Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
речення з відокремленим означення.↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Узгоджені О. відокремлюються якщо: 1)поширені і непоширені О., якщо вони залежать від займенника, від пропущеного підмета: Сильна і вправна, вона працювала на полі.Навіки, праведний, заснув. 2)якщо мають обставинний відтінок (чому? За якої умови?)Ліда, вражена, помалу відступає від нього. 3)якщо стоїть після означуваного слова: Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. 4)два або дільше непоширених означень, що стоять після означуваного ім., якщо перед ним вже є узгоджене означення. Прощай, синє море, безкрає, просторе. Неузгодженні О. зазвичай не відокремлюються, але якщо1)вони стоять після узгоджених, виражені інфінітивомякщо перед ними можна поставити слова а саме: солдати мали завлання, вийти до набережної. 41.речення з відокремленими прикладкам и. Микола, Прокопів хлопчик, такий школярик гарненький (стоять після пояснювального іменника); заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід молоді. (стосується особового займенника). Матір моя, Марія,читати мене навчила. (власні назви, що служать для уточнення ). Я прийшов до тебе як до громадянина. (з’єднанні з означуваним словом сполучником як). На мості стояла дівчина і дивилась в далечінь, на ймення Тоня. (приєднані до пояснювального слова на ймення). Людина високогуманна, Карпенко, з піклуванням ставився до своїх дітей. (залежать від власної назви і стоять перед ним). Тимчасом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (залежить від ім.. заг. назви, що стоїть після нього). 42.речення з відокремленими додатками та обставинами. Заплющивши очі, він піддався сумові, що заколихує душу. (виражені дієприслівниками та дієприслівниковим зворотами). Щомиті створюєм щось нове, ідучи, співаючи і мислячи. ( виражені одиничним дієприслівником ). Марина, незважаючи на свій жвавий веселий характер, читала серйозні книжки. (виражені сполученням іменників з прийменниками). Всупереч зовнішній легковажності, Люба чесно уміла тримати таємниці. (виражені іменниками з прийменниками). Відокремлюються додатки, виражені зворотами із значенням включення, виключення, заміщення, доповнення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, включаючи, зокрема, особливо. А я незнаю нічого ніжнішого, окрім берези. 43.речення з уточнюючими членами. Конкретизують або пояснюють той член речення, яким вони пов’язані однією синтаксичною функцією. З уточнювальними словами пов’язуються лише інтонацією або інтонацією з пояснювальними словами тобто, або, цебто. Відокремлюватись можуть означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б’є об берег. Обставини місця, часу, виражені прислівниками чи ім.. з прийменниками, що уточнюють попередні обставини Це було літом, у жнива. Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись. Уточню вальні речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме. Вода зимою робиться твердою, тобто замерзає. Речення, які приєднуються за допомогою слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо. Приємно було всім, особливо переможцям конкурсу. 44.вставні і вставлені конструкції. Відмінності, типи, смислові функції. Вставними – є такі конструкції, за допомогою яких мовець виражає вставлення до висловленої ним думки. Вставними можуть бути слова, словосполучення речення. Вони відрізняються між собою обсягом, ступенем поширеності, структурою. Вставні слова і словосполучення поділяються: Слова і словосполучення що виражають оцінку повідомлюваного. (безсумнівно, беззаперечно, у всякому разі, напевно, зрозуміло, слід гадати…); В.с., що виражають почуття мовця, надають емоційного відтінку фактам (на щастя, на жаль, на біду, на радість, чого доброго, нічого гріха таїти…); В.с., що вказують на порядок думок та їх зв'язок, послідовність викладу (по-друге, отже, з одного боку, між іншим, можна сказати…); В.с.,що вказують на джерело і-ції (кажуть, повідомляють, за даними, по-моєму, з погляду…); В.с., що вказують на способи формування думок, на характер висловлювання (м’яко кажучи, так би мовити, між нами кажучи, як кажуть…). Вставлені конструкції не виражають особистого ставлення мовця до висловленого, а вносять у речення додаткову і-цію, яка доповнює основне повідомлення. Найпоширенішою функцією вставлених речень є уточнення, роз'яснення, доповнення змісту основного речення. Як тільки заплющу очі – кімната (вона тільки що стала моєю)раптом щезає.. 