Тема 2.5. Економічна та екологічна

Культура юриста

Самостійна робота

Головні ознаки економічної правової культури юриста. Основні функції економічної культури юриста. Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між економічними та правовими явищами.

Ефективність професійної діяльності юриста законо­мірно пов'язана з його економічною культурою. Відомо, що економіка - це певна система цінностей, яку здобула держава та її народ. Економіка похідна від політики, во­на залежить від неї, тобто стабільність економіки визна­чає державна політика.

В Україні, як і в інших республіках колишнього «со­юзу» далися взнаки державоруйнівні процеси.

Безумовно, потреба переходу до ринкових відносин назрівала ще до проголошення незалежності України. Перехід України до ринкових відносин, до інтеграції у світове господарство вимагає економічних реформ, які мають отримати правове забезпечення. За роки незалеж­ності прийнято значну кількість законодавчих актів, які регулюють підприємницьку і комерційну діяльність, ви­значають правовий статус підприємств та господарських товариств, правові форми майна державних підприємств, приватизації тощо, актуалізується необхідність правово­го регулювання економічних відносин.

Зрозуміло, виконувати службові обов'язки у такій складній економічній ситуації юристові досить складно. Звідси постає потреба передусім глибокого вивчення нормативних документів. Службове становище зо­бов'язує юриста також по-новому пропагувати основні вимоги державно-економічних законів, правильно засто­сувати їх у практичній діяльності, запобігати правопо­рушенням у сфері економіки, не допускати зловживань службовими особами та ін. Крім того, особливі вимоги ставляться до юриста щодо економічної* діяльності. Тобто, йдеться про своєрідну економічну культуру служ­бової діяльності, як важливу складову професійної куль­тури загалом, незалежно від спеціалізації правника.

У науковій літературі є спроби визначення економіч­ної культури. Так, деякі автори, під економічною куль­турою особистості розуміють активну і громадську дія­льність, спрямовану на використання у практиці еконо­мічних знань, переконань, навичок (162, ПІ). Проте, зміст економічно? культури юриста більш багатогран­ний, оскільки включає відповідальність, професіоналізм. Тому доцільно говорити про вироблення певної моделі економічної культури юриста у сучасних економічних перетвореннях.

Виходячи з цього; економічна культура юриста - це рівень економіко-правового регулювання суспіль­них відносин «а основі високої економічної обґрунтованості професійних дій з метою розвитку економіч­ної незалежності України.

Отже, економічна культура юриста передусім пере­дбачає ґрунтовне знання чинного законодавства у галузі економіки для ефективного здійснення економіко-правового регулювання. З цим пов'язані уміння орієнту­ватися в потоці економічної інформації, розуміння при­чин виникнення певного дисбалансу в економіці, знання принципів перехідних економічних форм, економічної політики держави, визначення економічних та культур­них прав громадян тощо. Економіка, як відомо, часто може перебувати в тіньовому секторі, що є однією із причин циклічного коливання виробництва." Тому на ко­жне таке «коливання», як правило, з'являються нові нормативно-правові акти. Тільки високий рівень еконо­мічної культури дозволить усвідомити вимушений (хоча й невиправданий) і, головне, тимчасовий характер таких правових норм. У процесі реалізації важливо не знищити справді підприємницької, комерційної діяльності грома-дялледіринизити їх гідності.

Економічна культура юриста передбачає глибоке знання природних економічних (або духовно-економіч­них) законів, які повинні стати моделлю економічних за­конів, що приймаються державою. Разом з тим, економі­чна культура юриста є певним відображенням економіч­ної культури суспільства, недотримання духовно-еконо­мічних законів призводить до непередбачуваних наслід­ків, катастроф, катаклізмів. Аналогічні мікроекономічні явища часто стають причиною правових явищ, де в ос­новному і реалізується службовий обов'язок юриста. Тобто, так чи інакше стихійний чи активний економіч­ний розвиток суспільства включений у правовий простір.

Економіко-правове регулювання суспільних відносин вміщує фактори правового впливу на виробничий про­цес. Зрозуміло, що основним тут є сучасне законодавст­во, яким керуються юристи державних, фінансових, кон­тролюючих органів, відповідних адміністрацій, інспек­цій та ін. Однак навіть значне посилення регулятивних функцій цих та інших державних юридичних органів у галузі економіки не призводить до особливого ефекту. Економіко-правове регулювання починається з розуміння юристом економічного життя громадян, їхнього ста­новища, врахування економічних інтересів людей і під­приємств, оскільки суперечливість економічної ситуації часто призводить до правопорушень.

