Міністерство освіти і науки України Київський національний економічних університет

Міністерство освіти і науки України Київський національний економічних університет

Імені Вадима Гетьмана

Факультет міжнародної економіки та менеджменту

Кафедра міжнародної економіки

 

 

Курсова робота на тему:

Транскордонне злиття і поглинання в глобальному бізнес-середовищі

 

 

Студента 3 групи 3 курсу

денного відділення

Петренко Л.В.

 

Науковий керівник

д.е.н., проф. Л.Л.Антонюк

 

 

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів злиття та

поглинання……………………………………………………………………….6

1.1. Еволюція концептуальних підходів до мотивів транскордонного злиття

та поглинання……………………………………………………………………...6

1.2. Класифікація видів транскордонного злиття та оцінка їх ефективності…………………………………………………………………..........9

Розділ 2. Характер та сучасні тенденції міжнародних процесів злиття та поглинання………………………………………………………………………..15

2.1. Роль прямих іноземних інвестицій в динаміці міжнародної концентрації капіталу……………………………………………………………………………..15

2.2. Злиття та поглинання в глобальному бізнес – середовищі…………………20

Розділ 3. Регулювання транскордонної корпоративної консолідації………………………………………………………………………..26

3.1. Міжнародна система контролю за процесами транскордонного злиття та поглинання………………………………………………………………………….26

3.2. Гармонізація режимі регулювання корпоративної консолідації ТНК в

межах Європейського Союзу……………………………………………………..29

ВИсновки………………………………………………………………………33

анотація……………………………………………………………………..…39

Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………40

Додатки…………………………………………………………………………42

 

 

ВСТУП

Протягом останніх двадцяти років ХХ - початку ХХІ століття чітко виокремилась одна із основних закономірностей світогосподарського розвитку - збільшення обсягів та темпів зростання міжнародних інвестицій над обсягами міжнародної торгівлі. Це зумовлено інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, диверсифікацією світових фінансових ринків, розвитком інтеграційних угрупувань, транснаціоналізацією виробництва та загостренням глобальної конкуренції. З іншого боку, висока динамічність розвитку прямих іноземних інвестицій (ПІІ) характеризується їх високою дохідністю, ефективністю та ліквідністю. Це загострює конкуренцію, що здійснюється на міждержавному, міжрегіональному та мікроекономічному рівнях, спричиняючи нестійкість конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин.

Стратегічним фактором успіху компаній на світових ринках та нарощення міжнародної конкурентоспроможності є зростання їх ринкової вартості, що здійснюється через фінансування, як за рахунок власних і позичкових засобів так і зовнішнім-злиттям чи поглинанням з іншою компанією. Транснаціональні корпорації розробляють стратегії реструктуризації бізнесу, посилюючи свої ринкові позиції, отримуючи глобальні конкурентні переваги. Невипадково процеси злиття і поглинання (ЗіП), як інвестиції в акціонерний капітал, є найбільш поширеною формою прямих іноземних інвестицій.

Жорстока неослабна конкурентна боротьба вимагає і від українських товаровиробників прийняття стратегічних рішень розширення та виходу на міжнародні ринки, а також застосування ефективних механізмів утвердження на них стійких позицій. Отже, проблема формування стратегій розширення бізнесу є на сьогодні ключовою, оскільки практика свідчить про те, що небагато національних компаній можуть вести конкурентну боротьбу зі світовим лідерами, які теж можуть виявитись ціллю для консолідації транснаціональних компаній.

Серед наукових праць, в яких досліджуються теоретичні основи процесів злиття та поглинання, їх сучасні форми, міжнародне конкурентне середовище, аналіз умов та мотиваційних факторів консолідації компаній, а також планування та організація процесів злиття, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: М.Бішопа, П.Гохана, Ф.Крюгера, А.Лажу, М.Марсалезе, Р.Нельсона, Дж.Стиглера, Р.Стилмана, М.Трема, С.Ріда, М.Хебека, та багатьох інших. У наукових роботах Ф.Вестона, Р.Бейлі, С.Маєрса, П.Стейнера, А.Бекенштейна, К.Чанга, Р.Меліхера, Дж.Ледортера, Л. де Антоніо та інших хвилі злиття та поглинання розглядаються, як наслідок активності фондових ринків та ринків корпоративного контролю. Основні мотиваційні концепції реструктуризації бізнесу через злиття та поглинання представлені у роботах М.Бредлі, А.Десаі, Е.Кіма, М.Дженсена, І.Мекнінга, Г.Дональдсона, Р.Ролла, Е.Берковича, П.Есквита, Н.Варайя, Р.Морка, А.Шляйфера та багатьох інших. Найбільш значимими дослідженнями процесів корпоративної консолідації та рекомендацій щодо здійснення глобального зростання були зроблені вченими Г.Дінзом, Ф.Крюгером, С.Зайзелем.

