Напівпредикативні відокр чл реч

Формально-лог напрямок: пов»яз зі змінами на осн. скорочення цілого речення(шляхом заміни підрядно частини окремим членом)

Основна особливість відокремлених другор чл. реч – в додатковій предикативності(напівпредикат), що ставить їх вище за невідокр.чл.

Відокремлені обставини – виражаються дієприслівником(дієприсл.звор), імен,інфініт.констр. Дієприкм,дієприсл.детермінує дію ядерного дієслова, передаючи різні семантичні ознаки, виконуючи різні обставинні функції.Можуть займати будь-яку позицію в реченні.

Обставини, виражені іменниковими конструкціями, відокремлюються,коли виконують певну актуалізаційну ф-ю, індивід-авторські.

Інфінітивні конструкції відокремлюються.

Відокремлені означення виражають напівпредикативні атрибут-предикат відношення в структурі простого реч.

Поділяються на: 1) узг.відокр озн,виражені одиничними прикметниками 2) неузг відокр озн,виражені субстантивними зворотами(Не зміг позбутися єдиного бажання - перемогти)

. Відокремл,якщо стосуються займенникового слова.

Відокремл піля іменника,якщо: 1) стоять після означуваного слова(дощ-рівний, теплий,ясний) 2) що дистанно стосуються пояснювального слова.

Препозиційні,як правило, не відокремл.

Відокремлена прикладка - поєднується з означуваним словом за змістом і граматично, виступ у ф-і непр\прям відм. Ім., субстантивованого прикм,числ чи у ф-і імен.сполуки.

На відміну від власне відокремлених конструкцій, ВІДОКРЕМЛЕНО-УТОЧН ЧЛ РЕЧ речення позбавлені напівпредикативності. Останні Вихованеуь називає опосередкованими другорядними чл..реч., співвіднесеність яких із ядерним компонентами відбувається через поєднання їх з іншими синтаксично однотипними другорядними членами, які передують їх, пояснювальні, уточнювальні ними. Більша інформативна наповненість одного компонента через другий, повнішого тлумачення, конкретизації. Відпов на пита: а коли саме? а який саме? А що саме?

1)відокр-ут обставини(За селом, над ставком,поховали) 2) від-ут означення (Довга, до самого поясу, борода) 3) відокр-ут додатки (Свої подарунки: хустки, спідниці, полотно)+ а саме, наприклад, передусім, зокрема і т.д

 

Вставні компоненти, їх значення і граматичне вираження(ст. 124)

Вставні компоненти являють собою граматичні одиниці в структурі окремого речення, що виражають ставлення мовця до висловлюваної думки (суб»активний модальний план).

Якщо об»активна модальність є ознакою будь-якого речення, передає відношення до дійсності у плані реальності-нереальності, то суб»єкт мод – це оцінка (логічна, емоційна).

Оцінний компонент – визначальний,увиразнює загальне значення мовця до висловлюваного. Вставні конструкції є не однорідними:

- прися:мабуть, либонь, справді, по-моєму.

- дієсл: уявім, бачите,бува

-іменникові форми: словом, шкода, правда, суттю

-сполучники,частки:однак, одначе, проте, отже, от

-двокомпон утворення: без сумніву, може бути, як бачимо, як називається, між іншим

Межа між вст..словами, вст.словоспол і вст..реч умовна (спільне: формальна незалежність від основної реченнєвої структури- Буслаєв)

На семант рівні вст..слова, вст.словоспол і вст..реч поділ на такі групи:

1) компоненти зі знач достовірності, упевненості, категоричності(звичайно, справді, дійсно, безперечно, вочевидь, природно, натурально, їй-богу, бігме, безперечно, ясна річ, ніде правди діти)

2) невпевн, сумнів, припущення(мабуть, либонь, ймовірно, видно, мені здається,мо)

3) в основі яких – емоц позит чи негат оцінка(на щастя, на жаль, до біса, на моє щастя)

4)звичайність (постійність), обмежену тривалість (непостійність) повідомлюваного(як правило,як звичайно, як ведеться, бувало, за звичкою)

5)комп, що вказують на спосіб об»активізації вираженої думки(гадаю, пам»ятаю, на мій погляд, по-моєму, мушу признатися, кажуть, мовляв, на погляд…, за свідченням…,)

6) компоненти, що виражають безпосереднє звернення до особи, привносячи інтимізуючий, довірливий тон у висловлювання(зрозумій,,чуєш, бачиш, згадаймо, уяви собі, самі знаєте, будь-ласка, даруйте,перепрошую)

7) логічне виділення, підкреслення, вмотивування, послідовність вислову(головне, по суті, зазначимо, повторюю, знов же, виходить,наприклад, приміром, зокрема, таким чином, правда, бачиш)

Речення з однорідними членами (ст. 119)

Однорыдны члени визначають як структурний і смисловий компонент простого ускладненого речення; вони характеризуються ідентичністю синтаксичної позиції, одно функціональністю, об»єднані між собою сурядним зв»язком, перебувають при цьому в однакових синтаксичних відношеннях з іншим членом речення.

