Фактори, які впливають на професійний стрес.

У роботі В. Д. Небиліцина (Небиліцин, 1976) наведено класифікацію зовнішніх екстремальних факторів, які можна розглядати як первинні джерела напруги і перенапруги, а також внутрішні особисті чинники, що опосередковують вплив перших і визначають особливості психологічного відображення та оцінки ситуації. Стресори є не тільки деякими екстремальними чинниками, що викликають явно шкідливі впливи, але і як «граничні, крайні значення тих елементів ситуації, які створюють оптимальний фон для діяльності або не викликають відчуття дискомфорту» (там же, с. 349). Однак оцінка (відчуття) межі - величина суб'єктивна, індивідуальна. Залежно від індивідуального типу психологічної реактивності, характеру емоційно-поведінкового реагування одне і той самий об'єктивний екстремальний вплив викликає різні реакції.

Психологічна специфіка стресу залежить як від зовнішніх впливів, хоча вони і повинні бути досить сильними для людини, так і від особистісного сенсу мети діяльності, оцінки ситуації, в якій він знаходиться. Тому і трудова діяльність, і та чи інша виробнича ситуація можуть виступати не стільки причиною, скільки приводом для виникнення стресового стану працівників. При цьому справжні причини стресу приховані в особистісні особливості людини: його світогляді та установках, потребах, мотивах і цілях, стереотипах сприйняття, позиціях в міжособистісному взаємодії, особливості стресостійкості або внутрішньоособистісної динаміки (Куликов, Михайлова, 2001).

Причини розвитку професійного стресу поділяються на безпосередні та головні (Бодров, 2000). Безпосередньою причиною можна вважати подію, прямим наслідком якого виявляється розвиток психічної напруженості і стресу, наприклад складність або небезпека робочого завдання, виникнення проблемної ситуації, пов'язаної із загрозою для здоров'я і життя, дефіцит часу, конфлікт з керівництвом тощо. Найчастіше безпосередні причини стресу бувають пов'язані з екстремальністю змісту і умов трудової діяльності.

Головною причиною виникнення стресу виступають індивідуальні (психологічні, фізіологічні, професійні) особливості суб'єкта праці. Також виділяється група додаткових факторів життя та діяльності людини, які призводять до виникнення професійного стресу і посилюють його прояви. До них відносяться невідповідність ряду організаційних характеристик трудової діяльності уявленням і установкам конкретного індивіда (наприклад, це стосується участі в ухваленні рішень, просування по службі, наявності зворотного зв'язку тощо). До цієї категорії, як вважає В. А. Бодров, можна зарахувати як загальні (глобальні) соціальні та організаційні стресори (злочинність, економічні спади, екологічні зміни, політичні та військові кризи, зростання безробіття і т. п.), так і особистісні стресори (сімейні конфлікти, втрата близьких, юридичні та фінансові проблеми, зниження працездатності, вікові та життєві кризи тощо). Перераховані фактори визначають загальну картину психічного та фізичного стану індивіда, зниження його стійкості до впливу безпосередніх і головних причин стресу, ослаблення можливостей щодо подолання стресових станів.

Нижче подано класифікацію характеристик трудової діяльності, які мають відношення до динаміки розвитку стресу або виступають як ймовірні його джерела (цит. за: Бодров, 2000).

 

Взаємозвязок професійного стресу з ресурсозабезпеченням.

Джерела професійного стресу

I. Організаційні характеристики

1. Структура:

· спеціалізація і розподіл праці;

· централізація управління;

· співвідношення структури і функції організації;

· формалізація завдання;

· участь в управлінні (прийнятті рішень);

· кадрова політика, просування по службі.

2. Процеси:

· цілі діяльності (реальність, ясність, суперечливість і т. д.);

· зворотній зв'язок з результатами діяльності;

· професійна підготовка (перепідготовка).

3. Управління:

· політика найму;

· оцінки діяльності;

· оплата праці;

· режим роботи;

· зрушення робочих змін;

· охорона праці та техніка безпеки;

· турбота про здоров'я;

· організація робочого місця.

II. Робочі характеристики

1. Зміст роботи:

· обсяг роботи (величина робочого навантаження);

· складність завдання;

· відповідальність, небезпека завдання;

· інформаційна завантаження;

· тимчасові обмеження;

· способи виконання дій;

· прояви творчості, пошуку, ризику.