Разом з тим, багато аспектів даної наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження теоретичні засади процесів злиття та поглинання в глобальному середовищі та у високотехнологічних сферах економіки. Недостатньо обґрунтованими залишаються визначення категорій злиття та поглинання, дослідження сучасних тенденцій консолідації та реструктуризації компаній, визначення ефективності корпоративних стратегій та регулювання цих процесів в інноваційній сфері. Таким чином, системне дослідження процесів злиття та поглинання за умов економічної глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є комплексний аналіз на базі новітніх економічних концепцій сутності процесів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних сферах світової економіки та мотиваційних механізмів, які зумовлюють їх динамізацію; дослідження новітніх методик оцінки різних видів реструктуризації міжнародного бізнесу, сучасних тенденцій галузевої консолідації в умовах глобалізації та визначення за їх допомогою конкурентних переваг транснаціональних корпорацій, а також розробка науково обґрунтованої концепції інноваційного розвитку економіки України через формування ринку корпоративного контролю.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні завдання:

– розкрити методологічні засади процесів злиття та поглинання;

– визначити ефективність стратегій розширення міжнародного бізнесу та стратегічні фактори, які мають вирішальне значення в галузевій консолідації;

– комплексно дослідити процеси злиття та поглинання в умовах глобалізації;

Об’єктом дослідження є процеси корпоративного злиття і поглинання в сучасному глобальному середовищі.

Предметом дослідження є міжнародні корпоративні стратегії злиття та поглинання у високотехнологічних секторах економіки.

Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи використовуються наступні методи наукового дослідження процесів злиття та поглинання в умовах глобального бізнес середовища: аналізу та синтезу (для оцінки тенденцій процесів злиття та поглинання та прямих іноземних інвестицій у підрозділі 2.1 та 2.2); історизму (для дослідження теоретичних концепцій процесів злиття та поглинання в підрозділі 1.1; методи багатофакторного статистичного аналізу (множинної регресії-для кількісної оцінки напряму і сили впливу факторів мультиплікації показника чистої рентабельності продаж найбільших ТНК світу в підрозділі 1.2;

 

Розділ 1

Теоретичні основи дослідження процесів злиття та

Поглинання

 

Рис. 1.1. Основні хвилі процесів злиття та поглинання в США

 

Обґрунтовуючи концепцію „суспільства масового споживання”, Дж. К. Гелбрейт підкреслював, що великі компанії можуть створювати та змінювати потреби в заданому напрямку шляхом силових методів тактики збуту, включаючи і рекламу, а основою управління попитом є ефективне управління споживчим попитом [16, с.45]. Щодо фінансової синергії, то ці питання розглядали у своїх роботах такі дослідники як Р. Хіггінс, С. Шол, В. Левеллен, П. Елгерс, Дж. Кларк, Х. Леві, М. Сарнат, К. Шиппер, Р. Томпсон та інші. Р. Хіггінс і С. Шал визначають фінансову синергію як вплив процесів злиття та поглинання на залучення капіталу компанії, яка зливається. Значну увагу вони приділили дослідженню вірогідності існування поряд з оперативною фінансової синергії і зменшення ризику банкрутства компанії. Випадки, коли вартість компанії є від’ємною, а сума пасивів перевищує активи, можуть бути причиною різкого зниження кредитного рейтингу компанії.