45.пунктуація у реченнях із вставними і вставленими конструкціями. В.с. вимовляються з особливою інтонацією (пониження голосу і більш швидке його промовляння), на письмі відокремлюється комами рідше тире. Безперечно, осика відіграє дуже важливу рол у народній медицині. тире ставиться якщо водному із словосполучен., що повторюються пропущене слово (з одного боку….,а з другого - …). Залежно від змісту та інтонації вставлені конструкцї виділяються комами, тире, дужками (чи комами з тире). Іноді вкінці В.к. може стояти знак оклику чи знак питання. В.к., що передають додаткову інформацію, зауваження виділяються дужками. (Як тільки заплющу очі – кімната (вона тільки що стала моєю)раптом щезає). Речення, що тісніше пов’язані з основним реченням, немає потреби їх відмежовувати виділяються тире Позбавити юдину рідної мови – чи то згідно з її волею, чи всупереч їй, аморально. Якщо вставляється пряма мова без слів автора, то вона береться в дужки і в лапки Об’їздив батько далеких і близьких родичів, навіть вмостився в одну туристичну групу («Подивлюся як там за морями люд живе» ). 46. звернення. Вокативні речення. Звертання – це слово або сполучення слів, що називає слово або предмет, до яких спрямоване мовлення. З. виражається ім.. у формі К.в. Не запізнись, друже. Пам’ятай… Звертання може бути виражене прикметником, дієприкметником, числівником, вжиті в значенні іменника: Другий, вперед!. З. є поширені і непоширені. (вітчизно; моя вітчизно…) є три основні типи З. 1)З. незалежні від змісту висловлювання, вони вказують до кого звернена мова: (браття, братове), 2)вказують на те до кого звернена мова, ще уточнюють значення особових і присвійних займенників (мій народе, ти, ви, моя ти пісне, люди мої рідні,). 3)вказують на те до кого звернена мова, називаючи дійову особу в реченні, головний член виражений дієсловом у наказовому способі (співай же, Десно, в весняних просторах, ростіть, будови, гомоніть, мости.). ускладнюються З. здебільшого спонукальні і питальні речення. Вокативні речення (однослівні речення). Такі речення подають нерозчленовану думку, почуття та виражаються ім.. у формі К.в., що виражає заклик, прохання, докір, переляк, спонукання до припинення дії: Синку мій! Моя дитинко! – кинулась до Петра. 52.принципи класифікації СПР. Структурно-семантична класифікація. Класифікуючи СПР враховують їх структуру та семантику. Є три принципи класифікації СПР: 1)логіко-граматичний (СПР є підметові, присудкові, означальні, та обставинні); 2)формально-граматичний (розрізняють 3 типи СПР: СПР сполучникові, СПР зі сполучними словами, безсполучникові СПР); 3)структурно-граматичний. Структурно-семантична класифікація – є 2 типи СПР 1)нерозчленованої структури або одночленні (СПР підрядна частина яких залежить від слова чи словосполучення головної частини. До них належать СПР з підрядним означальним і СПР з підрядним з’ясувальним); 2) розчленованої структури або двочленні (СПР, підрядна частина яких залежить від головної в цілому і поєднується з нею за допомогою сполучників. До них належать СПР з підрядними місця, часу, причини, наслідку, мети, умови, допустовими, порівняльними, супровідними, ступеня і способу дії). 75.період, його синтаксична природа. Особливості пунктуації. Період – це своєрідна організація складних а іноді простих переважно ускладнених речень. Періоди немає єдиної граматичної структури. Усі вони чітко поділяються на дві частини. У першій частині є обов’язково кілька однорідних елементів, які залежать від другої частини, що завершує новий вислів.період має інтонацію, властиву лише йому. Ні насторожить шуліка, що кружляє високо в небі, ні чабан, маячить у далеких горах, ні невідомий вершник – ніщо не розвіє степового величного спокою. 76.Складне синтаксичне ціле. ССЦ – це група речень, поєднаних синтаксичним, граматичним і інтонаційним зв’язками, що характеризується більшою смисловою закінченістю в порівнянні з реченням. ССЦ це текст, який можна поділити на частини, і які мають свою мікротему. Не все ССЦ є однотемними.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 235; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.117.53 (0.011 с.) |