2. Засоби роботи:

· безпека праці;

· надійність техніки;

· компонування приладів на робочому місці;

· ресурсозабезпечення;

· кодування інформації;

· розбірливість текстури;

· світлотехнічні особливості приладів;

· структура органів управління.

3. Фізико-хімічні і технічні умови праці:

· мікроклімат і газовий склад повітря на робочому місці;

· шум, вібрація, освітленість;

· фактори небезпеки і шкідливості;

· конструкція робочого місця, огляд, досяжність до органів управління;

· інтер'єр (дизайн) приміщення.

4. Соціальні умови:

· психологічний клімат;

· сумісність, згуртованість;

· міжособистісні відносини (конфлікти);

· рольовий статус;

· конкуренція;

· особиста довіра;

· суспільне визнання, схвалення;

· соціальна відповідальність.

III. Індивідуальні характеристики

1. Професійні:

· рівень знань;

· професійний досвід;

· прагнення до професійного вдосконалення;

· кризи кар'єри;

· задоволеність професійних очікувань і результатів (цілей).

2. Моральні та організаційні:

· моральна зрілість і стійкість;

· цілеспрямованість;

· дисциплінованість;

· професійна відповідальність;

· акуратність.

3. Психологічні:

· трудова спрямованість;

· розвиток здібностей та професійно-важливих якостей;

· особливості особистості (тривожність, інтернальність / екстернальність, інтровертованість / екстравертованість, нейротизм, ригідність, агресивність, емоційна реактивність, схильність до ризику тощо);

· психічні стани (рівень пильності і готовності, домінантні стани, фобії, стомлення, депресія).

4. Фізіологічні:

· гострі та хронічні захворювання;

· пороги чутливості аналізаторів;

· біологічні ритми;

· функціональна асиметрія парних органів;

· функціональні стани (монотонність, заколисування, гіпоксія та ін);

· вікові зміни;

· шкідливі звички.

5. Фізичні:

· розвиток сили, швидкості, спритності, витривалості;

· антропометричні та біомеханічні особливості.

 

Для розуміння та управління професійними стресами повинні враховуватися два аспекти змістовної характеристики стресу - процесуальний та причинно-наслідковий. Вони взаємопов'язані, оскільки будь-яка професійна діяльність може породжувати психологічні причини розвитку стресу, так само як будь-психологічний стрес (внутрішньо- і міжособистісної природи) знаходить своє відображення в поведінковій, в тому числі і в трудовій, активності людини.

Т. Кокс, розглядаючи стрес-чинники професійної діяльності, виділяє чотири види вимог [2]:

· вимоги до індивіда;

· індивідуальні особливості, навички і загальні здібності адаптації до вимог (особистісні ресурси);

· ситуаційні обмеження, що впливають на процес адаптації;

· зовнішня підтримка.

Абсолютний рівень вимог не слід вважати визначальним для виникнення стресу. Більш важливо неузгодженість між рівнем вимог та особистісними ресурсами.

Одним з видів стрес-чинників, який впливає на професійний стрес, є технологія ресурсозабезпечення. Ресурсозабезпеченість ділиться на кілька видів: людські ресурси - кадрова політика організація, інтелектуальні ресурси, матеріальні ресурси (матеріали, фінансування), технічні ресурси (обладнання, техніка, тощо). Саме ці пункти можуть вплинути на стан працівника, наслідком нестачі або стачі буде професійний дистрес або еустрес відповідно.

ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

 

Виділяють різні види стресів, що виникають у трудовій діяльності: робочий стрес, професійний стрес, організаційний стрес.

Робочий стрес (job stress, work stress) виникає з-за причин, пов'язаних з роботою, - умов праці, місця роботи. Професійний стрес (occupational stress) - з-за причин, пов'язаних з професією, родом чи видом діяльності. Організаційний стрес (organizational stress) - внаслідок негативного впливу на працівника особливостей тієї організації, в якій він працює.

Ці поняття близькі, але не синонімічні. Доцільно використовувати те або інше з них залежно від того, які саме чинники виходять на передній план. Однак у літературі з проблеми стресу дані терміни нерідко використовуються як синоніми. Найбільш часто вдаються до поняття професійного стрессу.

До джерел професійного стресу відносять: організаційні характеристики: структура, процеси,управління; робочі характеристики: зміст роботи, засоби роботи, фізико-хімічні і технічні умови праці, соціальні умови; індивідуальні характеристики: професійні, моральні та організаційні, психологічні, фізіологічні, фізичні.