У створенні конкурентних переваг визначальну роль відіграють фірми, а їхня поведінка є невід’ємною частиною теорій злиття та поглинання. Так, вчені Г.Хамел і К.К.Прахалад досліджують питання, присвячені підвищенню конкурентоспроможності фірм на глобальних ринках та їхнього інтелектуального лідерства через „ключові компетенції”. Під останніми розуміють потенційні можливості розвитку і використання продукту в інший спосіб, а також знання, навички, кваліфікація персоналу, які допоможуть у разі втрати попиту на продукцію вийти на ринок із іншими нововведеннями. На думку вчених, ХХІ століття є етапом революційних рішень та інновацій у бізнесі [25].

Г.Хамел і К.К.Прахалад, дослідили, що для отримання мак­симального прибутку від інновацій, компанія повинна випереджати конкурентів у глобальному масштабі. Вони запропонували нову категорію „глобальне або інтелектуальне випередження”. Саме через корпоративну консолідацію високотехнологічним компаніям вдається підвищити свої інноваційні конкурентні переваги.

Таким чином, проведений теоретичний аналіз дозволяє виокремити головні етапи розвитку процесів злиття та поглинання за такими основними критеріями: монополістичні злиття, централізація капіталу (класична теорія: А. Сміт, Дж. Міль та інші); олігополістичні злиття, вертикальна інтеграція (лібералізм: Й. Шумпетер, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін та інші); конгломератні злиття (кейнсіанство: Дж. Кейнс, А. Берлі, Дж. Бейн, Р.Нельсон та інші); різні види злиття та поглинань (неокейсіанство: Ф. Вестон, М. Бредлі, Е. Кім, Р. Меліхер, та інші); корпоративна консолідація (неоіституціалізм: М. Дженсен, Е. Берковича, П. Гохан, С. Рід, Г. Хамел, К.Прахалад, Г. Дінз, Ф. Крюгер, С. Зайзель) (рис. 1.2).

На наш погляд, у сучасних умовах пояснити процеси злиття та поглинання можна за допомогою еклектичної теорії, яка б інтегрувала в собі такі критерії із новітніх теорій, як конкурентні переваги (теорія міжнародної конкурентоспроможності М.Портера), ключові компетенції та інтелектуальне лідерство (теорія глобального випередження конкурентів Г. Хамела і К.Прахалада) та галузеву консолідацію (теорія стратегічних переваг Г. Дінза, Ф. Крюгера, С. Зайзеля).

Рис. 1.2. Схема криз ХІХ-ХХІ ст. і хвильова динаміка процесів злиття та основні економічні теорії

 

1.2. Класифікація видів транскордонного злиття і поглинання компаній та методики оцінки їх ефективності

 

Більшість учених та фахівців як угод злиття та поглинання розглядають тільки злиття (тergers), під яким у широкому трактуванні розуміють такий процес, в ході якого з декількох компаній утворюється одна. При цьому, як правило, існує одне підприємство, що виступає ініціатором i володіє могутнішим економічним потенціалом. Відмінною рисою операції злиття компаній є те, що акціонери компанії-цілі після об’єднання зберігають свої права на акції, вже нової корпорації. Термін злиття має чітке юридичне визначення. У юриспруденції та бухгалтерському обліку розрізняють ще й процедури по злиттю та поглинанню (acqиisitioпs).

Компанія, що поглинає, викуповує в акціонерів компанії-цілі все або велику частину акцій. Таким чином, акціонери компанії, що поглинається, втрачають свої права на частку в капіталі нового об’єднання. Злиття згідно з визначенням П.Гохана є об’єднанням двох корпорацій, в якому виживає тільки одна з них, а інша припиняє своє існування [18, с. 21]. Інші американські дослідники, Ф. Еванс і Д. Бішоп, пропонують визначати диференціацію як „злиття та придбання”, що, на їх погляд, більш точно визначають ці процеси [22, с. 17]. Російський вчений М. Іонцев під поглинанням розуміє „встановлення над цією компанією або активом повного контролю як в юридичному змісті так і у фізичному” [26, с. 6].

