham university press, 2011. — 169 p.

28. Scott M.L., Nesheim M.C., Young R.J. Nutrition of the chicken.

— 4-th edition. — Ontario, Canada.: University books, 2001. — 591 p.

 

 

Наукове видання

 

ЄГОРОВ Богдан Вікторович

 

 

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА

КОМБІКОРМІВ

 

 

Технічний редактор JI. Нарушевич

Обкладинка М. Балобанов

 

 

Підписано до друку 09.08.2011. Формат 60×84 1/16

Гарнітура Bodoni СТТ. Друк офсетний.

Фіз. друк. арк. 28,0. Ум. друк. арк. 26,0.

Наклад 1000 прим. Зам. №38-08.

 

Видавничо-поліграфічне підприємство «Друкарський дім»

Свідоцтво ДК2 № 1732 від 29.03.2004.

Одеса, вул. Садова, 3. Тел.: 32-82-04

E-mail: [e-mail]

 

Богдан Вікторович Єгоров

(1958 р.н.)

Доктор технічних наук, професор,

член-кореспондент НААН України,

зав. кафедри технології

комбікормів і біопалива,

ректор Одеської національної академії

харчових технологій,

автор 450 наукових праць, підручників,

навчальних посібників і 40 патентів на винаходи.

Заслужений діяч науки і техніки України,

член національної Спілки журналістів України.