Синтаксична рівноправність кожного однорідного чл..реч переважно підтримується їхньою морфологічною ідентичністю: іменниковою, прикметниковою,прислівниковою,імен-займен(світ і тебе), прикм-імен(із сталі,міді,золотую), прикм і дієприкм зворот.

Однор означ формують сурядний (сполучн, безсполучн) ряд, перебуваючи у зв»язку з пояснювальним додатком чи підметом.Вираж: прикм, дієприкм. (Жива і скошена трава), інфін(рівняти шляхи,лагодити мости), займен.формами(наших і їхніх зусиль), прийменниково- іменниковими формами(зелененька, з жовтим животиком).

Однор обставини – співвідносяться із присудком двоскладного чи головним членом складного речення.Вираж: прийменниково- і займен-імен констр(ой по горах, по долинах), дієприслівником(належачи дню нинішньому, прагнучи завтрашнього).

Однор додатки – об»єктне значення в семантиці простого речення. Виражені: іменн.

Традиційно розгляд як одноріні гол члени – підмети і присудки.

Можуть супрводжуватись узагальню вальними словами(Час на все є – на засів, на повість і сповідь). Тий самий член, що й однор.

Відношення – сполучні і безсполучникові:

1) єднальні 2) розділові 3)приєднувальні 4)градаційні

+ неоднорідні означення + неоднорідні обставини(характеризують зі різними ознаками – часові, місця.

Не є однорідними: 1) повтори (не дуже, не дуже; сюди,сюди) 2) фразеологічні вислови(ні живий ні мертвий

 

Відокремлені обставини

Відокремлення- це смислове та інтонаційно виділення в реченні непоширеного чи поширеного компонента, який набуває більшої самостійності.

Відокремлені обставини виражаються дієприслівником(дієприслівниковим зворотом), іменними та інфінітивними конструкціями. Додаткова, другорядна дія, виражена дієприслівником, дієприслівниковим зворотом, певним чином співвідноситься,корелює з дією дієслова-присудка, при цьому реалізується у формі одночасовості чи різночасовості. Незалежно від того, перебіг дії в дієприслівниковій конструкції відбувається паралельно до власне предикативної чи передує дії, вираженій дієсловом-присудком,відокремлений дієприслівниковий зворот набуває відносної самостійності,виступає напівпредикативною одиницею у реченні. Про відносну самостійність його свідчить і той факт, що при заміні особовою формою в контексті реченнєвої структури він може виступати в сурядний зв’язок з дієслівним предикатом або «організовувати» підрядну конструкцію.

Дієприслівник чи дієприслівниковий зворот детермінує дію ядерного дієслова, передаючи різні семантичні ознаки, виконуючи, таким чином, різні, як правило, обставинні функції. Відокремлення дієприслівникового звороту може займати будь-яку позицію у реченні.

Обставини виражені іменними іменними конструкціями(прийменниково-іменниковими тощо), відокремлюються в тих випадках, коли вони виконують певну актуалізаційну (змістово-видільну), індивідуалізовано-авторську роль у реченні.Відокремленню таких одиниць сприяє те, що вони становлять слабокеровані групи слів з обставинним значенням: місця: Ліси стояли прозорі, чисті, під голубим небом. Мети: Коли б його воля побіг би на вулицю, у м»яча грати,свинку туряти. Причини: Внаслідок «бюджетного існування»- газета сохне і мертвіє. Умови: Жінка так і сказала: вона прийде о 8- за умови дотримання попередніх домовленостей. Допустовість: Вирізняється передусім талантами і працею провідних наших поетів, тих, які попри реформації, вистояли, зберегли свою цільність. Загалом в багатьох випадках відокремлення прийменниково-іменникових зворотів є факультативним і, залежно від авторської позиції, позначається чи не позначається пунктуаційно на письмі. Відокремлються обставини, виражені інфінітивними конструкціями: Тільки є мій дух не схитнувсь,не скорився лихій я незгоді, скупчив всі свої – перетерпіти біду.

Якщо обставина стосується всієї ситуації,то буде відокремлюватись.