Під діяльністю із злиття й поглинання розуміють не тільки придбання повністю або більшої частини якого-небудь господарюючого суб’єкта, але також i відчуження, продаж підрозділів, дочірніх компаній, зміну структури власності фірми. Корпоративне поглинання – це процес, внаслідок якого акції чи активи корпорації стають власністю покупця. Таким чином, поглинання – це загальний термін, який використовується на позначення процедури передачі власності, а злиття більш вузький технічний термін, що відображає певну юридичну дію, яка може бути наслідком поглинання, а може і не відбутися. Значно частіше зустрічаюся поглинання, за яких не відбувається злиття. Експерти зі злиття та поглинання Г. Дінз, Ф. Крюгер, С. Зайзель стверджують, що дефініція „злиття та поглинання” є синонімом визначення „злиття”. Адже, провівши дослідження понад 1000 найбільших угод консолідації за останні роки, вони дійшли висновку, що процесів „злиття” є дуже мало „просто не існує” [20, с. 13].

Таким чином, можна відмітити, що злиття та поглинання є процедурою зміни власника або зміни структури власності компанії, i є кінцевою ланкою в системі заходів з її реструктуризації та підвищенню конкурентоспроможності.

За способом об’єднання потенціалу можна виділити такий тип злиття:

– корпоративні альянси - інтеграція двох або більше компаній, сконцентрована на конкретному окремому напрямі бізнесу, що забезпечує отримання синергетичного ефекту тільки в цьому напрямі, у решті ж видів діяльності фірми діють самостійно. Компанії для цих цілей можуть створювати сумісні структури, наприклад, спільні підприємства.

– корпорації - цей тип злиття має місце тоді, коли об’єднуються всі активи фірм, що залучаються до операції. у свою чергу, залежно від того, який потенціал в ході злиття об’єднується, можна виокремити: виробниче злиття- це злиття, при якому об’єднуються виробничі потужності двох або декількох компаній з метою отримання синергетичного ефекту за рахунок збільшення масштабів діяльності; фінансове злиття- це злиття, при якому компанії, що об’єдналися, не діють як єдине ціле, при цьому не очікується істотної виробничої економії, але має місце централізація фінансової політики, яка сприяє посиленню позицій на ринку цінних паперів, у фінансуванні інноваційних проектів.

Злиття може здійснюватися на паритетних умовах. Проте накопичений досвід свідчить про те, що „модель рівності” є найважчим варіантом інтеграції. Будь-яке злиття в результаті може завершитися поглинанням.

У зарубіжній практиці можна виділити також такі види злиття компаній:

– об’єднання компаній, функціонально пов’язаних по лінії виробництва або збуту продукції (product extension merger);

– злиття, в результаті якого виникає нова юридична особа (statutory merger);

– повне поглинання (full acquisition) або часткове поглинання (partial acquisition);

– пряме злиття (outright merger);

– об’єднання компаній, що супроводжується обміном акцій між учасниками (stock-swap merger);

– поглинання компанії з приєднанням активів за повною вартістю (purchase acquisition).

Окрім цього, виділяють корпоративну консолідацію. Це поняття характеризує спеціальну юридичну форму злиття, внаслідок якого утворюється нова компанія, а попередні припиняють своє існування. Іншим значенням цього терміна є процес декількох поглинань у даній галузі, тобто галузева консолідація.

Поглинання бізнесу здебільшого відбувається за такими основними формами: по-перше, придбання активів компанії, по-друге, придбання акцій фірми, що володіє активами, по-третє, злиття з компанією.

Щодо цілей і мотивів компаній в операціях зі злиття та поглинання, то теорія й практика сучасного корпоративного менеджменту висуває досить багато причин для пояснення цих процесів з позиції зростання конкурентоспроможності компаній. Виявлення мотивів злиття (рис. 1.3) дуже важливе, саме вони відображають причини, з яких дві або декілька компаній, об’єднавшись, мають більшу вартість.

Одним з найголовніших мотивів злиття компаній вважають посилення ринкової влади. Якщо обидві фірми працюють на одному й тому самому сегменті інтеграція забезпечить зростання ринкової концентрації й надасть новоствореній компанії більшу ринкову владу, а, отже - конкурентні переваги. Це значно швидший шлях до домінування на ринку, ніж конкурентна боротьба, до того ж перевагою є й відсутність підвищення загальної потужності на ринку, який, можливо, розширюється повільними темпами. До того ж велика компанія здатна диктувати галузеву політику.

 

 

Рис. 1.3. Основні мотиви злиття і поглинань компаній

 

Проте, слід зазначити, що власне зростання концентрації не приводить до підвищення прибутковості на даному ринку. На думку Ченг Ф. Лі, з погляду акціонерів великих компаній посилення позицій фірми на ринку не призводить до зростання їхніх доходів, оскільки ринок ефективно капіталізує прибутки від високої прибутковості активів, що підтверджується багатьма дослідженнями, зокрема дослідження Томадакіса і Майерса (1977) [20].

