До написання розділу «охорона праці»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

В ДИПЛОМНИХ РОБОТАХ БАКАЛАВРІВ

факультету економіки

для студентів всіх напрямів підготовки

 

 

Херсон 2015

Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці» в дипломних роботах бакалаврів факультету економіки.

 

Укладачі:

к.с.-г.н., доцент Малєєв В.О., доцент Венгер О.О.– Херсон, 2015 – 68с.

 

Рецензент: к.е.н., доцент. Волкова О.В.

 

Затверджено на засіданні кафедри хімії і екології

Протокол № 9 від 10 грудня 2015 р.

 

Завідувач кафедри хімії і екології

д.т.н., професор Г.В.Міщенко

 

ЗМІСТ

1. Загальні положення
2. Структура розділу «Охорона праці»
2.1 Характеристика робочого місця (місця проходження практики) на підприємстві, в організації чи установі відповідно до наказу МОЗ №248 від 08.04.2014р.
2.2 Організаційно-технічні заходи з охорони праці
2.3 Економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
Рекомендована література
Додаток А
Додаток Б
Додаток В

 

Загальні положення

 

Стосовно до напрямів підготовки фахівців факультету економіки розділ «Охорона праці» є доцільним та необхідним, виходячи з наступним міркувань:

- Україна підписала угоду щодо асоціації з ЄС, що вимагає негайного ознайомлення, вивчення, знання та запровадження стандартів, Директив Євросоюзу та Конвенцій МОП з питань охорони праці;

- кожний фахівець у своїй роботі як правило використовує технічні джерела небезпек, а саме персональний комп'ютер, принтер, сканер й тому необхідно знати та дотримуватись вимог щодо безпечного користування даною технікою;

- з метою запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, майбутній фахівець, працюючи на конкретному виробництві, повинен дотримуватись положень нормативних актів зохорони праці та вимог техніки безпеки;

- у випадку виникнення надзвичайних ситуацій працюючий повинен вміти приймати професійні адекватні рішення та вживати заходи щодо забезпечення власної безпеки, безпеки оточуючих людей та безперервної роботи об'єкту в цілому;

- майбутній фахівець повинен чітко усвідомлювати ступінь відповідальності за конкретні порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці, знати процедуру накладання матеріальних стягнень та нарахування грошових виплат у разі їх порушень;

- для забезпечення особистої безпеки, кожний працюючий повинен дбати про особисту безпеку на робочому місці, дотримуватись положень інструкцій з охорони праці, вміти користуватись засобами індивідуального та колективного захисту (у разі потреби).

Ігнорування небезпек, які існують згідно аксіоми про потенційну небезпеку на кожному робочому місці у виробничих та офісних приміщеннях, створює серйозну загрозу для здоров'я та життя людини.

Розділ «Охорона праці» єобов'язковою складовою частиною дипломної роботи бакалавра (протокол №5 засідання науково-методичної ради ХНТУ від 14 травня 2015 р.), який за своїм змістом повинен відповідати його темі.

Після одержання завдання на дипломну роботу на профілюючій кафедрі студент повинен звернутися до консультанта кафедри хімії і екології (ауд.336) для одержання індивідуального завдання та роз'яснення щодо виконання зазначеного розділу. Питання по охороні праці (пункт 2.2 як індивідуальне завдання) обираються студентами за узгодженням з консультантом розділу – викладачем кафедри хімії і екології.

Консультації проводяться відповідно до затвердженого зав. кафедри розкладу консультацій викладачів. Закріплення викладачів за спеціальностями факультету економіки надається згідно навчального навантаження за підписом зав. кафедри хімії і екології.

Розділ «Охорона праці» являє собою розрахунково-описову частину, обсягом до 9 - 12 сторінок. Обсяг розділу повинен складати до 10% дипломної роботи. В ньому студент розглядає питання охорони праці з позицій розроблених та затверджених світових, європейських, українських норм у даній галузі, з урахуванням тих особливостей, які обумовлені змістом дипломної роботи. На початку розділу «Охорона праці» необхідно вказати зв'язок питань, які будуть розглядатися, з темою всієї роботи.

Усі розробки з охороні праці запропоновані у дипломній роботі, повинні відповідати діючим державним, галузевим стандартам у галузі охорони праці, а також міждержавним нормативним актам, ратифікованим Україною.

Розділ «Охорона праці» складається з 3 підрозділів. В першому підрозділі надається загальна характеристика робочого місця з обов’язковим розглядом шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Питання другого підрозділу: це – індивідуальне завдання, яке представляє собою більш детальну розробку управлінських, організаційних, технічних, психофізіологічних рішень з охорони праці. У третьому підрозділі визначається економічна ефективність заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.

Розділ «Охорона праці», виконаний відповідно до завдання, оформляється у вигляді чернетки. Чернетка розділу надається для перевірки консультантові кафедри хімії і екології. Зауваження, відзначені консультантом в тексті чернетки, усуваються. Після усунення всіх зауважень і з дозволу консультанта виконаний розділ оформляється окремим розділом пояснювальної записки відповідно до вимог випускової кафедри. Перелік літератури з розділу «Охорона праці» надається спочатку на перевірку окремо, а потім заноситься до загального списку літератури бакалаврської роботи.