Сьогодні досить поширені факти, коли приватний капітал, який вкладається у підприємництво, має кримі­нальний характер. Існують і численні приклади того, що юристи здійснюють «правове» регулювання незначними правопорушеннями в економічній сфері, що породжує соціальну несправедливість у суспільстві.

З філософського погляду економіка - важливий чин­ник гуманізації суспільства. Тому одним із складових елементів економічної культури юриста є організація економіко-правового виховання населення. Адже в полі­тиці, як і в економіці, необхідний плюралізм думок, мо­жливість діалогу, тому закономірно зростає попит на юридичні консультації у галузі економіки, що свідчить про необхідність впровадження юридично-економічного маркетингу.

Важливою ознакою правової культури юриста є еко­номічна обґрунтованість його професійних дій. Йдеться про особистий професіоналізм, використання економіч­них знань у правовій практиці. Вимогою часу є поява менеджера в юриспруденції, оскільки юрист здійснює управління в економіко-правових питаннях. Менеджер­ська діяльність правника немислима без уміння здійсню­вати своєрідний економічний розрахунок професійної стратегії. Звичайно, юридичне менеджерство здійснює­ться на основі умілого планування всього правового процесу, продуктивності та створення умов для рентабе­льності юридичної і загалом творчої діяльності, вияв власної економічної ініціативи.

Не менш важлива в економічній оцінці юридичної ді­яльності є належна наукова економічна свідомість прав­ника. Вона ґрунтується на його духовних та моральних якостях. Тим самим висока економічна культура юриста запобігає споживацькому ставленню до суспільства, природи, громадянина. Здійснюючи ефективні економі­чні зв'язки з різними відомствами, організаціями та без­посередньо з громадянами, юрист сприяє зміцненню на­ціональної безпеки держави. Функціями економічної культури юрис­та є сприяння дотриманню фінансової дисципліни служ­бовими особами і громадянами ліквідація проблем не­платежів у державі ^пропаганда фінансово-податкового законодавства посилення відповідальності суб’єкти права за невиконання договірних зобов’язань та ін.

Службовим обов'язком юриста є впровадження не­традиційних (але законних) заходів підвищення подат­кової дисципліни, встановлення причин заборгованості перед бюджетом і Пенсійним фондом України. Часто податкова заборгованість підприємств нічим не обґрунтована (через приховування доходів від оподаткування), а податкова застава на майно має фіктивний характер. Тому економічна культура юриста є формою утверджен­ня національних інтересів.

З діяльністю юристів, по недопущенню фінансово-господарських зловживань у державі, суттєво пов'язане забезпечення максимальної стабільності у економіці. Насамперед, це юридичне обґрунтування доцільності утворення різних економічних структур. Сьогодні все частішими є випадки створення псевдопідприємєтв або застосування фіктивного чи навмисного банкрутства з метою «відмивання» та використання коштів не за при­значенням. Така «комерційна» модель економічної пове­дінки у більшості випадків розрахована на особистісне збагачення, ігнорування інтересів держави.

Нелегальний злочинний бізнес уміло використовує як незаконні банківські послуги (у тому числі й грошову ре­форму), так і різні державні приватизаційні маневри^ цінні папери, інвестиції, бартерні операції, фіктивні ліцензії на вивіз товарів за кордон, свавілля у встановленні цін на продукцію та послуги тощо, це призводить до пограбу­вання результатів праці громадян, підриву національної безпеки держави. Взагалі, фінансово-господарські злов­живання можна виявити на кожному кроці. Тепер настав такий час, коли визначилася велика кількість людей, які займаються так званим «бізнесом», переважно не розумі­ючи дійсного значення, часом не розуміючи цього понят­тя, не знаючи про юридичну відповідальність за ті чи інші дії. Розширення економічної свободи, свободи торгівлі диктують необхідність виробити адекватне правове регу­лювання економічної діяльності.