Найбільш важливими ознаками класифікації процесів злиття та поглинання є:характер інтеграції компаній;національна приналежність компаній що об’єднуються;ставлення компаній до злиття;спосіб об’єднання потенціалу, а також умови інтеграції. Існують різні визначення категорій злиття та поглинання, на наш погляд, злиття та поглинання є особливою формою реструктуризації компаній, що спрямована на об’єднання акціонерного капіталу з метою нарощення їхньої міжнародної конкурентоспроможності.

Серед шляхів розвитку бізнесу, тобто стратегій (проникнення на ринок, розвиток ринку, розроблення товару), диверсифікація вважається найризикованішою, оскільки в такому випадку фірми мають справу не лише з новим товаром, а й з новим ринком одночасно. Диверсифікація підвищує стійкість бізнесу, збільшує його масштаб та вплив, дозволяє використовувати всі наявні можливості, а з цього впливає, що вона підвищує ефективність справи за рахунок синергії та дає можливість змінити вид діяльності (якщо інтуїція підказує, що нинішній ринок втрачається та не має жодних перспектив). Однак, за диверсифікації може спостерігатися дублювання ресурсів у підрозділах, низький рівень технічного розвитку та спеціалізації, недостатня координація підрозділів, обмежені сфери контролю.

Найбільш об’єктивним серед усіх мотивів проведення злиття або поглинання є економія за рахунок масштабів діяльності – мета горизонтальних та часто конгломератних трансформацій.

Основними стадіями процесів консолідації компаній є:

– початкова стадія, на якій існує незначна ринкова концентрація, і можуть з’являтися ініціатори консолідації. Цей простір займають дерегульовані галузі;

– стадія росту, в якій значну роль починає відігравати розмір компаній. Виникають великі гравці, що очолюють консолідацію;

– стадія спеціалізації, на якій успішні гравці розширюють свої головні підприємства, обмінюючи або ліквідуючи другорядні підрозділи, і продовжують проводити агресивну політику на випередження конкурентів;

 

Розділ 2

Рис. 2.3. Кількість операцій по злиттях і поглинаннях

у 2000-2004 роках [9].

 

У 2004 р. зареєстровано 9000 операцій злиття і поглинання, в яких компанії ЄС виступали як цільові компанії (зростання на 0,1% з 2003 р.), тоді як кількість відповідних операцій, в яких американські компанії виконували функції цільових, збільшилась з 8100 у 2003 р. до 9100 у 2004 р. (12,5% зростання). За кількістю поглинаючих компаній у 2000-2003 рр. США поступилися ЄС. Втім уже 2004 р. США лідирують з кількістю 9600 відповідних компаній (14,5% зростання порівняно з 2003 р.). За вказаний період кількість відповідних європейських компаній збільшилася лише на 0,1% до 8500 [9].

Після спаду 2000-2001 рр. загальна вартість світових процесів злиття в ЄС та США залишалась відносно стабільною. Впродовж 2003 р. кількість таких процесів зросла та досягнула свого піку в І кварталі 2004 р. Протягом 6 місяців 2004-го р. вартість поступово циклічно зменшувалась і до кінця 2004 р. знову зафіксовано її підвищення. Так, загальна вартість міжнародних процесів злиття становила за цей період 1 900 млрд євро, що відповідає зростанню на 32% порівняно з 2003 р. (рис. 2.4) [11].

Рис. 2.4. Світові угоди злиття та поглинання, 1997-2004 рр.

 

Незважаючи на стриманість виконавчих директорів компаній стосовно процесів злиття і поглинання, сьогодні в ЄС постала нагальна потреба в кооперації між компаніями цих країн. Така кооперація є важливою складовою підвищення міжнародної конкурентоспроможності у розширеному ЄС. Хоча поглибленню процесу кооперації перешкоджають багато проблем на різних рівнях. Це і національні законодавчі бар’єри, які перешкоджають процесу транскордонного злиття у ЄС. Наприклад, транскордонне злиття заборонено в Нідерландах, Швеції, Ірландії, Греції, Німеччині, Фінляндії, Данії і Австрії.