Після виконання і повного оформлення студентом даного розділу консультант кафедри хімії і екології ставить свій підпис на бланку завдання пояснювальної записки бакалаврської дипломної роботи. У доповіді виступу на захисті дипломної роботи студент стисло інформує про зміст розділу «Охорона праці».

СТРУКТУРА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література до підрозділів 2.1-2.3

1. Бедрій Я. І., Дещинський Ю. Л., Мурін О. С. Основи охорони праці: Навчальний посібник / за ред. Я. І. Бедрія. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. – 240 с.

2. Выбор и обоснование методов и средств защиты работающих и окружающей среды от опасных и вредных производственных факторов. Имитационные упражнения и задачи по курсу «Охрана труда и окружающей среды». Учебное пособие./ Н. П. Вершинина, Я. С. Заир-Бек, В. В. Рощупкин. – К: УМК ВО, 1992. – 183с.

3. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник/ за ред. М. П. Гандзюка – К.: Каравела, 2006. – 392 с.

4. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2002. – 320 с.

5. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2000. – 350.

6. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Сторожук В. М. Практикум з охорони праці. Навч. Посібник/ за ред. В. Ц. Житецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.

7. Купчик М. П., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416.

8. Охорона праці: навч. Посібник/ За ред. В. Кучерявського. – Львів: Оріяна Нова, 2007. – 368 с.

9. Охрана труда. Инженерные решения практических задач (уч. пособие) Іванов В.Г., Солдатов А.В., Клименко В.Н. и др. - X.: УИПА, 2005. - 284 с.

10. Москальова ВМ. Основи охорони праці: Підручник. - К.: ВД «Професіонал». 2005. -672с.

11. Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп'ютерних відео дисплейних терміналів., 1997.

12. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В. Березуцького. - X.: Факт, 2005. - 480с.

13. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. – 444с.

Додаткова література

78. Основи охорони праці: Підручник / За ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського - К.: Основа, 2003. – 472 с.

79. Бегун В.В., Бегун С.В., Широков С.В. Казачков И.В., Литвинов В.В., Письменный Е.Н. Культура безопасности на ядерных объектах Украины. Учебн. пособие. – К. НТУУ КПИ, 2009. – 363с.

80. Глотов “Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах“., 2000. – 320с.

81. Глухова Г.Г., Глухов Г.М., Кириллов О.М. РГР з Цивільного захисту Херсон ХНТУ, 2011. – 37с

82. Довідник з цивільної оборони / Г.Г. Міговіч, ЗАТ "Українська технологічна група". К. – 1998. – 526с.

83. Джиргей В.С., Жидецьки В.Ц., Безпека життєдіяльності. Львів “Афіша”,1999. –252с.

84. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С., Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. Кашина П.І. - Львів, "П.П. Васильович К.І.", 2005. – 338 с.

85. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Вип.3.Під заг.ред. В.В.Дурдинця- Київ: Агенство “Чорнобильінтерінформ”, 2001. – 532с.

86. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. –125с.

 

Терміни та визначення

1. Виробниче приміщення - замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

2. Робоча зона - простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

3. Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності.

4. Постійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.

5. Непостійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2-х годин безперервно.

6. Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.

7. Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

8. Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

9. Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10 град.C.

10. Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град.C і нижче.

11. Середньодобова температура зовнішнього повітря - середня величина температури зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеорологічної служби.

12. Категорія робіт - розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму.

13. Легкі фізичні роботи (категорія І) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/год.) - категорія Іа та 141-175 Вт (121-150 ккал/год.) - категорія Іб. До категорії Іа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. До категорії Іб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

14. Фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 176-232 Вт (151-200 ккал/год.) - категорія ІІа та 233 - 290 Вт (201-250 ккал/год.) - категорія ІІб. До категорії ІІа належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії ІІб належать роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.

15. Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) охоплюють види діяльності, при яких виграти енергії становлять 291-349 Вт (251-300 ккал/год.). До категорії ІІІ належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

Загальні положення

Санітарні норми поширюються на умови мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень підприємств, закладів, установ тощо, незалежно від їх форми власності та підпорядкування.

Цей документ регламентує нормативні величини оптимальних та допустимих показників мікроклімату та встановлює вимоги до методів вимірювання мікрокліматичних параметрів та їх оцінки.

Норми не поширюються на мікроклімат підземних та гірничих виробок, пересувних транспортних засобів, тваринницьких та птахівницьких ферм, приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, холодильників, складів і т. ін., а також приміщень, в яких параметри мікроклімату встановлюються відповідно до технологічних вимог.

НАКАЗ

08.04.2014

м. Київ

N 248

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за N 472/25249

Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 467, та підпункту 7 пункту 9 Протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України щодо питання "Про стан забезпечення умов праці, виробничого травматизму і професійних захворювань", схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2012 року (протокол N 64),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", що додаються.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, "Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)", яка затверджена заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серпня 1986 року N 4137-86.

3. Управлінню громадського здоров'я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Р. Салютіна.