Важливу функцію економічної культури юриста ста­новить всебічне сприяння перетворенню тіньової еконо­міки у державну. Це складне завдання для України, оскільки пануючий кримінальний бізнес заснований часто на підривній діяльності комерційних банків, на випуску необлікованої продукції чи продажу товарів, прихованих від митного контролю.^f3 економічною культурою юристів пов'язується захист національної валюти, стабілізація внутрішнього грошового обігу, що сприятиме конвертованості валюти, а відтак економічному розвитку держави. Адже, маніпулювання валютним курсом, непланове вико­ристання валютних коштів, які надходять, зміцнює «ті­ньову» економіку, поширює організовану злочинність.

Сучасний період характеризується значними міграцій­ними процесами. Тому така функція економічної культури юриста, як запобігання негативним етнонаціональним наслідкам міграційних процесів покликана певним чином стабілізувати економіку України. Йдеться не стільки про українських громадян, які виїжджають за кордон на заро­бітки а й про іноземних мігрантів, запрошення фахівців із-за кордону.)Як правило, таке запрошення є наслідком або причиною особистої вигоди підприємця, а неконтрольоване тривале перебування іммігрантів може негативно впливати не тільки на соціальну, економічну, а й криміно­генну ситуацію в Україні. Крім того, тут чітко простежу­ються негативні етнонаціональні наслідки: суцільне без­робіття, негативний психологічний стан безробітних, за­грозливий фінансовий стан більшості сімей тощо.

Небезпеку для економічного розвитку України ста­новить приховане безробіття. Високий рівень безробіття означає недовикористання ресурсів і низькі доходи насе­лення. Неоплачувані довготривалі так звані відпустки, неповний робочий день чи тиждень тощо, є грубими по рушеннями трудового законодавства, що зумовлює зна­чні соціально-економічні втрати. Зокрема, це стосується вимушеної перекваліфікації деяких спеціалістів, виму­шеного формування оновленого ринку робочої сили, що вимагає посиленого правового контролю за біржею праці і взаємодії з нею.

Високий рівень економічної культури дозволяє юри­стові здійснювати таку функцію як встановлення при-чинно-наслідкових зв’язків між економічними та право­вими явищами. Адже обвальне падіння товарного вироб­ництва стає причиною розкрадання не тільки збіднілих державних ресурсів, а й власного майна громадян, і еко­номічна «активність» населення спрямовується у зворот­ний бік, що обумовлює нову економічну реальність.

Переваги ринкової економіки над плановою очевидні, але Україна до неї лише наближається шляхом проб і по­милок, у результаті чого стихійно створились певні, так звані, недоторкані структури. Особливо це стосується спі­льних підприємств з іноземними, де не завжди враховую­ться потреби держави та громадян. Тому юристам у дано­му випадку потрібно докладати значних зусиль, щоб пра­вовими засобами впливати на економічні процеси.

Формування нового економічного мислення та свідо­мості є функція однаково важлива для різних суб'єктів права, у тому числі юристів. Знання законів ринку потрі­бні для здобуття засобів професійної діяльності правника, свідомого використання економічних законів на пра­ктиці, розуміння економічних інтересів держави і грома­дян. Це сприяє формуванню у юриста економічних навичок та уміння творчої економічної діяльності.

Нове економічне мислення юриста формує й відпові­дну економічну свідомість, підґрунтя якої становить правосвідомість. Економічне мислення спрямовано пе­редусім на виховання у юриста непохитної віри у свою державу, оскільки перехід від адміністративно-команд­ної системи до ринкової економіки - надзвичайно склад­ний і болісний процес, який не має аналогів у практиці світового бізнесу.

Отже, економічна культура юриста допомагає йому глибше зрозуміти суть економічних реформ ринкового типу, ознайомитись із основними методами саморегулю­вання господарства й особливостями розвитку нових форм господарювання, що зміцнює економічний і науко­вий потенціал нашої держави. Економічна культура підвищує ефективність професійної діяльності юриста, ознаками якої с проведення економічного аналізу проти­правних дій, логіка економічних узагальнень, захист економічних прав вітчизняного виробника. У свою чергу це допоможе реально вивести країну з економічної кризи.

Запитання для закріплення матеріалу

1. Назвіть ознаки економічної правової культури юриста;

2. Охарактеризуйте функції економічної культури юриста;

3. Для чого потрібно знати причинно-наслідкові зв’язки між економічними та правовими явищами;