Крім того, частка процесів злиття і поглинання в межах однієї країни порівняно з транскордонними була завжди високою в ЄС-25. Дані за 2004 р. свідчать про збільшення частки процесів злиття і поглинання у світі з 21% у 2003 р. до 24% у 2004 р. (табл. 2.3)

 

Таблиця 2.3

Частка злиттів і поглинань (ЄС-25) за географічним поділом, %

Рік	В межах однієї країни	В межах ЄС	В межах глобального ринку	Поглинаюча компанія невідома	Всього

Джерело: [17, с.6]

 

Як випливає з огляду ділової активності в країнах ЄС, американські інвестори виявляють дедалі більший інтерес до Східної Європи з метою дальшого розміщення виробництва за рахунок відповідного скорочення інвестування у високорозвинуті країни ЄС (наприклад, в Німеччину), які при цьому зберігають власні позиції щодо залучення інвестицій у такі сегменти, як маркетинг та НДДКР. Для 26 % американських фірм Східна Європа стала основним інвестиційним пріоритетом.

Незначне зростання активності процесів злиття і поглинання з боку компаній США до нових країн-членів ЄС спостерігається впродовж останніх чотирьох років. Частка цільових компаній у нових країнах-членах порівняно з загальною кількістю цільових компаній в ЄС є незначною (табл.2.4).

Таблиця 2.4

Розділ 3

Найбільш дієвим на даний час є такий механізм гармонізації антимонопольного контролю над злиттям і поглинанням, як кооперація антимонопольних установ у формі двосторонніх угод про співробітництво. Оскільки практично кожна з великих угод про злиття і поглинання розглядається одночасно в США і ЄС, виникла потреба у координації зусиль обох сторін. У 1991 р. була підписана угода про кооперацію зусиль антимонопольних органів, основна увага в якій приділялась регулюванню злиття і поглинання.

Однак, крім зазначених відмінностей, існує і багато спільного в антимонопольному регулюванні злиття і поглинання в різних країнах. Так, відбувається процес зближення законодавства багатьох країн у цій сфері. Найбільш помітною є тенденція до зближення між відповідним законодавством США і ЄС. Цей процес був значно полегшений проведенням активних переговорів і консультацій, які передували підписанню у 1991 р. двосторонньої угоди про застосування антимонопольного законодавства [12, c. 462]. Ще одним прикладом зближення законодавства ЄС і США стало недавнє запозичення Європейською Комісією аспектів аналізу з метою визначення ринку, які використовуються антимонопольними установами США. У свою чергу установи США почали приділяти більше уваги аналізу однобічних ефектів, що подібне до позиції ЄС, де традиційно значна увага приділялася аналізу домінуючого становища однієї фірми. А Європейська Комісія під час аналізу процесу злиття і поглинання почала використовувати принцип колективного домінування, що свідчить про перенесення уваги на аналіз того, чи приводить злиття до появи у фірм можливості координувати власні дії на ринку. Даний аспект має багато спільних рис з традиційним розглядом американськими антимонопольними органами рівня здатності фірми до здійснення таємної чи явної змови.

Окремі положення антимонопольних законів, що регулюють процес злиття і поглинання в різних країнах, можуть збігатися. Їхнє виконання може значно ускладнити процес підписання угод і збільшити витрати учасників процесу злиття. Інколи у сфері антимонопольного контролю над процесом злиття і поглинання виникають міждержавні суперечності, наприклад, угода, ухвалена в одній країні, забороняється антимонопольною установою другої. Необхідність подавати заявки щодо здійснення злиття і поглинання на розгляд кількох антимонопольних органів виникає тоді, коли угода діє на території кількох країн. Таке багаторазове подання заявок у різні держави, антимонопольне законодавство яких відрізняється, пов’язане зі значними трансакційними витратами як для компаній, так і для самих регулюючих установ [11].