 

Міністр	О. Мусій
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра соціальної політики України	Л. Дроздова
Президент Національної академії медичних наук України	А. М. Сердюк
Перший заступник Голови СПО	Г. В. Осовий
Перший заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні	О. Мірошниченко
Директор Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України	В. Акопян

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
08 квітня 2014 року N 248

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за N 472/25249

Державні санітарні норми та правила
"Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"

I. Загальні положення

1. Ці Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (далі - Гігієнічна класифікація праці) спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

2. Ця Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров'я працівників.

3. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

4. Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за умови регламентованих режимів робіт.

5. Результати досліджень (вимірювань) та гігієнічної оцінки умов праці, проведених з використанням критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці, можуть бути використані:

закладами охорони здоров'я, які надають медичну допомогу працівникам, проводять медичні огляди працівників, установлюють зв'язок захворювань з умовами праці;

спеціалізованими підрозділами психофізіологічної експертизи;

вищими медичними навчальними закладами III - IV рівнів акредитації та закладами післядипломної освіти (кафедрами гігієни та курсами професійних захворювань);

роботодавцями для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики шкідливого впливу на організм працюючих;

працівниками (з метою отримання інформації про умови праці на їх робочих місцях як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності);

органами соціального та медичного страхування в тих випадках, коли тарифи відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці та завданої шкоди здоров'ю.

6. Для окремих видів виробництв, робіт, професій, які мають окремо виражену специфіку професійної діяльності (робота в підземних спорудах, підземних умовах, вахтові режими праці тощо), за критеріями цієї Гігієнічної класифікації праці можуть визначатись відповідні показники гігієнічної оцінки умов праці згідно з нормативно-методичною документацією.

7. У цій Гігієнічній класифікації праці терміни вживаються у таких значеннях:

безпечні умови праці - стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують граничнодопустимих значень;

виробничо обумовлені захворювання - захворювання різноманітної етіології (переважно поліетіологічні), що мають тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці та перевищують таку в професійних групах, що не контактують зі шкідливими факторами;

гігієнічний норматив - рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі (але не більше 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу) не повинен викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я осіб з підвищеною чутливістю (зниженою резистентністю);

граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.) - концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу працівників. ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працівників при інгаляційному надходженні. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються такі ГДКр.з.: максимальна разова та середньозмінна;

граничнодопустима максимальна разова концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.м.р.) - максимальне регламентоване значення концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Концентрація речовини, що дорівнює ГДКр.з.м.р., не повинна діяти безперервно більше 15 хвилин та повторюватись на цьому рівні протягом робочої зміни більше ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години;

граничнодопустима середньозмінна концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.сз.) - регламентоване значення концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75 % робочої зміни (але не більше ніж 8 годин), за умов дотримання ГДКр.з.м.р. ГДКр.з.сз. встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини хроноконцентраційної дії);

експозиція - кількісна характеристика інтенсивності та тривалості дії шкідливого фактора;

захист часом - зменшення впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працівників шляхом обмеження часу їх дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості щорічної відпустки;

небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання (отруєння), раптового різкого погіршення здоров'я або смерті;

постійне робоче місце - місце, де працівник перебуває більше 50 % свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона;

постійний інфразвук - інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється не більше ніж на 10 дБ на шкалі засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ);

постійний шум - шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більше ніж на 5 дБА на шкалі ЗВТ;

працездатність - стан людини, за якого сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей дає змогу працівнику виконувати роботу визначеного змісту, обсягу та якості;

працеспроможність - стан людини, обумовлений можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, що характеризують його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу;

професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу;

професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я працівника з урахуванням тяжкості наслідків внаслідок несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Гігієнічна оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров'я працівника та втрати ним працездатності;

робоче місце - місце постійного чи тимчасового перебування працюючих в процесі трудової діяльності;

робочий день (зміна) - встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби;

умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов'язків;

шкідливий виробничий фактор - фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я як працівника, так і його нащадків;

шкідливі умови праці - стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.

Шкідливими виробничими факторами є:

1) фізичні фактори:

мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання);

барометричний тиск;

неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове;

іонізуючі випромінювання;

виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

вібрація (локальна, загальна);

освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);

іонізація повітря;

2) хімічні фактори:

речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, які отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил);

3) біологічні фактори:

мікроорганізми - продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми;

4) фактори трудового процесу:

важкість (тяжкість) праці - характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі.

Категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Класи умов праці

1.1. Ця Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:

1 клас (оптимальні умови праці) - умови, за яких зберігається не лише здоров'я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас (допустимі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров'я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

3 клас (шкідливі умови праці) за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня:

1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я, у тому числі й виникнення професійних захворювань;

2 ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції;

3 ступінь (3.3) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;

4 ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань;

4 клас (небезпечні умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.

1.2. Особливо шкідливі умови праці - стан умов праці та/або рівні виробничого навантаження, які згідно з пунктом 1.1 цього розділу відносяться до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).

1.3. Особливий характер праці - роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я.

Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров'ю працівників за особливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»