Таким чином, стимули, які компанії отримують від лібералізації торгівлі товарами і послугами, у певних випадках можуть сходити нанівець через відсутність загальної координації дій національних антимонопольних установ. Компанії можуть відмовитися від здійснення здавалось бездоганих угод після проведення детальної оцінки всіх негативних наслідків процесу регулювання злиття чи поглинання.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо сутності, шляхів та мотиваційних механізмів злиття та поглинання компаній у високотехнологічних секторах світової економіки та в Україні. На основі всебічного аналізу методологічних засад визначення процесів ЗіП, економетричних методів дослідження для прийняття стратегічних рішень щодо інтеграції корпорацій, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування науково обґрунтованої стратегії галузевої консолідації національних товаровиробників.

1. Хвилеподібна динаміка процесів злиття і поглинання транснаціональних компаній у міжнародній економіці протягом XIX-XX ст. характеризується тісною конвергенцією із кризовими стадіями довгострокових економічних циклів Кондратьєва за такими етапами розвитку світової господарської системи: I-1895 - 1904 рр., II - 1922-1929 рр., III-1940-1969 рр., IV-1981-1989 рр., V-кінець 1990-х рр. початок ХХІ ст. В умовах становлення постіндустріального технологічного способу виробництва процесам корпоративного злиття та поглинання властиві посилення ритмічності і корпоративна консолідація компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення інноваційних конкурентних переваг.

2. Корпоративні стратегій компаній за умов глобалізації зорієнтовані на експансію через злиття та поглинання і мають наступні конкурентні переваги, по-перше, зниження конкуренції; по-друге, досягнення синергічного ефекту за рахунок зменшення витрат через економію на масштабах; по-третє, швидке досягнення стратегічної цілі; по-четверте, доступ до стратегічно важливих нематеріальних активів; по-п’яте, нарощення міжнародної конкурентоспроможності. До недоліків відносяться, передусім, великі фінансові витрати на виплату премій акціонерам; високий ризик у випадку невірної оцінки компанії. Для досягнення та утримання високого конкурентного статусу компанії на міжнародних ринках має значення характер конкурентних переваг, які вона розвиває. Стратегічними факторами компанії стають ключові компетенції та інтелектуальне лідерство, інноваційні конкурентні переваги та швидка галузева консолідація. Найбільш ефективною теорією, яка пояснює механізм реалізації конкурентних переваг через процеси злиття та поглинання є еклектична теорія, яка поєднує теорії конкурентних переваг М. Портера, глобального лідерства Хамела-Прахалада та галузевої консолідації Дінза-Крюгера-Зайзеля.

3. Ключові фактори, які впливають на зростання угод ЗіП залежать від глобального бізнес-середовища, що характеризується: лібералізацією економічних відносин, транскордонного руху капіталу; високих витрат на НДДКР та постійне зниження трансакційних витрат завдяки становленню постіндустріального суспільства. До стратегічних факторів, які мають вирішальне значення для успіху високотехнологічних компаній в процесі консолідації відносяться, по-перше, визначення найпривабливіших об’єктів ЗіП з точки зору поглинаючої компанії за критеріями ліквідності, фінансової конкурентоспроможності та рентабельності, по-друге, обґрунтування угод за допомогою фінансової та операційної синергії; по-третє, встановлення конкурентних цін на угоди; по-четверте, доступність венчурного капіталу.

4. Існуючі методичні підходи є недостатніми для розробки і прийняття стратегічних рішень щодо злиття і поглинання компаній високотехнологічних секторів з метою нарощення їх інноваційної конкурентоспроможності. Цю проблему усуває використання авторської методики розрахунку індикаторів фінансової конкурентоспроможності транснаціональних компаній, яка базується на мультиплікативній моделі показника чистої рентабельності продаж і застосуванні багатофакторного статистичного аналізу для оцінки такої мультиплікативності. Це дозволило виявити: лідируючі позиції високотехнологічних галузей за рівнем чистої рентабельності продаж; тісну кореляцію обсягів прибутку та продаж великих ТНК із показниками рівня і динаміки їх акціонерного капіталу та активів; кластерний характер групування і доцільність вертикальної інтеграції таких секторів, як фармацевтика та інформаційно-комунікаційні технології, із компаніями тих галузей, яким властиві високі показники покриття активів акціонерним капіталом; можливість практичного застосування теоретичної кривої Дінза-Крюгера-Зейзеля для розробки та оцінки ефективності стратегій злиття та поглинання вітчизняних компаній.

6. Високорозвинені країни за умов техноглобалізму використовують переваги великого бізнесу, який займає провідне місце в національних інноваційних системах, з одного боку - це великі масштаби отриманих результатів, а з іншого, економічна відповідальність за розробку та комерціалізацію інновацій. Особливо це виявляється в політиці стосовно високотехнологічних сфер. Навіть у країнах із сильним антимонопольним законодавством уряди обмежують в цих галузях на певний термін конкуренцію. Крім того, існує дозвіл на процеси злиття та поглинання, якщо це позитивно впливає на інноваційну сферу.. Політика уряду повинна бути спрямована на нарощення інноваційних конкурентних переваг національних товаровиробників – сфери комунікаційних технологій, фармацевтики, електронної промисловості, які знаходяться на початкових стадіях кривої консолідації. Регулятивні механізми, мають містити одночасно і систему стимулів до концентрації інноваційної діяльності. Необхідно наблизити українське законодавство та регулюючі норми з питань діяльності господарських товариств, фондового ринку до стандартів ЕС. Крім того, вести посилений моніторинг негативних впливів процесів транснаціоналізації і розробити систему захисту від ворожих поглинань. На період 2006-2007 років необхідно створити умови для пришвидшеного переходу на інноваційну модель розвитку.

 

АНОТАЦІЯ

Петренко Л.В. Міжнародні корпоративні стратегії злиття і поглинання у високотехнологічних секторах економіки. – Курсова робота. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Курсова робота присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів процесів злиття та поглинання компаній у глобальному бізнес-середовищі. Досліджено теоретичні засади та механізм процесів злиття та поглинання. Виявлено генезис, характер та масштаби реструктуризації корпорацій, зокрема, у високотехнологічних сферах економіки. Визначено глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу та стратегічні фактори ефективності угод злиття та поглинання.

Ключові слова: злиття і поглинання, галузева консолідація, корпоранти

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про державну програму приватизації” //Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 33-34. – С.272.

2. Закон України „Про господарські товариства”. За станом на 10 березня 2001р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 35с.

3. Ансофф И. Стратигические управление. – М.: Экономика, 1989. – 380 с.

4. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.

5. Виханский О. С. Стратегическое управление -.М.: МГУ, 1995. – 287с.

6. Всемирная история экономической мысли. – М., 1989. – Т. 1 – 3.

7. Голубева С. Актуальные аспекты теории транснациональной кооперации предприятий // Российский экономический журнал. – 1996. - №6. – C.94-97.

8. Гохан П. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 740 с.

9. Динз Г., Крюгер Ф., Зайзель С. К победе через слияние. Как обратить отраслевую консолидацию себе на пользу. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 252 с.

10. Дойл П. Менеджмент: стратегія і тактика / Пер. з англ.; Під редакцією.

Ю. Н. Каптуревського. - СПб.: Петроград, 1999. – 236 с.

11. Еванс Ф., Бишоп Д. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости в частных компаниях / Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2004. – 332 с.

12. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М., 1993. – 380 с.

13. Курно А. Дослідження математичних принципів у теорії багатства. – К.: Наукова думка, 1980 – 271 с.

14. Робинсон Дж. Экономическая теория несовершенной конкуренции. – М.: Прогрес. 1986. – 471 c.

15. Рудик Н.Б., Семенкова Е.В. Рынок корпоративного конторля: слияния, жесткие поглощения и выкупы долговым финансированием. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 426 с.

16. Сливоцький А. Міграція капіталу: як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів: Пер. з англ. — К.: Пульсари, 2001. – 296 с.

17. Слияния и поглощения в СНГ. Обзор сделок 2004 г. – 2005. – К: Ernst & Young. – 28 с.

18. Asquith P., Merger B. Uncertainty and Stockholder Returns // Journal оf Financial Ecoпomics, – 1983. – № 11. – p. 321 – 327.

19. Berger Р. G., Ofek Е. Diversification's Effect оn Firm Value // Journal оf Financial Ecoпomics, – 1995. – № 1. – p. 18 – 27.

20. Berkenstein A. R. Merger Activity and Merger Theories: An Empirical Investigation // Antitrust Bulletin – Vol. 24, p. 105 – 128.

21. Fishman M. J. Preemptive Bidding and the Role of the Medium of Exchange in Acquisitions // Journa